Court ruling № 139939741, 18.09.2026, Sarny District Court of Rivne Oblast

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/215/26

Провадження № 1-кс/572/250/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Глушиця Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026182220000006,

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування Сарненським РВП ГУ НП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026182220000006 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336 КК України.

Слідчий СВ Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в порядку ст.176 КПК України звернулися із клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42026182220000006 від 16.01.2026 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336 КК України, по факту того, що ОСОБА_5 , 01.07.2025, належним чином, під особистий підпис, отримав повістку на призов по мобілізації із зобов`язанням прибути на 08 год. 00 хв. 05.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_2 , для відправки в складі команди військової частини НОМЕР_1 для несення військової служби під час мобілізації.

Незважаючи на це, ОСОБА_5 , будучи військовозобов`язаним, а також придатним до військової служби, знаючи зміст повістки від 01.07.2025, будучи попередженим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 08 год. 00 хв. 05.12.2025, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, маючи прямий умисел на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усупереч ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», відповідно до якого оголошується та проводиться загальна мобілізація протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом з 24.02.2022, строк проведення якої надалі неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України №794/2025 від 20.10.2025 року, який затверджено Законом України №4644-IX від 21.10.2025 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», яким строк проведення загальної мобілізації в Україні продовжується з 05.11.2025 на 90 діб, не маючи відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, та будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшої відправки для проходження військової служби під час мобілізації у складі команди військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з оголошенням мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України під час мобілізації, маючи об`єктивну можливість, без поважних причин та правових підстав, з метою ухилення від призову за мобілізацією в Збройні Сили України, не прибув на відправку на військову службу під час мобілізації у вищевказане місце та час, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України та ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухилившись в такий спосіб від призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, умисні, протиправні дії ОСОБА_5 , які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення:

- ст.336 КК України ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

18.09.2026 о 06 год. 53 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме:

-повідомленням від ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 від 16.12.2025 року за вих. 13190, щодо нез`явлення за призовом на військову службу під час загальної мобілізації.

-рапортом начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 від 16.12.2025 року за вих. 14432, про те, що ОСОБА_5 , отримавши повістку про відправку у військову частину Збройних сил України, будучи придатним за рішенням ВЛК до військової служби о 08:00 год 05.12.2025 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

-рапортом майора ОСОБА_10 від 06.12.2025 року про те, що в період часу з 08:00 год 05.12.2025 року по 08:00 год 06.12.2025 року гр. ОСОБА_5 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

-карткою обстеження на медичного огляду ОСОБА_5 , згідно якогї останній пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-повісткою про призов по мобілізації №658 від 01.07.2025, згідно якої ОСОБА_5 поставив свій особистий підпис про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 05.12.2025 на 08 год для відправки в складі команди НОМЕР_1 ;

-довідкою військово-лікарської комісії №2025-0506-1539-1522-7 від 06.05.2025, згідно якої ОСОБА_5 придатний до військової служби;

-повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.01.2026 року за вих. 943, про те що ОСОБА_5 не має права на відстрочку.

-протоколами допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які вказали відомі їм обставини вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор підтримав клопотання з зазначених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_5 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав, пояснив, що дійсно не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на даний час проживає в АДРЕСА_1 .

Захисник ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив призначити заставу у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року).

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, підтверджується вищезазначеними наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Є підстави вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України. Обґрунтуванням того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування.

Обґрунтуванням того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування: підозрюваний, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки на військову службу під час мобілізації, умисно не з`явився у визначений час та місце, не повідомивши про жодні поважні причини своєї неявки, чим фактично вже продемонстрував свідоме ухилення від виконання покладеного на нього законом обов`язку.

Після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, підозрюваний не з`являвся за викликами органу досудового розслідування, своє фактичне місце перебування не повідомив, у зв`язку з чим постановою слідчого його оголошено в розшук, що саме по собі є прямим підтвердженням факту переховування від органів досудового розслідування.

Крім того, характер інкримінованого кримінального правопорушення безпосередньо пов`язаний з ухиленням від виконання публічно-правового обов`язку, що свідчить про схильність підозрюваного до ігнорування законних вимог державних органів та небажання добровільно виконувати покладені на нього обов`язки.

Санкція ст. 336 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, що є реальним покаранням, пов`язаним з ізоляцією від суспільства. Усвідомлюючи неминучість притягнення до кримінальної відповідальності та суворість можливого покарання, підозрюваний має об`єктивну зацікавленість у подальшому переховуванні з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З урахуванням того, що підозрюваний:

- умисно ухилився від призову під час мобілізації;

- не з`являється за викликами слідчого;

- оголошений у розшук;

- не має підтверджених обставин, які б свідчили про міцні соціальні зв`язки, що гарантували б його належну процесуальну поведінку,

існують достатні підстави вважати, що у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він продовжить переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Таким чином, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, обґрунтованим та підтвердженим матеріалами кримінального провадження, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, застосування більш м`якого запобіжного заходу до

ОСОБА_5 не забезпечить можливість запобігти вищевказаному ризику.

Наведені вищевказані обставини свідчать про наявність ризику, який дає підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування.

Сукупність вказаних обставин свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленому ризику та можливість застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, його особу, суд приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризику можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

При цьому відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний 1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; 5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; 6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя бере до уваги суспільну небезпечність особи підозрюваного ОСОБА_5 , який вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років та який перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні шляхом переховування.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави необхідно покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Рівненському слідчому ізоляторі.

Строк тримання під вартою для ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання з 18.09.2026 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 закінчується 16.11.2026 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, визначених КПК України, визначити розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 66560 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача 26259988, Назва банку: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, Рахунок: UA048201720355229002000010559, Призначення платежу: "застава від _____ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка внесла заставу) за _______ (прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку внесли заставу) у кримінальній справі №___/____/__-к (___ суд Рівненської області);".

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі Сарненського району Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ДКСУ м. Київ коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Сарненський районний суд Рівненської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Сарненську окружну прокуратуру.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою з моменту вручення копії судового рішення.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 23.09.2026 о 08 год. 45 хв.

Слідчий суддя: