Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 569/18508/26-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», за участі третіх осіб: приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Капустіна Дарія Анатоліївна, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦТЕХТОРГ», про визнання права власності та припинення обтяження рухомого майно, -
ВСТАНОВИВ:
19 серпня 2026 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано 24 серпня 2026 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи викладене, за вимогу майнового характеру, а саме про визнання права власності на майно, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, з урахуванням встановлених законом мінімального та максимального розмірів такого збору.
Згідно з долученими до позовної заяви матеріалами, грошова оцінка спірного майна становить 978 000,00 грн. Відтак, розмір судового збору за заявлену вимогу майнового характеру визначається виходячи з 1 відсотка ціни позову та з урахуванням положень статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, поданої фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, у разі заявлення позивачем вимоги немайнового характеру, така вимога підлягає оплаті судовим збором у встановленому законом розмірі. Відповідно, позивачу необхідно додатково сплатити судовий збір за заявлену вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331,20 грн.
Таким чином судовий збір за вимогу майнового і немайнового характеру підлягає сплаті у розмірі 11 111 грн 20 коп. на реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві / Печерс. р-н; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 37993783; рахунок отримувача: UA228999980313181206000026007; банк отримувача: Казначейство України; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;050; «Судовий збір», Печерський районний суд м. Києва, вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У відповідності до частини третьої, четвертої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом і водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», за участі третіх осіб: приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Капустіна Дарія Анатоліївна, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦТЕХТОРГ», про визнання права власності та припинення обтяження рухомого майно - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.
У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В.Вовк
The court decision No. 139852675, Pecherskyi District Court of Kyiv City was adopted on 28.08.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 569/18508/26-ц. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: