Decision № 139832675, 17.09.2026, Sumy District Administrative Court

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Справа № 480/2399/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2399/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області_

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 07.10.2025 та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести, починаючи з 07.10.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році та у зв`язку з цим провести виплату пенсії з видатків, передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що пенсійний орган у 2023-2025 роках не провів індексацію пенсії позивача у порядку, визначеному статтею 42 Закону №1058-ІV, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначеного постановою Кабінету Міністрів України на відповідний рік, у зв`язку з чим позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.04.2026 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до електронного кабінету 08.04.2026 (а.с. 31).

У встановлений судом строк відповідач відзив не надав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачці з 13.05.2022 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.

Для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019-2021 роки, в розмірі 10846,37 грн, що підтверджується алгоритмом розрахунку (а.с. 25).

Представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати інформацію про те, чи проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 10 846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 з 01.03.2026 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році (а.с. 18).

Листом № 1800-0202-8/13436 від 1603.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило представника позивача що, індексація пенсії з 01.03.2023 та 01.03.2024 на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійній і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та від 23.02.2024 № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст в населення у 2024 році не проводилась, оскільки пенсія розрахована, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) за 3 попередні роки в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, як це передбачено законодавством для призначення пенсій за зверненнями у 2022 році.

Водночас, індексація пенсії позивача здійснювалася на коефіцієнти 1,046 та 1,061, враховуючи постанови від 25.02.2025 № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального, захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році та від 25.02.2026 № 236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році.

Разом з тим, на виконання постанов № 168 та № 185, були встановлені щомісячні доплати в розмірі 100,00 грн. з 01.03.2023 та 100,00 грн. з 01.03.2024 (а.с. 19).

Не погодившись з даними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, установленого законом.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 цього Закону індексації підлягають одержані громадянами в гривнях на території України грошові доходи, які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Частиною п`ятою статті 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обов`язковий характер індексації визначено також статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до якої індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін належить до державних соціальних гарантій.

Частиною другою статті 19 цього Закону встановлено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Преамбулою Закону №1058-IV передбачено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

За змістом частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою, одним зі складників якої є показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислений як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Таким показником під час призначення позивача пенсії був показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, що підтверджується відомостями електронної пенсійної справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються в межах бюджету Пенсійного фонду України за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Отже, безпосередньо Законом №1058-IV визначено як об`єкт індексації показник середньої заробітної плати, який фактично враховувався для обчислення конкретної пенсії, так і спосіб її проведення щорічне збільшення цього показника на визначений коефіцієнт.

Повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір і порядок збільшення показника середньої заробітної плати не передбачає можливості змінювати встановлений законом об`єкт індексації, замінювати його іншим показником або встановлювати такий механізм індексації, який звужує зміст права, гарантованого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Пунктом 1 Порядку №124 визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 4 Порядку №124 передбачено формулу визначення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати з урахуванням показника зростання споживчих цін та показника зростання середньої заробітної плати.

Водночас пунктом 5 Порядку №124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 на відповідний коефіцієнт, а кожний наступний перерахунок проводиться з урахуванням показника, збільшеного у попередніх роках.

Зі змісту частини другої статті 42 Закону №1058-IV вбачається, що законодавець передбачив збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії конкретної особи. Натомість пункт 5 Порядку №124 пов`язує індексацію з показником середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 незалежно від того, який показник фактично застосовано при призначенні пенсії.

Таким чином, положення пункту 5 Порядку №124 у цій частині не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Частиною третьою статті 7 КАС України передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Тому Порядок №124 підлягає застосуванню лише в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 дійшов висновку, що під час проведення індексації повинен збільшуватися показник середньої заробітної плати, який фактично враховувався для обчислення пенсії під час її призначення, а застосування для цього показника станом на 01.10.2017 не відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV.

У постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду не знайшов підстав для відступу від указаного висновку.

Верховний Суд у цій постанові зазначив, що під час проведення перерахунку пенсій, призначених у 2020-2023 роках відповідно до Закону №1058-IV, у зв`язку із щорічною індексацією збільшенню підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який ураховано для обчислення пенсії конкретної особи.

Також Верховний Суд констатував, що орган Пенсійного фонду, установивши пенсіонеру в 2022 -2024 роках щомісячні доплати в розмірах 135,00 грн, 100,00 грн та 100,00 грн замість застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197 та 1,0796 до показника середньої заробітної плати, безпосередньо врахованого для обчислення його пенсії, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 установлено, що з 01.03.2022 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 установлено, що з 01.03.2023 такий перерахунок проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 установлено, що з 01.03.2024 перерахунок проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796.

Відповідач повинен був послідовно збільшити показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, який був урахований для обчислення пенсії позивача, з 01.03.2023 на коефіцієнт 1,197 та з 01.03.2024 на коефіцієнт 1,0796.

Установлення позивачу доплат у розмірах 100,00 грн та 100,00 грн не є належним виконанням вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки такі доплати не змінюють показник середньої заробітної плати, який є складником формули обчислення основного розміру пенсії та підлягає застосуванню під час наступних її перерахунків.

Пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році частина друга статті 42 Закону №1058-IV застосовується у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.02.2025 №209.

Пунктом 1 постанови №209 установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,115.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 постанови №209 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, які надійшли до 31.12.2024 включно та які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який використовувався для призначення або перерахунку пенсії, на окремі коефіцієнти залежно від року призначення пенсії, зокрема для пенсій, призначених у 2022 році, на коефіцієнт 1,046.

Проте віднесення пенсії позивача до пенсій, які не підвищуються згідно з пунктом 1 постанови №209, стало наслідком застосування відповідачем пункту 5 Порядку №124 у частині використання показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, а не показника 10846,37 грн, фактично врахованого для обчислення пенсії позивача.

Такий підхід суперечить частині другій статті 42 Закону №1058-IV і не може бути підставою для звуження права позивача на індексацію пенсії із застосуванням загального коефіцієнта, визначеного пунктом 1 постанови №209.

Надання Кабінету Міністрів України повноважень установлювати у 2025 році порядок і розміри індексації не скасовує вимог частини другої статті 42 Закону №1058-IV щодо збільшення показника середньої заробітної плати, який застосовується для обчислення конкретної пенсії, та не наділяє повноваженням визначати для окремих пенсіонерів коефіцієнт, менший за мінімальний коефіцієнт, обчислений відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 цього Закону.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2025 у справі №440/6585/25, обставини якої є подібними до обставин цієї справи, встановив, що пенсіонеру, якому пенсію призначено у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018 2020 роки у розмірі 9118,81 грн, у 2022 2024 роках були встановлені доплати 135,00 грн, 100,00 грн і 100,00 грн, а з 01.03.2025 показник 9118,81 грн збільшено на коефіцієнт 1,0575.

За результатами розгляду цієї справи Верховний Суд дійшов висновку, що орган Пенсійного фонду повинен був послідовно збільшити показник 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Суд зазначає, що положення підпункту 6 пункту 2 постанови №209 в частині коефіцієнта 1,046 не відповідають частині другій статті 42 Закону №1058-IV та не підлягають застосуванню до таких правовідносин.

З огляду на викладене індексація пенсії позивача з 07.10.2025 мала здійснюватися шляхом збільшення показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, уже збільшеного на коефіцієнти 1,197 та 1,0796 та на коефіцієнт 1,115.

Проведення відповідачем перерахунку з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта 1,046 не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

Пунктом 5 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що у 2026 році частина друга статті 42 Закону №1058-IV застосовується у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 визначено порядок проведення індексації пенсій у 2026 році.

Пунктом 1 постанови №236 установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,121.

Підпунктом 6 пункту 2 постанови №236 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV за зверненнями, які надійшли до 31.12.2025 включно та які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який використовувався для призначення або перерахунку пенсії, з урахуванням відповідних коефіцієнтів, передбачених підпунктом 6 пункту 2 постанови №209, на окремі коефіцієнти залежно від року призначення пенсії.

Для пенсій, призначених або перерахованих із застосуванням показників середньої заробітної плати, які враховувалися для призначення пенсії у 2021 і 2022 роках, підпунктом 6 пункту 2 постанови №236 визначено коефіцієнт 1,061.

Проте правова конструкція постанови №236 у спірній частині є аналогічною правовій конструкції постанови №209: пунктом 1 установлено загальний коефіцієнт індексації, обчислений відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, тоді як підпунктом 6 пункту 2 передбачено зменшений коефіцієнт для пенсій, які не були підвищені внаслідок застосування пункту 5 Порядку №124.

Оскільки пенсія позивача повинна була підвищуватися відповідно до пункту 1 постанови №236 шляхом збільшення показника, безпосередньо врахованого при її обчисленні, правові підстави для застосування до неї зменшеного коефіцієнта 1,061 відсутні.

Застосування підпункту 6 пункту 2 постанови №236 у спосіб, обраний відповідачем, призводить до зменшення встановленого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV коефіцієнта індексації з 1,121 до 1,061 та не забезпечує належного збільшення показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії позивача.

Тому підпункт 6 пункту 2 постанови №236 у цій частині не відповідає положенням частини другої статті 42 Закону №1058-IV та відповідно до частини третьої статті 7 КАС України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, з 01.03.2026 показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, послідовно збільшений на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115, підлягав додатковому збільшенню на коефіцієнт 1,121.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що показник середньої заробітної плати, передбачений частиною другою статті 40 Закону №1058-IV, та показник середньої заробітної плати, передбачений частиною другою статті 42 цього Закону, є різними показниками.

Граматичне та системне тлумачення наведених норм свідчить, що частина друга статті 42 Закону №1058-IV прямо вказує на збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії. Саме цей показник є складником формули, установленої статтею 40 Закону №1058-IV.

Інше тлумачення призводить до того, що індексація проводиться щодо умовного показника, який не використаний під час визначення пенсії конкретної особи, а отже, не забезпечує підтримання купівельної спроможності фактично призначеної пенсії.

Суд також ураховує, що відповідно до пункту 7 Порядку №124 збільшений показник середньої заробітної плати застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсії.

Таким чином, механізм індексації має послідовний, накопичувальний характер: кожний наступний коефіцієнт застосовується не до початкового показника окремо, а до показника, уже збільшеного в попередні роки.

У постанові від 10.06.2026 у справі №440/7571/25 Верховний Суд прямо зазначив, що застосування при перерахунку пенсії лише коефіцієнта, установленого на відповідний рік, без урахування коефіцієнтів індексації попередніх років порушує передбачений законом механізм індексації та призводить до фактичного зменшення пенсійної виплати порівняно з розміром, який мав бути сформований у разі належного проведення щорічних перерахунків.

Верховний Суд наголосив, що обмеження періоду, за який особа просить виплатити недоотримані суми пенсії, не змінює правової природи спірних правовідносин та не впливає на порядок застосування коефіцієнтів. Для правильного визначення розміру пенсійної виплати в межах заявленого періоду підлягають послідовному застосуванню всі встановлені законодавством коефіцієнти індексації.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що належний розмір пенсії позивача з 07.10.2025 повинен визначатися з урахуванням послідовного збільшення показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти 1,197, 1,0796 та 1,115, а з 01.03.2026 з урахуванням додаткового збільшення отриманого показника на коефіцієнт 1,121.

З огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку про обґрунтованість наведених позовних вимогі

Щодо позовних вимог про зобов`язаня Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 з видатків, передбачених в бюджеті Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, а саме п.1 Порядку передбачає, що цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Тобто, порядок стосується саме виконання судових рішень.

Разом з тим, в межах даної адміністративної справи, відповідач не вчиняв жодних дій на виконання рішення суду щодо застосування постанови №821, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до _Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197; 1,0796, 1,115, 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити з 07.10.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за період 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за період 2019-2021 роки у розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,197, 1,0796, 1,115), з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук