Decision № 139963751, 21.09.2026, Brody District Court of Lviv Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №568/961/26

Провадження № 2/439/961/26

21 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області у складі: головуючого-судді: Петейчука Б.М., за участі: секретаря судового засідання: Ковальчук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором № 3710762 від 14 січня 2022 року та за Договором № 9357057 від 25 січня 2022 року в загальному розмірі 18 503 (вісімнадцять тисяч п`ятсот три) гривні 02 копійки.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 14 січня 2022 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як позикодавцем, було укладено договір позики № 3710762, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Також 25 січня 2022 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс», як позикодавцем, було укладено договір позики № 9357057, за умовами якого позичальник також погодився з усіма істотними умовами, засвідчивши договір електронним цифровим підписом.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договорами позики позикодавці виконали у повному обсязі, а саме: надали відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договорами та в межах обумовленого предмета договорів.

Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно позикодавцям грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями. Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 18 503 (вісімнадцять тисяч п`ятсот три) гривні 02 копійки.

Позивач зазначає, що право грошової вимоги за Договором позики № 3710762 від 14 січня 2022 року на підставі Договору факторингу перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс». Крім того, право грошової вимоги за Договором позики № 9357057 від 25 січня 2022 року на підставі Договору факторингу перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс».

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договорами позики та судові витрати по справі.

Стислий виклад позиції відповідача.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти нарахування заборгованості в розмірі, визначеному позивачем. Вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Позивачем безпідставно нараховано проценти поза межами строку дії договорів. Крім того відсотки занадто великі , а повинні бути не більше 1 % за день користування кредитними коштами.

Зокрема: за Договором № 3710762 від 14.01.2022 року (ТОВ «МІЛОАН») строк кредитування встановлено на 12 днів (з 14.01.2022 по 26.01.2022). Нарахування процентів повинно здійснюватися виключно в межах цього строку в розмірі: 5 800,00 грн (тіло) * 1,00% * 12 днів = 696 ,00 грн (відсотки). Загальний розмір заборгованості за цим договором становить 6 496 гривень.

За Договором № 9357057 від 25.01.2022 року строк кредитування згідно з умовами договору становить 60 днів (з 25.01.2022 по 26.03.2022). Відповідно до розрахунку позивача сума отриманого тіла кредиту становить 4 300,00 грн, а нараховані у межах визначеного договором строку відсотки та комісія підлягають обчисленню виключно за період дії даного 60-денного строку. Поза межами цього строку кредитування позивачем безпідставно нараховано проценти за дні прострочення, які стягненню не підлягають. А з огляду на часткове погашення в сумі 1836 гривень, не повинно перевищувати 6 880 гривень

Крім того, відповідач зазначив, що витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн є занадто завищеними та неспівмірними зі складністю справи, яка має сталу судову практику.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

24 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

15 вересня від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилися, від нього відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги визнає частково.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 14 січня 2022 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як позикодавцем, було укладено договір кредитування № 3710762, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору, а саме п. 1.2 договору сума кредиту складає 5 800,00 гривень, п. 1.3 договору встановлює строк кредитування 12 днів, п. 1.5.2 передбачає процентну ставку за користування кредитом 2,00% від фактичного залишку кредиту за кожний день користування(що складає 1392 гривні) та комісію в розмірі 1102 гривні, що становить 19 % від суми кредиту. Крім того зазначено, що загальна вартість кредиту для позичальника складає 8294 гривні, з них : 5 800 гривень тіло кредиту та 2494 гривні проценти за користування та комісії, що підтверджується наданою суду на дослідження копією договору від 14 січня 2022 року та паспортом до кредитного договору.(а.с. 26-30, 61)

Крім того, 25 січня 2022 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс», як позикодавцем, було укладено договір кредитування № 9357057, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис. Згідно з умовами даного договору сума кредиту складає 4300,00 гривень, строк кредитування становить 60 днів, а процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 1,99% за кожен день користування з 1 по 30 день та 2,50% за кожен день користування з 31 по 60 день, що підтверджується копією договору від 25 січня 2022 року. Крім того, зазначено рекомендовану дату повернення кредиту та сплату процентів у сумі 6867 гривень 10 копійок 24.02.2022, а також зазначено загальну вартість кредиту для позичальника в розмірі 10 092 гривень 10 копійок, що підтверджується наданим договором кредиту та заявкою на отримання(а.с.11-15)

Право грошової вимоги за Договором позики № 3710762 від 14 січня 2022 року на підставі Договору факторингу (відступлення права вимоги) та відповідного Реєстру передачі прав вимоги перейшло від первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» безпосередньо до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс». Право грошової вимоги за Договором позики № 9357057 від 25 січня 2022 року на підставі Договору факторингу та відповідного Реєстру передачі прав вимоги також перейшло від первісного кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» безпосередньо до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», що підтверджується наданими суду для дослідження договорами факторингу та реєстрами передачі прав вимоги.

Окрім цього, позивачем надано суду на дослідження розрахунки заборгованості за договорами позики, відповідно до яких заборгованість ОСОБА_1 за Договором № 3710762 складає 11 721 гривня 49 копійок (з яких: 5 295 гривень заборгованість за тілом кредиту, 5324 гривні 49 копійок заборгованість за відсотками та 1102 гривні заборгованість за комісією); за Договором № 9357057 складає 6 781 гривня 53 копійки (з яких: 4300,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 2 481 гривня 53 копійки заборгованість за відсотками)(а.с.19), а всього загальна заборгованість за двома договорами складає 18 503 (вісімнадцять тисяч п`ятсот три) гривні 02 копійки. Також судом встановлено, що за договором № 3710762 позичальником частково погашалась заборгованість, на загальну суму 1836 гривень

Мотиви суду.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні (правомірні) очікування щодо належного його виконання. Зокрема позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість позикодавець розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому позикодавець вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від позикодавця відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення позикодавцем вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Очікування позикодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору. Отже, такі очікування не можуть вважатися легітимними.

Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати позикодавцю борг протягом певного часу, себто та для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

За таких обставин надання позикодавцю можливості нарахування процентів відповідно до вимог статті 1048 Цивільного кодексу України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, вочевидь, порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

У свою чергу, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги позикодавця, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору, в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін, співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Щодо кредитного договору 3710762.

Із доказів у справі вбачається, що 25 січня 2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено Договір позики № 3710762.

Відповідно до умов договору позичальнику було надано кредит у розмірі 5800 гривень, строком на 12 днів зі сплатою відсотків. Крім того, згідно даного договору кредиту позичальнику було оголошено, що загальна вартість кредиту для нього буде 8294 гривні, з них : 5 800 гривень тіло кредиту та 2494 гривні проценти за користування та комісії за видачу.

Разом із цим, позикодавець надав позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитними договорами, у повному обсязі на зазначених у договорі умовах.

Разом з цим позичальник, умови кредитного договору в повному обсязі не виконав, здійснивши погашення кредитної заборгованості на суму 1836 гривень.

Отже, з урахуванням сплачених платежів загальна заборгованість позичальника перед позикодавцем становить 6 458 гривень

Щодо кредитного договору 9357057.

Із доказів у справі вбачається, що 14 січня 2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс», як позикодавцем, було укладено договір кредитування № 9357057.

Відповідно до умов договору позичальнику було надано кредит у розмірі 4300 гривень. Крім того, згідно даного договору кредиту позичальнику було оголошено, що загальна вартість кредиту для нього буде 6 781 гривня 53 копійки, з них : 4300 гривень тіло кредиту та 2 481 гривня 53 копійки заборгованість за відсотками.

Разом із цим, позикодавець надав позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитними договорами, у повному обсязі на зазначених у договорі умовах.

Разом з цим позичальник, умови кредитного договору не виконав допустивши заборгованість .

Отже, з загальна заборгованість позичальника перед позикодавцем становить 6 781 гривня 53 копійки.

Право грошової вимоги за Договором позики № 3710762 від 14 січня 2022 року на підставі Договору факторингу перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс». Крім того, право грошової вимоги за Договором позики № 9357057 від 25 січня 2022 року на підставі Договору факторингу перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бі Ел Джи Мікрофінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс». Отже саме позивач є належним стягувачем за даними кредитними договорами.

Враховуючи все вище викладене, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позичальником складає 13 239 (тринадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 53 копійки, оскільки дана заборгованість підтверджена належними доказами.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 гривні 40 копійок (а.с. 1).

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 18 503 (вісімнадцять тисяч п`ятсот три) гривні 02 копійки. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 13 239 (тринадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 53 копійки, що складає 71,55% від ціни позову.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 904 (одна тисяча дев`ятсот чотири) гривні 95 копійок, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Доказами у справі встановлено, що 02 липня 2024 року між ТзОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги за номером: 02-07/2024. Предметом договору визначено, що адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги з надання професійної правничої допомоги.

Вартість послуг адвоката за надання клієнту професійної правничої допомоги визначається сторонами у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання сторонами, що підтверджується наданою суду копією такого договору.

Винагорода адвокатського бюро за надання послуг згідно цього договору визначена сторонами згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із урахуванням складності справи, економічної вигоди для Клієнта та його господарської діяльності, що підтверджується заявкою та актом про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року до договору про надання правничої (правової) допомоги за номером: № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року та становить 9000 гривень.

Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надано належним чином та у повному обсязі ТзОВ «Факторинг Партнерс» професійну правничу допомогу в цивільній справі за ТзОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Вартість послуг за надання правової допомоги визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Із доказів у справі вбачається, що сторони узгодили між собою регулювання ціни договору з надання послуг у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Водночас суд зауважує, що заявлені витрати в розмірі 9 000 гривень є дещо завищеними, оскільки ця категорія справ має сталу судову практику та не потребує значного часу для підготовки матеріалів, а зазначений в акті час на надання усної консультації та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду є занадто завищеним.

На переконання суду, за досліджених обставин цивільного провадження, визначаючи розмір судових витрат у цій частині, справедливим та розумним варто визначити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає розподілу, у розмірі 6 000 (шість тисячі) гривень.

За таких обставин суд вважає, що фактично понесені судові витрати стороною позивача за надану професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до шести тисяч гривень.

Ураховуючи розмір пропорційно задоволених позовних вимог, а саме: 71,55% від ціни позову, суд вважає за доцільне відшкодувати позивачу ТзОВ «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом досліджуваного цивільного провадження за рахунок відповідача ОСОБА_1 пропорційно до задоволених вимог у розмірі 4 293 (чотири тисячі двісті дев`яносто три) гривні.

На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором позики № 3710762 від 14 січня 2022 року та Договором позики № 9357057 від 25 січня 2022 року у загальному розмірі 13 239 (тринадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 904 (одна тисяча дев`ятсот чотири) гривні 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 293 (чотири тисячі двісті дев`яносто три) гривні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: Київська область, місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук