Decision № 139894541, 21.09.2026, Olevsk District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 287/1920/24

провадження 2/287/476/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Нижника Г.П.,

з участю: секретаря судового засідання Корнєйчук О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Левчука Мирослава Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олевської міської ради, третя особа державний реєстратор Олевської міської ради Крижова Людмила Михайлівна, про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та виключення запису про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олевської міської ради, третя особа державний реєстратор Олевської міської ради Крижова Л.М., про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про право власності № 5342508 від 14.04.2014.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про державну реєстрацію права власності на квартиру, внесені 14.04.2014 за номером запису 5342508. Підставою для внесення цього запису зазначено свідоцтво про право власності на житло серії та номера НОМЕР_1 , видане 03.07.2013 Олевською міською радою.

Позивачка вказує, що зазначений запис не відповідає її дійсному речовому праву на нерухоме майно та є таким, що підлягає виключенню у зв`язку з наявністю іншої державної реєстрації речового права щодо цього ж нерухомого майна.

Зазначає, що 17.04.2024 державним реєстратором Олевської міської ради Крижовою Л.М. на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 09.04.2024 Олевською міською радою, зареєстровано за нею право спільної часткової власності на 3/5 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідний запис про речове право має номер 54672266, а реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2921398118060.

Позивачка посилається на те, що в Державному реєстрі речових прав при цьому наявний раніше внесений запис про право власності № 5342508 від 14.04.2014 щодо квартири за тією ж адресою, у зв`язку з чим вважає, що щодо одного об`єкта нерухомого майна здійснено подвійну державну реєстрацію прав.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулася до Олевської міської ради із заявою про скасування державної реєстрації та виключення запису про право власності № 5342508 від 14.04.2014.

Листом Олевської міської ради від 16.08.2024 № 2492 у задоволенні заяви відмовлено. У листі зазначено, що відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.

Позивачка вважає таку відмову незаконною та зазначає, що наявність у Державному реєстрі речових прав двох записів щодо одного нерухомого майна порушує її права як власника, у зв`язку з чим просить суд виключити з Державного реєстру речових прав запис про право власності № 5342508 від 14.04.2014, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 12407402 від 14.04.2014.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді Нижнику Г.П.

Ухвалою суду від 31.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 24.11.2025.

Ухвалою суду від 28.01.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2026, яке за клопотанням представника позивача відкладено на 11.09.2026.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Левчук М.І. позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Пояснив, що подвійна державна реєстрація прав на нерухоме майно виникла внаслідок помилкових дій працівників Олевської міської ради під час видачі свідоцтва про право власності на житло серії та номера 1111 від 03.07.2013, у якому було зазначено неправильну площу нерухомого майна 10 кв. м, та власницею якого зазначено ОСОБА_2 . Зазначив, що в подальшому, з метою виправлення цієї помилки, 09.04.2024 Олевською міською радою видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 належить 3/5 частки житлового будинку загальною площею 83,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача послався на положення законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, та просив суд виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності № 5342508 від 14.04.2014 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, представник позивача просив вирішити питання про розподіл судових витрат та на підтвердження понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу подав додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 13.08.2024, акт виконаних робіт (наданих послуг), рахунок та квитанції, відповідно до яких позивачкою сплачено 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та погодилася з поясненнями свого представника.

Пояснила, що 20.12.2014 уклала шлюб із ОСОБА_3 , у зв`язку з чим змінила прізвище зі ОСОБА_4 на ОСОБА_5 . Підтвердила обставини подвійної державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначила, що загальна площа житлового будинку за вказаною адресою становить 83,3 кв. м, з яких 3/5 частки належить їй, а 2/5 частки ОСОБА_6 . При цьому площа будинку з моменту його будівництва не змінювалася. У зв`язку з цим зазначила, що попередня державна реєстрація права власності за цією ж адресою на об`єкт площею 10 кв. м є помилковою.

Представник відповідача Олевська міська рада Житомирської області у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій просив прийняти рішення на розсуд суду.

Третя особа державний реєстратор Олевської міської ради Крижова Л.М. у судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд встановив такі обставини та дійшов такого висновку.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло серії та номера 1111, виданого 03.07.2013 Олевською міською радою, ОСОБА_2 належало на праві приватної власності житло за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому у зазначеному свідоцтві площу житла визначено як 10 кв. м.

14.04.2014 на підставі заяви ОСОБА_2 від 14.04.2014 та вказаного свідоцтва про право власності на житло від 03.07.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області проведено державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.

Як убачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 20458853 від 14.04.2014, за результатами державної реєстрації внесено запис про право власності № 5342508, а рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу має індексний номер 12407402 від 14.04.2014.

У зазначеному витягу власником нерухомого майна вказано ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 338794418244. Об`єкт визначено як квартиру, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 10 кв. м.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 14.04.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існував запис про право власності № 5342508 за ОСОБА_2 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії паспорта громадянина України та інших документів, наданих позивачкою, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою.

Зокрема, відповідно до документа, що підтверджує реєстрацію шлюбу, 20.12.2014 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану м. Олевська Житомирської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після чого позивачка змінила прізвище зі ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

Вказані обставини також узгоджуються з даними паспорта громадянина України та картки платника податків, у яких зазначено прізвище ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 та РНОКПП НОМЕР_2 , тобто той самий реєстраційний номер облікової картки платника податків, який зазначений у витягу з Державного реєстру речових прав від 14.04.2014 щодо ОСОБА_2 .

Отже, зміна прізвища позивачки зі ОСОБА_4 на ОСОБА_5 не свідчить про зміну особи власника, а ОСОБА_2 , зазначена власницею у записі про право власності № 5342508 від 14.04.2014, та ОСОБА_1 , зазначена власницею у документах 2024 року, є однією фізичною особою.

17.04.2024 ОСОБА_1 звернулася до Олевської міської ради із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

09.04.2024 Олевською міською радою як органом приватизації видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності 3/5 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

У свідоцтві зазначено, що загальна площа будинку становить 83,3 кв. м, а право власності позивачки становить 3/5 частки житлового будинку. Також у свідоцтві зазначено, що житло приватизовано відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а саме свідоцтво видано згідно з рішенням виконавчого комітету Олевської міської ради № 90 від 29.03.2024.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 375268969 від 22.04.2024 судом встановлено, що щодо зазначеного нерухомого майна сформовано реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2921398118060.

Об`єкт речових прав визначено як закінчений будівництвом об`єкт житловий будинок, загальною площею 83,3 кв. м, житловою площею 27,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

17.04.2024 державним реєстратором Олевської міської ради Крижовою Л.М. проведено державну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок. Номер відомостей про речове право 54672266. Вид спільної власності спільна часткова, розмір частки ОСОБА_1 3/5.

Підставою для державної реєстрації зазначеного права вказано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 72723064 від 22.04.2024, а документом, поданим для державної реєстрації, свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 , видане 09.04.2024 Олевською міською радою.

У цьому ж витягу містяться відомості про реєстрацію до об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 22425603 від 17.04.2008.

Згідно з технічним паспортом на квартиру, складеним Коростенським міжміським бюро технічної інвентаризації, житлові та підсобні приміщення розташовані у житловому будинку АДРЕСА_2 та становлять окрему квартиру. Технічний паспорт містить відомості про технічні характеристики нерухомого майна та його приміщень.

Таким чином, з наданих суду доказів убачається, що у 2014 році право власності ОСОБА_2 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням загальної площі 10 кв. м та реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна 338794418244.

Натомість у 2024 році за ОСОБА_1 , яка є тією самою особою, що раніше була зазначена у реєстрі як ОСОБА_2 , зареєстровано право спільної часткової власності на 3/5 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 83,3 кв. м, з присвоєнням об`єкту реєстраційного номера 2921398118060.

При цьому позивачка у судовому засіданні пояснила, що площа житлового будинку з моменту його будівництва не змінювалася, а зазначення у свідоцтві про право власності від 03.07.2013 площі 10 кв. м було помилковим. Представник позивача також пояснив, що саме ця помилка під час оформлення первинного свідоцтва про право власності призвела до виникнення окремого запису про право власності та реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав.

З метою усунення зазначеної невідповідності позивачка звернулася до Олевської міської ради із заявою про скасування державної реєстрації права на нерухоме майно та виключення запису про право власності № 5342508 від 14.04.2014.

Листом Олевської міської ради від 16.08.2024 № 2492 у задоволенні заяви відмовлено. У листі зазначено, що відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.

Отже, судом встановлено, що на момент звернення позивачки до суду в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містився запис про право власності № 5342508 від 14.04.2014, внесений щодо ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.07.2013, та окремий запис про право власності № 54672266 від 17.04.2024, внесений щодо ОСОБА_1 на 3/5 частки житлового будинку загальною площею 83,3 кв. м за тією ж адресою.

При цьому особа власника у зазначених записах є тотожною, що підтверджується однаковим РНОКПП НОМЕР_2 та документами про зміну прізвища у зв`язку з укладенням шлюбу.

Суд також встановив, що у свідоцтві про право власності на житло від 03.07.2013 зазначено площу 10 кв. м, тоді як у свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09.04.2024 та витягу з Державного реєстру речових прав № 375268969 від 22.04.2024 зазначено загальну площу житлового будинку 83,3 кв. м.

Вказані обставини у сукупності свідчать про наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно двох окремих реєстраційних записів, пов`язаних з нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_2 , що виникли внаслідок оформлення права власності на підставі документів із різними характеристиками об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно зі статтями 316, 317, 319 ЦК України право власності є правом особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону, а власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним, а особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Водночас частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено правові наслідки скасування на підставі судового рішення рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Установлені судом обставини свідчать про те, що запис № 5342508 від 14.04.2014 було внесено на підставі свідоцтва про право власності, яке містило неправильні відомості щодо площі об`єкта нерухомого майна. У подальшому право власності позивачки на належну їй 3/5 частки житлового будинку за тією самою адресою було зареєстровано з урахуванням його фактичних характеристик.

За таких обставин збереження запису № 5342508 у Державному реєстрі речових прав призводить до існування суперечливих відомостей щодо належного позивачці нерухомого майна та перешкоджає належному відображенню її речового права у Державному реєстрі.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги представник позивача надав додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 13.08.2024 з додатком №1 від 09.09.2026 щодо вартості послуг та додатком №2 - акт виконаних робіт від 09.09.2026 на суму 7000 грн, рахунок №1 від 01.09.2026, реквізити отримувача коштів та копію квитанції до прибуткового касового ордеру №202 від 09.09.2026 на суму 7 тис грн.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Враховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що підготовка і подання адвокатського запиту до Олевської міської ради та участь у судових засіданнях не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Заявлені представником позивача до відшкодування 7000 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з урахуванням викладеного, складності цієї справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу розмір витрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, підлягає зменшенню до 4000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1211,00 грн судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

На підставі статей 182, 316, 317, 319, 328 ЦК України, статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статей 22, 23, 1167, 1177 ЦК України, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Олевської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор Олевської міської ради Крижова Людмила Михайлівна, про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та виключення запису про право власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності, проведену 14.04.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Олевського районного управління юстиції Житомирської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер 12407402 від 14.04.2014, за якою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності № 5342508 за ОСОБА_2 на квартиру, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 10 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 338794418244.

Стягнути з Олевської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з Олевської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Олевська міська рада Житомирської області, код ЄДРПОУ 04343470, адреса: м. Олевськ, вул. Володимирська, 2.

Третя особа: ОСОБА_8 , державний реєстратор Олевської міської ради.

Суддя: Г. П. Нижник