Court ruling № 139936381, 21.09.2026, Halytskyi District Court of Lviv City

Справа № 461/7355/26

Провадження № 2-з/461/48/26

У Х В А Л А

Іменем України

21.09.2026 р. м. Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді: Мисько Х.М.,

секретар судового засідання Бевзюк М.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові заяву представника Акціонерного товариства Комерційного Банк «ПриватБанк» Дудки Вікторії Борисівни про забезпечення доказів до пред`явлення позову,-

в с т а н о в и в :

Предстанвик АТ КБ «ПриватБанк» Дудка В.Б. звернулася до Галицького районного суду м. Львова із заявою про забезпечення доказів до пред`явлення позову, в якій просить витребувати витребувати у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шапіро Ірини Вячеславівни копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , витребувати у Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою з ОСОБА_1 станом на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Кредитний договір б/н від 12.09.2025 року. Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із Позичальником у Анкеті-заяві від 09.04.2021 року, яка підписана Позичальником власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. 02.02.2026 Позичальник помер, що підтверджується доданими до цього клопотання доказами. На момент смерті Позичальник не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим за вищезазначеним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 88970.00 грн. З метою встановлення кола спадкоємців та пред`явлення до них вимог Банк звернувся з претензією кредитора до органів нотаріату, які не надали інформацію про спадкоємців Позичальника. Вказує, що без інформації про спадкоємців, у тому числі тих, хто проживав за адресою останнього місця реєстрації проживання померлого Банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, адже пред`явлення позову до невідомих осіб не допускається. Матеріали спадкової справа та інформація про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем, можуть ідентифікувати спадкоємців померлого та визначити перелік спадкового майна, за рахунок якого кредитор має право задовольнити свої вимоги.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили, заяви про відкладення судового засідання не надали.

Зважаючи на встановлений ч.2 ст. 118 ЦПК України, п`ятиденний строк, встановлений для розгляду заяви про забезпечення доказів, суд вважає за можливе розглянути її за відсутності сторін та їх представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

В ч. 2 ст. 116 ЦПК України визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Аналіз вказаних норм процесуального права свідчить про те, що питання щодо забезпечення доказів вирішується судом у тому випадку, якщо надання таких доказів є необхідним, а також якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Забезпечення доказів спрямоване на недопущення їх знищення чи втрати. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Схожі висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 635/7732/19 (провадження № 61-19460ск20).

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року у справі № 520/14132/18 зазначено, що у кожному конкретному випадку необхідно враховувати не лише резолютивну частину ухвали суду першої інстанції, а й сутність клопотання учасника справи та за якою процедурою суд розглянув таке клопотання: як витребування доказів чи як забезпечення доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.10.2019 року у справі за № 9901/385/19 дійшла висновку, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Як вбачається із заяви, представник АТ КБ «ПриватБанк» просить витребувати копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інформацію про осіб, які були зареєстровані за однією адресою із померлим станом на дату його смерті.

В обґрунтування необхідності забезпечення доказів заявник посилається на наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність встановлення кола спадкоємців померлого позичальника для подальшого пред`явлення до них позову.

Разом з тим наведені заявником обставини не свідчать про наявність передбачених статтею 116 ЦПК України підстав для забезпечення доказів.

Заявником не наведено та судом не встановлено обставин, які б свідчили про існування реальної загрози втрати спадкової справи чи неможливості її отримання в подальшому. Спадкова справа, заведена нотаріусом, є офіційним документом, зберігання якого здійснюється у встановленому законодавством порядку, а тому саме по собі посилання на необхідність отримання її копії для підготовки майбутнього позову не є достатньою підставою для застосування процесуального інституту забезпечення доказів.

Не доведено заявником і того, що отримання вказаних доказів у разі пред`явлення позову буде неможливим або істотно утрудненим. При цьому суд звертає увагу, що питання витребування доказів у межах вже відкритого провадження може бути вирішене судом у порядку, передбаченому статтями 84, 116 та іншими нормами ЦПК України, за наявності відповідних процесуальних підстав.

Крім того, зі змісту заяви вбачається, що фактично метою витребування спадкової справи та відомостей про зареєстрованих осіб є встановлення кола осіб, які можуть бути спадкоємцями померлого позичальника, та визначення потенційних відповідачів у майбутній справі.

Разом з тим, саме по собі встановлення особи можливого спадкоємця не є тотожним забезпеченню доказу у розумінні статті 116 ЦПК України.

Суд також враховує, що факт реєстрації особи за однією адресою зі спадкодавцем на час його смерті сам по собі не свідчить про набуття такою особою статусу спадкоємця, прийняття нею спадщини або набуття права на спадкове майно. Відповідно, інформація про осіб, зареєстрованих за відповідною адресою, не може безумовно підтвердити коло спадкоємців ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, сама наявність реєстрації місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем не є достатньою для висновку про прийняття спадщини конкретною особою.

Також суд звертає увагу, що забезпечення доказів до пред`явлення позову не може підміняти собою встановлення обставин, необхідних для визначення належного відповідача, проведення пошуку потенційних спадкоємців або попереднє збирання доказової бази на випадок можливого звернення до суду без доведення існування загрози втрати відповідних доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 116 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення доказів, обставини, для доказування яких необхідні відповідні докази, а також докази, які необхідно забезпечити.

Зміст поданої заяви свідчить про те, що заявником обґрунтовано необхідність отримання відповідної інформації потребою у визначенні осіб, до яких у подальшому може бути пред`явлено позов. Водночас обставин, які б давали підстави припускати, що відповідні докази можуть бути втрачені або їх подання стане неможливим чи істотно утрудненим у майбутньому, заявником не наведено.

За таких обставин суд доходить висновку, що передбачені статтею 116 ЦПК України правові підстави для забезпечення доказів до пред`явлення позову відсутні.

При цьому суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення доказів не позбавляє АТ КБ «ПриватБанк» права після пред`явлення позову заявити відповідне клопотання про витребування доказів у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством, якщо для цього виникнуть належні процесуальні підстави.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява представника АТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення доказів до пред`явлення позову є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 84, 116118, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційного Банк «ПриватБанк» Дудки Вікторії Борисівни про забезпечення доказів до пред`явлення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2026 року.

Суддя Х.М.Мисько