Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 559/1194/26
Провадження № 2-др/559/57/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у приміщенні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Вишковської Валентини Іванівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 10.09.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» задоволено частково. Вирішено розірвати договір оренди землі від 12.11.2013, змінений Додатковими угодами б/н від 01.12.2017 року та б/н від 06.03.2023 року, земельної ділянки площею 2,19 га, кадастровий номер 5621689100:06:002:0017, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», право оренди за яким було відчужено ТОВ «ТЕХРЕСУРС» згідно Договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок №25 від 16.04.2025, номер запису про інше речове право в державному реєстрі речових прав: 9764342. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати у загальному розмірі 18626,30 грн. (з урахуванням утриманих обов`язкових податків та зборів), пеню за несвоєчасний розрахунок по орендній платі в розмірі у розмірі 64,26 грн., а всього 18690,56 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати у загальному розмірі 9006,11 грн. (з урахуванням утриманих обов`язкових податків та зборів). В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1375,73 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1003,85 грн.
До суду звернувся представник позивача адвокат Вишковська В.І. з заявою про компенсацію витрат на правничу допомогу та про ухвалення додаткового рішення відносно розподілу судових витрат, яким просила стягнути з відповідачів на користь позивачки витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10000 грн. в рівних частках по 5000 грн. з кожного з відповідачів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Датою ухвалення рішення є дата його складання, тобто 22.09.2026.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у даній справі слід ухвалити додаткове рішення у зв`язку з тим, що при винесенні рішення суду від 10.09.2026 не було у повному обсязі вирішено питання щодо розподілу судових витрат витрат на правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу надано: ордер від 06.03.2026 на надання правничої допомоги адвокатом Вишковською В.І. позивачу, договір про надання правової допомоги від 02.03.2026, за яким вартість послуг становить фіксовану суму 10000 грн., акт приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2026, за яким на надання послуг витрачено 7 год., а їх вартість склала 10000 грн.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
За таких обставин, з урахуванням складності справи, дійсно витрачених 7 год. на здійснення правничої допомоги адвокатом, суд вважає, що заявлена до стягнення сума відповідає критеріям реальності та розумності адвокатських витрат, однак, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, така сума має бути відшкодована пропорційно до задоволених позовних вимог кожним з відповідачів, а саме ТОВ «ЗАК» - 3899,77 грн., ТОВ «ТЕХРЕСУРС» - 2766,65 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв`язку з чим судом надане обґрунтування додаткового рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Постановити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3899,77 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2766,65 грн.
На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», 35601, Рівненська обл., місто Дубно, пров.Центральний, будинок 1, код ЄДРПОУ 41099127;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС», 11101, Житомирська обл., с.Радчиці, вул.Шевченка, 39, код ЄДРПОУ 24650576
Повний текст рішення суду виготовлений 22.09.2026.
Суддя О.М.Томілін
The court decision No. 139955040, Dubno City and District Court of Rivne Oblast was adopted on 22.09.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 559/1194/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: