Court ruling № 139880490, 14.09.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/936/26

Провадження № 2/761/7636/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.

за участю секретаря: Ганущака А.М.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Плигань І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди, відповідно до якої позивач просила суд: стягнути з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_2 суму безпідставно набутих коштів 70301,07 грн. та моральну шкоду 35500,00 грн. заподіяної внаслідок неповернення безпідставно набутих коштів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.01.2026 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні 14.09.2026 представник позивача - адвокат Гоменюк А.М. у якій зазначено, що позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

19.02.2026 до суду надійшов відзив відповідача у якому останній з поміж іншого просив суд: провадження у справі № 761/936/26 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди, в частині заявлених позовних вимог до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» щодо стягнення безпідставно набутих коштів - закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

На обговорення учасників процесу поставлено вказану заяву та клопотання.

В судовому засідання представник позивача підтримав подану заяву про відмову позивача від позову та не заперечував щодо задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечував щодо задоволення заяви представника позивача про відмову від позову та просила задовольнити клопотання про закриття провадження у справі.

Щодо заяви представника позивача - адвоката Гоменюка А.М. про відмову від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 1-3 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

В свою чергу, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Оскільки цивільно-процесуальним законодавством не заборонено відмова від позову, у даному випадку не порушуються права позивача, суд зважаючи на вищевикладене, предмет і підставу позову, перевіривши повноваження представника позивача на вчинення вказаної процесуальної дії приходить до висновку про можливість прийняття відмови від частини позовних вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди та наявність правових підстав для прийняття такої відмови, задоволення заяви представника позивача про відмову від частини позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди та закриття провадження по вказаній справі.

Щодо клопотання сторони відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

В даному випадку слід зазначити, що справа перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва з січня 2026 року, а представник відповідача у клопотанні про закриття провадження у справі зазначає про вищевказані обставини, що виникли вже після відкриття провадження по справі.

Предметом спору у даній справі є стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди, відповідно до якої позивач просила суд: стягнути з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_2 суму безпідставно набутих коштів 70301,07 грн.

В своєму клопотання, представник відповідача зазначає, що звертаємо увагу суду, що фактично сплачені позивачем кошти у сумі 70 301,07 за спожитий природний газ по особовому рахунку № НОМЕР_1 , було повернуто ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією №36691 від 10.02.2026, що додається до цього відзиву на позовну заяву. Враховуючи наведене, викладені фактичні обставини у справі свідчать про відсутність предмету спору у справі № 761/936/26.

Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено копією платіжною інструкцією №36691 від 10.02.202 6 про сплату зазначеної у позовній заяві суму безпідставно набутих коштів 70301,07 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ» після відкриття провадження було сплачено позивачу заборгованість, визначену позивачем у даній позовній заяві.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

У справі «Bellet v. France», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення прав особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.

В даному випадку, зважаючи на вищевикладене та суть клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі, предмет і підставу позову, суд приходить до висновку, що клопотання про закриття провадження по справі підлягає задоволенню та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно набутих коштів. ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно набутих коштів.

Суд роз`яснює, що положеннями ч. 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 259, 260, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди - закрити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено: 15.09.2026.

Суддя: