Court ruling № 139852789, 09.04.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/48183/25

Провадження № 2/761/5751/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді: Кондратенко О.О.

за участі:

секретаря: Путря Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Посольський? - Овчаренка Ігоря Сергійовича про відмову від позову та стягнення судових витрат у справі за позовом Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Посольський? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Посольський? (надалі по тексту - ОСББ ?Посольський?) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просило суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на його (ОСББ ?Посольський?) користь заборгованість з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з травня 2025 року по вересень 2025 року у розмірі 8 607, 20 грн., інфляційні втрати у розмірі 77, 59 грн., три відсотки річних у розмірі 72, 76 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.

26 грудня 2025 року та 07 квітня 2026 року через систему Електронний суд від представника позивача ОСББ ?Посольський? - Овчаренка І.С. надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору та стягнення витрат, понесених по оплаті правничої допомоги. Свої заяви обґрунтовує тим, що після звернення до суду з вищезазначеним позовом, 18 листопада 2025 року відповідачем здійснено оплату основного боргу у розмірі 8 607, 20 грн., інфляційних втрат у розмірі 77, 59 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 72, 76 грн., за період часу з травня 2025 року по вересень 2025 року. У зв?язку із повним погашенням основної суми боргу, вимоги позивача фактично задоволені відповідачем до ухвалення судового рішення, що є підставою для відмови від позову та стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем у суді першої інстанції. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем на правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн. Також, представник позивача, просив суд, відповідно до ст.142 ЦПК України, повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

05 січня 2026 року та 09 квітня 2026 року через загальну канцелярію Шевченківського районного суду м. Києва від відповідача надійшов письмовий відзив на позов та усні пояснення. У своєму відзиві відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог ОСББ ?Посольський?. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позовні вимоги є необґрунтованими, такими, що не відповідають реальності в належному утриманні будинку та прилеглих територій. Подані з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також містять зловживання правом. 18 листопада 2025 року ним ( ОСОБА_1 ) було погашено у повному обсязі виниклу заборгованість, що у свою чергу, надало представнику позивача можливість подати заяву про відсутність предмету спору та подати відповідну заяву про відкликання позову або залишення його без розгляду. Однак, жодних дій спрямованих з боку позивача на припинення провадження за відсутності предмет спору вчинено не було. На думку відповідача, достеменне знання позивачем про повне погашення заборгованості відповідачем суперечить принципам добросовісності та розумності та має ознаки зловживання процесуальними правами. Вказані дії призвели до штучного створення підстав для заявлення вимог про компенсацію витрат на правничу допомогу, що суперечить вимогам ст.ст.132, 133, 141 ЦПК України, відповідно до яких, судові витрати мають бути реальними, необхідними та співрозмірними, а не наслідком навмисного затягування процесу. Заявлені з боку позивача на правничу допомогу є неспіврозмірними.

Сторони в судове засідання не з?явилися; про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку; просили суд, проводити розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі ( ч.ч.1, 3 ст.206 ЦПК України, ).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Як вбачається із поданої представником позивача заяви, останнім зазначено, що позивачем прийнято рішення про подання заяви про відмову від позову, так як, відповідачем у добровільному порядку сплачено виниклу заборгованість після звернення до суду з вищезазначеним позовом.

Оскільки, відмова від позову заявлена саме стороною позивача, суд вважає за можливе, закрити провадження у справі за позовом ОСББ ?Посольський? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. ( ч.2 ст.256 ЦПК України ).

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч.4 ст.7 Закону України ?Про судовий збір?, у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

За таких обставин, суд вважає за можливе повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що складає 1 514, 00 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат понесених на правничу допомогу, суд прийшов до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом не приймаються до уваги твердження сторони відповідача в тім, що позивач навмисно не подав заяву про відкликання позовної заяви після повного погашення відповідачем виниклої заборгованості, задля можливості заявити про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.49 ЦПК України, відмова позивача від заявлених позовних вимог у разі їх задоволення відповідачем після звернення до суду з позовними вимогами є правом сторони позивача, а не його обов?язком.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов?язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду ( ч. 3 ст.133 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі ?Баришевський проти України? від 26 лютого 2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі ?Гімайдуліна і інших проти України? від 10 грудня 2009 року, пункті 80 рішення у справі ? Двойних проти України ? від 12 жовтня 2006 року, пункті 88 рішення у справі ?Меріт проти України? від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі ?Лавентс проти Латвії? від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСББ ?Посольський? у зв`язку з розглядом справи, суду було надано: копію договору №6 про надання правничої допомоги від 19 грудня 2023 року; копію акту надання послуг №76 від 12 листопада 2025 року, копія платіжної інструкції №1467 від 02 березня 2026 року.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу ?розумного обґрунтування? розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об?єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є неспівмірним. Крім того, із наданих позивачем доказів вбачається, що витрачений адвокатом час на виконання відповідних робіт (підготування проекту позовної заяви) складає 3, 333 год., що з урахуванням кількості аркушів позовної заяви та її тексту є значно збільшеним, а тому, розмір витрат є значно завищеним, відповідно до наявних у справі матеріалів, кількості підготовлених процесуальних документів, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню у розмірі 3 000, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 142, 206, 255, 256, 352, 353, 354 ЦПК України, ст.7 Закону України ?Про судовий збір?, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Посольський? - Овчаренка Ігоря Сергійовича про відмову від позову та стягнення судових витрат у справі за позовом Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Посольський? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Провадження у справі за позовом Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Посольський? до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Повернути Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Посольський? (код ЄДРПОУ 40955198) 50 % судового збору внесеного по платіжній інструкції №1467 від 02 березня 2026 року у розмірі 1 514 (одна тисяча п?ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку ?Посольський? (код ЄДРПОУ 40955198, місцезнаходження: м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7-?Д?) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) шог. 00 коп.

В задоволенні іншої частини заяви Об?єднанню співвласників багатоквартирного будинку ?Посольський? відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали шляхом подання апеляційної скарги до апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: