Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5
_______________
У Х В А Л А
16.09.2026 Справа №905/697/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.
при секретарі судового засідання Воловикові Д.Є.,
за заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника (заява про визнання грошових вимог) (сформовано в системі 22.05.2026),
у справі за заявою кредитора (заявника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрколорхім", м.Новомосковськ,
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів", м.Бахмут (ЄДРПОУ 40448794),
про банкрутство,
ліквідатор - арбітражний керуючий Мирошник Ю. В.,
за участю представників сторін:
ліквідатор Мирошник Ю. В. - ухвала Господарського суду Донецької області від 29.06.2026 у справі №905/697/22;
від заявника: Підпалий О.В. - самопредставництво;
інші учасники справи: не з`явились,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 06.12.2022 відкрито провадження у справі №905/697/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів" (код ЄДРПОУ 40448794); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів", м.Бахмут строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Астахова Руслана Миколайовича.
08.12.2022 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №69677 оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів", м.Бахмут.
Постановою суду від 17.12.2024 припинено процедуру розпорядження майном боржника -ТОВ "Завод кольорових металів" та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Пуговкіної А.В.; визнано банкрутом боржника - ТОВ "Завод кольорових металів"; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором боржника - ТОВ "Завод кольорових металів" арбітражного керуючого Пуговкіну Аллу Валеріївну (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, вул. Шевченка, буд. 128, свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №1743 від 10.11.2015р., РНОКПП НОМЕР_1 ); вирішено інші процедурні питання.
17.12.2024 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет за №74887 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.22.05.2026 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» через підсистему «Електронний суд» отримано заяву №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника (заява про визнання грошових вимог) (сформовано в системі 22.05.2026).
Справа перебувала у провадженні судді Левшиної Г.В.
З дотриманням приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції згідно з рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, зі змінами та доповненнями), а також Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Донецької області, у зв`язку з призначенням судді Левшиної Г.В. на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду згідно з Указом Президента України № 170/2026, для розгляду справи №905/697/22 визначено суддю Кротінову О.В. (розпорядження керівника апарату Господарського суду Донецької області № 02-01/36 від 03.03.2026, протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026).
Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято справу №905/697/22 до свого провадження.
22.05.2026 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» через підсистему «Електронний суд» отримано заяву №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника (заява про визнання грошових вимог) (сформовано в системі 22.05.2026).
Зазначено, що заборгованість боржника перед заявником виникла у зв`язку з відсутністю оплати за спожиту електричну енергію за період червень-жовтень 2022 року на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Просить визнати грошові вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, вул.Кирилівська, буд.85, м.Київ, 04080) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» (код ЄДРПОУ 40448794, вул.Героїв праці, буд.42, м.Бахмут, Донецька обл., 84500) у сумі 1721767,22 грн, з яких: 1628629,77 грн - заборгованість з оплати за поставлену електричну енергію, 38980,54 грн - 15% річних, нарахованих на прострочену суму заборгованості, 54156,91 грн - інфляційні втрати, нараховані на прострочену суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору у сумі 6656,00 грн.
Долучено документи згідно переліку.
Ухвалою суду від 28.05.2026 прийнято заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника до розгляду; призначено до розгляду заяву у судовому засіданні на 10.06.2026 на 14:00 год., яке відбудеться за адресою: 61022, м.Харків, проспект Науки, 5, кабінет №302); повідомлено, що участь у судовому засіданні можлива у режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
03.06.2026 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» через підсистему «Електронний суд» отримано заяву б/н від 02.06.2026 на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 28.05.2026 у справі №905/697/22 (сформовано в системі 02.06.2026), з додатками згідно переліку.
На виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 28.05.2026 у справі №905/697/22, ДПЗД «Укрінтеренерго» направлено на відому електронну адресу боржника: office@azocm.ua заяву про визнання грошових вимог від 21.05.2026 №44/22-1254 та додатки до неї (роздруківка додається).
Долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 10.06.2026 відкладено судове засідання з розгляду заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника (заява про визнання грошових вимог) на 23.07.2026 о 12:00 год; повідомлено, що участь у судовому засіданні можлива для учасників справи в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів" необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 23.07.2026 відкладено судове засідання з розгляду заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника (заява про визнання грошових вимог) на 12.08.2026 о 12:00 год. зал судового засідання №105; повідомлено, що участь у судовому засіданні можлива для учасників справи в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
11.08.2026 від ліквідатора, арбітражного керуючого Мирошника Ю.В., через підсистему «Електронний суд» отримано заперечення б/н від 11.08.2026 на грошову вимогу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у справі №905/697/22 (сформовано в системі 11.08.2026).
Просить застосувати до грошових вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600) заявлених останнім до боржника у справі №905/697/22 підвищений стандарт доказування; витребувати від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600) оригінали документів, копії яких долучено до заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги до боржника у справі №905/697/22; за результатами розгляду заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги до боржника у справі №905/697/22 відмовити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600, вул.Кирилівська, буд.85, м.Київ, 04080) у задоволенні заяви про визнання грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» у справі №905/697/22 у повному обсязі.
Посилається обставини форс-мажору та розташування підприємства у м.Бахмут Донецької області, яке перебувало в зоні активних бойових дій до 12.12.2023, а з 13.12.2023 є тимчасово окупованим. Стверджує про неможливість фізичного зняття реальних показників лічильників комерційного обліку боржника працівниками оператора системи розподілу. Звертає увагу на відсутності двосторонніх актів, що має наслідком недоведеність фактичного споживання. Наголошує про безпідставність посилання заявника на п.4.4 комерційної пропозиції №5. Зазначає, що звіти оператора системи розподілу сформовані на основі контрольних або аналітичних розрахунків, а не фактичних контрольних знімань приладів обліку. Вказує, що за наявності обґрунтованих сумнівів щодо функціонування обліку в зоні активних бойових дій, самі лише розрахункові дані ОСР не можуть слугувати беззаперечним доказом фактичного споживання електричної енергії. Поряд з цим, стверджує про неспівмірний характер договірної ставки (15% річних). На думку ліквідатора, форс-мажорні обставини є підставою для звільнення від штрафних нарахувань. Одночасно, зазначено, що у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів щодо наявності у боржника перед заявником грошової вимоги основного боргу, нарахування відсотків річних та інфляційних втрат є безпідставним. Звернуто увагу на право суду зменшити заявлений обсяг відсотків річних. Стверджує про дискримінаційність умов щодо збільшення строку позовної давності, яке міститься в типовому договорі, на умови якого споживач не мав можливості вплинути. Зауважено на необхідності застосувати підвищений стандарт доказування щодо обґрунтованості кредиторських вимог. Зауважено, що при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство потрібно виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості.
Долучено електронну копію довідки Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Ухвалою суду від 12.08.2026 відкладено судове засідання з розгляду заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника (заява про визнання грошових вимог) на 16.09.2026 о 13:30 год., зал судового засідання №104А; повідомлено, що участь у судовому засіданні можлива для учасників справи в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
14.09.2026 від представника кредитора через підсистему «Електронний суд» отримано відповідь на заперечення ліквідатора (сформовано в системі 13.09.2026). Не погоджується з твердженнями ліквідатора, посилається на приписи Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, підтверджує відсутність доступу до вимірювальних приборів та стверджує про отримання усіх даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами постачальника "останньої надії", яким є заявлений кредитор, виключно від оператора системи розподілу, оскільки саме він веде комерційний облік і щомісячно надає офіційні звіти про фактичний відпуск. Кредитор не має технічної можливості самостійно здійснювати облік, а отже його нарахування ґрунтуються лише на достовірній інформації ОСР, що виключає будь-які сумніви у правомірності визначення обсягів споживання та розрахунків. Вважає недоведеною неможливість виконання зобов`язання з оплати спожитої електричної енергії внаслідок дії форс-мажорних обставин. Вказуючи на п. 14.1 Комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021, ст. 259 Цивільного кодексу України та Прикінцеві та перехідні положення названого Кодексу стверджує про звернення із заявою у межах строків позовної давності. Наведено підстави, за яких нараховані кредитором 15% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями. До того ж акцентовано на цільовому характері використання отриманих постачальником "останньої надії" у вигляді відсотків річних, інфляційних втрат, як погашення податкового боргу на виконання п. 3 п.п.9-1 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483, та визначає надходження коштів від споживачів у вигляді 15% річних та інфляційних втрат наразі єдиним джерелом погашення податкового боргу. Окрм того, висвітлюючи специфіку роботи підприємства, майновий стан, наявний статус критичної інфраструктури та соціальну значущість для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, розцінює таке як обставини, що мають вирішальне значення для визнання грошових вимог у повному обсязі, просить суд не зменшувати розмір 15% річних.
У судове засідання з`явились представник кредитора та ліквідатор, ними підтримано вимоги та висловлені у заявах по суті заперечення.
В частині вимоги ліквідатора витребувати від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (код ЄДРПОУ 19480600) оригінали документів, копії яких долучено до заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги до боржника у справі №905/697/22.
Ліквідатор не обґрунтував дану вимогу, не зазначив чи ставить їх дійсність під сумнів, або невідповідність поданої копії оригіналу.
Частинами 1, 2, 3, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Документи, які вказано в позовній заяві у графі додатки та які додані до позовної заяви подано у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Підстав ставити під сумнів достовірність цих документів не встановлено.
Відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено право суду, реалізація якого, як і будь-яка інша процесуальна дія, повинна відповідати завданням господарського судочинства, проте підстав за яких таке право потребує реалізації, у розглядуваному випадку, судом не встановлено.
З огляду на таке, відсутні підстави вважати обґрунтованими вимоги ліквідатора у приведеній частині, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні цих вимог у зв`язку з їх безпідставністю.
Розглянувши заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» №44/22-1254 від 21.05.2026 про грошові вимоги кредитора до боржника (заява про визнання грошових вимог), суд зазначає про таке.
В частині кредиторських вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у вигляді заборгованості з оплати за поставлену електричну енергію у розмірі 1628629,77 грн, суд встановив.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (кредитор) здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП №1344 від 06.11.2018.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (із змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» на період з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2024 року; визначено територією провадження діяльності зазначеного підприємства - територія України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
27.12.2018 Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» як постачальником «останньої надії» на офіційному веб-сайті підприємства у Інтернет за адресою https://uie.kiev.ua розмістило: порядок приєднання до умов договору, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», комерційну пропозицію до договору, додаток № 1 до комерційної пропозиції.
У відповідності до п.1.1 договору, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання споживача до цього договору і регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (постачальник) споживачу у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи цим договором випадках. Цей договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та комерційної пропозиції, що є додатком 1 до цього договору.
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312, та є однаковими для всіх споживачів України (п.1.2 договору).
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція) (п. 2.1 договору).
Постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави (п.3.1 договору).
Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; припинення електропостачальника, не спроможного постачати електричну енергію, про що він повідомив постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу, відповідно до частини сьомої статті 64 Закону (п. 3.2 договору).
Електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється (п. 3.4. договору).
У відповідності до п. 3.5 договору, постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за електричну енергію, що не визначена цим договором.
Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (п. 3.6 договору).
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком до цього договору (п. 5.1 договору).
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (п. 5.2 договору).
Ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором (п. 5.3 договору).
Ціна (тариф) на електричну енергію визначається за результатами конкурсу та є обов`язковою для сторін з дати введення її в дію. Якщо конкурс на визначення постачальника не відбувся, ціна (тариф) на послуги тимчасово призначеного постачальника встановлюється регулятором згідно із затвердженою ним методикою (п. 5.5 договору).
Інформація про діючу ціну (тариф) на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше, ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п.5.6 договору).
Ціна (тариф) не електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).
Згідно з приписами п. 5.9 договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.10 договору).
Споживачі постачальника «останньої надії» оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг (п. 5.13 договору).
Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції до цього договору (п. 5.14 договору).
Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (пп. 2 п. 6.2 договору).
Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію (пп. 1 п. 7.1 договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).
Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб. У разі внесення постачальником в установленому чинним законодавством порядку змін до змісту типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», затвердженого регулятором, сторони погоджуються з такими змінами у цьому договорі (п.п. 13.1, 13.2 договору).
До матеріалів справи долучено комерційну пропозицію №5 від 08.10.2021, яка діяла у спірний період червень-жовтень 2022 року.
Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (п.4.1 комерційної пропозиції)
Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі (п.4.2 комерційної пропозиції).
Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосування послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2 цієї комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацію вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (п.4.3 комерційної пропозиції).
Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачалниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року №2118. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини. До усунення розбіжностей сторони керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений. Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі (п. 4.4 комерційної пропозиції).
Оплата здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника, зазначений у договорі або рахунку. За наявності у споживача заборгованості за договором постачальник зараховує кошти, отримані від споживача, як погашення заборгованості за електричну енергію, поставлену в минулі періоди по договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості незалежно від зазначеного споживачем призначення платежу. У разі перевищення суми платежу, що підлягає оплаті за розрахунковий період, надлишок отриманих коштів зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду (п. 4.5 комерційної пропозиції).
За внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника. Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку. У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15 % річних, інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором починають нараховуватися Постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 6.1 комерційної пропозиції).
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» зазначає, що боржник перебував на постачанні у постачальника «останньої надії» у період з червня по жовтень 2022 року.
Листом №08-29/912 від 07.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» повідомило Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», що у зв`язку з отриманням повідомлення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії з споживачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів», об`єкти означеного споживача з 08.06.2022 переходять до постачальника «останньої надії».
Означене також відстежується з повідомлення оператора системи про споживачів, постачання електричної яким здійснюється постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольні мережі».
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, дотримуючись стандартів доказування згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, суд вбачає наявними правовідносини між сторонами внаслідок укладання вказаного вище договору.
Доказів припинення спірних правовідносин між сторонами не надано.
Матеріали справи містять акти купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та споживачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» за червень - жовтень 2022 року, в яких позивачем відображено передачу електричної енергії відповідачу на виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»:
№025869 від 22.08.2022 за червень 2022 у обсязі 144075,00 кВт*год на суму 553709,62 грн з ПДВ;
№025649 від 31.07.2022 за липень 2022 у обсязі 145547,00 кВт*год на суму 552621,59 грн з ПДВ;
№026878 від 31.08.2022 за серпень 2022 у обсязі 74323,00 кВт*год на суму 319856,16 грн з ПДВ;
№027671 від 30.09.2022 за вересень 2022 у обсязі 13711,00 кВт*год на суму 65920,08 грн з ПДВ;
№028748 від 31.10.2022 за жовтень 2022 у обсязі 24302,00 кВт*год на суму 136522,32 грн з ПДВ.
Акти купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» між постачальником Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та споживачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод кольорових металів» за червень - жовтень 2022 року підписано та засвідчено печаткою з боку позивача.
Відповідачем означені акти не підписано.
Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії визначений позивачем на підставі звітів Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольні мережі» за період червень - жовтень 2022 року, які долучено до матеріалів справи.
Означені звіти за період за червень - жовтень 2022 року підписано кваліфікованим електронним підписом керівника Департаменту з клієнтських операцій Шашацькою К.Г.
Сформовано рахунки за спожиту електроенергію:
№000040448794/28/К06/33337 від 22.08.2022 на суму 553709,62 грн з ПДВ;
№000040448794/28/О07/33172 від 25.08.2022 на суму 552621,59 грн з ПДВ;
№000040448794/28/О08/34296 від 21.09.2022 на суму 319856,16 грн з ПДВ;
№000040448794/28/О09/35078 від 11.10.2022 на суму 65920,08 грн з ПДВ;
№000040448794/28/О10/36171 від 09.11.2022 на суму 136522,32 грн з ПДВ.
Акти купівлі-продажу електроенергії та рахунки за період червень - жовтень 2022 направлені на електронну адресу відповідача office@azocm.ua та fatiniy55@gmail.com.
На підтвердження цього до матеріалів справи долучено роздруківки з електронної скриньки заявника, з яких відстежується направлення:
25.08.2022 направлено акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок за липень 2022;
22.09.2022 направлено акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок за серпень 2022;
12.10.2022 направлено акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок за вересень 2022;
31.10.2022 направлено акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок за червень 2022;
11.11.2022 направлено акт купівлі-продажу електроенергії та рахунок за жовтень 2022.
Слід зазначити, що електронна адреса office@azocm.ua міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з огляду на що має статус офіційної.
Згідно п. 5.10 договору, оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Відповідно до п. 5.8 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
У відповідності до приписів п. 4.2 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі.
Тобто, максимально можливим для виконання зобов`язання остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді у розумінні даного пункту комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 є перебіг часу по 20 календарний день після закінчення розрахункового періоду (строк оплати, зазначений у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем).
Таким чином, з урахуванням п. п. 5.8, 5.10 договору та п. 4.2 комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021, остаточний розрахунок мав бути здійснений не пізніше: за зобов`язанням червня 2022 року - з 27.07.2026, за зобов`язанням липня 2022 року - з 26.08.2022, за зобов`язанням серпня 2022 року - з 27.09.2022, за зобов`язанням вересня 2022 року - з 27.10.2022, за зобов`язанням жовтня 2022 року - з 25.11.2022.
Заявником зазначено, що боржником не сплачено за спожиту за період червень - жовтень 2022 року електричну енергію у повному обсязі.
Протилежного не встановлено.
За твердженням заявника, загальна заборгованість боржника складає 1628629,77 грн, яку визначено наступним чином: за червень 2022 року - 553709,62 грн, за липень 2022 року - 552621,59 грн, за серпень 2022 року - 319856,16 грн, за вересень 2022 року - 65920,08 грн, за жовтень 2022 року - 136522,32 грн.
Поряд з цим, суд зазначає, що в межах справи №905/697/22 розглядалась заява оператора системи розподілу, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», б/н від 28.12.2022 з грошовими вимогами до боржника, в якій Товариство просило суд визнати конкурсні вимоги до боржника в розмірі 201768,42 грн, що виникли на підставі договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Серед іншого, в означеній заяві про грошові вимоги до боржника оператором системи розподілу, Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» надано докази, відповідно до яких, боржником спожито електричну енергію: за червень 2022 року у обсязі 144075,00 кВт*год, за липень 2022 року у обсязі 145547,00 кВт*год, за серпень 2022 року у обсязі 74323,00 кВт*год, за вересень 2022 року у обсязі 13711,00 кВт*год, за жовтень 2022 року у обсязі 24302,00 кВт*год.
Ухвалою суду від 04.04.2023 визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» на суму 4962,00 грн. - перша черга, 201768,42 грн. - четверта черга.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів" в сумі 1628629,77 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами.
Стосовно кредиторських вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у вигляді 15% річних у розмірі 38980,54 грн та інфляційних витрат у розмірі 54156,91 грн.
Прострочення грошового зобов`язання на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов`язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання (п. 7.4 комерційної пропозиції).
Заявлено 15% річних у розмірі 38980,54 грн, нарахованих:
- на суму боргу 553709,62 грн за період з 08.11.2022 по 05.12.2022 за зобов`язанням червня 2022;
- на суму боргу 552621,59 грн за період з 02.09.2022 по 05.12.2022 за зобов`язанням липня 2022;
- на суму боргу 319856,16 грн за період з 30.09.2022 по 05.12.2022 за зобов`язанням серпня 2022;
- на суму боргу 65920,08 грн за період з 20.10.2022 по 05.12.2022 за зобов`язанням вересня 2022;
- на суму боргу 136522,32 грн за період з 19.11.2022 по 05.12.2022 за зобов`язанням жовтня 2022.
Перевіривши розрахунок 15% річних, наданий кредитором, суд встановив, що з урахуванням встановленої граничної дати здійснення остаточного розрахунку, період прострочення в частині зобов`язань вказано неправильно.
Такий починає свій перебіг:
- за зобов`язанням червня 2022 року на суму боргу 553709,62 грн - з 28.07.2022;
- за зобов`язанням липня 2022 року на суму боргу 552621,59 грн - з 27.08.2022;
- за зобов`язанням серпня 2022 року на суму боргу 319856,16 грн - з 28.09.2022;
- за зобов`язанням вересня 2022 року на суму боргу 65920,08 грн - з 28.10.2022;
- за зобов`язанням жовтня 2022 року на суму боргу 136522,32 грн - з 26.11.2022.
Суд враховує межі заявлених кредитором вимог за зобов`язанням липня - серпня 2022 року, поряд з цим, здійснює перерахунок за зобов`язанням вересня - жовтня 2022 року, враховуючи встановлену дату початку періоду прострочення.
Відтак, під час розрахунку слід виходити з наступних періодів:
- за зобов`язанням червня 2022 на суму боргу 553709,62 грн за період з 08.11.2022 по 05.12.2022;
- за зобов`язанням липня 2022 на суму боргу 552621,59 грн за період з 02.09.2022 по 05.12.2022;
- за зобов`язанням серпня 2022 на суму боргу 319856,16 грн за період з 30.09.2022 по 05.12.2022;
- за зобов`язанням вересня 2022 на суму боргу 65920,08 грн за період з 28.10.2022 по 05.12.2022;
- за зобов`язанням жовтня 2022 на суму боргу 136522,32 грн за період з 26.11.2022 по 05.12.2022.
Поряд з цим, слід зазначити наступне.
Положеннями ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України регламентовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, від 07 лютого 2024 року у справі №910/3831/22.
Інфляційні втрати та проценти річних є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання і входять до складу такого зобов`язання (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі №905/600/18).
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника.
Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2025 року у справі №903/602/24 зазначила, що у справі №902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тоді як підстави для такого зменшення процентів річних суд повинен установлювати в кожному конкретному випадку.
Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.
До того ж у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 викладена така правова позиція: «суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч. 2 ст. 625 ЦК, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір 3% річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом».
Таким чином, 3% річних є мінімальним розміром процентів річних, тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру.
Розглядаючи обставини даної заяви, суд не може залишити поза увагою тривалість прострочення оплати з боку боржника за спірними зобов`язаннями.
Поряд із цим, відповідно до сталої судової практики Верховного Суду, штрафні санкції не можуть мати карального характеру, а повинні виконувати лише компенсаційну функцію для захисту інтересів кредитора від невиконання зобов`язань боржником.
Так, у пунктах 105-107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
На розсуд суду, заявлена суми відсотків річних є нерозумною з огляду на непропорційність наслідкам правопорушення, адже матиме наслідком не компенсацію майнових втрат кредитора, а його збагачення за рахунок боржника, що несправедливо відносно нього. Крім того, кредитор за рахунок інфляційних втрати отримає компенсацію від знецінення грошових коштів.
Поряд з цим, за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем боржника є: 84500, Донецька обл., місто Бахмут, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ ПРАЦІ, будинок 42.
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, м.Бахмут перебувало на території активних бойових дій з 24.02.2022 по 12.12.2023 та є тимчасово окупованим з 13.12.2023.
Зазначені обставини, за висновком суду, є такими, що значно ускладнювали здійснення боржником своєї діяльності, а з грудня 2022 року підприємство перебуває у судовій процедурі банкрутства, що безсумнівно впливає на можливість погашення наявної заборгованості.
З огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку можливим зменшити розмір процентів річних до розміру 3% передбаченому законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), що відповідатиме загальним засадам цивільного законодавства. Засосування 3% річних у розглядуваному випадку є справедливою та адекватною мірою господарської відповідальності за несвоєчасну сплату поставленої електроенергії, а також виступає проявом балансу між інтересами кредитора та боржника.
З огляду на таке, здійснивши розрахунок 3% річних за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН» виходячи з викладених обставин, з урахуванням меж граничного строку прострочення заявленого кредитором, 3% річних становлять:
- за зобов`язанням червня 2022 на суму боргу 553709,62 грн за період з 08.11.2022 по 05.12.2022 - 1274,29 грн;
- за зобов`язанням липня 2022 на суму боргу 552621,59 грн за період з 02.09.2022 по 05.12.2022 - 4314,99 грн;
- за зобов`язанням серпня 2022 на суму боргу 319856,16 грн за період з 30.09.2022 по 05.12.2022 - 1761,40 грн;
- за зобов`язанням вересня 2022 на суму боргу 65920,08 грн за період з 28.10.2022 по 05.12.2022 - 211,31 грн;
- за зобов`язанням жовтня 2022 на суму боргу 136522,32 грн за період з 26.11.2022 по 05.12.2022 - 112,21 грн.
Відтак, з урахуванням викладеного, 3% річних становлять 7674,20 грн.
З огляду на таке, судом враховано аргументи ліквідатора в частині надмірності застосування ставки у розмірі 15% річних. В іншій частині заперечення ліквідатора відхилено судом.
Поряд з цим, заявлено інфляційні витрати у розмірі 54156,91 грн, нарахованих:
- за зобов`язанням червня 2022 на суму боргу 553709,62 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 у розмірі 3875,97 грн, на суму боргу 553709,62 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 у розмірі 3875,97 грн;
- за зобов`язанням липня 2022 на суму боргу 552621,59 грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 у розмірі 10499,81 грн, на суму боргу 552621,59 грн за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 у розмірі 13815,54 грн, на суму боргу 552621,59 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 у розмірі 3868,35 грн, на суму боргу 552621,59 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 у розмірі 3868,35 грн;
- за зобов`язанням серпня 2022 на суму боргу 319856,16 грн за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 у розмірі 7996,40 грн, на суму боргу 319856,16 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 у розмірі 2238,99 грн, на суму боргу 319856,16 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 у розмірі 2238,99 грн;
- за зобов`язанням вересня 2022 на суму боргу 65920,08 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 у розмірі 461,44 грн, на суму боргу 65920,08 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 у розмірі 461,44 грн;
- за зобов`язанням жовтня 2022 на суму боргу 136522,32 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 на суму 955,66 грн.
Судом вище встановлено, що початком періоду прострочення є:
- за зобов`язанням червня 2022 на суму боргу 553709,62 грн - з 28.07.2026;
- за зобов`язанням липня 2022 на суму боргу 552621,59 грн - з 27.08.2022;
- за зобов`язанням серпня 2022 на суму боргу 319856,16 грн - з 28.09.2022;
- за зобов`язанням вересня 2022 на суму боргу 65920,08 грн - з 28.10.2022;
- за зобов`язанням жовтня 2022 на суму боргу 136522,32 грн - з 26.11.2022.
Перевіривши наданий заявником розрахунок інфляційних втрат, суд не може погодитись з наступними нарахуваннями:
- за зобов`язанням червня 2022 на суму боргу 553709,62 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 у розмірі 3875,97 грн;
- за зобов`язанням липня 2022 на суму боргу 552621,59 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 у розмірі 3868,35 грн;
- за зобов`язанням серпня 2022 на суму боргу 319856,16 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 у розмірі 2238,99 грн;
- за зобов`язанням вересня 2022 на суму боргу 65920,08 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 у розмірі 461,44 грн;
- за зобов`язанням жовтня 2022 на суму боргу 136522,32 грн за період з 01.12.2022 по 05.12.2022 на суму 955,66 грн.
Поряд з цим, суд враховує межі заявлених вимог за зобов`язаннями липня та серпня 2022 року.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
З урахуванням встановленого вище, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН», такі складають 42756,50 грн.
Отже, суд відхиляє твердження ліквідатора в частині безпідставності нарахувань інфляційних втрат на суму заборгованості як такі, що не знайшли свого підтвердження.
В частині тверджень ліквідатора про наявність форс-мажорних обставин.
Слід звернути увагу відповідача на таке, форс-мажорні обставини не можна розцінювати як підставу для звільнення від сплати нарахованих згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат, адже не є відповідальністю за своєю правовою природою пов`язаною з виною боржника.
До того ж.
Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для невизначеного кола осіб (всіх кого стосується): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". ТПП України підтверджує, що зазначені обставини є надзвичайними невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту угоди, законодавчих та інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин.
Лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, у зв`язку з чим не може вважатися сертифікатом відповідно до вимог Закону та Регламенту. Суд не може погодитись з тим, що зазначений лист засвідчує залежність виконання боржником грошових зобов`язань за спірним договором із початком воєнної агресії про яке йдеться в листі ТТП.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань.
Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють боржника виконати свої грошові зобов`язання.
Факт військової агресії Російської Федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором, поряд з цим повинен бути підтвердженим у встановленому чинним законодавством порядку.
У розглядуваному випадку підтвердження наявності форс-мажору у спірних правовідносинах суду не представлено.
Отже, наведене ліквідатором не може виступати підставою для відмови у задоволенні вимог у приведеній частині.
З огляду на наведене, кредиторські вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до боржника є обґрунтованими та підтвердженими у розмірі 1628629,77 грн основної заборгованості, 3% річних у розмірі 7674,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 42756,50 грн.
Крім того, Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» за подання до господарського суду заяви про грошові вимоги кредитора до боржника сплачено судовий збір в сумі 6656,00 грн згідно платіжної інструкції №614 від 20.05.2026.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У 2026 році судовий збір за подання заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство складає 6656,00 грн (2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 1 січня становить 3328,00 грн).
В той же час слід врахувати, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону «Про судовий збір»).
Відтак, сплаті підлягав судовий збір у розмірі 5324,80 грн (6656,00*0,8), який і підлягає визнанню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають (ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду (ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Враховуючи, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до суду із заявою про грошові вимоги кредитора до боржника 22.05.2026, тобто після закінчення строку, встановленого для звернення конкурсних кредиторів з вимогами до боржника, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» є конкурсним кредитором на суму 1628629,77 грн основної заборгованості, 3% річних у розмірі 7674,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 42756,50 грн, 5324,80 грн. судового збору, проте без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що грошові вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в сумі 1628629,77 грн основної заборгованості, 3% річних у розмірі 7674,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 42756,50 грн. є обґрунтованими, доведеними, підтвердженими наданими документами, та такими, що підлягають визнанню та включенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
Судовий збір в сумі 5324,80 грн., відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, підлягає включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Поряд з цим, суд зазначає, що відхиляючи доводи як кредитора, так і боржника, суд враховує висновки, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України, згідно з яким пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі Шевельов проти України).
Керуючись ст. ст. 2, 9, 45, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» конкурсним кредитором боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів", м.Бахмут (ЄДРПОУ 40448794) на суму 1628629,77 грн основної заборгованості, 3% річних у розмірі 7674,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 42756,50 грн, а також 5324,80 грн судового збору, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Ліквідатору внести до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод кольорових металів", м.Бахмут (ЄДРПОУ 40448794) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на суму 1679060,47 грн - четверта черга, 5324,80 грн - перша черга.
У задоволенні решти вимог відмовити.
У судовому засіданні 16.09.2026 проголошено скорочену (вступна та резолютивна частини) ухвалу.
Ухвала набирає чинності у строк та порядку, визначеному ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала може бути оскаржена протягом строку, встановленого ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 22.09.2026.
Суддя О.В. Кротінова
The court decision No. 139927513, Commercial Court of Donetsk Oblast was adopted on 16.09.2026. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 905/697/22. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: