Decision № 139873324, 17.09.2026, Hertsa District Court of Chernivtsi Oblast

Справа № 2/714/260/26

ЄУН: 714/284/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2026 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Козловської Л.Д.

секретар: Постевка Л.В.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

27 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «НАДРА» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 642958 відповідно до якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 35 000 дол. США (тридцять п`ять тисяч доларів США).

27 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «НАДРА» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ОСОБА_4 укладено Договір поруки від 27 серпня 2007 року.

Також, 27 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «НАДРА» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки від 27 серпня 2007 року.

В свою чергу, 27 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «НАДРА» правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та ОСОБА_3 укладено Договір поруки від 27 серпня 2007 року.

У зв`язку з вищевказаним, 28 вересня 2012 року Герцаївським районним судом Чернівецької області ухвалено рішення № 2-128/12, яким було задоволено позов ПАТ КБ "НАДРА" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

30 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ПАТ «КБ «НАДРА» укладено Договір № GL48N718070_1_6 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л.В., за реєстровим № 1456, відповідно до якого ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» набуло право вимоги за Кредитним договором № 642958 від 27 серпня 2007 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «НАДРА», Договорами поруки, права Іпотекодержателя за Договором іпотеки, права Заставодержателя за Договором застави, укладеним у забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань Позичальника, відповідно до витягу з реєстру Боржників до Договору № GL48N718070_1_1 про відступлення прав вимоги від:30 липня 2020 року.

В свою чергу, 31 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» укладено Договір відступлення прав вимоги за лотом. № GL48N718070, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець О.О., за реєстровим № 3239, відповідно до якого ТОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» набуло право вимоги за Кредитним договором № 642958 від 27 серпня 2007 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «НАДРА», Договорами поруки, права Іпотекодержателя за Договором іпотеки, права Заставодержателя за Договором застави, укладеним у забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань Позичальника, відповідно до витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги за лотом № GL48N718070 від 31 серпня 2020 року.

17 лютого 2021 року ухвалою Герціївського районного суду Чернівецької області по справі № 2-128/11 замінено сторону стягувача щодо примусового виконання виконавчих листів у справі № 2-128/11 на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН».

Згідно з рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2012 року у справі № 2-128/12 сума заборгованості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за Кредитним договором № 642958 від 27 серпня 2007 року становить 306 569 (триста шість тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 42коп.

Станом на момент подання позову загальна заборгованість по сплаті витрат становить 76 490 грн. 69 коп., а саме: три відсотки річних 22 320 грн. 77 коп., інфляційні втрати 54 220 грн. 31 коп.

Таким чином, беручи до уваги вище наведене у зв`язку з не виконанням рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2012 року по справі № 2-128/12, боржники мають зобов`язання зі сплати боргу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, проте направив заяву на адрес суду, просив розгляд справи провести за його відсутності та просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча були судом неодноразово повідомлені про час та місце розгляду справи, суд не повідомили про причини неявки.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Згідно частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

На підставі частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або не грошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України)

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (686/21962/15-ц) щодо необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Згідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» (з наступними змінами) та абз.1 п.2 постанови Пленуму ВС України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

З огляду на матеріали справи, предметом позову у даній справі є стягнення на підставі частини 2 статті 625 ЦК України інфляційних втрат та 3 % річних, за невиконання грошового зобов`язання щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, підтвердженого судовим рішенням.

Згідно з рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2012 року у справі № 2-128/12 сума заборгованості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за Кредитним договором № 642958 від 27 серпня 2007 року становить 306 569 (триста шість тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 42коп.

Станом на момент подання позову загальна заборгованість по сплаті витрат становить 76 490 грн. 69 коп., а саме три відсотки річних 22 320 грн. 77 коп., інфляційні втрати 54 220 грн. 31 коп.

З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

Зволікання відповідачів з виконанням судового рішення, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з них судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідачів сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п.2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді у порівнянні з базовим.

Підраховуючи суми стягнень, передбачених ч.2 ст.625 ЦК, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр».

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

За правилами статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Положеннями ч.1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.3, ч.4 ст.267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення ЄСПЛ від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Отже, згідно з рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2012 року у справі № 2-128/12 сума заборгованості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за Кредитним договором № 642958 від 27 серпня 2007 року становить 306 569 (триста шість тисяч п`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 42коп.

Станом на момент подання позову загальна заборгованість по сплаті витрат становить 76 490 грн. 69 коп., а саме три відсотки річних 22 320 грн. 77 коп., інфляційні втрати 54 220 грн. 31 коп.

Підраховуючи суму стягнення, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК, вважаю, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції розраховується на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр».

Відтак, розрахунок суми інфляційних витрат та 3% річних, яка підлягає стягненню становить 76 490 грн. 69 коп., а саме три відсотки річних 22 320 грн. 77 коп., інфляційні втрати 54 220 грн. 31 коп.

Аналіз норм статей 12, 13, 89 ЦПК України дає підстави вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Суд в оцінці обґрунтованості вимог позивача виходить з того, що зволікання відповідача з виконанням судового рішення, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з них судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача сплати не тільки суми боргового зобов`язання, що набуло грошового виразу, а й з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь період прострочення заборгованості.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявні підстави для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.625 ЦК України, керуючись ст.ст.3-5, 11-13,76- 81, 83, 89, 264, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (ЄДРПОУ 43490372) три проценти річних та інфляційні втрати в розмірі 76 490,69 гривень (сімдесят шість тисяч чотириста дев`яносто гривень, вісім копійок) у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору № 642958 від 27 серпня 2007 року та рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 28 вересня 2012 року у справі № 2-128/12;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (ЄДРПОУ 43490372) сплачений судовий збір за подання позовної заяви про стягнення заборгованості у порядку статті 625 ЦК України у розмірі 3 328,00 грн.;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 РНОКІП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (ЄДРПОУ 43490372) понесені Позивачем витрати на правничу допомогу, що виникли у зв`язку із розглядом даної справи в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя