Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер: 379/1416/26
Провадження № 2/379/1030/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
УСТАНОВИВ:
28.07.2026 позивач ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернувся до Таращанського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 45841599 від 15.01.2026, що складає 9 706,58 грн., зокрема: 3 239,19 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 527,78 грн. - сума заборгованості за процентами; 480,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 4 459,61 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування, а також сплачений судовий збір в розмірі 2 662,4 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що 15.01.2026 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 45841599, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3 000,00 грн. строком на 30 днів (з 15.01.2026 по 13.02.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,209 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 480,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.
Кредитодавець, на виконання умов кредитного договору № 45841599 від 15.01.2026 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000,00 за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНК» в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 74 від 03.08.2020, так як переказ коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківську картку/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий.
Проте відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість в розмірі 9 706,58 грн.
25.02.2026 TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26 від 26.10.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 45841599 від 15.01.2026.
Так, згідно п.2.1.3. перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимог № 6 від 20.05.2026 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 року в тому числі до відповідача в сумі 9 706,58 грн. з яких 3 239,19 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 527,78 грн. - сума заборгованості за відсотками, 480,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 4 459,61 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
18.08.2026, від відповідача ОСОБА_1 , до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому остання частково визнає позовні вимоги, а саме в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 3 000,00 грн. та відсотків нарахованих виключно в межах строку дії договору в розмірі 188,10 грн., а також заперечує позовні вимоги щодо стягнення відсотків поза межами строку дії договору, пені та витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що строк дії договору становив 30 днів і на день подачі відзиву є повністю вичерпаним, а тому сума нарахованих відсотків поза межами цього строку є незаконною, вважає неспівмірними розмір тіла кредиту та загальної суми заборгованості, а також клопотала про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 500,00 грн., як таких, що штучно завищені, нереальних та неспівмірних з ціною позову.
20.08.2026 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» вважає за доцільне зменшити позовні вимоги на суму пені, відтак просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № 45841599 від 15.01.2026, що складає 5 246,97 грн., з яких: 3 239,19 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 527,78 грн. - сума заборгованості за процентами; 480,00 грн. - сума заборгованості за комісією, а також сплачений судовий збір в розмірі 2 662,4 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026, головуючим суддею у справі визначено суддю Невгада О.В.
31.08.2026 судом, з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради, отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 03.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі. Розгляд справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом ) сторін. Судове засідання призначено на 31.08.2026.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 17.08.2026 прийнято заяву ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» про зменшення позовних вимог та відкладено судове засідання до 17.09.2026.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином, у відзиві на позовну заяву зазначила клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Оскільки сторони по справі в судове засідання не з`явились, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Згідно зі ст.ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, 15.01.2026 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 45841599, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3 000,00 грн. строком на 30 днів (з 15.01.2026 по 13.02.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,209 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 480,00 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1156,11%, орієнтовна загальна вартість кредиту 3668,10 грн. Параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту визначено в додатку № 1 до цього договору - таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 04623, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та зазначений в розділі реквізити сторін.
Кредитодавець ідентифікував Відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від "privatbank" за згодою ОСОБА_1 персональні данні останньої в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 04623 - 15.01.2026 12:40:18, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердив, що ознайомився на сайті https://mycredit.uа/uа/documents-lісеnsе/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». У відповідності до вищевказаного договору відповідач підтвердив, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику на умовах ануїтету, розміщені на сайті https://mycredit.uа/uа/documents-lісеnsе/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", на виконання умов кредитного договору № 45841599 від 15.01.2026, передало відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000,00 за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНК» в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам № 74 від 03.08.2020, так як переказ коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківську картку/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий. Наведене, підтверджується довідкою АТ «ТАСКОМБАНК» про успішне проведення платіжної операції № 02EABC64-9459-4418-A644-0847D4456ADD про переказ коштів в розмірі 3 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно листа № 20/05/26-49221 від 20.05.2026 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції № 02EABC64-9459-4418-A644-0847D4456ADD (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов договору кредиту № 45841599.
Факт перерахування відповідачу коштів в розмірі 3 000,00 також підтверджується копією платіжної інструкцій № 02eabc64-9459-4418-a644-0847d4456add від 15.01.2026.
Таким чином, ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" свої зобов`язання за вищевказаним договором позики виконало у повному обсязі, надавши відповідачу позику на умовах, визначених договором.
Однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав не надавав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення боргу, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість за договором кредиту № 45841599 від 15.01.2026, що складає 9 706,58 грн., зокрема: 3 239,19 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 527,78 грн. - сума заборгованості за процентами; 480,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 4 459,61 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
25.02.2026 TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26 від 26.10.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №45841599 від 15.01.2026.
Так, згідно п.2.1.3. перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимог № 6 від 20.05.2026 року - TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 , на умовах передбачених договором факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, в сумі 9 706,58 грн. з яких: 3 239,19 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 527,78 грн. - сума заборгованості за відсотками, 480,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 4 459,61 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
В добровільному порядку відповідач заборгованість за вищевказаним договором не погашає ні перед позикодавцем, ні перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту № 45841599 від 15.01.2026 на підставі договору факторингу, що підтверджується наданим розрахунком ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за період з 19.05.2026 по 22.06.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII).
Згідно з пунктами 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ст. 12 Закону № 675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних», персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Ч. 5 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.
Ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.
Ч. 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
При цьому, з тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, які суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Вивчивши матеріали справи, виходячи з норм матеріального права, суд зазначає, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу між первісним кредитором та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).
Так, на підставу вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача, позивачем було надано розрахунок заборгованості за договором позики № 45841599 від 15.01.2026 згідно якого заборгованість відповідача становить 9 706,58 грн., з яких: 3 239,19 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 527,78 грн. - Заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 480 грн. заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією; 4 459,61 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування.
Водночас, заявою від 20.08.2026, позивач зменшив суму позовних вимог на 4 459,61 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування.
Дану заборгованість позивач обґрунтовує умовами договору кредиту № 45841599 від 15.01.2026 р. та додаткової угоди, а також здійсненими відповідачем платежами в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 5 760,81 грн.
Суд беручи до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, однак звертає увагу, що розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладання договорів та додаткових угод на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами наявності заборгованості.
Наданими позивачем доказами підтверджується укладення відповідачем договору про надання коштів у кредит № 45841599 від 15.01.2026 р. на суму 3 000,00 грн., однак матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту укладення ОСОБА_1 будь-яких договорів чи додаткових угод та як наслідок видачі первісними кредиторами чи позивачем, на виконання таких договорів чи угод, відповідачу грошових коштів в розмірі 6 000,00 грн.
Зокрема, у матеріалах справи наявні лише розрахунки первісних кредиторів та позивача, однак розрахунки не є доказами, які можуть підтвердити реальність видачі грошових коштів особі. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості є документами, що створені самим позивачем, а відтак, інформація зазначене в них, за умови відсутності первісних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості, на яких наполягає позивач. У матеріалах справи відсутні будь-які виписки за картковими чи банківськими рахунками відповідача, які б могли підтвердити факт зарахування коштів на її рахунок.
Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21.07.2021 в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.
Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.11.2023 у справі № 462/2056/20 засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
Також суд звертає увагу, що позивачем не заявлено клопотання про витребування, у первісного кредитора доказів, що підтверджують факт видачі відповідачу кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн.
Водночас, згідно розрахунку заборгованості первинного кредитора ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" від 25.05.2026, вбачається, що відповідач здійснювала внесення коштів на рахунок первісного кредитора, що загалом становить суму 5 760,81 грн. Внесення даних коштів позивачем не спростовується.
Відтак враховуючи, що відповідно до договору кредиту № 45841599 від 15.01.2026 орієнтовна загальна вартість кредиту становила 3 668,10 грн., відсутність жодних доказів збільшення суми кредитування, а також здійснення відповідачем платежів на рахунок первісного кредитора у розмір 5 760,81 грн., що значно перевищує загальну вартість кредиту, суд важчає хибними розрахунки позивача, щодо наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».
Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.
Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Ч. 1 ст. 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10,12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 17.09.2026.
Головуючий суддя О.В. Невгад
The court decision No. 139865833, Tarashcha District Court of Kyiv Oblast was adopted on 17.09.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 379/1416/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: