Decision № 139829421, 30.07.2026, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/25595/25

Провадження № 2/761/2873/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Аббасової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,

представника позивача -Панамаренка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авансар", Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала Олександра Олександровича про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» (далі по тексту - відповідач 1), приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. (далі по тексту - відповідач 2) про витребування майна із чужого незаконного володіння (про повернення безпідставно набутого майна).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал О.О. знаходилось виконавче провадження НОМЕР_2, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса №81614, виданого 02.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Авансар» коштів.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2024 року по справі №361/2461/24 виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №81614 від 02.06.2021р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Авансар» заборгованості за кредитним договором №200503588 від 14.04.2016 в загальному розмірі 71 664,12 грн, - визнано таким, що не підлягає виконанню.

Проте, за час розгляду справи №361/2461/24 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. за ВП НОМЕР_2 було стягнуто з ОСОБА_1 42 395,54 грн.

За таких обставин, позивач вважає, що відповідачі стягнуті за виконавчим написом грошові кошти отримали безпідставно, та просив стягнути солідарно з ТОВ «ФК «Авансар» та приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О. на свою користь безпідставно стягнуті 42 395,54 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 матеріали позову передані на розгляд судді ОСОБА_2.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва від 03.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 761/25595/25 у зв`язку з тим, що суддю ОСОБА_2 наказом голови суду від 23 лютого 2026 року №02-04-К-36 відраховано зі штату суддів Шевченківського районного суду міста Києва у зв`язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 19 лютого 2026 року №225/0/15-26.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 року матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2026 року справу ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авансар", Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала Олександра Олександровича про витребування майна з чужого незаконного володіння прийнято до провадження, розгляд цивільної справи вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, заяв про розгляд справи без їх участі до суду не надходило.

Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 02.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 81614, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості за кредитним договором №200503588 від 14.04.2016 за період з 14.04.2016 по 28.05.2021 включно у розмірі: - 34 152,52 грн - заборгованості за тілом кредиту; - 36 661,60 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; - плата за вчинення виконавчого напису нотаріуса, а всього 71 664,12 грн.

На виконання вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. 20.10.2021 відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.06.2024 у справі №361/2461/24, яке набрало законної сили, визнано виконавчий напис, вчинений 02.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за №81614, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Авансар» заборгованості за кредитним договором №200503588 від 14.04.2016 в загальному розмірі 71 664,12 грн - таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до копії квитанції №4008 від 29.04.2024 в межах ВП НОМЕР_2 з ОСОБА_1 було стягнуто 42 395,54 грн., які були перераховані на поточний рахунок приватного виконавця Канцедал О.О.

Згідно листа приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменко О.С. від 15.06.2026 №25743 встановлено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 02.07.2024 №1737/7 діяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала О.О. - зупинено, в зв`язку з чим між приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. та приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Кузьменком О.С. було укладено договір №1 про заміщення приватного виконавця.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменка О.С. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 по виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 02.06.2021 за №81614 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авансар».

В рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 приватним виконавцем перераховано на користь стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» 38 239,58 грн.

Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Наведене в сукупності свідчить, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна слід дійти висновку й у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникненні обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.08.2018 року у справі № 334/2517/16-ц під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.

Матеріалами справи підтверджено, що в межах виконавчого провадження за виконавчим написом № 81614 від 02.06.2021 з позивача, як з боржника, в рахунок сплати заборгованості за виконавчим провадженням стягнуто та перераховано на рахунок стягувача грошові кошти в сумі 38 239,58 грн., що підтверджується відповіддю приватного виконавця виконавчого округу Київської області Кузьменко О.С. від 15.06.2026 №25743.

Позивач заявляє суму до стягнення в розмірі 42 395,54 грн., однак доказів, що вся ця сума, яку позивач просив стягнути були перераховані ТОВ «ФК «Авансар» матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що сума, яка відраховується із заробітної плати боржника не повністю перераховується стягувачу, оскільки Закон України "Про виконавче провадження" передбачає визначення та стягнення із боржника витрат на проведення виконавчих дій, а також стягнення основної винагороди приватного виконавця. Залишок коштів, які після стягнення витрат приватного виконавця, перераховуються стягувачу.

Згідно із ч. 1-3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Варто також зазначити, що правовою підставою для отримання приватним виконавцем цих коштів є постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної суми винагороди, витрат виконавчого провадження.

Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 05.02.2020 року у справі № 201/8493/18 дійшов правового висновку, про відсутність правових підстав для застосування статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з безпідставним, на думку позивача, стягненням основної винагороди приватного виконавця, які не можуть вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні статті 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд прийшов висновку, що оскільки правова підстава списання з позивача коштів у сумі 38 239,58 грн. відпала, що підтверджується матеріалами справи, то відповідна вимога щодо стягнення вказаної суми коштів з ТОВ «ФК «Авансар» на користь позивача, підлягає задоволенню в частині коштів, стягнутих в рахунок сплати заборгованості за виконавчим документом, який визнано судом таким, що не підлягає виконанню, з огляду на що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачами під час розгляду справи не було надано жодних доказів на спростування доводів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280 - 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авансар", Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедала Олександра Олександровича про витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авансар", на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 38 239,58 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авансар", на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авансар", ЄДРПОУ 40199031, адреса: м. Київ, вул. Січових стрільців, 21/27, оф. 405.

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, адреса: Київська область, м. Вишгород, «Карат» промисловий майданчик, 5а, оф. 507.

Суддя Н.В. Аббасова