Decision № 139859921, 07.09.2026, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Справа № 918/600/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова"

до Приватного виконавця Виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 ,

про визнання недійсними рішення та протоколу, вчинення дій,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Дяденчук А.І., ордер серія ВК № 1228484 від 07.06.2026 р.;

від відповідача - не з`явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 7 вересня 2026 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного виконавця Виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича (далі - відповідач), в якій просить:

І. Визнати недійсним Рішення приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів № LAP001-UA-20260326-39299 (дискваліфікацію) від 4 травня 2026 року;

ІІ. Визнати недійсним протокол про результати земельних торгів № LAP001-UA20260326-39299, сформований 04.05.2026 о 15:43:38, яким переможцем електронного аукціону № LAP001-UA-20260326-39299 визначено ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з ціною лота 435 000,00 грн.;

ІІІ. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили вчинити такі дії:

- підписати протокол про результати земельних торгів № LAP001-UA-20260326-39299, сформований 01.05.2026 о 13:07:05, яким переможцем електронного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (код ЄДРПОУ 05531943) з ціною лота 435 001,00 грн.;

- видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" та/або відповідному нотаріусу всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством України, для здійснення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5623886900:05:015:0075 за результатами електронного аукціону № LAP001-UA-20260326-39299;

- забезпечити укладення (нотаріальне посвідчення) договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5623886900:05:015:0075 між боржником у відповідному виконавчому провадженні (від імені якого діє відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (код ЄДРПОУ 05531943) за ціною 435 001,00 грн. за результатами електронного аукціону № LAP001-UA-20260326-39299, у відповідності до вимог ст. 138 Земельного кодексу України, ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 657 Цивільного кодексу України.

Також позивач просить судові витрати, у тому числі судовий збір, покласти на відповідача.

У вступній частині позовної заяви позивачем зазначено третю особу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" долучено платіжну інструкцію від 06.05.2026 року № ВН11391 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 9 984 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватний виконавець безпідставно та всупереч нормам земельного законодавства відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" у підписанні першого протоколу земельних торгів, незважаючи на те, що позивач запропонував найвищу ціну та був автоматично визначений системою переможцем аукціону з продажу арештованої земельної ділянки.

Позивач стверджує, що відповідач помилково витлумачив положення статей 33 та 82 Земельного кодексу України, дійшовши хибного висновку про заборону для юридичних осіб набувати у власність землі для ведення особистого селянського господарства (ОСГ).

Позивач наголошує, що в силу прямої дії спеціальної норми, а саме статті 130 Земельного кодексу України, що також підтверджується офіційними роз`ясненнями Мін`юсту, юридичні особи України мають повне право набувати земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства у власність.

Крім того на переконання позивача, організатор торгів вийшов за межі своїх повноважень, оскільки самовільно розширив вичерпний перелік підстав для відмови у підписанні протоколу (визначений ч. 19 ст. 137 Земельного Кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України № 1013), чим грубо порушив принцип легітимних очікувань переможця та заборону суперечливої поведінки, адже попередньо допустив товариство до участі в торгах.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 15 червня 2026 року на 10:20 год. Крім того вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 (далі - третя особа).

Одночасно із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" посилаючись на ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, просило вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони приватному виконавцю виконавчого округу Рівненської області Сідоренку Сергію Петровичу (ІПН: НОМЕР_2 ): (а) підписувати протокол про результати земельних торгів № LAP001-UA-20260326-39299, сформований 04.05.2026 о 15:43:38, з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) або з будь-якою іншою особою, крім Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (код ЄДРПОУ 05531943); (б) видавати нотаріусам будь-які документи, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5623886900:05:015:0075 за результатами електронного аукціону № LAP001-UA20260326-39299 на користь ОСОБА_1 або будь-якої іншої особи, крім Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова"; (в) забезпечувати укладення (нотаріальне посвідчення) договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_1 або будь-якою іншою особою, крім Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова";

- заборони нотаріусам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно (у тому числі нотаріусам, наділеним повноваженнями державного реєстратора) посвідчувати договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5623886900:05:015:0075 та/або проводити будь-які реєстраційні дії щодо неї (зокрема, реєстрацію переходу права власності, реєстрацію речових прав, обтяжень тощо) за результатами електронного аукціону № LAP001-UA-20260326-39299 на користь будь-якої особи, крім Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (код ЄДРПОУ 05531943). Також просив заходи забезпечення позову застосувати до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" від 07.05.2025 року про забезпечення позову у справі № 918/600/26 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 18 травня 2026 року на 14:00 год.

Ухвалою суду від 18 травня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" від 07.05.2025 року про забезпечення позову у справі № 918/600/26 задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову:

І. Заборонено Приватному виконавцю виконавчого округу Рівненської області Сідоренку Сергію Петровичу:

- видавати нотаріусам будь-які документи, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5623886900:05:015:0075 за результатами електронного аукціону № LAP001-UA20260326-39299 на користь ОСОБА_1 або будь-якої іншої особи;

- забезпечувати укладення (нотаріальне посвідчення) договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки з ОСОБА_1 або будь-якою іншою особою.

ІІ. Заборонено нотаріусам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно (у тому числі нотаріусам, наділеним повноваженнями державного реєстратора) посвідчувати договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5623886900:05:015:0075 та/або проводити будь-які реєстраційні дії щодо неї (зокрема, реєстрацію переходу права власності, реєстрацію речових прав, обтяжень тощо) за результатами електронного аукціону № LAP001-UA-20260326-39299 на користь будь-якої особи. В іншій частині заяви відмовлено.

8 червня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти до розгляду відзив, а в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" відмовити. Зокрема відповідач зазначає, що предметом електронних земельних торгів була земельна ділянка із кадастровим номером 5623886900:05:015:0075, загальна площа 2,1802 га, місце розташування: Рівненська обл., Дубенський р-н, Миколаївська сільська рада, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Приймаючи рішення про відмову у підписанні протоколу приватний виконавець виходив із системного аналізу положень статей 33, 82 Земельного кодексу України та Закону України "Про особисте селянське господарство", відповідно до яких: 1) земельні ділянки для ведення ОСГ закон прямо пов`язує із використанням громадянами без створення юридичної особи (ч. 1 ст. 1 Закону 742-IV); 2) стаття 33 ЗК України прямо передбачає можливість передачі таких земель юридичним особам лише у користування. Саме з огляду на наведене, приватний виконавець дійшов висновку про наявність правової невизначеності щодо можливості набуття юридичною особою права власності на земельну ділянку для ведення ОСГ та, виконуючи вимоги частини 19 статті 137 ЗК України, відмовив у підписанні протоколу.

При цьому відповідач зазначає, що визнання переможцем земельних торгів та підписання з Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" протоколу про результати земельних торгів № LAP001-UA-2026036-39299 від 01.05.2026 могло призвести до порушення земельного законодавства приватним виконавцем та подальшого визнання недійсним правочину щодо відчуження земельної ділянки.

Відтак, як зазначає відповідач, виявивши на стадії формування результатів торгів, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" в силу прямих приписів ст. 33 та ст. 82 ЗК України не може бути суб`єктом права власності на землі ОСГ, приватний виконавець був зобов`язаний відмовити у підписанні протоколу.

Таким чином, відповідач вважає, що приватний виконавець, як організатор земельних торгів, обґрунтовано відмовив у підписанні протоколу про результати земельних торгів LAP001-UA-20260326-392999 від 01.05.2026, яким визначено переможцем аукціону Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова".

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 3 ст. 119 ГПК України визначено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

З метою повного, об`єктивного дослідження та встановлення обставин справи, суд вважає за доцільне поновити відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та долучити до матеріалів даної справи відзив на позовну заяву з додатками.

15 червня 2026 року від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій просив провести підготовче засідання у даній справі, призначене на 15 червня 2026 року о 10:20 год., без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова". Також у вказаній заяві позивач повідомив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

15 червня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15 червня 2026 року підготовче засідання відкладено на 29 червня 2026 року на 11:45 год.

26 червня 2026 року від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій просить провести підготовче засідання у даній справі, призначене на 29 червня 2026 року об 11:45 год., без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова". Також у вказаній заяві позивач повідомив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

29 червня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, в якій просив провести підготовче засідання у даній справі, призначене на 29 червня 2026 року об 11:45 год., без участі відповідача та його представника.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 серпня 2026 року на 12:45 год.

Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 7 вересня 2026 року на 13:30 год.

7 вересня 2026 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява, до якої долучено роз`яснення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у листі № 26-28-0.221-9817/2-26 від 04.09.2026, щодо можливості набуття юридичними особами права власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Представник відповідача у судовому засіданні 7 вересня 2026 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Позивач у судове засідання 7 вересня 2026 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 24.08.2026 року, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (а.с. 144). В той час про причини неявки суд не повідомив.

Крім того третя особа у судове засідання 7 вересня 2026 року також не з`явилася, про дату, час і місце даного засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 24.08.2026 року, до електронного кабінету представника ОСОБА_1 (а.с. 147). В той час 26 червня 2026 року від представника третьої особи через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій просить здійснювати розгляд справи без участі третьої особи та її представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи належне повідомлення позивача та третьої особи про судове засідання, призначене на 07.09.2026 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" та ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватним виконавцем виконавчого округу Рівненської області Сідоренком Сергієм Петровичем (далі організатор торгів) у межах виконавчого провадження організовано продаж арештованого нерухомого майна боржника шляхом проведення електронних земельних торгів (аукціону) № LAP001-UA20260326-39299 через систему Prozorro.Продажі.

Предметом аукціону була земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5623886900:05:015:0075, площею 2,1802 га, з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" (далі ОСГ), розташована у Миколаївській сільській раді Дубенського району Рівненської області (далі - земельна ділянка). Стартова ціна лота - 180 800,00 грн. Мінімальний крок аукціону - 1 808,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" зареєструвалося як учасник аукціону через оператора електронного майданчика ТОВ "Ю.БІЗ" (код ЄДРПОУ 38738824), сплатило реєстраційний внесок у розмірі 864,70 грн. та гарантійний внесок у розмірі 54 240,00 грн., надало весь передбачений законодавством пакет документів.

На етапі реєстрації учасника та перевірки поданих документів відповідач, як організатор торгів, не висловив жодних заперечень щодо участі Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" у торгах та допустив позивача до участі в електронному аукціоні. Окрім Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" до участі в аукціоні було допущено ще трьох учасників - фізичних осіб: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ).

1 травня 2026 року в період з 12 год. 20 хв. до 13 год. 07 хв. відбувся електронний аукціон у форматі трьох раундів. Найвищу остаточну цінову пропозицію в розмірі 435 001,00 грн. подало Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" 01.05.2026 о 13:04:53, перевершивши на 1 грн. пропозицію ОСОБА_1 (435 000,00 грн., подано 01.05.2026 о 13:01:17).

За результатами аукціону 01.05.2026 о 13:07:05 електронною торговою системою автоматично сформовано протокол про результати земельних торгів № LAP001-UA-20260326-39299 (далі - Перший протокол), яким переможцем електронного аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (код ЄДРПОУ 05531943) з ціною лота 435 001,00 грн. Згідно з Першим протоколом, дата сплати забезпечувального платежу переможцем - до 22.05.2026 18:00, сума забезпечувального платежу - 402 511,05 грн.

4 травня 2026 року відповідач прийняв рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів № LAP001-UA20260326-39299 (дискваліфікацію) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова", як переможця торгів.

Відмовляючи у підписанні Першого протоколу торгів з Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" відповідач обґрунтував посилаючись на ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України. Відповідач стверджує, що юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки лише для здійснення підприємницької діяльності, тоді як ведення ОСГ, відповідно до ст. 1 Закону України "Про особисте селянське господарство", до підприємницької діяльності не відноситься. Посилаючись на ст. 33 Земельного кодексу України відповідач зробив висновок, що земельні ділянки ОСГ можуть передаватись юридичним особам виключно у користування (не у власність). Зокрема відповідач посилався на "неузгодженість" норм Земельного кодексу України та Закону України "Про особисте селянське господарство", у зв`язку з чим він самостійно вносить до інформації про кожен аукціон з продажу земель ОСГ застереження про неможливість участі юридичних осіб.

Як правову підставу рішення відповідач послався на пп. "а" ч. 19 ст. 137 Земельного кодексу України та п. 49 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1013 "Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису)" (далі - Постанова КМУ № 1013), згідно з якими організатор торгів не підписує протокол з переможцем, який не відповідає встановленим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї.

Внаслідок прийняття відповідачем рішення 04.05.2026 о 15:43:38 електронна торгова система автоматично сформувала новий протокол про результати земельних торгів № LAP001-UA-20260326-39299 (далі - Другий протокол), яким переможцем аукціону визнано ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з ціною лота 435 000,00 грн., а Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" - учасником, щодо якого настав один з випадків, передбачених пунктом 49 Постанови КМУ № 1013.

Позивач вважає вказане рішення відповідача та похідний від нього Другий протокол протиправними та такими, що порушують права і законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова".

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Положення ст. 14 Конституції України визначають, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У силу приписів ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 1 ст. 20 Земельного кодексу України унормовано, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно зі ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

В даному випадку, як вже зазначалося вище, предметом аукціону була земельна ділянка з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до статті 33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення унормовано в статті 130 Земельного кодексу України.

Зокрема ч. 1 ст. 130 Земельного кодексу України визначено, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.

Разом з тим, зазначена норма визначає загальне коло суб`єктів, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, та підлягає застосуванню з урахуванням спеціальних норм законодавства, які визначають правовий режим окремих видів земельних ділянок та особливості їх використання.

Відповідно до ст. 37 Земельного кодексу України, приватні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства. Державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть набувати в оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Частиною 3 статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" визначено, що діяльність, пов`язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Таким чином, законодавче визначення особистого селянського господарства безпосередньо пов`язує його ведення з діяльністю фізичної особи та не передбачає можливості ведення особистого селянського господарства юридичною особою.

Стаття 3 Закону України "Про особисте селянське господарство" встановлює сферу дії цього Закону, а саме те, що дія цього Закону поширюється на фізичних осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом. Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону. Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства відповідно до закону, і цей перелік є вичерпним.

З аналізу вказаних положень законодавства випливає, що земельна ділянка із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства призначена для ведення селянського господарства фізичною особою індивідуально та не може перебувати у власності юридичної особи, оскільки Законом України "Про особисте селянське господарство" передбачено перебування земельної ділянки із відповідним цільовим призначенням у власності фізичних осіб, як однієї особи, так і на праві спільної сумісної власності подружжя чи спільної часткової власності членів особистого селянського господарства.

При цьому, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" (код ЄДРПОУ 05531943) є юридичною особою приватного права, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, нормами статті 33 Земельного кодексу України та статей 5, 7 Закону "Про особисте селянське господарство" прямо передбачено можливість передачі земельних ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, громадянами у користування юридичним особам України та використання їх такими юридичними особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або фермерського господарства без зміни їх цільового призначення.

А відтак, з вищенаведеного слідує, що юридичні особи мають право набувати такі земельні ділянки тільки у користування.

При цьому, земля є унікальним обмеженим природним і базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Таким чином, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності та добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункти 75-76), від 20 липня 2020 року у справі № 923/196/20 (пункт 39)).

Відповідно до частини 19 статті 137 Земельного кодексу України організатор земельних торгів не підписує протокол торгів та не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який не відповідає встановленим цим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї.

Аналогічні положення закріплені у пункті 49 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису)" № 1013 від 22.09.2021.

Зокрема пунктом 49 Постанови № 1013 встановлено, що організатор земельних торгів приймає рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який: не відповідає встановленим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї; не подав документи або відомості, обов`язковість подання яких встановлена частиною сьомою статті 137 Кодексу, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості; не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України у випадках, встановлених Кодексом.

Отже, закон прямо покладає на організатора земельних торгів обов`язок перевірити відповідність переможця торгів вимогам земельного законодавства саме на стадії підписання протоколу та укладення договору.

Приймаючи рішення про відмову у підписанні протоколу, приватний виконавець виходив із системного аналізу положень статей 33, 82 Земельного кодексу України та Закону України "Про особисте селянське господарство", відповідно до яких земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства закон прямо пов`язує із використанням громадянами без створення юридичної особи та можливість передачі таких земель юридичним особам лише у користування.

Саме з огляду на наведене, приватний виконавець дійшов висновку про наявність правової невизначеності щодо можливості набуття юридичною особою права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та, виконуючи вимоги частини 19 статті 137 Земельного кодексу України, відмовив у підписанні протоколу.

При цьому, визнання переможцем земельних торгів та підписання з Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" протоколу про результати земельних торгів № LAP001-UA-2026036-39299 від 01.05.2026, могло призвести до порушення земельного законодавства приватним виконавцем та подальшого визнання недійсним правочину щодо відчуження земельної ділянки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі № 922/3537/17 вказано, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба (приватний виконавець) та організатор електронних торгів (подібні висновки містяться у постанові КЦС ВС від 20.11.2024 у справі № 369/15039/19).

Відтак, виявивши на стадії формування результатів торгів, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" в силу прямих приписів ст. 33 та ст. 82 Земельного кодексу України не може бути суб`єктом права власності на землі особистого селянського господарства, приватний виконавець був зобов`язаний відмовити у підписанні протоколу.

Підписання протоколу за таких обставин означало б свідоме вчинення виконавцем незаконного правочину купівлі-продажу, що мало наслідком порушення вимог статей 33, 82 та 130 Земельного кодексу України.

В роз`ясненнях Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладених у листі № 26-28-0.221-9817/2-26 від 04.09.2026, щодо можливості набуття юридичними особами права власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, також зазначено, що юридичні особи мають право набувати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства тільки у користування.

У вказаному листі також зазначено, що у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації земельних відносин" (реєстр. № 14087 від 29.09.2025), яким передбачено внесення змін до статті 82 Кодексу стосовно набуття права власності на земельні ділянки юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України незалежно від громадянства їх засновників або країни походження капіталу. Отже, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, зазначено, що після прийняття Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації земельних відносин" та набуття ним чинності юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, засновниками яких є іноземні особи, зможуть набувати у власність земельні ділянки в Україні та буде врегульовано питання щодо набуття у власність юридичними особами земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Більше того, сам позивач у тексті позовної заяви визнає існування різних підходів до тлумачення відповідних норм земельного законодавства, посилаючись на необхідність застосування принципу lex specialis та окремих роз`яснень Міністерства юстиції України.

Вищезазначене судом підтверджує наявність правової невизначеності у спірних правовідносинах та виключає очевидну протиправність дій приватного виконавця.

Таким чином, приватний виконавець як організатор земельних торгів обґрунтовано відмовив у підписанні протоколу про результати земельних торгів LAP001-UA-20260326-392999 від 01.05.2026, яким визначено переможцем аукціону Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" - юридичну особу приватного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено неможливість набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку із чим відповідач обґрунтовано відмовив у підписанні протоколу про результати земельних торгів № LAP001-UA-20260326-39299 (дискваліфікацію) від 4 травня 2026 року, а відтак у задоволенні позову суд відмовляє.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору та інших судових витрат, а відтак судові витрати по сплаті судового збору та інші судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Нова" до Приватного виконавця Виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про визнання недійсними рішення та протоколу, вчинення дій, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 17 вересня 2026 року.

Суддя Політика Н.А.