Decision № 139922549, 03.09.2026, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2026Справа № 910/4885/25 (910/16234/25)

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 44; ідентифікаційний код 43691830)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗД-Транс" (52400, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., селище міського типу Солоне(з), вулиця Гагаріна, будинок 12а; ідентифікаційний код 40066816)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" арбітражний керуючий Іваненко Євген Володимирович

про стягнення 12 783 227,37 грн

в межах справи №910/4885/25

за спільною заявою: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" (43010, Луцький р-н, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Волі, будинок, 42, офіс, 404; ідентифікаційний код 37821481)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" (52405, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., селище Надіївка, вулиця шосейна, будинок, 1г; ідентифікаційний код 43641140)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок, 44; ідентифікаційний код 43691830)

про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем було допущено порушення умов договору поставки нафтопродуктів №ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023, зокрема п. 6.1, та здійснено лише часткову оплату поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" товару на суму 1 508 366,00 грн. В наслідок чого у відповідача утворилася заборгованість, що становить 5 177 069,45 грн. Крім того, у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань позивача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) було здійснено нарахування 1 393 319,99 грн інфляційних втрат, 471 467,91 грн 3% річних та 5 741 370,02 грн пені.

2. Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, ані у строк встановлений судом, ані станом на час розгляду даної справи, відзиву на позовну заяву не подав.

Натомість, у поданому 02.02.2026 клопотанні про продовження строку на подання відзиву, відповідачем було зазначено, проаналізувавши додані документи ТОВ "ДЗД-Транс" було виявлено, що у видаткових накладних та в інформаційному повідомленні про зарахування коштів вказано інший договір, відмінний від того, який є підставою подання цього позову.

Так, у всіх наданих видаткових накладних, вказано підставу: "Договір № ЛТР-ДЗД/01-23 від 30.01.2023; в інформаційному повідомленні про зарахування коштів № 01975 від 13.11.2023 у призначенні платежу також зазначено "Оплата за нафтопродукти зг. договору № ЛТР-ДЗД/01-23 від 30.01.2023".

Відтак, відповідачем зазначено, що ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" заявлено про наявність заборгованості за договором № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023, однак, згідно наданих документів поставка та розрахунки здійснювались за договором № ЛТР-ДЗД/01-23 від 30.01.2023.

При тому, відповідачем зазначено, що між ТОВ "ДЗД-Транс" та ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" були тривалі господарські відносини за період яких укладено значну кількість договорів, тому не виключно, що між сторонами було укладено два договори. у зв`язку з чим, відповідачем проводиться перевірка бухгалтерської документації та звітності з метою виявлення інформації стосовно наявності правовідносин за договорами.

3. Процесуальні дії у справі

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/4885/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025.

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗД-Транс" в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованості за договором поставки №ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 у розмірі 5 177 069,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" залишено без руху та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 77 656,04 грн.

31.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" про відстрочення сплати судового збору, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 910/4885/25 (910/16234/25), враховуючи значний розмір суми судового збору, що підлягає сплаті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" сплату судового збору за подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗД-Транс" про стягнення 5 177 069,45 грн в розмірі 77 656,04 грн до ухвалення судового рішення у справі. Прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗД-Транс" про стягнення 5 177 069,45 грн до розгляду в межах справи № 910/4885/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 05.03.2026.

28.01.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" у справі №910/4885/25 (910/16234/25).

02.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗД-Транс" про продовження строку на подання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗД-Транс" про продовження строку на подання відзиву на позов задоволено. Продовжено відповідачу процесуальний строк для подання відзиву на позов до 09.02.2026.

02.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" про збільшення позовних вимог, в якій позивач, зокрема, просить відстрочити йому сплату судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог до ухвалення судового рішення у справі, обґрунтовуючи тим, що фінансові можливості позивача з моменту подання клопотання про відстрочення сплати судового збору не зазнали істотних змін. Відтак, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗД-Транс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" 12 783 227,37 грн, з яких: 5 177 069,45 грн основного боргу, 1 393 319,99 грн інфляційних втрат, 471 467,91 грн три відсотки річних, 5 741 370,02 грн пені.

05.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ "ДЗД-Транс" про відкладення судового засідання.

У зв`язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному в період з 05.03.2026 по 08.03.2026 судове засідання в даній справі, що призначене на 05.03.2026 не відбулося.

З огляду на повернення судді Стасюка С.В. з лікарняного, суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду з викликом в судове засідання представників учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 призначено судове засідання на 16.04.2026. Крім того, в даній ухвалі вказано, що суд вважає за можливе відстрочити позивачу сплату судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог до ухвалення судового рішення у справі, прийняти заяву про збільшення позовних вимог та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням вказаної заяви.

Судове засідання 16.04.2026 не відбулося оскільки, у роботі підсистеми відеоконференцзв`язку (ВКЗ) було зафіксовано збій, що призвело до неможливості здійснення технічної фіксації судових засідань, що підтверджується актом Господарського суду міста Києва від 16.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 призначено судове засідання на 23.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 залучено розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича до участі у справі № 910/4885/25 (910/16234/25) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Відкладено судове засідання на 04.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2026 відкладено судове засідання на 16.07.2026.

15.07.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи.

16.07.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Данай" про залучення в якості третьої особи.

16.07.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення розпорядника майна.

У судовому засіданні 16.07.2026 судом відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Данай" про залучення в якості третьої особи, оскільки, рішення суду у даному випадку безпосередньо не впливає на права та обов`язки ТОВ "Данай", як учасника господарських відносин, з приводу яких наявний спір (дана інформація занесена до протоколу с/з 16.07.2026).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 відкладено судове засідання на 03.09.2026.

03.09.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення відповідача щодо залучення ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи.

У судовому засіданні 03.09.2026 судом відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вступ у справу в якості третьої особи, у зв`язку з необґрунтованістю даного клопотання, зокрема, враховуючи те, що питання щодо залучення вказаної особи як учасника справи про банкрутство судом не вирішувалось, а рішення суду у даному випадку безпосередньо не впливає на права та обов`язки ОСОБА_1 , саме як учасника господарських відносин, з приводу яких наявний спір.

У даному судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 03.09.2026, дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представника відповідача, відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

20.01.2023 між ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" та ТОВ "ДЗД-Транс" було укладено договір № ЛТР-ДЗД/01-23 поставки нафтопродуктів, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язаний передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в договорі і додатках до нього нафтопродукти.

Відповідно до пункту 4.2 зобов`язання постачальника по поставці товару в рамках договору виникає після підписання сторонами відповідного додатку до даного договору або підтвердження заявки покупця шляхом номенклатури рахунку на адресу покупця (у випадку використання автотранспорту), у яких сторони фіксують номенклатуру товару, конкретний об`єм партії товару та її ціну. Поставка партії товару в межах граничних показників (мінімальний і максимальний об`єм поставки або процент відхилення, визначений цим договором, є поставкою товару належної якості).

Пунктом 4.3 договору передбачено, що на кожну окрему партію товару постачальник надає покупцеві видаткові документи (залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні і/або акти прийому-передачі) в обов`язковому порядку.

Оплата продукції проводиться покупцем безготівково в національній валюті України - гривні - шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника (пункт 6.5. договору).

Згідно пункту 12.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і проставлення печаток сторін і діє по "31" грудня 2024 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, передбачених цим договором і додатками до нього, якщо їх виконання розпочалося чи повинно було розпочатись до закінчення дії договору. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення дії даного договору жодна із сторін не заявить про необхідність розірвання або зміни договору.

20.01.2023 додатковою угодою № 1 до договору поставки № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 сторони погодили, що постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (2710124901) у кількості 93 914, загальною вартістю 4 215 799,46 грн.

На виконання договірних зобов`язань позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 4 215 799,46 грн, що підтверджується видатковою накладною № 90 від 27.01.2023, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 00090 від 27.02.2023, податковою накладною № 83 від 27.01.2023, видатковою накладною № 91 від 01.02.2023 товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 00091 від 01.02.2023, податковою накладною № 5 від 01.02.2023, видатковою накладною № 89 від 01.02.2023, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 00089 01.02.2023, податковою накладною № 4 від 01.02.2023.

10.02.2023 додатковою угодою № 2 до договору поставки № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 сторони погодили ще одну поставку, а саме: постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (2710124512) у кількості 25 000, загальною вартістю 1 433 750,00 грн.

На виконання договірних зобов`язань позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 1 411 670,25 грн, що підтверджується видатковою накладною № 92 від 11.02.2023, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 00092 від 11.02.2023, податковою накладною № 6 від 11.02.2023.

17.02.2023 додатковою угодою № 3 до договору поставки № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 сторони погодили ще одну поставку, а саме: постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (2710124512) у кількості 18 840, загальною вартістю 1 080 474,00 грн.

На виконання договірних зобов`язань позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 1 080 474,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 95 від 17.02.2023, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 00095 від 17.02.2023, податковою накладною № 15 від 17.02.2023.

Відтак, ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" на виконання зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 було передано у власність ТОВ "ДЗД-Транс" товар на загальну суму 6 685 435, 45 грн.

В той час, позивач вказує, що 13.11.2023 ТОВ "ДЗД-Транс" за договором поставки нафтопродуктів № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 було здійснено платіж на користь ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" на суму 1 508 366, 00 грн з призначенням платежу "Оплата за нафтопродукти зг. Договору № ЛТР-ДЗД/01-23 від 30.01.2023 Сума 1 508 366, 00 грн ПДВ (20%) 251 394, 33 грн".

Строк виконання зобов`язання з оплати товару за договором поставки нафтопродуктів № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 настав: за додатковою угодою № 1 від 20.01.2023 - 15.02.2023; за додатковою угодою № 2 від 10.02.2023 - 10.03.2023; за додатковою угодою № 3 від 17.02.2023 - 17.02.2023.

22.08.2024 ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" направлено на поштову адресу ТОВ "ДЗД-Транс" вимогу вих. № 22-08-24-7 про виконання зобов`язання у семиденний строк з вимогою повернути заборгованість на суму 5 177 069,45 грн за договором № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023, яка залишилася без належного реагування з боку відповідача.

27.09.2024 позивач направив на електронну пошту відповідача претензію вих. № 26-09-2024-1 з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 5 177 069,45 грн з оплати переданого ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" (постачальником) ТОВ "ДЗД-Транс" (покупцю) товару за договором поставки № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 i додатками до нього.

Натомість, вказану вимогу ТОВ "ДЗД-Транс" не виконало та не погасило борг у добровільному порядку.

Таким чином, позивач вказує, що належним чином виконав свої зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 та додатковими угодами до нього, в той час, відповідачем було виконано свій обов`язок частково, в наслідок чого в останнього утворилася заборгованість в сумі 5 177 069,45 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань позивача (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) із суми основного боргу було здійснено нарахування 1 393 319,99 грн інфляційних втрат, 471 467,91 грн 3% річних та 5 741 370,02 грн пені.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договір № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є змішаним договором купівлі-продажу з елементами поставки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст. 691 ЦК України).

Згідно ст. 663, 664 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).

Як було встановлено судом вище, ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" на виконання зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 та додаткових угод до нього було передано у власність ТОВ "ДЗД-Транс" товар на загальну суму 6 685 435, 45 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та податковими накладними.

Натомість, відповідачем було допущено порушення умов договору поставки нафтопродуктів № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 та здійснено лише часткову оплату отриманого товару в сумі 1 508 366, 00 грн.

Що стосується зауважень відповідача стосовно того, що ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" заявлено про наявність заборгованості за договором № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023, однак, згідно наданих документів поставка та розрахунки здійснювались за договором № ЛТР-ДЗД/01-23 від 30.01.2023.

Судом відхиляються такі зауваження відповідача, оскільки, як станом на час подання ТОВ "ДЗД-Транс" клопотання про продовження строку для подання відзиву, так й станом на час розгляду даної справи, відповідачем не надано суду жодних доказів, щоб свідчили про існування іншого договору № ЛТР-ДЗД/01-23 від 30.01.2023 або ж будь-яких доказів, зокрема, бухгалтерської документації, звітності, тощо, щоб вказували про існування між сторонами договірних відносин за таким договором.

Таким чином, суд вважає, що у наданих документах, що свідчать про поставку позивачем на користь відповідача товару та розрахунків між сторонами, було допущено технічну помилку в даті договору, замість 20 січня 2023 року зазначено 30 січня 2023 року, тоді як всі інші реквізити вказано вірно.

При тому, суд вказує, що відповідачем не спростовано доводів позивача стосовно того, що договірні зобов`язання щодо оплати за товар у розмірі, строк і спосіб, передбачені договором, покупцем виконано не в повному обсязі.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача, та відповідно не надав доказів здійснення оплати за отриманий товар в повному обсязі, то за таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки нафтопродуктів № ЛТР-ДЗД/01-23 від 20.01.2023 та додаткових угод та положення ст. 525, 526 ЦК України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат, 3% річних та пені у період з 15.02.2023 по 27.02.2026, то суд зазначає наступне.

Згідно п. 9.5. договору у випадку, якщо строк оплати товару (частини товару) покупцем буде прострочений більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів, покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та за весь прострочення.

Сторони прийшли дот взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання винною стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором. Сторони даним договором встановлюють строк позовної давності щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю 3 (три) роки (п. 9.7. договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перевірку нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені у період з 15.02.2023 по 27.02.2026, встановив, що вказані розрахунки здійснено арифметично вірно, у зв`язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 393 319,99 грн - інфляційних втрат, 471 467,91 грн - 3% річних та 5 741 370,02 грн - пені.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов`язань, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог, зокрема отримання товару на суму 6 685 435, 45 грн (з врахування часткової оплати на суму 1 508 366, 00 грн), перевіривши наведені розрахунки інфляційних втрат, 3% річних та пені, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 5 177 069,45 грн - основного боргу, 1 393 319,99 грн - інфляційних втрат, 471 467,91 грн - 3% річних та 5 741 370,02 грн - пені.

Крім того, позивач просить суд зазначити в рішенні про подальше нарахування 3 % річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Проте вказаною нормою передбачене лише право (а не обов`язок) суду щодо зазначення у своєму рішенні про можливість додаткового нарахування пені та відсотків річних.

У свою чергу суд не вважає за необхідне зазначати в рішенні в цій справі про нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту його виконання.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс"- задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗД-Транс" (52400, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., селище міського типу Солоне(з), вулиця Гагаріна, будинок 12а; ідентифікаційний код 40066816) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 44; ідентифікаційний код 43691830) 5 177 069,45 грн (п`ять мільйонів сто сімдесят сім тисяч шістдесят дев`ять гривень 45 копійок) основного боргу, 1 393 319,99 грн (один мільйон триста дев`яносто три тисячі триста дев`ятнадцять гривень 99 копійок) інфляційних втрат, 471 467,91 грн (чотириста сімдесят одна тисяча чотириста шістдесят сім гривень 91 копійка) 3% річних, 5 741 370,02 грн (п`ять мільйонів сімсот сорок одна тисяча триста сімдесят гривень 02 копійки) пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЗД-Транс" (52400, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., селище міського типу Солоне(з), вулиця Гагаріна, будинок 12а; ідентифікаційний код 40066816) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 191 748 (сто дев`яносто одна тисяча сімсот сорок вісім) грн 41 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.09.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК