Court ruling № 139871767, 18.09.2026, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 639/8684/26

Провадження № 1-кп/639/472/26

У Х В А Л А

за результатами підготовчого провадження

18 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222030000118 від 02.07.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сеньково Куп`янського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав до арешту за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:

- 26.05.2010 Апеляційним судом Харківської області за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, з додатковим покаранням у виді конфіскації майна;

- 23.07.2010 Апеляційним судом Харківської області за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, з додатковим покаранням у виді конфіскації майна;

- 15.04.2025 Салтівським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42026222030000118 від 02.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що кримінальне провадження надійшло на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова з дотриманням правил підсудності, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та підстав для його повернення прокурору немає, у зв`язку з чим прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Потерпілий ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення повідомлення про виклик у додаток «Viber», повідомлення доставлено абоненту 15.09.2026.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 надала на адресу суду письмову заяву потерпілого ОСОБА_6 про проведення підготовчого судового засідання та подальшого судового розгляду без його участі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, які вважали за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілого ОСОБА_6 , керуючись вимогами ст. ст. 314, 325 КПК України, суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання без участі потерпілого, оскільки за його відсутності можливо вирішити питання, які вирішуються судом на стадії підготовчого провадження.

Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 не заперечували проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, заяв чи клопотань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, не заявляли.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність закінчення підготовчого провадження і можливість призначення судового розгляду з огляду на таке.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 14, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом під час підготовчого судового засідання не встановлено.

Суд зазначає, що обвинувальний акт надійшов на розгляд до суду з дотриманням правил підсудності.

Підстав для закриття кримінального провадження не встановлено.

Угоди у кримінальному провадженні не укладались.

Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42026222030000118 від 02.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

При вирішенні питання щодо дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить з таких обставин.

Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що на теперішній час ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , не зменшилися та продовжують існувати. Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти тому, що останній може переховуватися від суду та покинути територію України, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, сторона обвинувачення просить продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила вказане клопотання задовольнити.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід, посилаючись на той факт, що він має постійне місце проживання, раніше належним чином виконував свої обов`язки щодо з`явлення на реєстраційну відмітку до органу пробації, не має наміру переховуватися від суду чи іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на недоведеність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які у своєму клопотанні посилається прокурор. Захисник просила суд задовольнити клопотання її підзахисного ОСОБА_5 про застосування до нього менш суворого запобіжного заходу.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріли справи та оцінивши доводи заявленого клопотання, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом статей 131132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі статтею 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:

- виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

- виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який, відповідно до статті 12 КК України, належать до тяжких злочинів, санкцією якого передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Ухвалою слідчого судді Новобаварського районного суду міста Харкова ОСОБА_7 від 29.07.2026 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.09.2026, а також визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Суд вважає, що на теперішній час є доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду підтверджується наступним.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд враховує, що тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який інкримінується ОСОБА_5 , передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 є особою, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності, в тому числі й за вчинення умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, судимості за вчинення яких не погашені. На теперішній час ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину в період звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Салтівського районного суду м. Харкова від 15.04.2025.

Крім цього, суд враховує й відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який не має стійких соціальних зв`язків у місці постійного проживання, оскільки він неодружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, проживав у орендованому житлі в селищі Пісочин Харківського району Харківської області.

Отже, наявні достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 , намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, може покинути місце мешкання та почати переховуватись від суду, що унеможливить подальший судовий розгляд кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування обвинуваченого від суду.

Пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого, свідків та дослідження їх судом.

Наявність зазначеного ризику підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, оскільки, маючи процесуальний статус обвинуваченого, останньому відоме місце проживання потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, у суду наявні підстави вважати, що ОСОБА_5 може незаконно умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на потерпілого свідків з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів.

Пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 інших кримінальних правопорушень.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення особливо тяжкого та тяжкого злочину, він офіційно не працевлаштований та законних джерел отримання заробітку не має, обвинувачується у вчиненні злочину, який вчинено у період звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, оскільки санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченого, який не має тяжких захворювань чи інвалідності; 3) репутація обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий; 4) відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який неодружений, жодних осіб на утриманні не має, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв`язки за місцем проживання; 5) наявні відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_5 до арешту офіційно не був працевлаштований та не мав законних джерел доходів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на теперішній час не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

При визначенні альтернативного запобіжного заходу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд визначає обвинуваченому ОСОБА_5 заставу 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року, що складає 133 120 грн, що є достатнім розміром застави для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_5 на теперішній час утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та його доставка до суду під вартою під час дії воєнного стану є ускладненою, з метою забезпечення оперативності судового провадження у розумний строк суд вважає за необхідне здійснювати дистанційне судове провадження у режимі відеоконференції між Новобаварським районним судом міста Харкова та ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за участю обвинуваченого в порядку, передбаченому статтею 336 КПК України.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 314, 315, 336, 369372, 376, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42026222030000118 від 02.07.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на 22 вересня 2026 о 12 годині 00 хвилин в приміщенні суду за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях 45, в залі судового засідання № 2.

Відповідно до вимог статті 31 КПК України проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово.

Здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід відмовити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16 листопада 2026 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави у кримінальному провадженні 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року, що складає 133 120 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, до сплину терміну тримання під вартою.

Реквізити депозитного рахунку для зарахування коштів при обранні судом міри запобіжного заходу: отримувачі коштів ТУ ДСА України в Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача: 820172; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти звільнити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою, а разі неможливості прибуття з поважних причин завчасно повідомити про це суд;

-не відлучатися за межі міста Харкова та сел. Пісочин Харківської області без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до ГУ ДМС України у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі отримання таких документів обвинуваченим ОСОБА_5 ).

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Попередити заставодавця про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та його явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що в разі невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.

Строк закінчення тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 16 листопада 2026 року о 24 годині 00 хвилин.

Судовий розгляд кримінального провадження проводити у режимі відеоконференції між Новобаварським районним судом міста Харкова (м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 45) та Державною установою «Харківський слідчий ізолятор» (м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99) за участю обвинуваченого ОСОБА_5 .

Доручити уповноваженим службовим особам ДУ «Харківський слідчий ізолятор» забезпечити проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції за участю обвинуваченого ОСОБА_5 , вручити обвинуваченому пам`ятку про його процесуальні права та обов`язки, а також перебувати з ним поряд до закінчення судового засідання.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Копію ухвали направити прокурору та обвинуваченому, а також до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

У судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_4 .

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення йому копії ухвали.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1