Decision № 139835574, 17.09.2026, Kyivskyi District Court of Kharkiv City

Справа № 953/6567/26

н/п 2/953/4016/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуба Г.А.

за участю секретаря Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024 у розмірі 51045, 00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 20500, 00 грн., заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом у розмірі 30545, 00 грн., судовий збір у розмірі 2662, 40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 17.09.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 483212296 на суму 20500, 00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора DBAT-9567. Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua; зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника; за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка). Отже, саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 20500, 00 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі,

24.12.2024 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/14.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 24.12.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/1225-01, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 04.12.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ФК «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 61295, 00 грн.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунку Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 61295, 00 грн., яка складається з: 20500, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 30545, 00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0, 00 грн. - заборгованість за комісією; 10250, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 51045, 00 грн.

25.05.2026 до суду надійшла вказана позовна заява, та розподілена судді Зубу Г.А.

27.05.2026 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 27.05.2026.

Ухвалою судді від 04.06.2026 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано докази в АТ «ПУМБ».

19.06.2026 поштовим зв`язком до суду на виконання ухвали про витребування доказів від АТ «ПУМБ» надійшов лист № КНО-07.8./10124 БТ від 09.06.2026 (а.с. 99-100).

22.06.2026 через систему «Електронний суд» до Київського районного суду м. Харкова від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд: запропонувати позивачу надати належні банківські реквізити для добровільного погашення відповідачем основної суми заборгованості (тіла кредиту), яку відповідач не заперечує; позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити частково; врахувати, що Відповідач не заперечує щодо повернення основної суми кредиту в розмірі 20 500, 00 грн; відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення процентів, штрафних санкцій та інших платежів, що перевищують обмеження, встановлені законодавством, або, як альтернативу, зменшити їх розмір до справедливого та співмірного; зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу з 7 000,00 грн до розумного розміру; судовий збір та інші судові витрати розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у решті позовних вимог відмовити.

Крім того зазначає, що не має наміру ухилятися від виконання зобов`язань та не заперечує проти повернення фактично отриманої суми кредиту в розмірі 20 500, 00 грн. Відповідач не заперечує наявності обов`язку щодо повернення фактично отриманих кредитних коштів та не ухиляється від виконання основного зобов`язання. Водночас у відповідача відсутні актуальні банківські реквізити позивача для здійснення належного виконання грошового зобов`язання. З метою мирного врегулювання спору та добровільного виконання основного зобов`язання, відповідач просить суд запропонувати позивачу надати належні реквізити для сплати суми основного боргу. Разом з тим, не погоджується з розміром заявлених до стягнення відсотків у сумі 30 545, 00 грн., оскільки такий розмір є надмірним, неспівмірним із сумою основного боргу та суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, передбаченим статтями 3, 13 Цивільного кодексу України. Відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування», загальна сума, що підлягає сплаті споживачем за договором споживчого кредиту, не може перевищувати подвійного розміру суми отриманого кредиту. Оскільки відповідачем було отримано 20500, 00 грн, максимальна сума грошових вимог за кредитним договором не може перевищувати 41000, 00 грн. Заявлена позивачем до стягнення сума 51045, 00 грн суперечить вимогам закону, а тому позовні вимоги в частині стягнення процентів понад встановлене законом обмеження задоволенню не підлягають. Згідно частини 5 статті 21 Закону України «Про споживче кредитування». Судом також повинно бути враховано, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, який є надзвичайною обставиною та істотно вплинув на матеріальне становище громадян, у тому числі Відповідача. У випадку переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Позивач повинен надати належні та допустимі докази переходу права вимоги саме за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024. Крім того, Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн. Відповідач вважає зазначені витрати явно завищеними, такими, що не відповідають складності справи, та просить суд, керуючись положеннями ст. 137 ЦПК України, зменшити їх до розумного та співмірного розміру.

24.06.2026 через систему «Електронний суд» представниця позивача Кукса К.О. направила до суду відповідь на відзив, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024 у розмірі 51045, 00 грн., яка складається з 20500, 00 грн. заборгованості за тілом, 30545, 00 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662, 40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000, 00 грн. покласти на Відповідача. Крім того зазначає, що у законодавстві відсутня норма, яка обмежувала б загальну суму, що підлягає сплаті споживачем за договором про споживчий кредит, подвійним розміром отриманого кредиту, як це стверджує Відповідач. Єдина норма Закону, що оперує поняттям «подвійної суми», - це частина третя статті 21 Закону, згідно з якою сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань за договором, загальний розмір кредиту за яким не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати подвійної суми, одержаної споживачем. Ця норма, по-перше, стосується виключно неустойки та інших платежів за порушення зобов`язання (тобто санкцій), а не плати за кредит; по-друге, застосовується лише до договорів, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, тоді як за цим Договором сума кредиту становить 20500, 00 грн і перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, що станом на дату укладення Договору (17.09.2024) дорівнювала 8000, 00 грн. Так само й обмеження, передбачене абзацом другим частини другої статті 21 Закону (половина суми, одержаної споживачем), поширюється виключно на сукупну суму неустойки та інших платежів за порушення зобов`язань. Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є не санкцією, а платою за наданий кредит. Це прямо випливає з пункту 1.1.34 Договору (проценти - дохід, що сплачується Позичальником як плата за користування Кредитом), пунктів 8.1, 8.3 Договору та статей 1048, 1054 ЦК України. Відтак установлене статтею 21 Закону обмеження, що стосується санкцій за порушення зобов`язання, на проценти за користування кредитом не поширюється в принципі. Проценти нараховані за погодженою сторонами процентною ставкою в межах, установлених законом: згідно з пунктом 8.3 Договору базова процентна ставка становить 1,00 % за день (205,00 грн на день), а у Дисконтний період застосовано знижену ставку 0,82 % за день (168,10 грн на день), що не перевищує граничного розміру денної процентної ставки (1 %), визначеного частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Позивач узагалі не заявляє до стягнення жодних штрафних санкцій: нарахована неустойка у розмірі 10250, 00 грн до стягнення не пред`являється, у зв`язку з чим до стягнення заявлено лише заборгованість за тілом кредиту (20500, 00 грн) та за процентами за користування кредитом (30545, 00 грн), а всього - 51045, 00 грн. За таких обставин обмеження, передбачені статтею 21 Закону (які стосуються саме неустойки та інших платежів за порушення зобов`язань), до заявлених вимог не застосовуються. Таким чином, твердження Відповідача про те, що максимальний розмір вимог не може перевищувати 41000, 00 грн, ґрунтується на помилковому тлумаченні закону та посиланні на неіснуючу норму і не спростовує жодної зі складових заявленої заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, просила розгляд справи проводити у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.09.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 483212296, згідно з умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 20500, 00 грн. строком на 1826 днів на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів та банківських металів у Кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п. 2.1, 2.3, 7.3, 8.4 Договору) (а.с. 20-31).

Згідно з положенням пункту 5.1. Договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки НОМЕР_7, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено (п. 8.1. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 17.10.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 (тридцять) днів.

Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: відповідно до п. 7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; відповідно до п. 7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.

Згідно з пунктами 7.2., 7.2.1., 7.2.2., 7.3. Договору в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 17.10.2029.

Відповідно до пункту 8.1. Договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено. Проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою.Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче (п. 8.2. Договору). Згідно з п. 8.3. Договору базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних.

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 26650 грн 00 коп. (двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 6150 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 20500 грн 00 коп.. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування Кредитом протягом Дисконтного періоду зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2333,95 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 374330,00 грн) / (сума першого Траншу за Договором: 20500 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 1,00 відсотків в день.

Відповідно до пункту 8.5. Договору за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 6 (шести) календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, Кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом наступним чином: згідно з п. 8.5.1. Договору за період від 17.09.2024 р. до 17.10.2024 р. (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 18,00 (вісімнадцять) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,82 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 299,30 (двісті дев`яносто дев`ять цілих три десятих) відсотків річних; згідно з п. 8.5.2. Договору у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 17.10.2024 р. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 1,00 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.

Пунктом 8.6. Договору за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 25543 грн 00 коп. (двадцять п`ять тисяч п`ятсот сорок три грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 5043 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 20500 грн 00 коп.

Згідно з п. 8.8. Договору проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні. Для зручності Позичальника в Особистому кабінеті та бухгалтерському обліку зобов`язання Позичальника по сплаті процентів обліковуються та відображається з припущення, що Позичальник отримає знижку на витрати по Договору, на умовах описаних в п. 8.5. Договору. Про розмір зобов`язань, без врахування знижки вказаної в п.8.5. Договору Позичальник інформується в Особистому кабінеті.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1. Договору).

Відповідно до п. 4.10. Договору цей Договір укладений в наступному порядку: Позичальником через Комунікаційний ресурс Кредитодавця подано Заявку на отримання Кредиту в ІКС Кредитодавця. При подачі Заявки Позичальник обрав бажану суму першого Траншу за Договором та початковий строк Дисконтного періоду кредитування (п. 4.10.1. Договору); після обробки інформації вказаної в Заявці, збору та аналізу інформації про Позичальника з інших джерел в тому числі з бюро кредитних історій, проведення оцінки кредитоспроможності, проведення заходів спрямованих на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та після проведення інших обов`язкових процедур ІКС Кредитодавця прийнято рішення про надання Позичальнику суми Кредиту за першим Траншем та про встановлення йому Кредитного ліміту (п. 4.10.2. Договору); ІКС Кредитодавця, шляхом підстановки всієї необхідної інформації, в тому числі обраних Позичальником і погоджених Кредитодавцем істотних умов в типову форму кредитного договору, згенеровано Оферту, що містила усі істотні умови (п. 4.10.3. Договору); Позичальник був проінформований про позитивне рішення по Заявці в Особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону Позичальника та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в Заявці (п. 4.10.4. Договору); Позичальник з використанням Комунікаційного ресурсу Кредитодавця в Особистому кабінеті перейшов до ознайомлення з Офертою, яка містить в собі Паспорт Кредиту та проект Договору. Також Оферта у вигляді електронного документа відправлена на електронну пошту Позичальника. Одночасно ІКС Кредитодавця згенеровано Одноразові ідентифікатори для підтвердження ознайомлення з Паспортом Кредиту та для акцептування умов Договору, які направлено Позичальнику в СМС-повідомлені та/або в повідомлені в Месенджер та/або в електронному листі на електронну пошту та/або в Особистому кабінеті (п. 4.10.5. Договору); Позичальник ознайомився з інформацію наведеною в Паспорті Кредиту, який надано Кредитодавцем Позичальнику у вигляді електронного документа, підписаного створенням кваліфікованого електронного підпису директора Кредитодавця, шляхом відправки Оферти електронним листом на адресу електронної пошти Позичальника та шляхом відображення Оферти в Особистому кабінеті. На підтвердження ознайомлення з Паспортом Кредиту Позичальник вводить Одноразовий ідентифікатор направлений Кредитодавцем у спеціальному полі під Офертою в Особистому кабінеті (п. 4.10.6. Договору); Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в Інформаційно-комунікаційну систему Кредитодавця, відповідно з цього моменту Кредитодавець повідомлений про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Кредитодавця щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Кредитодавця є формування та надання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Кредитодавця, через Особистий кабінет (п. 4.10.7. Договору); після створення Сторонами електронних підписів Одноразовими ідентифікаторами, текст оферти, реквізити підписів, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з Сторін дій спрямованих на ознайомлення з Паспортом Кредиту та підписання цього Договору, та реквізити сертифікату кваліфікованого електронного підпису директора Кредитодавця, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації (п. 4.10.8. Договору).

Пунктом 4.11 Договору передбачено, що після виконання всього переліченого в п. 4.10. Договору Кредитодавець ініціює надання Кредиту, способом вказаним Позичальником в цьому Договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Кредитний договір №483212296 від 17.09.2024 ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором DBAT, який було відправлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 - 17.09.2024 о 20:08:13 год., введено 17.09.2024 о 20:08:28 год. (а.с. 31).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами Договір кредитної лінії № 483212296 від 17.09.2024 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитного договору, що підтверджує відповідач в поданому до суду відзиві на позовну заяву.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 17.09.2024 перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 на банківську картку НОМЕР_2 , вказану позичальником в заявці на отримання грошових коштів в кредит, що підтверджується копією платіжного доручення № 10ee941f-5d6e-4dff-8425-9d23380a3acd від 17.09.2024 в розмірі 20500, 00 грн. (а.с. 48).

З інформаційної довідки АТ «ПУМБ», яка надійшла на виконання ухвали про витребування доказів від АТ «ПУМБ» надійшов лист № КНО-07.8./10124 БТ від 09.06.2026, вбачається що в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була випущена банківська платіжна карта НОМЕР_4 до рахунку № НОМЕР_5 у гривні. В банку за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) закріплений фінансовий номер телефону: НОМЕР_6 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_4 . В анкеті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вказано номер телефону НОМЕР_6 . В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_4 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 17.09.2024 по 22.09.2024 була виявлена операція по надходженню грошових коштів через сервіс іншого банку, а саме: 17.09.2024 на карту позичальника ОСОБА_1 були зараховані кошти в розмірі 20500, 00 грн. (а.с. 99-100).

Отже, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за договором позики виконало в повному обсязі, що підтверджено ОСОБА_1 , в поданому відзиві на позовну заяву, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свої зобов`язання та не здійснив погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», станом на 24.12.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024 становить 49703, 00 грн., яка складається з: 20500, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 18983, 00 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам; 10250, 00 грн. - заборгованість за неустойкою (а.с. 70).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до п. 9.1.1.13 Договору Кредитодавець має право передати іншій особі свої права кредитора за Договором без згоди Позичальника.

24.12.2024 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) уклали Договір факторингу № МВ-ТП/14, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту повного виконання Сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за ним (а.с. 55-57).

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № МВ-ТП/14 від 24.12.2024, передбачено, що в порядку та на умовах даного Договору, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № МВ-ТП/14 від 24.12.2024 під правом вимоги розуміється весь обсяг прав грошових вимог Клієнта за Кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до Боржника по сплаті сум Боргу за Кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу 1 «Реєстр прав вимоги» - перелік Прав вимог до Боржників, що відступаються за цим Договором.

Згідно п. 4.1. Договору факторингу, наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до п. 3.1. Договору факторингу 1 розмір (сума) фінансування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту, встановлюється у Реєстрі прав вимоги. Якщо іншого не передбачено Сторонами в Реєстрі прав вимоги, розмір (сума) фінансування встановлюється у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної розміру (суми) Прав вимог, що відступаються згідно Реєстру прав вимог.

Згідно з даними, які містяться у Витязі з Реєстру прав вимоги від 24.12.2024 сума фінансування, належна до сплати Клієнту за цим Реєстром прав вимог, складає 40, 00 % від заборгованості по основному боргу (тіло кредиту), що становить 3165534, 04 грн. (а.с. 59).

З Листа № 2505 від 14.07.2025 за підписом директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Сінченка С. вбачається, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» підтверджує, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» в повному обсязі сплачено фінансування згідно з Договором факторингу № МВ-ТП/14 від 24.12.2024 за відступлення прав вимоги, визначених в Реєстрі прав вимоги від 24.12.2024 до договору, у сумі 3165534, 04 грн. (а.с. 60).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги від 24.12.2024 до Договору факторингу № МВ-ТП/14 від 24.12.2024, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до боржника з порядковим номером 582 ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 483212296 від 24.12.2024, сума заборгованості за тілом кредиту - 20500, 00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 13120, 00 гривень, сума заборгованості за неустойкою - 10250, 00 грн., всього -43870, 00 гривень (а.с. 58-59).

Відповідно, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу № МВ-ТП/14 від 24.12.2024 визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (Фактор) укладено Договір факторингу № 04/1225-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1.). Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку (п. 4.1.) (а.с. 61-64).

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу 2, право вимоги означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 3.2. Договору факторингу 2 сума Фінансування за Договором становить 9818398, 98 грн., без ПДВ. Сума Фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок Клієнта.

Згідно з даними, які містяться у Витязі з Реєстру прав вимоги №1 від 04.12.2025 сторони погодили, що сума Фінансування, належна до сплати Клієнту за цим Реєстром прав вимог, складає 20, 50 % від заборгованості по основному боргу (тіло кредиту), що становить 4913396, 09 грн. (а.с. 67).

Актом прийому-передачі Реєстру прав вимог №1 від 04.12.2025 за Договором факторингу №04/1225-01 від 04.12.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передав, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняв Реєстр прав вимог №1 від 04.12.2025 після чого, з урахуванням п. 4.1 Договору, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» переходять Права Вимоги Боргу до Боржників і ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргу (а.с. 68).

Відповідно до Платіжної інструкції в національній валюті № 759 від 15 грудня 2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перерахувало на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 4913398, 09 грн. в якості оплати за відступлення Прав Вимог згідно з Договором факторингу №04/1225-01 від 04.12.2025, Реєстр відступленя права вимоги №1 від 04.12.2025, без ПДВ (а.с. 69).

Згідно із розрахунком заборгованості виданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором за період з 24.12.2024 по 04.12.2025 в розмірі 61295, 00 грн., яка складається з: 20500, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 30545, 00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10250, 00 грн. - заборгованість за неустойкою (а.с. 71).

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 04.12.2025 до Договору факторингу № 04/1225-01 від 04.12.2025 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до боржника з порядковим номером 1722 ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 483212296 від 17.09.2024, сума заборгованості за тілом кредиту - 20500, 00 гривень, сума заборгованості за відсотками - 30545, 00 гривень, сума заборгованості за неустойкою - 10250, 00 гривень, всього - 61295, 00 гривень (а.с. 65-66 на звороті).

Враховуючи викладене, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 , яке виникло з підстав невиконання відповідачем кредитного зобов`язання за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, позивачем доведено факт відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024, шляхом укладення договорів факторингу від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», відповідно, від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

З виписки по особовому рахунку за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором станом на 18.03.2026 (включно) складає 61295, 00 грн., яка складається з: 20500, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 30545, 00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10250, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 72).

Так, в описовій частині позовної заяви позивач зазначає, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 51045, 00 грн. та просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024 у розмірі 51045, 00 грн.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (частина друга статті 264 ЦПК України).

Відповідач ОСОБА_1 в поданому відзиві на позовну заяву частково визнав позов.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право відповідача, передбачене нормами ЦПК України.

Заява відповідача про визнання заборгованості за тілом кредиту не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, внаслідок чого суд приймає заяву відповідача у цій частині про визнання позову.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 20500, 00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При вирішенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Договором № 483212296 від 17.09.2024 визначено, що ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти у розмірі 20500, 00 грн зі сплатою відсотків за його користування.

Як вбачається з Кредитного договору № 483212296 від 17.09.2024 рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 17.10.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником (п. 7.1. кредитного договору).

Відповідно до п. 7.3. кредитного договору кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 17.10.2029.

Згідно з положеннями пунктів 8.1., 8.2., 8.3., 8.4. кредитного договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Базова процентна ставка складає 1, 00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних. Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 26650 грн 00 коп. (двадцять шість тисяч шістсот п`ятдесят грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 6150 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 20500 грн 00 коп. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування Кредитом протягом Дисконтного періоду зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2333, 95 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 374330,00 грн) / (сума першого Траншу за Договором: 20500 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 1,00 відсотків в день.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», станом на 24.12.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024 становить 49703, 00 грн., яка складається з: 20500, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 18983, 00 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам; 10250, 00 грн. - заборгованість за неустойкою. Проценти нараховані за період з 17.09.2024 по 24.12.2024 (а.с. 70).

20.03.2025 на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено повідомлення про дострокове розірвання договору, відповідно до якого ТОВ «Таліон плюс» повідомило, що станом на 20.03.2025 заборгованість про сплаті процентів за користування кредитом складає 40795, 00 грн. Крім того, пунктом 9.1.1.7 договору передбачено, що у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору. При тому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення в тому числі на електронну пошту позичальника (а.с. 31 на звороті).

Згідно із розрахунком заборгованості виданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором за період з 24.12.2024 по 04.12.2025 в розмірі 61295, 00 грн., яка складається з: 20500, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 30545, 00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10250, 00 грн. - заборгованість за неустойкою. Проценти нараховані за період з 24.12.2024 по 19.03.2025 (а.с. 71).

З виписки по особовому рахунку за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором станом на 18.03.2026 (включно) складає 61295, 00 грн., яка складається з: 20500, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 30545, 00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10250, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 72).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсотки нараховувалися правомірно за користування кредитом за період з 17.09.2024 по 19.03.2025, оскільки відповідно до п. 7.3. кредитного договору кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 17.10.2029, який було достроково розірвано 20.03.2025.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024 у розмірі 30545, 00 грн.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий розрахунок заборгованості в цій частині, приймається судом як достовірний.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 7000, 00 гривень. В обґрунтування якої додано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду №25771512895 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, складений 20.03.2026, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4267/10, довіреність від 12.02.2026 (а.с. 71-72, 72 на звороті, 73-74, 75, 76, 77, 78).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові від 22 березня 2023 року Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьоюп`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 141 цього Кодексу.

Відповідач ОСОБА_1 клопотав у поданому відзиві на позовну заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, просив її зменшити до розумного розміру.

Беручи до уваги те, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає висновку, викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи», Суд вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У такому разі, суди мають таке право відповідно до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 907/746/17, від 30 листопада 2020 року у справі № 922/2869/19, від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7520/20, від 13 грудня 2022 року у справі № 910/429/21.

У справі, що переглядається, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись, в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати відповідачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подібні правові висновки також було викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження обсягів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що перелік послуг, зазначений у договорі, відповідають критеріям дійсності та необхідності, однак при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд також виходить з того, що ця справа, з огляду на предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо спірних правовідносин, не є спором значної складності та не потребувала дослідження великого обсягу доказів та витрачання значного обсягу часу для подання цього позову.

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у сумі 3500, 00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № 40405 від 22 травня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 гривень (а.с. 1).

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2662, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 76, 81, 141, 306, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 483212296 від 17.09.2024 в розмірі 51045 (п`ятдесят одна тисяча сорок п`ять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в сумі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 17 вересня 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ