№ 139852378, 16.09.2026, Synelnykove City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа № 191/4497/26

Провадження № 3/191/1529/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гречко Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області (м.Дніпро) Державної податкової служби України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «ТОВ Струмок», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Посадовою особою головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у класі вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Шашковою Валентиною Василівною при перевірці ТОВ «ТОВ Струмок», код ЄДРПОУ: 25724667, податкова адреса: 52523, Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Воровського,2, встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «ТОВ Струмок», вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання платіжних доручень до установ банку на перерахування належної до сплати орендної плати з юридичних осіб згідно Податкової декларації з плати за землю за 2025 рік №9035024834 від 17 лютого 2025 року: за лютий 2025 року по терміну сплати 31 березня 2025 року сума заборгованості склала 93,98 грн., фактично заборгованість повністю сплачено 20 січня 2026 року із затримкою 295 календарних днів; за березень 2025 року по терміну сплати 30 квітня 2025 року сума заборгованості склала 3080,28 грн., фактично заборгованість повністю сплачено 20 січня 2026 року із затримкою 265 календарних днів; за квітень 2025 року по терміну сплати 30 травня 2025 року сума заборгованості склала 3080,28 грн., фактично заборгованість повністю сплачено 20 січня 2026 року із затримкою 235 календарних днів; за травень 2025 року по терміну сплати 30 червня 2025 року сума заборгованості склала 3080,28 грн., фактично заборгованість повністю сплачено 20 січня 2025 року із затримкою 204 календарних днів; за червень 2025 року по терміну сплати 30 липня 2025 року сума заборгованості склала 3080,28 грн., фактично заборгованість повністю сплачено 20 січня 2025 року із затримкою 174 календарних днів; за липень 2025 року по терміну сплати 01 вересня 2025 року сума заборгованості склала 3080,28 грн., фактично заборгованість повністю сплачено 20 січня 2025 року із затримкою 141 календарних днів; за серпень 2025 року по терміну сплати 30 вересня 2025 року сума заборгованості склала 3080,28 грн., фактично заборгованість повністю сплачено 20 січня 2025 року із затримкою 112 календарних днів; за вересень 2025 року по терміну сплати 30 жовтня 2025 року сума заборгованості склала 3080,28 грн., фактично заборгованість частково сплачено 20 січня 2025 року в сумі 629,89 грн. із затримкою 82 календарних днів.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber».

Суддя, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення Актом перевірки №28648/04-36-04-12/25724667 від 29 травня 2026 року, протоколом про адміністративне правопорушення №32863/04-36-04-12/25724667 від 24 червня 2026 року.

Отже, суддею встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, тобто несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Згідно із вимогами ч.2 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення в справах підвідомчих суду може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

У контексті КУпАП Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається зі сплином часу.

Також Верховний Суд у своїх постановах від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 та від 11.12.2018 у справі №242/924/17 зробив висновки, відповідно до яких «несвоєчасна сплата» не є триваючим адміністративним правопорушенням, а тому суб`єктом владних повноважень при прийнятті постанови не враховано вимоги статті 38 КУпАП, яка в свою чергу визначає строки накладення адміністративного стягнення. Оскільки згідно частини 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності з порушенням строків, визначених статті 38 КУпАП та на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчився строк притягнення до відповідальності. Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. З огляду на те, що правопорушення, вчинене позивачем, не носить характер триваючого, та на час винесення спірної постанови відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що датою вчинення адміністративного правопорушення є дата його виявлення згідно акту про результати камеральної перевірки №28648/04-36-04-12/25724667 від 29 травня 2026 року.

Таким чином, на час розгляду справи, сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Крім того, пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У зв`язку із закриттям провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП питання щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі "Грабчук проти України" від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що станом на день надходження справи до суду закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, оскільки, дане правопорушення не є триваючим, а тому провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП слід закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, встановлених ч.2 ст.38 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.38, 247 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-2 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку для притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не буде подана, а у разі її подання після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо постанова не буде скасована.

Суддя Ю. В. Гречко