Decision № 139939898, 15.09.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/6211/26

н/п 2/953/3851/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шаренко С.Л.

за участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ 20474912, м. Київ, вул. Іллінська, б.8) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача, яким просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 226 249, 55 грн., а також понесені судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01 серпня 2020 року о 15:00 годині у місті Харкові по вул. Вернадського, будинок 12 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN ARTEON (д. р. н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 , автомобіля VOLKSWAGEN (д. р. н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_3 та транспортного засобу «BMW 520» (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував

ОСОБА_4 результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно Відповіді від НПУ № 3020216416518009 про ДТП та Постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.09.2020 року (справа № 646/4636/20), дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм Гіргіс Міна пункту 12.1 ПДР України (ст. 124 КпАП України).

На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №сс82118а0х від 24.06.2020 року. Згідно із договором позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом VOLKSWAGEN ARTEON (д.р.н. НОМЕР_1 ).

Страхувальник своєчасно звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 03.08.2020 року.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АRX2609516 від 19.08.2020 року та умов Договору страхування №сс82118а0х від 24.06.2020 року, розмір страхового відшкодування склав 226 249,55 грн., яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно Заяви Страхувальника на СТО згідно платіжного доручення № 697664 від 20.08.2020 року.

Відповідно до п. 28.13 Договору страхування №сс82118а0х від 24.06.2020 року при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням франшизи.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином до АТ «СК «АРКС» (правонаступника АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ»), Позивача по справі, перейшло право вимоги на отримання від Гіргіса Міна компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля VOLKSWAGEN ARTEON д. р. н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.08.2020 року о 15:00 в м. Харків, вул. Вернадського, 12.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо- транспортної пригоди ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, всупереч Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застрахована не була, що підтверджується Відповіддю від НПУ № 3020216416518009 про ДТП та роздруківкою з бази МТСБУ щодо відсутності полісу щодо ТЗ «BMW 520» (д.р.н. НОМЕР_3 ).

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 226 249,55 гривень.

Окрім того, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» просить стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір у сумі 3 393,74 гривень.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.05.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача Брусков В.Я. в режимі ВКЗ у судових засіданнях наполягав на вимогах позову та не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, заяв/клопотань на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надходив.

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку із неодноразовою неявкою відповідача у судові засідання та не повідомлення ним про причини такої неявки, не подання відзиву на позовну заяву та ураховуючи згоду позивача на ухвалення заочного рішення по справі, постановив розглядати справу у порядку заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №сс82118а0х від 24.06.2020 року. Згідно із договором позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом VOLKSWAGEN ARTEON (д.р.н. НОМЕР_1 ).

Відповідно до пункту 4 договору предметом договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземними транспортними засобами та іншим майном, які вказані в розділі 5 цього договору.

Згідно із пунктом 24.1 договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у пункті 24.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником витрати.

Відповідно до пункту 24.2 до страхових ризиків відносяться, зокрема, збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

01 серпня 2020 року о 15:00 годині у місті Харкові по вул. Вернадського, будинок 12 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу VOLKSWAGEN ARTEON (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_2 , автомобіля VOLKSWAGEN (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_3 та транспортного засобу «BMW 520» (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував ОСОБА_1 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.09.2020 року (справа № 646/4636/20), ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до частини шостої статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

24.06.2020 року ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, у якій просив здійснити виплату страхового відшкодування за договором №сс82118а0х від 24.06.2020 року по страховому випадку, що трапився 01 серпня 2020 року.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АRX2609516 від 19.08.2020 року та умов Договору страхування №сс82118а0х від 24.06.2020 року, розмір страхового відшкодування склав 226 249,55 грн., яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно Заяви Страхувальника на СТО згідно платіжного доручення.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно із частиною першою статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено пунктом 1) частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» (Закон № 85/96-ВР від 07 березня 1996 року, який втратив чинність 01 січня 2024 року на підставі Закону № 1909-ІХ від 18 листопада 2021 року) передбачено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Як зазначено у статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до пункту 3) частини першої статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2024 року у справі № 175/4710/16-ц, провадження № 61-9681св24, у разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 Цивільного кодексу України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди.

Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат.

При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Згідно із статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене вище, правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з виплатою страховиком на користь ОСОБА_2 страхового відшкодування, засновані на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої особи у деліктному зобов`язанні.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд встановив, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб , сталася з вини відповідача.

Позивач, як страховик за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 у загальному розмірі 226 249,55 гривень, та, відповідно набув право вимоги до відповідача у деліктному зобов`язанні. Вказана сума відповідачем відшкодована не була.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 226 249,55 гривень.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» задоволено в повному обсязі, суд уважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 3 393,74 гривень.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 281, 282, 289, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (вул. Іллінська. буд 8, м. Київ. 04070; Ідентифікаційний код 20474912) 226 249,55 грн. (двісті двадцять шість тисяч двісті сорок дев`ять гривень 55 коп.) шкоди, заподіяної, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (вул. Іллінська. буд 8, м. Київ. 04070; Ідентифікаційний код 20474912) судовий збір в сумі 3 393,74 грн. (три тисячі триста дев`яносто три гривні 74 коп.).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.Л.Шаренко