Decision № 139874439, 17.09.2026, Volochysk District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа №: 676/5670/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 вересня 2026 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.,

при секретарі судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УМ ФАКТОРИНГ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ УМ ФАКТОРИНГ звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1377870 від 17.03.2024 року в розмірі 18400 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 17.03.2024 року відповідач уклала із ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ договір про надання споживчого кредиту № 1377870, за умовами якого кредитодавець надав їй кредит в сумі 4000 грн. шляхом зарахування на банківську картку НОМЕР_1 , строк редитування 360 днів, процентна ставка за користування коштами 2,5 % від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору. Відповідач борг та нараховані відсотки не погасила. Її заборгованість становить 18400 грн. 18.12.2024 року між ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ та ТОВ УМ ФАКТОРИНГ було укладено договір факторингу №18.12.24 від 18.12.2024 року, відповідно до якого ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ відступило на користь ТОВ УМ ФАКТОРИНГ права грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 1377870 від 17.03.2024 року, що укладений між ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ та відповідачем, сума заборгованості за яким на дату відступлення права вимоги складала 18400 грн. коп., з яких 4000 грн. 00 коп. - сума заборгованості по основному боргу, 14400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним кредитним договором, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові просить суд проводити розгляд справи у відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечив

Відповідач, яка про час, місце та дату судового засідання повідомлена відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання не з`явилася. Тому згідно вимог ст. 280, ст. 223 ч. 4 ЦПК України за письмовою згодою позивача суд проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.03.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ укладено договір № 1377870 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» (далі- кредитний договір).

Кредитний договір № 1377870 від 17.03.2024 року, додаток №1 до кредитного договору - Графік платежів, паспорт споживчого кредиту позичальник підписала електронним підписом одноразовими ідентифікаторами Т721 (а.с. 13-19).

За умовами кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 4000 грн. 00 коп. строком на 360 днів. Відповідно до п. 1.5. договору тип процентної ставки- фіксована; стандартна процентна ставка становить 2,5 % в день.

Відповідно до п. 2.1. договору кредитні кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної карти НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 7.4. договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товаритсва електронним підписом в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання (а.с. 13-17).

ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ свої зобов`язання за вказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі та у строк, передбаченими умовами договору, що підтверджується, зокрема, листом ТОВ «Пейтек» від 08.07.2025 року № 20250708-1059 (а.с. 25).

Відповідно до інформації АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», та банківської виписки 28.08.2026 року на картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , було зарахування коштів сумі 4000 грн. 00 коп. (а.с. 57-62).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1377870 від 17.03.2024 року станом 12.03.2025 року боржника ОСОБА_1 сума її заборгованості становить 18400 грн. коп., з яких 4000 грн. 00 коп. - сума заборгованості по основному боргу, 14400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 20-24).

За кредитним договором № 1377870 від 17.03.2024 року ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості. Кредитором здійснювалось нарахування відсотків за ставкою 1% від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору, а саме до 12.03.2025 року (а.с. 42-43).

18.12.2024 року між ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ та ТОВ УМ ФАКТОРИНГ було укладено договір факторингу №18.12.24 від 18.12.2024 року, відповідно до якого ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ відступило на користь ТОВ УМ ФАКТОРИНГ права грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 1377870 від 17.03.2024 року, що укладений між ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ та відповідачем, що підтверджується витягом з Реєстру боржників за договором факторингу №18.12.24 від 18.12.2024 року, платіжною інструкцією від 19.12.2024 року № 201 (а.с. 7, 12, 26-31).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №18.12.24 від 18.12.2024 року до ТОВ УМ ФАКТОРИНГ перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1377870 від 17.03.2024 року в розмірі 18400 грн. коп., з яких 4000 грн. 00 коп. - сума заборгованості по основному боргу, 14400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 7).

Із платіжної інструкції від 19.12.2024 року № 201 вбачається, що на підставі договору факторингу №18.12.24 від 18.12.2024 року ТОВ УМ ФАКТОРИНГ здійснив перерахунок коштів ТОВ СЕЛФІ КРЕДИТ в сумі 1790099 грн. 84 коп. (а.с. 12).

Згідно з ст. ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

Судом встановлено, що у зв`язку з порушенням умов кредитного договору № 1377870 від 17.03.2024 року відповідач допустила заборгованність в розмірі 18400 грн. коп., з яких 4000 грн. 00 коп. - сума заборгованості по основному боргу, 14400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач відзиву на позов не подала, в судове засідання не з`явилася та не спростувала доводів позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1377870 від 17.03.2024 року в сумі 18400 грн., право вимоги за якою позивач набув на підставі договору факторингу, доведена та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю УМ ФАКТОРИНГ заборгованість за кредитним договором № 1377870 від 17.03.2024 року в розмірі 18400 грн. коп., з яких 4000 грн. 00 коп. - сума заборгованості по основному боргу, 14400 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, а також 2662 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи: позивач: товариство з обмеженою відповідальністю УМ ФАКТОРИНГ, ЄДРПОУ 40274286, місце знаходження: 01001, майдан Назалежності, 2, офіс 712, м. Київ; відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: