Court ruling № 139865636, 18.09.2026, Kyiv-Sviatoshyn District Court of Kyiv Oblast

Справа № 369/6801/24

Провадження №4-с/369/16/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Худинець Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності незаконною, визнання неправомірною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії

заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вишневий відділ Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою. Свої вимоги мотивувала тим, що на виконанні у Вишневому ВДВС перебуває судовий наказ 369/11100/23 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі частини його доходу, починаючи з 14 липня 2023 року.

Вказала, що при визначенні доходу боржника, виконавцем направлено постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника до роботодавця, який прозвітував виконавцю про повне виконання та перерахування відповідних сум.

Але виконавцем не враховано, що аліменти мають нараховуватись не лише на заробітну плату, а й на весь дохід боржника. Так, ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 31 грудня 2023 року і яка теж працює, отримує заробітну плату. Відповідно до вимог ст. 61 СК України заробітна плата подружжя є спільною сумісною власністю подружжя. Тобто боржник приховав, що у нього також є дохід в розмірі частини заробітної плат його дружини. Таким чином, при виконанні нею, як стягувачем, недотримувано аліменти в належному розмірі.

Для з`ясування дійсного доходу боржника для визначення правильного розміру аліментів, подання клопотання до суду про визначення частки боржника у спільній сумісній власності, нею двічі подані клопотання виконавцю щодо витребування інформації. Але ці клопотання залишені без відповідного реагування та виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження без визначення розміру забогованості. Тому виконавцем вчинено бездіяльність, прийнято неправомірну постанову та порушено права дитини на отримання належного розміру аліментів.

Просила суд:

визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дрижко Тетяни Миколаївни в рамках виконавчого провадження № 72488850, що виразилась у нерозгляді клопотань стягувача ОСОБА_5 від 06.02.2024 та 04.03.2024 та у невчиненні визначених у цих клопотаннях дій для виявлення всіх доходів боржника та стягнення з них належних ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів;

визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дрижко Тетяни Миколаївни від 16.04.2024 про закінчення виконавчого провадження № 72488850;

зобов`язати старшого державного виконавця Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дрижко Тетяни Миколаївни в рамках виконавчого провадження № 72488850 розглянути клопотання стягувача ОСОБА_5 від 06.02.2024 та 04.03.2024 стосовно вчинення визначених дій для виявлення всіх доходів боржника та стягнення з них належних ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів та вчинити запитувані в цих клопотаннях дії, а саме:

зробити відповідні запити на предмет підтвердження перебування боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у шлюбі зі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка працює головним бухгалтером у Миколаївській обласній школі вищої спортивної майстерності (код ЄДРПОУ 37104882, адреса: 54029, м. Миколаїв, вул. Спортивна, 17), а також визначення розміру отриманого нею доходу з дати укладання їх шлюбу та до 31.12.2023 включно;

звернутись до Києво-Святошинського районного суду Київської області з поданням про визначення частки боржника ОСОБА_2 у заробітній платі та іншому доході ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , починаючи з дати укладання їх шлюбу та до 31.12.2023 включно;

стягнути з боржника ОСОБА_2 на мою користь грошову суму, що відповідає 1/4 частині від визначеної судом частки боржника ОСОБА_2 у заробітній платі та іншому доході ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , починаючи з дати укладання їх шлюбу та до 31.12.2023 включно.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження та витребувано з Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) належним чином засвідчені матеріали виконавчого провадження ВП72488850.

26 вересня 2026 року Вишневий ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надіслали належним чином завірені матеріали виконавчого провадження ВП72488850.

У судове засідання ОСОБА_1 не зяивлась. Подала суду заяву про розгляд скарги за її відсутності. Просила скаргу задоволити та врахувати, що нею не подавалось клопотання про стягнення аліментів з дружини боржника, а вона звертала увагу про необхідність подання клопотання до суду для визначення частки боржника, яким він володіє спільно з іншою особою.

У судове засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Причини неявки суду не повідомлено.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу за їх відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У статті 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За вимогами статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При розгляді скарги судом встановлено, що 18 липня 2023 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня звернення до суду - 14 липня 2023 року.

Судовий наказ пред`явлений до примусового виконання.

Постановою старшого державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 11 серпня 2023 року відкрито виконавче провадження ВП 72488850.

Постановою старшого державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 15 серпня 2023 року звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , який проходив військову службу в В\Ч НОМЕР_2 .

Відповідно до матеріалів справи, за розпорядженнями виконавця аліменти перераховувались стягувачу, виходячи з повного доходу боржника, отриманого у ВЧ НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що аліменти стягувались з 14 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року, заборгованість боржником станом на 01 травня 2024 року відсутня.

Постановою старшого державного виконавця Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 16 квітня 2024 року виконавче провадження закінчено на підставі п.7 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (строк стягнення аліментів закінчився, заборгованість відсутня).

За правилами частини першої статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (частина друга статті 195 СК України).

За змістом пункту 4 розділу XVI Інструкції № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону № 1404-VIII, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувана і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 СК України.

У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження (пункт 3 розділу XVI Інструкції № 512/5).

Згідно із частиною другою статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Аналіз положень СК України свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», передбачаючи можливість стягнення аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України, який також ототожнює поняття «заробітку» та «доходу», зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Отже, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Водночас, з урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються під час визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).

Водночас положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.

Зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються під час визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Відповідно до частини першої статті 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Отже, згідно з положень ЦК України проценти за розміщення коштів на депозитних рахунках є доходом від майна.

Верховний суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі №760/4569/18-ц, на яку посилається заявник в касаційній скарзі, дійсно виснував, що нарахування аліментів з отриманих доходів, зокрема з процентів за розміщення коштів на депозитних рахунках, відповідає нормам діючого законодавства України та по суті узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються під час визначення розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.

06 лютого 2024 року до Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшло клопотання від ОСОБА_1 про звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме з заробітної плати дружини боржника ОСОБА_4 .

04 березня 2024 року повторно надійшло клопотання стягувача аналогічного змісту.

На виконання даного клопотання виконавцем сформовано витяг Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00043572887 від 13 лютого 2024 року та №00043938655 від 07 березня 2024 року, згідно якого ОСОБА_11 зареєстрував 25 листопада 2023 року шлюб з ОСОБА_12 .

15 лютого та 01 квітня 2024 року виконавцем надані відповіді стягувачеві щодо неможливості звернення стягнення на дохід дружини боржника.

Утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом (стаття 81 СК України, пункт 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146).

Положеннями пункту 1 Переліку видів доходів передбачено, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, у тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов`язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв`язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров`я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно - курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними, а також надбавок, що виплачуються непрацюючим пенсіонерам на утримання непрацездатних членів сім`ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; 14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.

У пункті 12 Переліку видів доходів визначені види доходів, з яких не провадиться утримання аліментів, а саме: 1) вихідної допомоги при звільненні і сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги; 2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років; 3) допомоги на лікування; 4) допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; 5) компенсаційних виплат при відрядження і переведенні на роботу в іншу місцевість; 6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних; 7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу; 8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю; 9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг; 10) одноразової допомоги при народженні дитини; 11) державної допомоги на поховання; 12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням; 14) допомоги малозабезпеченим сім`ям з дітьми; 15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям; 16) державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю, а також надбавки на догляд за особою з інвалідністю з дитинства та дитиною з інвалідністю, що передбачені Законом України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»; 17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років; 18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину; 19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; 20) щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення; 21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації; 22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.

Тлумачення зазначеного Переліку дає підстави для висновку щодо питання критерію, який використаний в ньому для розмежування доходів, які «обтяжуються» аліментами. Пункт 1 Переліку видів доходів міститься здебільшого трудові доходи і пов`язані з ними надбавки та виплати, а також квазі-трудові доходи (стипендія, допомога по безробіттю, виплати у зв`язку із каліцтвом). Єдиний випадок вживання саме у цьому пункті терміну «дохід» стосується «доходів від підприємницької діяльності селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства». Тобто йдеться про доходи від активної економічної діяльності, яка не охоплюється терміном «заробіток», який більш асоціюється саме з роботою за наймом.

Отже, критерій розподілу видів доходів, які підлягають обтяженню аліментами, ґрунтується на «трудовій концепції». Цей критерій передбачає «обтяження» аліментами саме доходів, які прямо або ж опосередковано походять від трудової діяльності особи. Якщо йдеться про прямий зв`язок, то зазвичай вживається поняття «заробіток». Натомість, якщо такі доходи мають трудову сутність, тобто походять від трудової активності особи, але не є заробітною платою чи подібною до неї виплатою (грошовим забезпеченням, винагородою тощо), то перевага надається поняттю «дохід». Передусім йдеться про стипендії для студентів, виплати від діяльності кооперативу, фермерського господарства, допомоги по безробіттю тощо. Також поняття «дохід» охоплює певний різновид виплат, які за своїм змістом можна кваліфікувати як квазі-трудові. Тобто це доходи, які не походять від праці особи, але спрямовані на компенсацію трудової активності особи (виплата по безробіттю, студентська стипендія на період навчання, виплати у зв`язку із втратою працездатності та інше). Зазвичай ознакою таких виплат є їх постійний характер.

У пункті 13 Переліку видів доходів вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну «дохід» у дужках після поняття «заробіток» може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним. Але стосується саме доходу/заробітку платника аліментів.

Суд звертає увагу на те, що стягувач наголошуючи на неповноту розміру стягнених аліментів, необхідність включення до доходу боржника і частку доходу його дружини, не надала пояснень того, чому заробітна плата чоловіка є лиш його заробітна плата (оскільки аліменти нараховувались на повний розмір зарплати боржника, а не на частину), а заробітна плата дружини це спільна сумісна власність подружжя. Тобто в даному випадку за твердженням скаржника виконавець зобов`язаний був би визначити частку не лише чоловіка, а й його дружини у спільному доході родини і лиш після того визначити розмір аліментів. Але скаржник при цьому не оспорює дії виконавця щодо нараховування аліментів на повний розмір заробітної плати боржника.

Враховуючи, що аліменти є особистим обов`язком батька та не може бути покладений на іншу особу (у даному випадку на нову дружину), тому доводи скарги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.12,81,141,200,206,263-265,447-453ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності незаконною, визнання неправомірною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вишневий відділ Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений 18 вересня 2026 року.

СУДДЯ Наталія ПІНКЕВИЧ