Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 452/750/26
Провадження № 2/455/530/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
22 вересня 2026 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Клімченка М.І.
секретар судового засідання Шайда Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту ТОВ «Споживчий центр») подав до Старосамбірського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 21.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №21.07.2025-100000052. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 168 днів, за процентною ставкою 1%. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 23.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 12120,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 5320,00 грн., комісії за надання кредиту 200,00 грн., комісії за обслуговування кредиту 600,00 грн., неустойки у розмірі 2000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи наведене, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 02.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 04.05.2026. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач не з`явився, суд вважав за можливе проводити розгляд справи у його відсутності, зважаючи на те, що він повідомлялася про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до статті 223 ЦПК України.
В силу приписів частини 1 статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів..
Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5)чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що 21.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №21.07.2025-100000052, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 4000,00 грн., строком на 168 днів, за процентною ставкою 1%, на умовах його строковості, платності і поворотності.
Однак, своїх зобов`язань відповідно до умов Кредитного договору відповідач не виконує, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 23.02.2026 становить 12120,00 грн. та складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 5320,00 грн., комісії за надання кредиту 200,00 грн., комісії за обслуговування кредиту 600,00 грн., неустойки у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується Довідкою-розрахунком за Кредитним договором №21.07.2025-100000052
Тому, суд приходить до висновку про те, що відповідач порушив умови укладеного ним кредитного договору. Відповідно зобов`язання, яке виникло між сторонами, є грошовим. Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов`язання, судом не встановлено.
Позивач має право вимагати від відповідача сплати неустойки у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання.
Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відтак, позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та помилково здійснено нарахування неустойки в розмірі 2000,00 грн.
Крім цього, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії в розмірі 600,00 грн. за обслуговування кредитної заборгованості, оскільки вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог частини 5 статті 11, частин 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 по справі №730/1100/15-ц, від 27.11.2019 по справі №522/18855/16, від 19.02.2020 по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги частини 4 статті 263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами та комісією вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, що свідчить на наявність підстав для стягнення з нього на користь ТОВ «Споживчий центр» суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9520,00 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 5320,00 грн., 200,00 грн. комісії за надання кредиту, тому в цій частині позов підлягає до задоволення, відповідно в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.
Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, в сумі 2091 грн. 26 коп. (2662,40х9520/12120).
Керуючись статтями 141, 246, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором№21.07.2025-100000052 від 21.07.2025 в розмірі 9520 (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати, що становлять 2091 (дві тисячі дев`яносто одну) гривню 26 копійок судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ: 37356833,
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 22.09.2026.
Суддя М.І. Клімченко
The court decision No. 139936821, Starosambir District Court of Lviv Oblast was adopted on 22.09.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 452/750/26. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: