Court ruling № 139867489, 14.09.2026, Novozavodskyi District Court of Chernihiv City

Справа№751/3166/22

Провадження №1-кп/751/147/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1

з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11

захисника адвоката ОСОБА_12 ,

обвинуваченого ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021270000000038 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с. Княжичі Броварського району Київської області,

громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого,

неповнолітніх дітей на утриманні не має, не судимого, зареєстрованого та

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

встановив:

У провадженні Новозаводського районного суду м. Чернігова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021270000000038 від 19.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно обвинувального акту органами досудового розслідування ОСОБА_13 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, вчиненому за наступних обставин.

Наказом Державного комітету України по вугільній промисловості № 16 від 10.02.1993 засновано Державне підприємство «Чернігівторф» (код ЄДРПОУ 02968220, юридична адреса: м. Чернігів, вул. Громадська, 35А, далі -ДП «Чернігівторф»), яке належить до сфери управління Фонду державного майна України, входить до складу Державного Концерну «УКРТОРФ» та діє на підставі Статуту.

Відповідно до Статуту ДП «Чернігівторф» створене та діє з метою одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності з видобутку торфу та виробництва торфопродукції, договірних зобов`язань із постачання продукції на внутрішній та зовнішній ринки.

Згідно Статуту основним видом діяльності ДП «Чернігівторф» є діяльність із видобування торфу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Кодексу України про надра (далі - Кодекс), надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 14 Кодексу передбачено, що надра надаються у користування для видобування корисних копалин.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до ст. 16 Кодексу власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі.

Досудовим розслідуванням установлено, що ДП «Чернігівторф» статутну діяльність по видобуванню торфу здійснює на підставі спеціального дозволу № 813 від 05.03.1997, строк дії якого наказом Державної служби геології та надр України від 16.03.2018 продовжено на 20 років. Вказаним спеціальним дозволом ДП «Чернігівторф» надано дозвіл на видобування торфу для виготовлення торфобрикетів та добрива з родовища «Гнилуське», яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7425588500:09:000:3026 площею 275,343 га за адресою: Чернігівська область, Чернігівський та Козелецький райони, на півночі с. Смолин, на півдні с. Лебедівка.

Згідно Статуту предметом діяльності ДП «Чернігівторф» є добування та агломерація торфу, експлуатація родовищ корисних копалин, здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження, організація правової роботи, укладання господарських угод та здійснення контролю щодо їх своєчасного виконання.

Статутом передбачено, що здійснюючи всі види діяльності, ДП «Чернігівторф» забезпечує дотримання законодавства України про надра та про охорону навколишнього природного середовища, зобов`язане здійснювати діяльність у відповідності з вимогами чинного законодавства України та виконувати норми і вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Згідно з п. 7.2 Статуту ДП «Чернігівторф» (погодженого Державним Концерном «Укрторф» 19.12.2019 та затвердженого Наказом Мінекоенерго № 20 від 21.01.2020) управління підприємством здійснює його керівник, а відповідно до п. 3 Розділу 10 Статуту ДП «Чернігівторф (затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1719 від 23.10.2020) виконавчим органом підприємства є Директор, який здійснює управління підприємством та є посадовою особою.

У ході досудового розслідування встановлено, що 20.01.2020 наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 7-к/к виконуючим обов`язки директора ДП «Чернігівторф» призначено ОСОБА_13 .

Відповідно до Статуту директор підприємства здійснює управління та вирішує усі питання поточної діяльності підприємства, представляє підприємство без довіреності у відносинах з іншими юридичними особами, веде переговори, самостійно укладає та підписує від імені підприємства будь-які угоди, договори, контракти та інші правочини, видає накази, розпорядження та інші організаційно-розпорядчі документи щодо діяльності підприємства, приймає рішення про вчинення господарських зобов`язань (правочинів), підписання (укладання), зміну та розірвання договорів (угод, контрактів) та несе персональну відповідальність за організацію господарської діяльності підприємства, спрямовану на отримання чистого прибутку. Директор зобов`язаний дотримуватися чинного законодавства України, здійснювати свої права та виконувати обов`язки розумно та добросовісно.

Поряд з цим, досудовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2020 ОСОБА_13 , перебуваючи на посаді в.о. директора ДП «Чернігівторф», уклав та підписав від імені ДП «Чернігівторф» договір № 22 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торффайн» (далі - ТОВ «Торффайн») в особі директора ОСОБА_14 , та 28.12.2020 ОСОБА_13 , перебуваючи на посаді в.о. директора ДП «Чернігівторф», уклав та підписав від імені ДП «Чернігівторф» договір № 30 з ТОВ «Торффайн» в особі директора ОСОБА_14 .

Надалі, після укладення та підписання вказаних договорів, ОСОБА_13 , у порушення вимог ст.ст. 16, 19 Кодексу України про надра, діючи з необережності, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, перебуваючи на посаді в.о. директора ДП «Чернігівторф», будучи посадовою особою підприємства, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, неналежно виконуючи покладені на нього обов`язки щодо організації виробничо-господарської діяльності ДП «Чернігівторф» через несумлінне ставлення до них, не забезпечив розробку, видачу та ознайомлення службових осіб ТОВ «Торффайн» з технічним завданням та іншими організаційно-технічними умовами видобування ґрунту торф`яного рослинного, внаслідок чого у період часу з 17.08.2020 по 15.03.2021 ТОВ «Торффайн» незаконно, без передбаченого законом спеціального дозволу на користування надрами, самостійно, способом відкритої розробки шляхом зняття ґрунту з подальшим утворенням заглиблення, здійснювало господарську діяльність щодо видобування корисної копалини загальнодержавного значення - торфу на земельній ділянці площею 0,6356 га родовища «Гнилуське», розташованій у західному напрямку від північної околиці с. Смолин Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, дозвіл на видобуток на якій має ДП «Чернігівторф», що призвело до незаконного видобування торфу у кількості 16834,29 тонн.

Таким чином, ОСОБА_13 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що полягало у неналежній організації виробничо-господарської діяльності ДП «Чернігівторф», невидачі технічного завдання щодо визначення організаційно-технічних умов видобування ґрунту торф`яного рослинного, допустив користування ділянкою надр, дозвіл на користування якими має ДП «Чернігівторф», особою, у якої відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами, що призвело до незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значення - торфу, чим заподіяв тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді екологічної шкоди державі в особі Державної служби геології та надр України у розмірі 6018258,68 грн.

Дії (бездіяльність) ОСОБА_13 органом досудового розслідування кваліфіковані як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, за ч. 2 ст. 367 КК України.

14.09.2026 року у судовому засіданні прокурором заявлено та подано письмове клопотання про звільнення ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Цивільний позов прокурора просить залишити без розгляду.

У клопотанні прокурор посилається на ту обставину, що у ході судового розгляду цього кримінального провадження допитано свідків, досліджено письмові докази, якими встановлено, що датою закінчення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_13 , є 15.03.2021, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, яка у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, спливли 15.03.2026.

Також у судовому засіданні прокурором долучено письмову згоду представника потерпілого у кримінальному провадженні Державної служби геології та надр України на звільнення ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності та письмове повідомлення потерпілого про відмову від цивільного позову, поданого у кримінальному провадженні.

Крім того, прокурор вважала за доцільне всі процесуальні витрати у кримінальному провадженні віднести на рахунок держави.

Обвинувачений та його захисник підтримали клопотання прокурора, ОСОБА_13 зазначив, що свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні він не визнає, однак просить звільнити його від кримінальної відповідальності та провадження відносно нього по кримінальній справі закрити у зв`язку зі спливом строків давності, також вказав, що наслідки закриття кримінального провадження по зазначеній підставі йому відомі та зрозумілі, підтвердив добровільність обраної позиції.

Крім того, захисник вважав за можливе процесуальні витрати у кримінальному провадженні віднести за рахунок держави, цивільний позов прокурора залишити без розгляду, а у задоволенні цивільний позову потерпілого слід відмовити у зв`язку з наявністю для цього законних підстав.

Частиною 4 ст. 286 КПК України встановлено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судом.

Згідно пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України за викладених у обвинувальному акті фактичних обставин, що мало місце у період часу з 17.08.2020 по 15.03.2021.

Санкцією ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції, що діяла, як на час вчинення кримінального правопорушення 15.03.2021, так і на момент розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності судом 14.09.2026) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Згідно приписів ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції, що діяла як на час вчинення кримінального правопорушення 15.03.2021, так і на момент розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності судом 14.09.2026) кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України належить до нетяжких злочинів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла як на час вчинення кримінального правопорушення 15.03.2021, так і на момент розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності судом 14.09.2026), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

У справі № 455/229/17 Верховний Суд у постанові від 11.11.2020 наголосив, що дотримання умов, передбачених частинами 1 3 ст. 49 КК України є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

У постанові від 29.07.2021 по справі № 552/5595/18 Верховний Суд наголошує, що визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а тому невизнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину. Звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, тобто з нереабілітуючих підстав, не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею, і не позбавляє потерпілих права звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, яке є нетяжким злочином (до якого застосовується п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України), з моменту вчинення кримінального правопорушення (15.03.2021 року) на день розгляду справи судом минуло більше п`яти років; обвинувачений не ухилявся від слідства та суду, не вчинив нових кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності встановлених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням викладеного, кримінальне провадження № 42021270000000038 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_7 в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України, а також цивільний позов потерпілого у кримінальному провадженні Державної служби геології та надр України, що заявлені до ОСОБА_13 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, в сумі 6 018 258 грн 68 коп, необхідно залишити без розгляду з підстав, встановлених ст. 257 ЦПК України та ст.ст. 128, 129 КПК України.

У кримінальному провадженні витрати на залучення експертів у загальному розмірі становлять 13025 грн 58 коп (т. 2 а.с. 79, 90).

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала висновок з цього питання, який полягає в тому, що в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

У зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності, процесуальні витрати на проведення експертиз у загальному розмірі 13025 грн 58 коп у цьому кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 118, 119 КПК України необхідно компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, п. 3 ч.1 ст. 49 КК України та, керуючись ст. ст. 118, 119, 128, 129, 284, 286, 288, 372, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Звільнити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України на підставі пункту 3 частини 1 статті 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021270000000038 від 19.03.2021 відносно ОСОБА_13 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз у кримінальному провадженні № 42021270000000038 від 19.03.2021 у розмірі 13025 грн 58 коп (тринадцять тисяч двадцять п`ять гривень п`ятдесят вісім копійок) компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_7 в інтересах держави в особі Державної служби геології та надр України до ОСОБА_13 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, в сумі 6 018 258 грн 68 коп (шість мільйонів вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень шістдесят вісім копійок), - залишити без розгляду.

Цивільний позов Державної служби геології та надр України до ОСОБА_13 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, в сумі 6 018 258 грн 68 коп (шість мільйонів вісімнадцять тисяч двісті п`ятдесят вісім гривень шістдесят вісім копійок), - залишити без розгляду.

Речові докази у кримінальному провадженні № 42021270000000038 від 19.03.2021:

належним чином завірені копії документів аудиторських висновків аудиторського дослідження за темою «Оцінка ефективності управлінської діяльності ДП «Чернігівторф» за період 2019-2020 роки» на 118 (сто вісімнадцяти аркушах) з внутрішнім описом на 119 арк, які прошити, пронумеровані та скріплені печаткою «Фонд державного майна України», - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

документи та речі, вилучені під час тимчасового доступу, проведеного 30.06.2022 на підставі ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 06.06.2022 у приміщенні ДП «Чернігівторф», розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. Громадська, 35 та у приміщенні Філія «Смолинський торфозавод», розташованому в с. Смолин, Гончарівська ОТГ, Чернігівський р-н., Чернігівська область, а саме:

- Оригінал договору № 22 від 17.08.2020 на 1 арк;

- Оригінал договору № 30 від 28.12.2020 на 1 арк;

- Завірену копію Положення про Філію «Смолинський торфзавод» Державного підприємства «Чернігівторф» на 4 арк;

- Завірену копію Статуту Державного підприємства «Чернігівторф» на 13 арк;

- Завірену копію наказу № 26 від 05.05.2021 «Про початок сезону торфодобування та грошову компенсацію обідів» на 1 арк;

- Завірену копію № 29 від 03.06.2020 «Про початок сезону торфодобування та грошову компенсацію обідів» на 1 арк;

- Завірену копію наказу № 26 від 03.05.2019 «Про початок сезону торфодобування та грошову компенсацію обідів» на 1 арк;

- Завірену копію наказу № 7-к/п від 20.01.2020 «Про призначення виконуючого обов`язки директора ДП «Чернігівторф» на 1 арк;

- Завірену копію наказу № 59-К від 23.05.2017 «Про призначення директором ОСОБА_15 у зв`язку з переведенням до Філії «Смолинський торфзавод» ДП «Чернігівторф» на 1 арк;

- Завірену копію довіреності № 13 від 03.01.2020 на 2 арк;

- Папкуа канцелярську червоного кольору з написом «Накази Основна діяльність 2020 рік», всередині якої знаходяться документи організаційно-розпорядчого характеру, у яких містяться зразки підпису ОСОБА_13 на 50 арк, передану на зберігання провідному бухгалтеру ДП «Чернігівторф» ОСОБА_16 ;

- Дані про оплату ТОВ «Торффайн» за відвантажений грунт торф`яний, отримані через обліковий запис Філії «Смолинський торфозавод» програмного додатку «Альфа Банк» через службовий комп`ютер провідного бухгалтера Філії ОСОБА_17 , сформовані та роздрукувані у «зведена виписка по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2020 по 31.12.2021 на 12 арк;

- Журнал взвешивания и огрузки грунта торфяного растительного 2020 г. прошитий, пронумерований, скріплений печаткою «Філія «Смолинський тофзавод» Державного підприємства «Чернігівторф» код ЄДРПОУ 26467698» на 96 арк, переданий на зберігання під зберігальну розписку в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_18 ;

- Реалізацію за 2021 рік, прошито пронумеровано та скріплено печаткою на 13 арк;

- Реалізацію за 2020 рік, прошито пронумеровано та скріплено печаткою на 20 арк;

- Довідку про видобуток ґрунту торф`яного рослинного за період з 01.08.2020 по 31.03.2021 на 1 арк, - повернути володільцям за належністю.

На ухвалу суду можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом семи днів з дня її оголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 17 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1