Court ruling № 139895186, 21.09.2026, Skvyra District Court of Kyiv Oblast

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2712/26

Провадження № 2/376/2288/2026

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

21 вересня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Сквирський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), про визнання батьківства за рішенням суду,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовної заявою до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Сквирський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), про визнання батьківства за рішенням суду, у якій просить: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов?язати Сквирський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) внести відповідні відомості в актовий запис про народження № 2 від 04.07.2006 року.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч. 5 ст. 176 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, позивачем відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не повно викладені обставин, якими обґрунтовуються вимоги, й відсутні посилання на засоби їх доказування, що полягає в наступному.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

За змістом ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ст. 128 Сімейного кодексу України позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

При цьому, ч. 4 ст. 128 СК України визначає, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Крім того, статтею 19 Сімейного кодексу України, передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визнання батьківства обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При вивченні матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем у позовній заяві не залучено третю особу орган опіки та піклування, оскільки участь відповідного органу опіки та піклування є обов`язковою у такій категорії справ.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач та ОСОБА_3 за життя дитини добровільно спільної заяви до органів ДРАЦС не подавали.

Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач брав і бере фактичну участь у житті дитини, визнає своє батьківство, та фактично відсутні заперечення проти нього.

Процедура внесення змін до актового запису про народження дитини, на підставі спільної заяви жінки та чоловіка, за умови що реєстрація народження дитини проведена на підставі ст. 135 СК України (відомості про батька дитини внесено за заявою жінки, яка не перебувала у шлюбі), визначена розділом ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 (надалі Правила).

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини є заява про визнання батьківства, що може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження.

Відповідно до п.п. 2.13.4 п. 2.13 розділу ІІ Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, серед іншого, є заява про визнання батьківства (додаток 3), тобто спільна заява батьків, тобто спільна заява чоловіка, що визнає своє батьківство відносно дитини та жінки, яка є матір`ю дитини, яка в заяві підтверджує що певний чоловік є батьком дитини.

Отже, законодавством України визначений позасудовий порядок визнання батьківства за спільною заявою чоловіка та жінки, при цьому така заява може бути подана як до народження дитини, так і після цього.

З поданих до суду документів не вбачається, що між сторонами існує спір з приводу батьківства відповідача або, що органом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено сторонам у справі у вчинені відповідного актового запису (у випадку відмови, надати підтверджуючі документи).

Не надано нею також доказів внесення актового запису про народження у відповідності до вимог ст. 135 СК України, як того вимагає ч. 4 ст. 128 СК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з положеннями п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

У позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру визнання ОСОБА_2 батьком ОСОБА_1 та зобов?язання Сквирського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) внести відповідні зміни до актового запису № 2 від 04.07.2006 р..

У той же час до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору лише за одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.п 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 становить 3328,00 грн..

Таким чином, позивачу слід виправити зазначений недолік позовної заяви, а саме сплатити судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. за ще одну вимогу немайнового характеру.

За таких обставин, враховуючи предмет заявленого позову, суд вважає за необхідне визначити позивачу ОСОБА_1 сплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. за одну вимогу немайнового характеру за наступними реквізитами: «Отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Сквирська міс/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача: UA258999980313101206000010844; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сквирський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа) та надати суду оригінал платіжного документу.

Вказані обставини мають суттєве значення для вирішення судом питання щодо наявності або відсутності підстав для відкриття провадження по справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Позивачу пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За даних обставин, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п?яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 293, 310-313, 353 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Сквирський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), про визнання батьківства за рішенням суду - залишити без руху.

Для усунення вказаних недоліків надати позивачу строк до п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, в іншому випадку позовну заяву буде повернуто.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог, викладених в ухвалі, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Г. Батовріна