Decision № 139949758, 21.09.2026, Koroliovskyi District Court of Zhytomyr City

Справа № 296/8144/26

2/296/4446/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» про стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. 06.07.2026 представник позивача - адвокат Бородін Дмитро Вікторович через підсистему «Електронний суд» звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом в інтересах ОСОБА_1 (позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» (відповідач) про стягнення коштів, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача:

(і) на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати у розмірі 101 941,53 грн та три проценти річних у розмірі 20 405,01 грн, нараховані за період з 04.02.2020 до 06.07.2026 на заборгованість у розмірі 105 954,39 грн, а всього 122 346,54 грн;

(іі) витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначав, що судовим наказом Корольовського районного суду міста Житомира від 07.10.2019 у справі №296/9692/19 з відповідача на користь позивача стягнуто 105 954,39 грн заборгованості з виплати вихідної допомоги та заробітної плати.

1.3 Посилаючись на те, що судовий наказ набрав законної сили, однак не виконаний, а грошове зобов`язання відповідача залишається непогашеним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 08.06.2026 ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області цивільну справу №278/2441/26 передано за підсудністю до Корольовського районного суду міста Житомира.

2.2. За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 справу №296/8144/26 передано у провадження судді Рожкової О.С. 07.07.2026.

2.3. 14.07.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/8144/26, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

2.4. Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу до його електронного кабінету 28.07.2026 о 23:57:07, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

2.5. Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 272 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення його копії до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, воно вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Тому ухвала суду вважається врученою відповідачу 29.07.2026.

2.6. Відповідач протягом установлених ухвалою суду п`ятнадцяти днів з дня вручення її копії, тобто до 13.08.2026 включно, відзив на позовну заяву не подав, доказів виконання грошового зобов`язання або заперечень проти наведеного позивачем розрахунку до суду не надіслав.

2.7. Ураховуючи, що справа розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, відповідач належним чином повідомлений про її розгляд, але правом на подання відзиву не скористався, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. Судовим наказом Корольовського районного суду міста Житомира від 07.10.2019 у справі №296/9692/19 стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» на користь ОСОБА_1 86 017,74 грн заборгованості з виплати вихідної допомоги при звільненні та 19 936,65 грн заборгованості з виплати заробітної плати, а всього 105 954,39 грн.

3.2. Судовий наказ набрав законної сили 04.02.2020 та 28.02.2020 виданий стягувачу для пред`явлення до виконання.

3.3. 11.02.2021 державний виконавець відкрив виконавче провадження №64443429 з виконання зазначеного судового наказу. Виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №46831769, а виконавчі дії зупинено на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з включенням відповідача до переліку об`єктів малої або великої приватизації.

3.4. Відповідно до листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.03.2026 №4659/3.1/21-26/вх.5696/21-2026 станом на 25.03.2026 кошти з відповідача на користь позивача у межах виконавчого провадження №64443429 не стягнуто.

3.5. Згідно з розрахунком позивача за період з 04.02.2020 до 06.07.2026 на суму основного боргу 105 954,39 грн нараховано 101 941,53 грн інфляційних втрат та 20 405,01 грн трьох процентів річних. Загальний розмір нарахувань становить 122 346,54 грн.

ІV. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД

4.1. Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

4.2. Згідно зі статтями 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для її вирішення. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.3. За змістом статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на основі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

4.4. Відповідно до статті 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

4.5. Згідно зі статтями 509, 526 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання цього обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

4.6. Відповідно до статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.7. За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

4.8. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. Судовим наказом від 07.10.2019, який набрав законної сили, підтверджено грошове зобов`язання відповідача перед позивачем у розмірі 105 954,39 грн. Доказів виконання цього судового рішення та припинення зобов`язання відповідач не подав, а лист органу державної виконавчої служби підтверджує, що станом на 25.03.2026 кошти за виконавчим документом не стягнуто.

5.2. Ухвалення судового рішення про стягнення коштів не припиняє грошового зобов`язання боржника та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення до належного виконання зобов`язання.

5.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, провадження №14-16цс18, зазначила, що положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону.

5.4. У постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц, провадження №14-254цс19, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України існує від моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

5.5. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24, провадження №12-19гс25, вказала, що якщо станом на 02.04.2020 позовна давність не спливла, продовження її перебігу на період дії карантину та воєнного стану дає підстави для стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних без обмеження останніми трьома роками, що передували зверненню з позовом. У цій справі на 02.04.2020 від початку заявленого позивачем періоду нарахування минуло менше двох місяців, тому вимоги за період з 04.02.2020 до 06.07.2026 заявлені в межах позовної давності.

5.6. Інфляційні втрати є способом відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів, а три проценти річних - компенсацією за користування боржником утримуваними грошовими коштами. Ці суми не є штрафними санкціями або збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, тому помилкове найменування їх позивачем у розрахунку не змінює правової природи заявлених вимог.

5.7. Перевіривши наданий розрахунок, суд установив, що інфляційні втрати визначені шляхом застосування до основного боргу щомісячних індексів інфляції за заявлений період і становлять 101 941,53 грн. Три проценти річних на суму боргу 105 954,39 грн за 2345 днів прострочення з урахуванням кількості днів у відповідних календарних роках становлять 20 405,01 грн. Арифметично загальна сума нарахувань становить 122 346,54 грн.

5.8. Відповідач контррозрахунку, доказів повного або часткового погашення заборгованості чи інших доказів, які спростовують позовні вимоги, не подав. Тому вимоги про стягнення 101 941,53 грн інфляційних втрат та 20 405,01 грн трьох процентів річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

(і) Щодо судового збору

6.1. Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.2. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 064,96 грн, що підтверджується квитанцією №1730-4781-5368-5507 від 06.07.2026. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.

(іі) Щодо витрат на правову допомогу

6.3. За змістом статей 133, 137 Цивільного процесуального кодексу України до судових витрат належать витрати на професійну правничу допомогу. Для визначення їх розміру учасник справи подає докази щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною.

6.4. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав договір про надання правничої допомоги від 02.04.2020, протокол погодження гонорару від 02.04.2020 та ордер адвоката. У протоколі сторони погодили фіксований гонорар у розмірі 40 000 грн за представництво інтересів позивача у суді першої інстанції у спорі про застосування статті 625 Цивільного кодексу України у зв`язку з невиконанням судового наказу у справі №296/9692/19. Гонорар підлягає сплаті протягом десяти календарних днів після набрання судовим рішенням законної сили.

6.5. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, провадження №12-14гс22, зазначила, що за фіксованого розміру гонорару незазначення витраченого адвокатом часу не перешкоджає суду визначити розмір витрат. Розподілу підлягають як фактично сплачені витрати, так і витрати, які сторона має сплатити. Зменшення таких витрат за критерієм неспівмірності можливе лише за клопотанням іншої сторони, на яку покладається обов`язок доведення їх неспівмірності.

6.6. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22, провадження №61-13766св24, виснував, що суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права з власної ініціативи зменшувати суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає розподілу.

6.7. У постанові від 14.01.2026 у справі №461/5280/24, провадження №61-17168св24, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду скасував постанову апеляційного суду в частині судових витрат, оскільки апеляційний суд за відсутності клопотання іншої сторони самостійно зменшив їх розмір. Верховний Суд стягнув заявлені витрати в повному обсязі та наголосив, що доведення неспівмірності покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

6.8. Такий підхід застосовано й у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.04.2026 у справі №372/6826/24, провадження №61-12492св25: з огляду на подані докази та відсутність заяви відповідача про зменшення витрат Верховний Суд стягнув усю заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу.

6.9. Подані позивачем документи визначають вид правничої допомоги, її предмет, фіксовану вартість і порядок оплати. Фактичне надання правничої допомоги підтверджується підготовленою і поданою адвокатом позовною заявою, яка містить правове обґрунтування вимог, розрахунок інфляційних втрат за тривалий період та трьох процентів річних, а також перелік і копії доказів, гонорар погоджено у фіксованому розмірі, який не залежить від кількості судових засідань або витраченого часу.

6.10. Відповідач, який в належний спосіб отримав ухвалу про відкриття провадження, відзиву та клопотання про зменшення витрат не подав, їх неспівмірність не довів. Тому суд не вправі за власною ініціативою перебирати на себе процесуальний обов`язок відповідача та зменшувати погоджений сторонами фіксований гонорар. Ураховуючи підтверджені вид та обсяг наданої допомоги, ціну позову, тривалий період нарахувань і значення результату справи для позивача, витрати у розмірі 40 000 грн є реальними та необхідними і підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 18, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 274, 279 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 101 941 (сто одна тисяча дев`ятсот сорок одна) гривня 53 копійки та три проценти річних у розмірі 20 405 (двадцять тисяч чотириста п`ять) гривень 01 копійка, а всього 122 346 (сто двадцять дві тисячі триста сорок шість) гривень 54 копійки.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод хімічного волокна» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064 (тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач:

Відкрите акціонерне товариство «Житомирський завод хімічного волокна»,

зареєстроване місцезнаходження:

10025, м. Житомир, вул. Промислова, буд. 1/154,

код ЄДРПОУ 00206256.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя Олена РОЖКОВА