Decision № 139891640, 11.09.2026, Mostyska District Court of Lviv Oblast

Єдиний унікальний номер: 448/1487/26

Провадження № 2/448/1004/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

11.09.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоуса Ю.Б.,

при секретарі судового засідання Романченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Келюх Марія Андріївна, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, покликаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, належав ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 03.07.1967 року

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на зазначений житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами. Стверджує, що спадщину спадкодавиці прийняла вона, позивачка ОСОБА_1 .

Вказує, що через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірне майно, виданих на ім`я спадкодавця вона, позивачка, ОСОБА_1 позбавлена можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею, позивачкою ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 07.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Ухвалою від 27.08.2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак в прохальній частині позову міститься вимога про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився.

Третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Келюх М.АП., про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак в судове засідання не з`явилася, проте надіслала копії сторінок із спадкової справи за №33/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 .

До складу даної спадщини входило, в тому числі право на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Згідно матеріалів справи, спадкодавиця ОСОБА_2 за життя своїм майном розпорядилася, та склала 04.05.2020 року заповіт, яким усе своє майно заповіла позивачці ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №33/2020, позивачка ОСОБА_1 спадщину після смерті бабці ОСОБА_2 у встановлений законом строк прийняла, звернувшись із заявою до нотаріуса.

Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 не заявила про відмову від даної спадщини.

Тобто, у відповідності до вимог ст.1269 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 та стала фактичними власниками спірного будинковолодіння.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п.23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Слід зазначити те, що нотаріусом позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину на дане спадкове майно - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавиці. Нотаріус роз`яснив позивачці ОСОБА_1 можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.

Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок позивачка ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв`язку із чим звернулася до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавиці ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про смерть спадкодавиці ОСОБА_2 ; копіями сторінок спадкової справи №33/2020, заведеної після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копією сторінок паспорта позивачки ОСОБА_1 ; іншими матеріалами справи.

Оскільки у даному випадку питання про право позивачки на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку у зв`язку з вищевикладеними обставинами, тому це питання можливо вирішити у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на те, що на час відкриття спадщини спадкодавиці ОСОБА_2 належало право на спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що безспірно встановлено судом, а також приймаючи до уваги, що таке право перейшло в порядку спадкування за заповітом до позивачки ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання за позивачкою право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Келюх Марія Андріївна, про визнання права власності, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка с.Крукеничі, Яворівського району Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: 81300, Україна, Яворівський район, Львівська область, м.Мостиська, вул.Грушевського, буд.6, код ЄДРПОУ: 26307500;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Келюх Марія Андріївна, (місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Зелена, 2, Яворівського району Львівської області).

Поний текст рішення складено 18.09.2026 року.

Суддя Ю.Б.Білоус