Court ruling № 139970106, 21.09.2026, Mena District Court of Chernihiv Oblast

Справа № 738/275/26

№ провадження 6/738/55/2026

Ухвала

іменем України

21 вересня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області в складі судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Шугалій А.С., розглянувши заяву представника відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

становив:

1.Суть питання, що вирішується ухвалою.

11 вересня 2026 року до Менського районного суду Чернігівської області через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла заява представника відповідачки Прокоф`єва Б.І. про розстрочення виконання рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 року у справі за позовною заявою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заява мотивована тим, що рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 року, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1417-1783 від 04 липня 2024 року в розмірі 73 914,97 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 15 307,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 51 278,45 грн та 2646,04 грн на повернення судового збору. Відповідачка визнає свій обов`язок щодо виконання судового рішення та прагне погасити заборгованість, однак на даний час одноразова сплата всієї суми є для неї неможливою у зв`язку із скрутним матеріальним та сімейним становищем, та з іншими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Представник відповідачки просить розстрочити виконання рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 року у справі № 738/275/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором та судового збору у загальній сумі 76 561,01 грн строком на 12 місяців шляхом щомісячної сплати коштів: до 10 жовтня 2026 року 6380,00 грн, до 10 листопада 2026 року 6380,00 грн, до 10 грудня 2026 року 6380,00 грн, до 10 січня 2027 року 6380,00 грн, до 10 лютого 2027 року - 6380,00 грн, до 10 березня 2027 року 6380,00 грн, до 10 квітня 2027 року 6380,00 грн, до 10 травня 2027 року 6380,00 грн, до 10 червня 2027 року 6380,00 грн, до 10 липня 2027 року 6380,00 грн, до 10 серпня 2027 року 6380,00 грн, до 10 вересня 2027 року 6381,01 грн.

21 вересня 2026 року до суду від представника позивача надійшло заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення, в якому просить відмовити у задоволенні заяви. Заперечення обґрунтоване тим, що посилання відповідачки на свій важкий матеріальний стан не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду, такі обставини не стосуються предмету спору, оскільки на момент укладення кредитного договору, відповідачка усвідомлювала, що бере на себе грошові зобов`язання та повинна буде їх виконувати в повному обсязі. Відповідачка добровільно погодилася на умови кредитування, отже повинна була розраховувати власні можливості та наслідки невиконання договору.

2.Позиції учасників справи під час розгляду заяви.

Представник позивача просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідачки, відповідачка у судове засідання не з`явилися.

3.Мотиви, з яких суд дійшов висновків, норми закону, якими керується суд, постановляючи ухвалу.

Суд встановив, що рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1417-1783 від 04 липня 2024 року в розмірі 73 914,97 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 15 307,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 51 278,45 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2646,04 грн на повернення судового збору; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Згідно із Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, ОСОБА_2 з січня 2024 року до липня 2026 року доходів, окрім соціальних виплат у розмірі 860,00 грн, не отримувала (арк. с. 101-102).

Згідно із Свідоцтвами про народження, відповідачка ОСОБА_2 має малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. с. 103).

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 493425060 від 09 вересн2026 року, за ОСОБА_2 відсутні відомості про право власності на будь-яке нерухоме майно (арк. с. 104).

Згідно із Договорами оренди квартири від 28 січня 2026 року, 28 липня 2026 року, ОСОБА_2 орендує квартиру АДРЕСА_1 , орендна плата 5500,00 грн щомісяця (арк. с. 106-109).

Згідно із ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 31 серпня 2026 року, відкрите провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (арк. с. 110).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Поряд з цим, згідно з частинами 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочення виконання рішення суду це надання боржнику можливості виконання рішення по частинах у певні строки.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання цього рішення. У вирішенні питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).

Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої, ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

У відповідності до ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявником доведено, що можливості сплатити заборгованість за кредитним договором №1417-1783 від 04.07.2024 в розмірі та судового збору у загальному розмірі 76561,01 грн, визначену до стягнення з неї вказаним рішенням суду, в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, те, що рівень її доходів є мізерним - соціальна виплата, у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на строк до 12 місяців.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, однак має намір виконати рішення добровільно, має на утриманні двох малолітніх дітей, яких виховує одна, несе щомісячні витрати по оренді житла.

Суд дійшов висновку заяву ОСОБА_2 задовольнити, розстрочити ОСОБА_2 виконання рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №1417-1783 від 04 липня 2024 року в розмірі 73914,97 грн, а також судовий збір в сумі 2646,04 грн, всього 76 561,01 грн строком на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, із сплатою з жовтня 2026 року до серпня 2027 року по 6380,00 грн щомісяця та у вересні 2027 року - 6381,01 грн, але не пізніше десятого числа кожного місяця, з правом дострокової сплати.

На підставі викладеного, керуючись статтею 435 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Менського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 року у цивільній справі № 738/275/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в частині стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1417-1783 від 04 липня 2024 року в розмірі 73 914,97 грн, а також судовий збір в сумі 2646,04 грн, всього 76 561,01 грн строком на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, з жовтня 2026 року до серпня 2027 року по 6380,00 грн щомісяця та у вересні 2027 року - 6381,01 грн, але не пізніше десятого числа кожного місяця, з правом дострокової сплати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Н.В. Волошина