Decision № 139816342, 16.09.2026, Zavodskyi District Court of Zaporizhzhia City

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3668/26

Провадження №: 2/332/3529/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді: Ретинської Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання: Карліної А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

Встановив:

10.06.2026 ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Левицька Юлія Василівна, звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа Південно-Східне міжрегіональне Управління державної служби з питань праці, про зобов`язання вчинити певні дії та про стягнення моральної шкоди, який в подальшому було уточнено.

В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був працівником Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», перебуваючи на посаді готувача составів до розливання плавів 4 розряду по строковому трудовому договору на 6 місяців. 06.02.2026 року звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Згідно медичного висновку лікарської - експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 30.04.2026 року № 14/73 Позивач, працюючи на підприємстві отримав професійне захворювання, яке встановлене вперше.

Висновком встановлено наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) у Позивача, а саме: під час роботи на підприємстві зі шкідливими умовами праці ОСОБА_1 набув наступні хвороби: хронічний пиловий бронхіт II ступеню, прогресуючий перебіг, фаза затихаючого загострення, Ефізема легень, дифузний пневмосклероз, ЛН ІІст. (друга) (J 41.0). Хронічна правобічна поперекова L4 L5 радикулапатія в стадії затухаючого загострення, помірний больовий, м`язево тонічний синдроми, стато динамічні порушення (М.54.1), хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з вираженим зниженням слуху (IV ступінь) за класифікацією Остапкович В.Є. та ОСОБА_2 (Н.90.3).

Медичною установою було складено повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3.

Дане повідомлення було направлено на адресу відповідача та третьої особи для подальшого створення комісії та проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у позивача, згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337 (далі- Порядку № 337), яка створюється протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення за формою П-3.

Адвокат Левицька Ю.В. двічі зверталася на адресу Відповідача з адвокатськими запитами.

Проте, станом на час звернення позивача до суду комісія з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у Позивача створена не була з невідомих причини. Тобто Відповідачем порушуються строки та вимоги закону щодо створення відповідної комісії та надання Відповідачем до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії.

У зв`язку з викладеним вище, позивач просить суд визнати дії Відповідача протиправними та зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» виконати вимоги пунктів 105, 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019, шляхом направлення територіальному органові Держпраці (Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро) письмової інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

Також, позивач просив стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 20000,00 грн. та судові витрати зі сплати судового збору, а витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн. після ухвалення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, сторонам наданий строк для надання заяв по суті.

03.07.2026 на адресу суду від представника відповідача Львова А.Л. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке. Повідомлення П-3 було отримано Відповідачем 05.05.2026. Надалі, Третьою особою на адресу Відповідача було направлено лист від 11.05.2026 № ПС/3.1/9638-26 щодо надання представників підприємства для включення до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання Позивача, проте на даний час представник не наданий через відсутність кадрів на підприємстві. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зауважив, що Відповідачем надана Держпраці повна інформація щодо умов праці Позивача. Крім того, зазначає, що обов`язок щодо розслідування причин та умов професійного захворювання законодавством покладено саме на органи Держпраці. Вважає, що ненадання або несвоєчасне надання Відповідачем Третій особі інформації про прізвище, ім`я, по батькові на посаду представника, якого пропонується включити до складу комісії з розслідування та затримка у процедурі пошуку та розслідування причин та умов виникнення профзахворювання, не порушує права саме Позивача. Також, представник відповідача зауважує, що позивачем не надано розрахунку суми моральної шкоди та доказів на підтвердження її наявності, підстав виникнення та розміру. Крім того, вважає витрати на правову допомогу неспівмірними до складності справи та є явно завищеними.

10.08.2026 року на адресу суду надійшли пояснення представника третьої сторони Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, відповідно до яких ОСОБА_3 зазначила, що третьою особою було вжито всі передбачені законодавством заходи щодо дотримання приписів Порядку № 337 в частині створення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), однак відповідачем не було виконано законні вимоги посадових осіб та створено перешкоди щодо здійснення державним органом повноважень та функцій, що впливають на права та законні інтереси особи, якій встановлено хронічне професійне захворювання.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи відсутності позивача та його представника. Також просила позов задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без участі його участі, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у заявах Відповідача по суті.

Від представника третьої особи в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без участі їх представника, долучили до матеріалів справи докази на підтвердження листування з відповідачем по справі.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

У період з 2003 року по 2026 рік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у трудових відносинах із ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», на посаді готувача составів до розливання плавів 4 розряду. 06.02.2026 року позивач звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.

Згідно медичного висновку лікарської - експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 30.04.2026 року № 14/73 ОСОБА_1 , працюючи на підприємстві отримав професійне захворювання, яке встановлене вперше.

Висновком встановлено наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) у Позивача, а саме: під час роботи на підприємстві зі шкідливими умовами праці ОСОБА_1 набув наступні хвороби: хронічний пиловий бронхіт II ступеню, прогресуючий перебіг, фаза затихаючого загострення, Ефізема легень, дифузний пневмосклероз, ЛН ІІст. (друга) (J 41.0). Хронічна правобічна поперекова L4 L5 радикулапатія в стадії затухаючого загострення, помірний больовий, м`язево тонічний синдроми, стато динамічні порушення (М.54.1), хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з вираженим зниженням слуху (IV ступінь) за класифікацією Остапкович В.Є. та ОСОБА_2 (Н.90.3).

Медичною установою було складено повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3.

Дане повідомлення було направлено на адресу відповідача та третьої особи для подальшого створення комісії та проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у позивача, згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337 (далі- Порядку № 337), яка створюється протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення за формою П-3.

Адвокат Левицька Ю.В. двічі зверталася на адресу Відповідача з адвокатськими запитами.

Проте, станом на час звернення позивача до суду комісія з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у Позивача створена не була.

Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі Порядок № 337), що визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до п. 94 Порядку № 337, спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно з п. 101 Порядку № 337, спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Пунктом 105 Порядку № 337 встановлено, що після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Згідно з п. 107 Порядку № 337, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування

Пунктом 110 Порядку № 337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Також, відповідно до п. 111 Порядку № 337, роботодавець повинен забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

При цьому, у відповідності до п. 112 Порядку № 337, комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Таким чином, відповідно до п. 113 та 114 Порядку № 337, комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України.

В роботі комісії з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п. 114 Порядку № 337).

Надалі, у відповідності до п. 117 та 118 Порядку № 337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» визначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За приписами ст. 171 КЗпП, роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 173 КЗпП).

За приписами статей 15, 16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач не виконав вимоги Порядку № 337 щодо надання інформації Південно-Східному міжрегіональному Управлінню державної служби з питань праці, що порушило цивільне право позивача на своєчасне розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відшкодування відповідної шкоди. Тому посилання представника відповідача щодо відсутності порушення прав позивача в даному випадку, а також про те, що, на думку представника відповідача строки розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) не сплинули, суд вважає безпідставними.

З огляду на наведене вимоги про визнання бездіяльність Відповідача неправомірною та зобов`язання вчинити певні є законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, під поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

Фізичні страждання це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина. Суд наголошує, що моральна, і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров`я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норм ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У постанові Верховного Суду від 21.04.2022 по справі № 748/359/20 (провадження № 61-8641св21) зроблено висновок про те, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним…. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом.

Як зауважує Верховний Суд у постанові від 07.04.2020 по справі № 572/3209/17, розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить предмет оціночної діяльності суду та визначається залежно від визначених Цивільним кодексом України критеріїв з урахуванням вимог розумності та справедливості, а не на підставі висновку експертизи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди, є сам по собі факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Внаслідок вказаної бездіяльності ПАТ «Запоріжсталь» позивач був змушений змінювати свій звичний спосіб життя, звертатися за правовою допомогою, у відповідні державні органи, перебувати у юридично невизначеній ситуації, побоюючись, що бездіяльність підприємства призведе до спливу строків дії відповідного повідомлення форми П-3.

У зв`язку з цим суд оцінює суму моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн, вважаючи таку суму достатньою для відшкодування позивачеві моральної шкоди та таку, що відповідає вимогам розумності та справедливості.

За наведених вище обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з тим, що вимоги позивача немайнового характери задоволені у повному обсязі, а вимоги майнового характеру частково, тому судовий збір на загальну суму 1331,20 суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 171, 173 КЗпП, суд

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Левицька Юлія Василівна, до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» щодо ненадання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого (яких) пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» виконати вимоги пунктів 105, 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019, шляхом направлення територіальному органові Держпраці (Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро) письмової інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) відносно ОСОБА_1 .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене (ч. 5 ст. 268 ЦПК України).

Інформація про учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, ЄДРПОУ 0019123.

Третя особа: Південно-Східне міжрегіональне Управління державної служби з питань праці, місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Універсальний, буд. 12, ЄДРПОУ 44729283.

Суддя Ю.І. Ретинська