Decision № 139894977, 21.09.2026, Volodarsk District Court of Kyiv Oblast

Справа № 364/513/26

Провадження № 2/364/445/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі судового засідання Голуб А.Л.,

за участю:

учасники справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 20.05.2026 надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, в якій Позивач просить суд: визначити їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування заявленої позовної вимоги представник Позивача адвокат Рашкова В.В. (доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 11.05.2026 № 4-10-2026-004640, а.с. 6) у позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який за життя залишив заповіт, яким усе своє майно, яке належатиме йому на день смерті і на що законом матиме право, заповів Позивачеві, зокрема, житловий будинок, площею 42 кв.м., разом з прилеглими надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач про наявність заповіту обізнана не була, на момент смерті батька спільно з ним не проживала, мала власну сім`ю, маленьку дитину на руках та займалася веденням домашнього господарства. Надалі про наявність заповіту дізналася випадково, коли ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її тітка ОСОБА_3 , яка була рідною сестрою батька Позивачки. Так, приводячи до ладу документи після смерті тітки, Позивач випадково знайшла заповіт, складений її покійним батьком.

Проте після звернення Позивача до Володарської державної нотаріальної контори їй було повідомлено, що вона пропустила термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише у судовому порядку. Спадкову справу у визначений законом строк Позивач не відкрила, адже у зазначений період здійснювала догляд за малолітнім сином, якому на той момент було 5 років, власного доходу Позивач не мала, знаходилася на забезпеченні чоловіка, працевлаштована не була, можливості звернутися вчасно із заявою про прийняття спадщини не було, а про наявність заповіту Позивач не знала. На той момент ще була жива мати Позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 у Позивача народилася друга дитина. Всі ці події спричинили об`єктивну неможливість Позивача звернутися із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом термін, наразі Позивач є єдиною спадкоємицею зазначеного вище спадкового майна та саме вона здійснює фактичне господарювання і догляд за згаданим будинком, сплачує земельний податок на землю під будинком і фактично користується цією землею з метою зайняття сільськогосподарською діяльністю для власних потреб, утримує землю і будинок, який знаходиться вже в нежитловому стані. Інших спадкоємців на спадкове майно немає. Відтак, Позивач вважає поважними причини пропуску нею строку для прийняття спадщини, тому звернулася до суду.

Після виконання вимог частин шостої-восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) ухвалою суду від 29.05.2026 відкрито провадження в справі, визначено здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, вирішено питання щодо витребування доказів за відповідним клопотанням Позивача, призначено підготовче судове засідання на 15.06.2026 (а.с. 37-40).

Ухвалою суду від 15.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.06.2026.

Разом з тим, ухвалою суду від 29.06.2026 з метою повноти судового розгляду і залучення до розгляду справи всіх можливих осіб, на права та обов`язки яких може вплинути рішення суду, суд дійшов до висновку про необхідність витребування у державного нотаріуса інформації зі Спадкового реєстру щодо заведення спадкової справи та, у разі наявності такої, копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (рідної сестри померлого батька Позивача); у зв`язку з цим суд повернувся до стадії підготовчого провадження, призначивши підготовче судове засідання на 05.08.2026, відкладене надалі на 10.08.2026.

Ухвалою суду від 10.08.2026 справу призначено до судового розгляду на 26.08.2026; визнано обов`язковою явку Позивача ОСОБА_1 у судове засідання для дачі особистих пояснень (а.с. 111-112); в судовому засіданні було оголошено перерву для надання додаткових доказів до 11.09.2026.

У судове засідання 11.09.2026 Позивач та її представник не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи належно повідомлені, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 126). Своєю письмовою заявою, що міститься в матеріалах справи, Позивач просила розгляд справи проводити без її участі на підставі наявних у справі матеріалів за сімейними обставинами (а.с. 134).

При цьому, до суду 02.09.2026 представник Позивача подала письмові пояснення (а.с. 128-129), з яких вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_1 (Позивача), після його смерті залишилася спадщина; спадкове майно складається із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 були Позивач та її сестра, яка проживала в АДРЕСА_2 . На той момент у сестри Позивача була родина, син та чоловік. Ще за життя батьків між сестрами була домовленість про те, що будинок батька, який на тепер є спадковим майном, після смерті батьків перейде у власність Позивача, а будинок тітки ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою батька Позивача, після її смерті перейде у власність сестри. Проте, після того, як помер батько між сестрами виник спір, кому буде належати батьківський будинок, на ґрунті цього між сестрами виникла конфліктна ситуація, родинні стосунки зіпсувалися, не бажаючи загострювати конфлікт Позивач самоусунулася від прийняття спадщини, будучи впевненою, що саме її сестра прийняла у спадщину батьківський будинок. Проте, оскільки сестра проживала далеко та не мала змоги навідуватися та утримувати майно, Позивач здійснювала господарювання, підтримувала будинок у належному житловому стані, користувалася земельною ділянкою, обробляла землю. ІНФОРМАЦІЯ_5 сестра Позивача померла, після її смерті та поховання виявилось, що у спадщину вона не вступила та право власності на будинок не оформляла. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка Позивача ОСОБА_3 , яка за життя сім`ї не мала, ні чоловіка, ні дітей у покійної не було, похованням померлої займалася саме Позивач, саме тоді у речах тітки вона знайшла заповіт, складений батьком на її ім`я, за яким все майно батько заповідав саме їй. У зв`язку з цим вона звернулася до державного нотаріуса Дубінської Л.І. Володарської державної нотаріальної контори із заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки був пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини. Всі ці події спричинили об`єктивну не можливість Позивача звернутися із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом термін. На тепер Позивач є єдиною спадкоємицею згаданого майна, а саме: житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник Відповідача у судове засідання також не з`явився, належно повідомлені про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 127); до суду 01.07.2026 від начальника відділу правового забезпечення апарату селищної голови Валенкевич Н.І. надійшло письмове клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи без участі представника Відповідача (а.с. 87).

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України); у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 8), є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08.11.1969 Рудосільською сільською радою Володарського району Київської області, актовий запис № 18 від 08.11.1969 (а.с. 11), а також копією свідоцтва про укладення шлюбу з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , серії НОМЕР_2 , виданого 16.05.1992 Рудосільською сільською радою народних депутатів, актовий запис № 3, згідно з яким Позивач змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с. 12).

Батько Позивача згаданий ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Руде Село Володарського району Київської області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 01.08.1997 Рудосільською сільською радою народних депутатів Володарського району, актовий запис № 13 від 01.08.1997 (а.с. 14).

За життя спадкодавець ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 28.05.1997 секретарем Рудосільської сільської ради народних депутатів, яким належний йому будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , все те, що належатиме на час його смерті та на що за законом матиме право, заповів своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 19).

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишився житловий будинок, площею 42 кв.м., разом з прилеглими надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який підтверджено копією договору купівлі-продажу будинку від 06.09.1977, посвідчений секретарем Рудосільської сільської ради народних депутатів Володарського району Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 12 (а.с. 20).

На звернення Позивача до Володарської державної нотаріальної контори постановою нотаріуса від 30.04.2026 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька через пропуск строку подання відповідної заяви про прийняття спадщини та роз`яснено, що і цей строк можливо продовжити лише у судовому порядку (а.с. 21).

Як стверджено у позовній заяві, Позивач не мала можливості звернутися вчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з огляду на те, що у зазначений період здійснювала догляд за малолітнім сином ОСОБА_8 , якому на той момент було 5 років, що підтверджено копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 , виданого Рудосільською сільською радою народних депутатів Володарського району Київської області, актовий запис № 6 (а.с. 25); власного доходу Позивач не мала, знаходилася на забезпеченні чоловіка, працевлаштована не була, можливості звернутися вчасно із заявою про прийняття спадщини не було, а про наявність заповіту Позивач не знала.

На той час була жива мати Позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_5 , виданого Рудосільською сілсьькою радою Володарського району Київської області від 25.12.2001, актовий запис № 22 (а.с. 17), копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , виданого 10.04.1966 Кочинською сільською радою, актовий запис № 3, відповідно до якого мати Позивача змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » (а.с. 15), а також копією Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 , виданого 23.06.1976 Володарським ЗАГС Київської області, актовий запис № 39, відповідно до якого мати Позивача змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 » (а.с. 16).

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 у Позивача народилася друга дитина ОСОБА_11 , відповідно до копії свідоцтва про її народження серії НОМЕР_8 , виданого Рудосільською сільською радою Володарського району Київської області 14.09.2000, актовий запис № 5 (а.с. 26) .

Також стороною Позивача стверджено у додаткових поясненнях, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 були Позивач та її сестра, яка проживала в місті Хмельницьку. Щн за життя батька між сестрами була домовленість про те, що будинок батька, який на тепер є спадковим майном, після його смерті перейде у власність Позивача. Проте, після смерті батька між сестрами виникла конфліктна ситуація щодо належності батьківського будинку, родинні стосунки зіпсувалися, не бажаючи загострювати конфлікт Позивач самоусунулася від прийняття спадщини, будучи впевненою, що саме її сестра прийняла у спадщину батьківський будинок.

Всі описані події спричинили об`єктивну неможливість Позивача звернутися із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом термін.

Надалі після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 тітки Позивача ОСОБА_3 , яка була рідною сестрою батька Позивачки, Позивач, приводячи до ладу документи останньої, знайшла згаданий вище заповіт її батька від 28.05.1997.

На сьогодні Позивач здійснює фактичне господарювання та догляд за зазначеним будинком, сплачує земельний податок на землю під будинком і фактично користується цією землею з метою зайняття сільськогосподарською діяльністю для власних потреб, утримує землю і будинок, що підтверджується копією довідки, виданої виконкомом Володарської селищної ради від 14.05.2026 № 135 та копіями відповідних податкових повідомлень, квитанцій про сплату земельного податку (а.с. 22, 23-24).

Як вбачається з інформації, наданої державним нотаріусом на виконання відповідної ухвали суду від 29.05.2026, інших спадкоємців на спадкове майно після померлого ОСОБА_2 немає, спадкова справа не заводилася, на підтвердження до відповіді додано відповідну Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (а.с. 50-51).

З огляду на таку отриману від нотаріуса інформацію суд дійшов висновку, що будь-які особи, як за законом, так і за заповітом, із заявами про прийняття спадщини після названого спадкодавця не звертались, спадкова справа не заводилась; доказів протилежного матеріали справи не містять. Тому Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 .

Крім того, на виконання ухвали суду від 29.06.2026, державний нотаріус надав копію спадкової справи та відповідну Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру після померлої ОСОБА_3 (тітки Позивача), з яких вбачається що єдиною спадкоємицею після останньої є Позивач (а.с. 91-98).

На думку суду, наведене підтверджує обставини, викладені представником Позивача у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Відповідно до норм статей 1217, 1220 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини відповідно є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України); заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (стаття 1235 ЦК України).

Згідно з положеннями статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом зазначеного шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

Разом з тим, частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Наведені правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними (зокрема, постанови Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 545/1231/23, від 13.08.2025 у справі № 945/2987/21).

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (зокрема, постанова Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 945/2987/21).

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (постанова Верховного Суду від 07.12.2023 у справі № 548/2415/21). Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 706/275/22. За конкретних фактичних обставин кожної справи суд має оцінювати тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, що має важливе правове значення (постанова Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 639/8197/21).

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17 зроблено висновок про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Крім того суд бере до уваги пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», де роз`яснено, що суд, визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Повторне визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини одним і тим же спадкоємцем законодавством не передбачено. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Враховуючи усе наведене та встановивши, що Позивач не була обізнана про заповіт, а навпаки була переконана на відсутність у неї прав на спадкове майно (будинок) з огляду на домовленості з сестрою, тому суд дійшов до висновку про наявність поважних причин пропуску Позивачем строку для прийняття нею спадщини за заповітом, що, як зазначалося вище, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

При цьому суд, ухвалюючи рішення, забезпечує справедливий баланс між законними інтересами Позивача як єдиної спадкоємиці, яка об`єктивно не могла реалізувати своє право вчасно, та публічними інтересами, які не обмежуються виключно майновим аспектом, тобто безоплатним набуттям майна у власність територіальної громади. У цьому випадку публічний інтерес, який полягає у реалізації права єдиної спадкоємиці на спадкове майно, переважає майновий інтерес територіальної громади. Це сприяє загальній стабільності відносин власності, ураховуючи також те, що спадщина відумерлою не визнавалась.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що за заповітом все майно передається Позивачеві, інші спадкоємці відсутні, а Володарська селищна рада Білоцерківського району Київської області не заявляла вимог про визнання спадщини відумерлою, тому позбавлення Позивача права на спадкування через формальний пропуск строку становитиме непропорційне втручання у її право на мирне володіння майном.

З цих підстав суд, керуючись принципами розумності, добросовісності та справедливості, а також прагнучи забезпечити баланс інтересів між спадкоємцем та територіальною громадою, вважає, що існують достатні підстави для визнання поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та надання додаткового строку три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Таким чином, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.

Питання щодо стягнення з Відповідача (органу місцевого самоврядування) на користь Позивача судових витрат судом не вирішується, оскільки таке питання Позивачем перед судом не порушувалося, розрахунків цих витрат суду не надано.

З урахуванням складності справи судом було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення у порядку частини першої статті 244 ЦПК України; за таких обставин датою ухвалення рішення є дата його проголошення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Відповідно до статей 1270, 1272 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 2-4, 12, 13, 244, 247, 258, 259, 263-265, 267, 268, 272, 273, 351-355, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ), додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Надіслати копії рішення суду учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи зазначений строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Макаренко