Court ruling № 139859113, 17.09.2026, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

за результатами розгляду клопотань відповідача

17.09.2026 м. ДніпроСправа № 904/5277/26

За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 1; ідентифікаційний код 00130850)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Спейс" (50008, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Радієвського Генерала, будинок 19; ідентифікаційний код 45803509)

про стягнення 289 131,08 грн

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши без участі (виклику) представників сторін клопотання представника відповідача (вх. суду №44521/26 від 11.09.2026) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та заяву представника відповідача (вх. суду №44711/26 від 14.09.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

ВСТАНОВИЛА:

01.09.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Спейс" про стягнення 289 131,08 грн, що складає 272 997,36 грн - основної суми боргу за поставлену теплову енергію за період з грудня 2025 по березень 2026 за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №5274/жб від 30.04.2025, 8 875,87 грн - інфляційних втрат, 3 274,22 грн - 3% річних та 3 983,63 грн - пені.

Також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 4336,97 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 справу №904/5277/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

07.09.2026 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

11.09.2026 до господарського суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання представника відповідача (вх. суду №44521/26 від 11.09.2026) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

14.09.2026 до господарського суду засобами поштового зв`язку надійшла заява представника відповідача (вх. суду №44711/26 від 14.09.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також 14.09.2026 до господарського суду засобами поштового зв`язку надійшла заява від представника відповідача (вх. суду №44718/26 від 14.09.2026) про вступ у справі як представника.

15.09.2026 до господарського суду від представника позивача надійшли заперечення (вх. суду №44947/26 від 15.09.2026) щодо клопотання відповідача.

Розглянувши клопотання представника відповідача (вх. суду №44521/26 від 11.09.2026) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Як вбачається, ухвалою господарського суду від 07.09.2026 запропоновано, зокрема, відповідачу протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відповідно до вимог статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву, а його копію з додатками надіслати усім учасникам справи.

Враховуючи викладене, клопотання подано представником відповідача в строк для подання відзиву.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа, що розглядається є малозначною, оскільки ціна позову складає 289 131,08 грн, отже не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, жодних обґрунтувань необхідності переходу до розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін представником відповідача у заяві не наведено.

Представник позивача у запереченнях щодо клопотання відповідача просить відмовити у задоволенні клопотання, зазначаючи, що з огляду на те, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач вважає, що відсутні обставини для призначення у даній справі судового засідання з викликом сторін.

На думку суду, наявних матеріалів справи достатньо для розгляду даної справи без повідомлення (виклику) сторін.

Крім того, суд зауважує, що сторони не позбавлені можливості надання заяв по суті, письмових пояснень та доказів.

Також суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини" (Axen v.Germany), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії" (Varela Assalino v. Portugal), заява №64336/01.

Так, Європейський суд з прав людини вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із вищевказаних справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії, а тому обставина відсутності відкритого розгляду не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, в межах спрощеного позовного провадження суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №924/174/18 та від 18.02.2019 у справі №756/5081/14-ц.

До того ж, як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.06.2024 у справі №909/1179/23, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не залежить від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а залежить від конкретних обставин справи.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача (вх. суду №44521/26 від 11.09.2026) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши заяву представника відповідача (вх. суду №44711/26 від 14.09.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суд не вбачає підстав для його задоволення та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень частини 1 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Частиною 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Отже, нормами статті 197 Господарського процесуального кодексу України визначено можливість учасників справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

З урахуванням того, що ухвалою господарського суду від 07.09.2026 постановлено, зокрема, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, судові засідання у справі не призначалися.

За наведених обставин господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціїї поза межами приміщення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача (вх. суду №44521/26 від 11.09.2026) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

У задоволенні заяви представника відповідача (вх. суду №44711/26 від 14.09.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференціїї - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 17.09.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Т.В. Іванова