Court ruling № 139934209, 21.09.2026, Myronivka District Court of Kyiv Oblast

21.09.2026

Єдиний унікальний № 371/1779/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 вересня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1779/26

Провадження № 2/371/1902/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості з виплати матеріальної допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

У С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернулася до суду з позовом, посилаючись на ті обставини, що вона працювала в Акціонерному товаристві «Українська залізниця» до 31 жовтня 2024 року. Наказом (розпорядженням) регіональної філії «Південно - Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про припинення трудового договору (контракту) №860/ос від 31 жовтня 2024 року її звільнено з посади старшого оператора станційного технологічного центру оброблення поїзної інформації та перевізних документів за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за віком.

Наказ про звільнення містить вказівку виплатити їй одноразову матеріальну допомогу згідно пункту 8.20 колективного договору у розмірі п`яти середньомісячних заробітків, додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті у розмірі п`яти середньомісячних заробітків (залізничний стаж роботи у галузі складає 42 роки 07 місяців 26 днів), матеріальну допомогу у розмірі 6 прожиткових мінімумів на оздоровлення за 2024 рік, передбачену пунктом 3.10 змінами та доповненнями до Колективного договору на 2001 2005 роки, пролонгованого на 2006-2023 роки, пролонгованого на 2006-2024 роки, після отримання окремого рішення керівництва AT «Укрзалізниця».

07 серпня 2026 року на адвокатський запит було надано довідку про нараховані та виплачені суми, яка не містить жодної згадки про одноразову матеріальну допомогу в звязку із виходом на пенсію та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022, 2023 та 2024 роки.

Станом на день звернення до суду з даним позовом відповідач не провів із нею повного розрахунку при звільненні: не виплатив одноразову матеріальну допомогу, додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті, матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022, 2023 та 2024 роки.

Крім того, плозивач вважає, що має право на одержання середнього заробітку за час затримки розрахунку за період шість місяців із дати звільнення, тобто з 01 листопада 2024 року до 30 квітня 2025 року.

Просила в судовому порядку стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на її користь:

Матеріальну допомогу при звільненні на пенсію у розмірі 5 середньомісячних заробітків, що становить 74805,45 гривень;

Матеріальну допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті у розмірі п`яти середньомісячних заробітків, що становить 74805,45 гривень;

Матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2022, 2023 та 2024 роки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року, що становить за 2022 рік - 14358,00 гривень, за 2023 рік - 16104, 00 гривень, за 2024 рік - 18168, 00 гривень;

Середній заробіток, що має бути сплачений позивачу у зв`язку із затримкою здійснення розрахунку при звільненні, в сумі 88 832,99 гривень.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Згідно з вимогами пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Звертаючись до суду з вимогами, які мають грошову оцінку, позивач зазначила ціну позову, проте в порушення наведеного процесуального правила не навела обгрунтовані розрахунки щодо кожної із сум, які заявила до стягнення.

Пунктами 5, 8 - 10 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Подана позовна заява таких повних відомостей, наведених у вказаних пунктах частини третьої статті 175 ЦПК україни.

Відповідно до частини восьмої статті 175 ЦПК України, у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 177 ЦПК України, оскільки не оплачена судовим збором.

Позивач вказала, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» вона є особою, яку звільнено від сплати судового збору.

За правилами пункту 1 частини першої статті 5 Закону Ураїни «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати, згідно якої основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (за особливі чи шкідливі умови праці тощо).

Таким чином, крім самого факту виконаної роботи, заробітна плата залежить від обставин виконання цієї роботи: обєму виконаної роботи (згідно плану чи понад план), періоду виконання (в денний робочий час, в нічні часи, вихідні та святкові дні, терміново), часу виконання роботи (вчасно, згідно графіка, понад графік), умов виконання (шкідливі та особливі умови). Всі виплати, які входять до структури заробітної плати залежать від самого результату роботи та обставин її виконання.

Разом з тим, матеріальна допомога будь-яким чином не залежить ні від результатів праці, ні від умов виконання роботи. Виплачується незалежно від наявності чи відсутності шкідливих чи особливих умов праці.

Матеріальна допомога відноситься до інших виплат, як і виплати, передбачені колективним договором АТ «Укрзалізниця»: при реєстрації працівником шлюбу, при народженні дитини у працівника, на компенсацію витрат на лікування працівника, працівникам-донорам, при звільненні працівника у зв`язку із виходом на пенсію, до ювілейних дат (досягнення 50, 60, 70 років), на компенсацію вартості твердого палива для пенсіонерів, на компенсацію витрат на поховання членів сімї працівника тощо.

Одноразова матеріальна допомога - це разова виплата працівнику від роботодавця у звязку з особистими або сімейними обставинами: лікуванням, складною життєвою ситуацією, потребою в підтримці, оздоровленням тощо.

Додаткова грошова допомога на підприємстві (або матеріальна допомога) - це разова або систематична виплата від роботодавця, яка не входить до основної зарплати. Вона покликана фінансово підтримати працівника у складних життєвих обставинах, допомогти з оздоровленням або вирішити соціально-побутові питання.

Отже всі вищевказані додаткові виплати, як і матеріальна допомога, не передбачені чинним законодавством для залізничників, а тільки умовами колективного договору підприємства. Обставини, за яких проводяться виплати залежать від особистих життєвих обставин працівника та направлені на посилення соціального захисту працівника-залізничника та зниження захворюваності серед працівників.

Обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у статті 94 КЗпП і статті 1 Закону України «Про оплату праці», та гарантовані державою виплати, передбачені у статті 12 Закону, таке офіційне тлумачення дано Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013.

Таким чином, одноразова та додаткові грошові допомоги, матеріальна допомога не входять до структури основної та додаткової заробітної плати, так як не залежить від виконаної роботи та її результатів, особливих чи шкідливих умов праці, а є іншою виплатою, передбаченою внутрішнім нормативом самого підприємства.

За загальним правилом виплата розрахункових при звільненні складається з таких сум, як: заробітна плата; вихідна допомога при звільненні за умови, що вона передбачена (стаття 44 КЗпП); компенсація за невикористані відпустки; інші виплати, наприклад, додаткові гарантії, передбачені колективним договором.

Відтак, як матеріальна допомога, так і інші виплати згідно колективного договору, відносяться до інших виплат.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовими позиціями, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №910/4518/16), від 08 лютого 2022 року (справа №755/12623/19) та були застосовані Верховним Судом у подібній справі, де предметом спору було, зокрема, стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення (ухвала від 26 травня 2022 року, справа № 521/6288/19, провадження № 61-4432ск22) заявник не звільнений від сплати судового збору в частині вимог щодо стягнення матеріальної допомоги.

Отже, за подання та розгляд позовної заяви позивач має сплатити судовий збір.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом першим частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на інші вимоги позивачів у трудових спорах, в тому числі щодо стягнення одноразового та додаткового заохочення у звязку з виходом на пенсію, щодо стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення та у разі заявлення вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та відповідний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Одноразова та додаткова грошові допомоги, а також матеріальна допомога на оздоровлення, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, за своєю правовою природою не входять до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці».

Документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону позивачкою не подано.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На підставі підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставки судового збору та порядок його сплати визначено Законом України «Про судовий збір».

Позовну заяву подано до суду 11 вересня 2026 року.

Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у розмірі 3328,00 грн.

Вимоги майнового характеру підлягають оплаті судовим збором у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем фактично заявлено чотири позовні вимоги майнового характеру. Ціна позову за вказаними вимогами складає 287 373, 89 гривні.

1 відсоток ціни позову за вимогою майнового характеру становить 2873, 74 гривні.

За правилами частини восьмої статті 177 ЦПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

До позовної заяви позивачем додано картку реквізитів для проведення операції поповнення карткового рахунку, проте в позовній заяві позивачем не зазначено реквізити рахунку та бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Згідно з частинами другою, п`ятою статті 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч зазначеним вимогам законодавства, до позовної заяви та для вручення відповідачу додані копії письмових доказів (паспорта позивача, картки платника податків позивача, наказу (розпорядження) №860/ос від 22 жовтня 2024 року про припинення трудового договору (контракту), відповідність яких оригіналу не засвідчена.

Вказані недоліки є перешкодою до відкриття провадження у справі.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно правил частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої цієї статті 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно навести обґрунтовані розрахунки щодо кожної із сум, які нею заявлені до стягнення; зазначити докази, що підтверджують вказані нею обставини; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначити щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердити те, що нею, не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; засвідчити вірність копій письмових доказів оригіналам, які знаходяться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення; долучити платіжний документ про сплату судового збору; в позовній заяві зазначити реквізити рахунку в банку або небанківському надавачі платіжних послуг, бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA738999980313171206000010748, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Документ, що підтверджує сплату судового збору, подається до Миронівського районного суду Київської області в оригіналі.

Керуючись статтями 185, 260, 352, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості з виплати матеріальної допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві положення частини третьої статті 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О.Капшук