Decision № 139916468, 17.09.2026, Terebovlia District Court of Ternopil Oblast

Справа № 606/1319/26

Рішення

Іменем України

17 вересня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Малярчука В.В.,

при секретарі Будз М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теребовлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності на будинковолодіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду в із позовною заявою до відповідача Теребовлянської міської ради про визнання права власності на будинковолодіння, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , посилаючись на мотиви, викладені в позовні заяві.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не з`явилися, однак звернулися до суду із в заявою, у якій просять справу слухати у їх відсутності, позов підтримують повністю та просять його задовольнити.

Представник відповідача Теребовлянської міської ради Тернопільського району Тернопільської області у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про місце, та час розгляду справи, однак подав заяву до суду, в якій просить справу слухати в його відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено наступне.

Відповідно до довідки виданої виконкомом Теребовлянської міської ради № 16/6-08/118 від 15.05.2026 року господарство за адресою АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відносилося до колгоспного двору. Станом на 15.04.1991 року зареєстровані і проживали : голова двору - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ), невістка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , онука - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , онука - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,онук - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (помер ІНФОРМАЦІЯ_11 ).

Згідно погосподарської книги за особовим рахунком № 103 господарства ОСОБА_4 станом на 01.01.1991 року членами колгоспного двору рахувалися: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (помер ІНФОРМАЦІЯ_11 ).

Також вказана обставина підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 22 лютого 1988 року, виданого на підставі рішення виконкому Теребовлянської районної Ради народних депутатів № 40 від 16 лютого 1988 року «Про оформлення права власності на жилі будинки» та реєстровим написом за реєстром № 81 від 22 лютого 1988 року на вищевказане будинковолодіння.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до підпункту а та б пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що власниками по 1/7 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 були ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Судом встановлено, що згідно повторного свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 06 листопада 2014 року ОСОБА_7 вийшла заміж та змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_11 » на чоловікове « ОСОБА_12 », про що 25 квітня 1996 року складено відповідний актовий запис № 1.

Згідно свідоцтва про шлюбу серії НОМЕР_2 від 02 вересня 2005 року ОСОБА_8 вийшла заміж та змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_11 » на чоловікове « ОСОБА_13 », про що 02 вересня 2005 року зроблено відповідний актовий запис № 4.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 09 січня 2002 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 2.

Після його смерті відкрилася спадщина на 1/7 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виданої Теребовлянською міською радою № 16/6-08/119 від 15 травня 2026 року на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і проживав за адресою АДРЕСА_1 разом із ним проживали і були зареєстровані дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вступили в управління спадковим майном після смерті чоловіка та батька ОСОБА_4 , і стали власниками по 1/14 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 за законом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 07 грудня 2011 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 22.

Після її смерті відкрилася спадщина на 3/14 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виданої Теребовлянською міською радою № 16/6-08/119 від 15 травня 2026 року на день смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 і проживала за адресою АДРЕСА_1 разом із нею проживав і був зареєстрований син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вступили в управління спадковим майном після смерті матері ОСОБА_5 , і став власником 3/14 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 за законом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 06 вересня 2018 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис № 341.

Після його смерті відкрилася спадщина на 6/14 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виданої Теребовлянською міською радою № 16/6-08/121 від 15 травня 2026 року на день смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 і проживав за адресою АДРЕСА_1 разом із ним проживали і були зареєстровані дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та син - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 вступили в управління спадковим майном після смерті чоловіка та батька ОСОБА_6 , і стали власниками по 3/14 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 за законом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 28 липня 2020 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис № 250.

Після його смерті відкрилася спадщина на 5/14 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки виданої Теребовлянською міською радою № 16/6-08/120 від 15 травня 2026 року на день смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який 27.07.2020 року і проживав за адресою АДРЕСА_1 разом із ним проживала і була зареєстрований мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 вступила в управління спадковим майном після смерті сина ОСОБА_9 , і стала власницею 5/14 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 за законом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 червня 2026 року № 130/02-31 виданої приватним нотаріусом Теребовлянської приватної нотаріальної контори Гордєєвою Л.І. було відмовлено позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , у зв`язку з не визначенням частки майна, що підлягає успадкуванню після смерті чоловіка ОСОБА_6 на вищевказане нерухоме майно.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 червня 2026 року № 131/02-31 виданої приватним нотаріусом Теребовлянської приватної нотаріальної контори Гордєєвою Л.І. було відмовлено позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , у зв`язку з не визначенням частки майна, що підлягає успадкуванню після смерті сина ОСОБА_9 на вищевказане нерухоме майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено частиною 2 статті 16 ЦК України, захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, в тому числі, шляхом визнання права.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (див. Лист ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Право власності гарантоване статтею 41 Конституції України і не може бути визнане дійсним чи не дійсним, оскільки як суб`єктивне право є можливістю здійснювати або не здійснювати будь-які дії, що прямо не заборонені законом, у даному випадку - володіти, користуватися і розпоряджатися своїм житлом.

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, суд дійшов до переконання, що позов слід задовольнити, визнавши за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на 5/7 часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , з яких 3/14 часток вказаного будинковолодіння як спадкоємиці за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , 5/14 часток вказаного будинковолодіння як спадкоємиці за законом після смерті сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 та 1/7 частки вказаного будинковолодіння як за членом колишнього колгоспного двору; визнавши за ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на 1/7 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 як за членом колишнього колгоспного двору; визнавши за ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , право власності на 1/7 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 як за членом колишнього колгоспного двору.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76, 80, 258, 259, 263-265, 268, 273, 355 ЦПК України, ст. 120, 549 ЦК України (редакція 1963 року), ст. ст. 16, 182, 321, 328, 392, 1216-1218, 1220-1222, 1261, 1262, 1268-1270, 1273, 1296 та 1297 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , право власності на 5/7 часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 , з яких 3/14 часток вказаного будинковолодіння як спадкоємиці за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , 5/14 часток вказаного будинковолодіння як спадкоємиці за законом після смерті сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 та 1/7 частки вказаного будинковолодіння як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , право власності на 1/7 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 як за членом колишнього колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , право власності на 1/7 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що в АДРЕСА_1 як за членом колишнього колгоспного двору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Головуючий Малярчук В.В.