Decision № 139843833, 27.08.2026, Pyriatyn District Court of Poltava Oblast

Справа № 544/1528/26

пров. № 2/544/936/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н. В.,

за участю секретаря Киричевської В. М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 01.11.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 564693-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 01.11.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 564693-КС-001 про надання кредиту. 01.11.2025 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 564693-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 36000,00грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 36000,00грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 . Також, 25.11.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №ДУ№1 до Договору №564693-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 10000,00грн. До теперішнього часу Боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 564693-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 564693-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 564693- КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 564693-КС-001 на загальну суму 26091,60грн. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 05.05.2026 утворилась заборгованість за Договором №564693-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 125673,40грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 44731,76грн; суми прострочених платежів по процентах - 56809,64грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 23000,00грн; суми прострочених платежів за комісією- 1132,00грн.

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача зазначену вище суму заборгованості в загальному розмірі 125673,40грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА.

Від відповідача надійшла заява, в якій він позовні вимоги визнає частково, а саме тіло кредиту, не визнає суму заборгованості за відсотками в сумі 56809,64грн, та суму заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 23000,00грн, оскільки він є військовослужбовцем. Також просить відмовити у стягненні з нього суми прострочених платежів за комісією в сумі 1132,00грн, оскільки вона є нікчемною, тому просить зарахувати сплачену ним комісію в рахунок оплати заборгованості за тілом кредиту. Розгляд справи просить проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

01.11.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір 564693-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 36000,00грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі- Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).

Згідно з п. 2.4. Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом.

Комісія за видачу кредиту - 7200грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту (п. 2.5. Договору).

Інші умови Договору (п. 2.7. - 2.12): загальний розмір наданого Кредиту: 36000,00 (Тридцять шість тисяч гривень 00 копійок) грн; строк дії Договору: до 18.04.2026 року; орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 89035,8грн; загальні витрати за Кредитом: 53 035,8грн; загальні витрати за Кредитом розраховані з урахуванням передбаченого у п. 2.6 Договору максимально можливого розміру комісійної винагороди, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через Сайт Кредитодавця або через Особистий кабінет; орієнтовна реальна річна процентна ставка: Шість тисяч дев`ятсот вісімнадцять цілих двадцять шість сотих процентів; денна процентна ставка: 0,87 процентів.

Кредитний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6990, який було відправлено на номер телефону: НОМЕР_2 , 01.11.2025 о 11:06:03.

Також, 25.11.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № ДУ №1 до Договору № 564693-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 10000,00грн.

Додаткову угоду до кредитного договору також підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0207, який було відправлено на номер телефону: НОМЕР_2 , 25.11.2025 о 12:02:57.

Після встановлення вказаних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5, 6, 7 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

У відповідності зі ст.11 Закону України "Проелектронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.

У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.

Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України тастаттею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено, та доказів іншого відповідачем не надано, що кредитний договір та додаткову угоду до нього між відповідачем та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було укладено відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора в електронній формі.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Перерахування кредитних коштів за договором № 564693-КС-001 та додатковою угодою до нього ОСОБА_1 01.11.2025 в розмірі 36000,00грн та 25.11.2025 в сумі 10000,00грн підтверджується наданими позивачем копіями підтверджень про здійснення переказу, згідно якої на платіжну карту НОМЕР_1 було перераховано кошти ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 ) зг. кред.дог. №564693-КС-001 від 01.11.2025.

До того ж, згідно наданої інформації на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , та згідно наданої виписки про рух коштів за платіжною карткою за період з 01.11.2025 по 18.04.2026, 01.11.2025 на карту було зараховано 36000,00грн та 25.11.2025 було зараховано 10000,00грн.

Отже, кредитодавець свій обов`язок перед відповідачем по перерахуванню кредитних коштів виконав, проте відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого в нього перед кредитором виникла заборгованість.

Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованості заборгованість за договором № 564693-КС-001 про надання кредиту в загальному розмірі становить 125673,40грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 44731,76грн; суми прострочених платежів по процентах - 56809,64грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 23000,00грн; суми прострочених платежів за комісією - 1132,00грн.

Отже, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором позики щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту.

Натомість, стягненню не підлягає сума прострочених платежів по процентах - 56809,64грн; сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ - 23000,00грн, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до наданих ОСОБА_1 документів, а саме: копії довідки, виданої командиром військової частини, копії військового квитка та копії посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації з 25.02.2022 по теперішній час, є ветераном війни - учасником бойових дій.

Таким чином, згідно матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 25.02.2022 та станом на час розгляду справи має статус військовослужбовця Збройних Сил України та учасника бойових дій, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій і пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Також з ОСОБА_1 не підлягає стягненню сума прострочених платежів за комісією - 1132,00грн, з огляду на таке.

В постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Встановлено, що у кредитному договорі та додатковій угоді до нього кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії за видачу кредиту (п.2.5 Договору №564693-КС-001 та п. 4. Додаткової угоди № 1) в розмірі 7200,00грн та 2000,00грн, що суперечить положенням ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту.

Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Крім того встановлено, що згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, здійснені відповідачем оплати в сумі 8068,00грн було зараховано кредитором в рахунок погашення комісії, що є безпідставним, оскільки умови Договору №564693-КС-001 та Додаткової угоди № 1 до нього в частині встановлення комісії є нікчемними.

Оскільки судом встановлено нікчемність умов договору та додаткової угоди до нього щодо встановлення комісії за видачу кредиту, тому суд уважає за необхідне зарахувати суму 8068,00грн в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Також з огляду на викладене вище позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1132,00грн прострочених платежів за комісією задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи викладене вище суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором у сумі 33663,76грн з розрахунку: нарахована позивачем заборгованість за тілом кредиту 44731,76грн - 8068грн сплачена комісія = 33663,76грн.

В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 713,17грн з розрахунку: 33663,76грн х 2662,40грн/125673,40грн = 713,17грн.

Керуючись ст.1-18,76-81,141,259,264,265,268,354,355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за Кредитним договором №564693-КС-001 від 01.11.2025 в розмірі 33663 (тридцять три тисячі шістсот шістдесят три) гривні 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239, понесені судові витрати в сумі 713 (сімсот тринадцять) гривень 17 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 15.09.2026.

Суддя Н.В.Нагорна