Decision № 139899764, 21.09.2026, Biliaivka District Court of Odesa Oblast

Справа № 496/4920/26

Провадження № 2-о/496/176/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря - Сурженка В.С.,

представника заявника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу

за заявою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

заінтересовані особи: Нерубайська сільська рада Одеського району Одеської області код ЄДРПОУ 04377753, юридична адреса: індекс 67661, Одеська область, Одеський район, с. Нерубайське, пл. Партизан, буд. 4, Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області, код ЄДРПОУ 02899631, юридична адреса: індекс 67602, Одеська область, Одеський район, м. Біляївка, вул. Костіна, буд. 9,

вимоги заявника: про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції заявника та заінтересованих осіб.

1. 23.06.2026 року ОСОБА_2 (далі - заявник) звернувся до суду з залученням заінтересованих осіб - Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області,Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області, із заявою про встановлення факту перебування в зареєстрованому шлюбі та факту родинних відносин, а також факту сумісного проживання спадкоємця зі спадкодавцем.

2. Заява обґрунтована тим, що з метою оформлення свого права на спадщину, яка залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 діда заявника - ОСОБА_3 , заявник, в особі представника, звернувся до Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області. Листом від 19.05.2026 року, нотаріальна контора відмовила заявнику у прийняті заяви, натомість рекомендувала звернутися до суду з питання встановлення факту родинних відносин між ним та спадкодавцем, а також між спадкодавцем та співвласниками спадкового майна. Відмова обґрунтована тим, що нерухоме майно, яке входить у спадкову масу, належить ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , але в матеріалах спадкової справи відсутні Свідоцтво про народження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зазначив, що він є сином ОСОБА_5 , але в паспорті його прізвище зазначене як « ОСОБА_7 » замість « ОСОБА_8 ». Окрім того, в свідоцтві про смерть батька заявника, ім`я померлого зазначено як « ОСОБА_9 » замість « ОСОБА_9 ». Власники спадкового майна померли. Заявник є єдиним спадкоємцем після їх смерті, але не має можливості оформити своє право на спадщину оскільки відсутні документи, що підтверджують родинні відносини між ним та спадкодавцями, а також між ними, так як вони втрачені, отримати дублікати не є можливим, в зв`язку з тим, що шлюб між дідом та бабою, а також народження їх дітей реєструвалося в Російській Федерації. Враховуючи вищенаведене заявник змушений звернутися до суду з вказаною заявою, оскільки від цього залежить отримання або не отримання ним спадщини після смерті діда.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. До заяви заявником було долучено заяву про виклик та допит свідків та заяву про витребування доказів. (а.с. 9, 10)

4. Представник Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, але надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. (а.с. 40, 56)

5. Представник Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, але надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. (а.с. 41)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 року, цивільну справу № 496/4920/26, передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 36)

7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 29.06.2026 року було відкрито окреме провадження у цивільній справі та призначено судове засідання. Окрім цього задоволено клопотання заявника про витребування доказів. (а.с. 37-38)

8. В судовому засіданні, яке відбулося 01.09.2026 року, суд на місці ухвали задовольнити заяву заявника про виклик та допит свідків. (а.с. 57-61)

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносини.

9. Судом встановлено, що квартира під АДРЕСА_2 , на праві особистої приватної часткової власності, належить в рівних частках кожному: ОСОБА_4 (1/4), ОСОБА_3 (1/4), ОСОБА_5 (1/4), ОСОБА_6 (1/4), що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 , виданого 03.09.2002 року Приватизаційним бюро Біляївської міської ради згідно з розпорядженням (наказом) від 27.08.2002 року за № 3314. (а.с. 31, 32)

10. ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_10 (мова оригіналу - рос. мова), що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19.04.1991 року Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області. Батьками зазначені « ОСОБА_11 » та « ОСОБА_12 ». (а.с. 17)

11. 28.12.2007 року на ім`я ОСОБА_2 (рос.мовою - « ОСОБА_10 ») Біляївським РВ ГУМВС України в Одеській області видано паспорт громадянина України НОМЕР_4 . (а.с. 11-15)

12. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 04.03.2010 року Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, а/з № 1215. (а.с. 18)

13. По день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 був зареєстрованим та проживав за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою № 270, виданою 06.05.2026 року Нерубайською сільською радою Одеського району Одеської області. (а.с. 22)

14. Разом з ОСОБА_6 , по день його смерті, були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , голова господарства; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дружина; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , син, що підтверджується довідкою № 266, виданою 06.05.2026 року Нерубайською сільською радою Одеського району Одеської області. (а.с. 23)

15. ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уроженка Російської Федерації, м. Томськ, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 06.02.2021 року Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а/з № 133. (а.с. 19)

16. По день смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою № 268, виданою 06.05.2026 року Нерубайською сільською радою Одеського району Одеської області. (а.с. 24)

17. Разом з ОСОБА_4 , по день її смерті, були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , голова господарства; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дружина; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син, що підтверджується довідкою № 265, виданою 06.05.2026 року Нерубайською сільською радою Одеського району Одеської області. (а.с. 25)

18. ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уроженець Російської Федерації, Алтайський край, м. Барнаул, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 30.08.2022 року Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а/з № 684. (а.с. 20)

19. По день смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою № 267, виданою 06.05.2026 року Нерубайською сільською радою Одеського району Одеської області. (а.с. 26)

20. Разом з ОСОБА_5 , по день його смерті, були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , голова господарства; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , син, що підтверджується довідкою № 264, виданою 06.05.2026 року Нерубайською сільською радою Одеського району Одеської області. (а.с. 27)

21. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уроженець Російської Федерації, Алтайський край, Парфенівський район, с. Червона Дуброва, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 04.06.2024 року Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а/з № 441. (а.с. 21)

22. По день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою № 269, виданою 06.05.2026 року Нерубайською сільською радою Одеського району Одеської області. (а.с. 28)

23. Разом з ОСОБА_3 , по день його смерті, були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , голова господарства, що підтверджується довідкою № 263, виданою 06.05.2026 року Нерубайською сільською радою Одеського району Одеської області. (а.с. 29)

24. Відповідно до довідки № 1441, виданої 03.06.2026 року Відділом документаційного забезпечення, організаційної, звітної діяльності та мобілізаційної роботи Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, за адресою: АДРЕСА_3 , були зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , дядько, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , бабуся, померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батько, помер ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дідусь, 02.06.2024 року. (а.с. 30)

25. 03.06.2026 року було складено акт № 1 про фактичне проживання осіб за адресою, яким встановлено, що ОСОБА_2 , 07.04.1991 року постійно проживав разом з ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 . Підписи на акті засвідчено секретарем Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області. (а.с. 33)

26. Листом від 19.05.2026 року, за вих. № 1056/02-31, Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області відмовила ОСОБА_2 у видачі Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке належало ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що він пропустив строк для прийняття спадщини, та не надав доказів фактичного прийняття спадщини, а також відсутні документи, які підтверджують факт родинних відносин між спадкоємцем та власниками спадкового майна. В зв`язку з викладеним рекомендовано звернутися до суду з питання спадкування. (а.с. 34)

27. З листів Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області від 08.07.2026 року за вих. № 1606/01-16, та від 02.09.2026 року за вих. № 2101/01-16, встановлено, що спадкова справа, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , не заводилася. (а.с. 39, 55)

28. Відповідно до листа Біляївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.09.2026 року за вих. № 1899/22.11-18, актові записи про шлюб відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про народження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та про народження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в архіві відділу відсутні. (а.с. 45)

29. Допитана в судовому засіданні, яке відбулося 01.09.2026 року, свідок ОСОБА_13 повідомила суду, що ОСОБА_5 є її колишнім чоловіком, а заявник є їх спільним сином. Їй достеменно відомо про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі, який був зареєстрований в Російській Федерації, так як вони є її колишніми свекром та свекрухою, тобто батьками ОСОБА_5 . Документи, якими б можна було підтвердити факти, які просить встановити заявник, були втрачені в результаті пожежі. Також повідомила, що з 2022 року по 2024 рік заявник проживав разом з ОСОБА_3 , за адресою проживання останнього та здійснював його поховання. (а.с. 57-61)

30. Допитана в судовому засіданні, яке відбулося 01.09.2026 року, свідок ОСОБА_14 повідомила суду, що їй достеменно відомо про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі приблизно з 1969 року, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є їх спільними дітьми. Окрім того, пояснила, що на фото-знімку, який наявний в матеріалах справи (а.с. 35), зображене весілля де вона була нареченою. Поруч з нею на зображені стоїть ОСОБА_5 , поруч з нареченим стоїть його дружина - ОСОБА_13 , а дитина, яка зображена перед нареченими це їх спільний син - ОСОБА_15 . (а.с. 57-61)

31. Допитаний в судовому засіданні, яке відбулося 01.09.2026 року, свідок ОСОБА_16 повідомив суду, що заявник проживав разом з ОСОБА_3 по день смерті останнього. (а.с. 57-61)

V. Оцінка Суду.

32. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

33. Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

35. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

36. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено ст. 16 ЦК України.

37. Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

38. За ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

39. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст. 1261 ЦК України)

40. Частиною 1 ст. 1266 ЦК України закріплено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

41. Для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); сімейних відносин; відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини).

42. Щодо встановлення фактів сімейних та родинних відносин.

43. Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

44. Згідно зі ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

45. Метою встановлення будь-якого факту, що має юридичне значення, є можливість скористатися правом, яке надане заявнику відповідно до чинного законодавства України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 року в справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

46. Метою встановлення факту сімейних та родинних відносин в справі, що розглядається є отримання заявником можливості скористатися своїм законним правом на оформлення своїх спадкових прав.

47. За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

48. Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження встановлюються факти, що мають юридичне значення.

49. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

50. Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

51. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

52. В листі ВСУ «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що дружина чи чоловік також мають право на спадкування у разі смерті одного з подружжя, однак такі члени сім`ї не перебувають у кровному спорідненні. Встановлення факту родинних відносин між такими особами чинним законодавством не передбачено. Для них може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2018 року у справі №737/120/18 про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами, а не між чоловіком та дружиною.

53. Згідно п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» з заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутися подружжя або кожен з них. Якщо заяву подано лише одним з подружжя, другий з них притягається до участі у справі як заінтересована особа.

54. Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

55. При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Вищенаведений перелік не є вичерпним.

56. Водночас рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

57. Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження, і такі факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

58. Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Згідно з п. 10 цієї Постанови суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

59. Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що маючих юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.

60. У справі, що розглядається, встановлення факту сімейних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в ступені чолові-жінка, а також родинних відносин між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в ступені діти - батьки, необхідно заявнику для реалізації права на спадкування після смерті діда - ОСОБА_3 . З цією ж метою заявнику необхідно усунути розбіжності в написані прізвища, так як його прізвище зазначене як « ОСОБА_7 » натомість у батька, дядька, діда та баби - « ОСОБА_8 », « ОСОБА_8 » відповідно, а також в написані його імені по-батькові, оскільки ім`я його батька « ОСОБА_9 », а ім`я по-батькові заявника « ОСОБА_17 ».

61. Так, судом з наданих свідками показів установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі. Також установлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказані актові записи складалися в органах ДРАЦС на території Російської Федерації. Однак, свідоцтво про укладення шлюбу та свідоцтва про народження втрачені внаслідок пожежі, а актові записи про реєстрацію шлюбу та про народження в органах ДРАЦС України відсутні.

62. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

63. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров`я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.

64. Частинами 4 та 5 цього ж закону встановлено, що у разі якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо, поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. У разі якщо втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

65. Окрім того, відповідно до абз. 3 п. 3.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Мінюсту України від 12.01.2011 року № 96/5, у разі, якщо втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, а також у разі якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави неможливо (відповідь не надходить тривалий час, стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

66. Згідно ст. 25 Закону України «Про міжнародні договори України» зупинення дії міжнародного договору України за умов, якщо договір не передбачає іншого, чи за відсутності іншої домовленості з іншими його сторонами, звільняє Україну від зобов`язання виконувати його протягом періоду зупинення дії договору з тими його сторонами, з якими зупинено дію договору, і не впливає стосовно іншого на встановлені договором правові відносини України з іншими його сторонами.

67. Згідно ст. 1 Закону України № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» передбачає зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України в м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1992 р. № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москва 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь».

68. Згідно ст. 2 Закону України № 2783-ІХ «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» передбачає вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.

69. Згідно ст. 22 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» до особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.

70. Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

71. Згідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

72. Проте, у випадку, з яким заявник стикнувся, реалізація зазначеного механізму є неможливою, оскільки він позбавлений можливості отримати оригінал або дублікат свідоцтва про укладення шлюбу між дідом та бабою та свідоцтв про народження свого батька та дядька, виданий компетентними органами Російської Федерації, через розірвання дипломатичних відносин між Україною та державою-агресором.

73. За пунктами 1.16, 2.16.7, 2.18, 3.5 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку. Рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного акту є підставою для внесення змін, які зазначені в рішенні суду. На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актовому записі цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду. Такі зміни вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану. Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду.

74. З`ясування судом фактичних обставин справи здійснюється із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 89 ЦПК України, щодо відсутності заздалегідь встановленої сили доказів та оцінки кожного доказу окремо та в їх сукупності та взаємозв`язку в цілому.

75. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

76. Частинами 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

77. Верховний Суд у постановах від 07.07.2021 року у справі № 420/370/19, від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорія стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

78. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

79. Достовірність як змістова характеристика доказу свідчить про можливість на підставі такого доказу встановити дійсні обставини справи.

80. Допустимість доказів характеризується як дотриманням порядку збирання, подання та дослідження таких доказів, так і обов`язковістю підтвердження певних обставин справи визначеними законом засобами доказування.

81. Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною, сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

82. Верховний Суд неодноразово звертав увагу судів на те, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

83. Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

84. Відповідно до чинного законодавства та усталеного підходу судової практики, вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, не встановлено, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язку доказування - таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15.01.2025 року у справі № 205/4972/23.

85. Серед основних доказів, які можуть підтверджувати родинні відносини між фізичними особами, можна виокремити: свідоцтва, видані органами ДРАЦС (про народження, про реєстрацію або розірвання шлюбу, про зміну імені або прізвища, про смерть тощо); витяги з реєстрів актів цивільного стану; судові рішення; інші документи та письмові докази.

88. У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 638/15738/17 наведено доволі широкий перелік доказів, які можуть додаватися до заяви на підтвердження вимог про встановлення факту родинних відносин. Як зазначив ВС, доказами можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником.

89. Якщо у справі про встановлення факту родинних відносин необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, тому належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка (постанова Верховного Суду від 17.07.2024 року у справі № 705/928/23).

90. Тому Суд, при розгляді даної справи, також бере до уваги довідки (виписки з погосподарської книги про склад сім`ї), видані органом місцевого самоврядування на території якого проживали та продовжують проживати особи, щодо яких вирішується спір, а також на території якого розташоване нерухоме майно, що складає спадкове майно.

91. З наданих до Суду довідок, встановлено, що ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_4 був її чоловіком. Також, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , по відношенню до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були їх дітьми, а по відношенню до ОСОБА_2 - дядьком та батьком відповідно. Окрім того встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , по відношенню до ОСОБА_2 , були дід та баба.

92. Окрім того, під час розгляду справи Судом в судовому засіданні, де досліджувалися надана заявником фотографія, ідентифіковані всі особи, які на них зображені, та підтверджено факт родинних зв`язків між заявником та його батьком.

93. Надані заявником докази Суд визнає належними і допустимими, оскільки вони містять інформацію щодо предмета розгляду та у своїй сукупності підтверджують факт перебування ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зареєстрованому шлюбі, а також факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їхніми синами - ОСОБА_6 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_10 .

94. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про точну дату державної реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_9 . Водночас досліджені Судом докази у їх сукупності, зокрема показання свідків та відомості, що містяться у письмових доказах, підтверджують факт перебування зазначених осіб у зареєстрованому шлюбі з 1969 року. Відсутність відомостей про конкретну дату державної реєстрації шлюбу не спростовує встановленого Судом факту перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з 1969 року та не перешкоджає встановленню цього факту з метою реалізації заявником спадкових прав.

95. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що вимога заявника про встановлення факту перебування ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зареєстрованому шлюбі з 1969 року підлягає задоволенню.

96. Щодо вимоги заявника про встановлення факту родинних відносин за ступенем споріднення онук-дід між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 .

97. Факт родинних відносин, про встановлення якого просить заявник, має для нього юридичне значення, оскільки він вважає себе спадкоємцем за законом згідно з ст. 1266 ЦК України, а відповідно до п.п. 4.1, 4.2 п. 4 Глави 10 Розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за 282/20595, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, перевіряючи наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу зазначеного свідоцтва, вимагає документи, які є доказом родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем. Такими доказами можуть бути свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, копії рішень суду, що набрали законної сили про встановлення факту родинних відносин.

98. З досліджених доказів вбачається, що наслідком розбіжностей у написанні імені батька та імені по-батькові заявника та прізвищі є звичайна помилка, яка була допущена при перекладі з російської мови на українську мову оскільки, як і з копії паспорта заявника, так і з копії його свідоцтва про народження, вбачається, що його прізвище та ім`я по-батькові на російській мові зазначені « ОСОБА_18 » та « ОСОБА_17 ».

99. Враховуючи зазначене, а також те, що раніше було задоволено вимогу заявника про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , Суд дійшов висновку, що вимога заявника про встановлення факту родинних відносин за ступенем споріднення дід-онук між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , підлягає задоволенню.

100. Щодо вимоги заявника про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, Суд дійшов наступного висновку.

101. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

102. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

103. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1266 ЦК України)

104. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

105. Частина 3 ст. 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрації місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Зазначений правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 18.11.2020 року у справі № 523/19010/15-ц (провадження № 61-5777св20), від 02.04.2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28.04.2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 07.06.2022 року у справі № 175/4514/20 (провадження № 61-2387св22), від 26.07.2023 року у справі № 641/3893/20 (провадження № 61-12472св22), від 26.06.2024 року у справі № 752/12045/17 (провадження № 61-18363св23), від 09.10.2024 року у справі № 644/4646/23 (провадження № 61-10383св24).

108. Практика правозастосування ч. 3 ст. 1268 ЦК України є сталою.

109. Частиною 1 ст. 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

110. Положення ст. 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

111. Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. (Висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Верховного Суду від 04.11.2024 року у справі № 504/3606/14-ц).

112. З роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах спадкування», слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

113. У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 227/3750/19 (провадження № 61-16069св20) зазначено, що ст.ст. 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у ч.ч. 3, 4 ст. 1268, ст. 1269, 1270 ЦК України.

114. З матеріалів справи судом достовірно встановлено, що спадкодавець - ОСОБА_3 , проживав разом із заявником, однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 , вели з ним спільне господарство, по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

115. Право на вибір місця проживання закріплено у ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

116. Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

117. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

118. Факт, про встановлення якого просить заявник має для нього юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на спадщину. (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.02.2025 року по справі № 496/476/22 (провадження № 61-1445св24))

119. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

120. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

121. Надані заявником докази, Суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони пов`язані з тими обставинами, які підтверджують факт постійного проживання заявника з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 однією сім`єю по день смерті останнього, тому Суд вважає, що вимоги заявника в цій частині також підлягають задоволенню.

122. За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту родинних відносин між особами а також факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, і факти, які просить встановити заявник, підтверджуються письмовими та усними матеріалами справи, Суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268, 315-319, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Нерубайська сільська рада Одеського району Одеської області,Біляївська державна нотаріальна контора Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

2. Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 1969 року.

3. Встановити факт, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , є синами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

4. Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

5. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .

6. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

7. Повний текст рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя О.П. Портна