Decision № 139902027, 14.09.2026, Pidvolochysk District Court of Ternopil Oblast

Справа № 604/758/26

Провадження № 2/604/583/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Федорович І.В.,

секретар судового засідання - Ілик Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер -Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 34 198,56 грн, з яких: 6800 грн - заборгованість за кредитом, 22 978,56 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 1020 грн - за комісією видачі кредиту, 3400 грн - штрафні санкції, та судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

28 березня 2025 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №65884974, згідно якого було надано кредит у розмірі 6800 грн.

Однак, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором станом на дату подання позовної заяви у Відповідача виникла заборгованість.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала.

Процесуальні дії та рішення суду.

Ухвалою суду від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без участі представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилася, відзиву на позовну заяву не подавала. Про дату та час судових засідань повідомлена належним чином шляхом: надсилання повісток про виклик до суду через установу поштового зв`язку (відмітка адресат відсутній) та шляхом надсилання смс-повідомлень через мобільний застосунок «Viber» на номер телефону який вказаний у позовній заяві (статус доставлено). Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Зважаючи на наведене, суд постановив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення у справі.

Суд ухвалює повне рішення у відсутності сторін, без проголошення.

З урахуванням ч. 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу не здійснюється.

Встановлені обставини, зміст спірних правовідносин.

28 березня 2025 року ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» уклали Договір про споживчий кредит №65884974 у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з п.1.1 Договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити Комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника.Тип кредиту є кредит.

Згідно з п.1.2 Договору Сума кредиту становить 6800,00 грн.

Згідно з п.1.3 Договору Кредит надається/видається 2025 року загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 28.03.2025. Строк, на який надається окрема частина кредиту, встановлюється Графіком платежів.

Згідно з п.1.3.1 Договору Дата надання кредиту: 28.03.2025.

Згідно з п.1.4. Договору Повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії має здійснюватися Позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання Графіку платежів): 23.03.2026.

Згідно з п.1.5.1 Договору Денна процента ставка становить 0,99%.

Згідно з п.1.5.2 Договору Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 15% від Суми кредиту, що складає: 1 020,00 грн, яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 1.4.1. цього Договору.

Згідно з п. 1.6 Договору Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350.4 відсотків річних. Особливості нарахування стандартної (базової) процентної ставки процентів визначені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору Кредитні кошти надаються Позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, перерахувавши Відповідачу кошти у сумі 6800,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, що платіжною системою EASYPAY від 20.04.2026 про видачу кредитних коштів на номер картки НОМЕР_2 від 28.03.2025.

Також, на підтвердження заборгованості Відповідача, Позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором №65884974, заборгованість становить - 34198,56 грн, з яких 6800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22978,56 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1020 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 3400,00 грн -штрафні санкції. Строк нарахування процентів - з 28.03.2025 по 22.03.2026.

Отже, між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Відповідач не надав суду доказів, які би підтверджували повне або часткове погашення існуючої кредитної заборгованості.

Норми права, застосовані судом.

Спірні правовідносини регулюються гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, відповідно до ст.ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

За кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів та комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Відповідно до ч. 4 ст. 8 цього Закону денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях. Згідно з ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» до кредитів за договорами, загальний розмір кредиту за якими не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору, застосовуються вимоги цього Закону, крім частин другої - сьомої, абзацу другого частини десятої та частини дванадцятої статті 9, статті 19 та частини другої статті 21 цього Закону, а також положення щодо врегулювання простроченої заборгованості.

Згідно з ч. 3 ст. 21 цього Закону сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 21 цього Закону застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов`язання за договором про споживчий кредит заборонено.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо стягнення заявлених штрафних санкцій, суд зазначає таке.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 Верховний Суд виснував, що дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України поширюється на кредитний договір.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжена відповідними Указами Президента України, та який діє станом на час розгляду цивільної справи у суді.

Таким чином, у задоволенні вимог Позивача про стягнення штрафу у розмірі 3400,00 грн слід відмовити.

Висновок по суті спору.

Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати комісії, розмір якої визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, отримав грошові кошти, однак не повернув заборгованість по кредиту.

Належне виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредитних коштів у розмірі 6800,00 грн підтверджується довідкою надавача платіжних послуг ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про виконану платіжну операцію. Ця довідка складена на виконання пункту 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію», підтверджує завершення платіжної операції із зазначенням її дати, унікального номера, суми та номера карти отримувача, а відповідно до пункту 159 розділу VIII Положення, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29.07.2022 року, має статус первинного документа.

Суд враховує, що зазначений у довідці номер платіжної картки отримувача відповідає маскованому номеру картки (перші шість і останні чотири цифри), який відповідач зазначила в розділі 12 договору як належний їй рахунок для отримання кредитних коштів, а час виконання платіжної операції (16:12) збігається з часом підписання договору одноразовим ідентифікатором (16:11).

Кредитодавцем у цій справі є фінансова, а не банківська установа, а розрахунки проводилися на підставі спеціального законодавства у сфері електронної комерції та платіжних послуг, у зв`язку з чим відсутність первинних бухгалтерських документів, оформлених у порядку, встановленому для банківських установ, факту перерахування коштів не спростовує. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.

Отже, позивач надав належні, допустимі та достатні докази перерахування коштів відповідачу, що відповідно до ст. 1046, 1054 ЦК України підтверджує виконання ним свого обов`язку за кредитним договором. Відповідач доказів, які б спростовували надходження коштів на її картку, не надала.

Оскільки нарахування процентів за розрахунком позивача здійснено по 22.03.2026, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування, підстав вважати ці нарахування такими, що виходять за межі строку кредитування, немає.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала: платіж, передбачений графіком, не здійснила, суму кредиту, процентів і комісії у встановлені строки не сплатила. Доказів погашення заборгованості чи обґрунтованого спростування наданого позивачем розрахунку відповідач суду не надала.

Комісія за надання кредиту в розмірі 1020,00 грн визначена договором у фіксованому розмірі, нараховується одноразово, включена до загальних витрат за споживчим кредитом і врахована при обчисленні денної та реальної річної процентної ставки, що відповідає ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з п. 1.4.2 договору ця комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу кредитодавця. З огляду на принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) та презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) суд визнає вимогу про стягнення комісії правомірною.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення сума основного боргу в розмірі 30 798,56 грн, з яких: 6800,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 22978,56 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 1020,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивач на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги №0207 від 02 липня 2026 року, укладений між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та адвокатським бюро «Апологет», витяг з Акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №2434 від 28 травня 2026 року, вартість наданих послуг складає 8000 гривень.

Суд, з урахуванням складності та категорії справи, ціни позову, спрощеного порядку її розгляду, задоволення позовних вимог, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає, що вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, доходить висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в пропорційному розмірі 2397,49 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263 - 265, 280-284 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

задоволити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер - Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №65884974 від 28.03.2025 в розмірі 30 798 (тридцять тисяч сімсот дев`яносто вісім) гривень 56 копійок.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» судовий збір у розмірі 2397,49 гривень та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» - ЄДРПОУ 43561909, 79000, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення суду складено у відсутності сторін, без проголошення - 21.09.2026.

Суддя І. В. Федорович