Decision № 139812849, 16.09.2026, Nova Ushytsia District Court of Khmelnytskyi Oblast

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/638/26

2/680/600/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 28 жовтня 2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (далі ТОВ «Макс Кредит») в електронній формі був укладений кредитний договір кредитної лінії № 00-10693015, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 6 600 гривень, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача, а останній зобов`язався сплатити відсотки за користування ними та комісію.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом перерахунку на його банківську карту.

13 травня 2026 між ТОВ «Макс Кредит» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 13052026-МК/Ейс, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги до боржників, зокрема, за кредитним договором № 00-10693015 від 28 жовтня 2025 року.

Таким чином до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути в розмірі 11 456,28 грн, з яких: тіло кредиту 7 920 грн, проценти за користування кредитом 3 536,28 грн.

Також просив стягнути судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток до Електронного кабінету, про що свідчать довідки про доставку електронного документу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 16 вересня 2026 року постановив ухвалу.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

Процесуальні дії у справі

07 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

28 жовтня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10693015 (далі Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «56874» (28.10.2025 о 17:50), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором (пункт 1.1 Договору) (арк. спр. 9-13,17).

Сума кредиту 6 600 грн. Строк Кредиту 360 днів. Дата остаточного повернення кредиту 23 жовтня 2026 року (п. п. 1.2, 1.3 Договору).

Розрахунковий платіжний період за цим Договором становить 25 днів (п.1.4 Договору).

Сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування коштами (п.1.5 Договору), а саме:

- стандартну процентну ставку, яка становить 0,94 % , яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 Договору, за виключення коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки (п. 1.5.1 Договору);

- знижену процентну ставку, яка становить 0,89% в день від суми кредиту, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування Кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (датою видачі Кредиту). (п. 1.5.2 Договору).

Денна процентна ставка за стандартною процентною ставкою становить 1,00% в день (п. 1.7.1 Договору).

Комісія за надання кредиту складає 1 320 грн (п. 1.6 Договору).

Кредитодавець зобов`язаний надати Кредит у дату надання/видачі Кредиту: 28 жовтня 2025 року. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 6600.00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. 2.10 Договору).

У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за договором кредитор має права, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитору неустойку у вигляді штрафу у розмірі визначених пунктом 6.4 Договору (п. 6.4 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.15-16).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №00-10693015 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, визначено графік платежів за договором (арк. спр. 14).

Відповідно до інформаційної довідки від 25 травня 2026 року, ТОВ «ПрофітГід» 28 жовтня 2025 року о 17 год 51 хв перераховано кошти в розмірі 6 600 грн на платіжну карту НОМЕР_1 , емітент карти Raiffeisen Bank (арк. спр.18-19).

Даними відповіді АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»від 21 серпня 2026 року, а також випискою по банківському рахунку підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 28 жовтня 2025 року зараховано 6 600 грн. Фінансовий номер телефону за вказаним картковим рахунком - «НОМЕР_3 », співпадає із номером телефону вказаним ОСОБА_1 при укладенні договору (арк. спр.62-63).

13 травня 2026 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 13052026-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-10693015 на загальну суму 11 496,28 грн, що підтверджується договором, актом прийому передачі реєстру боржників, витягом з реєстру прав вимоги, платіжною інструкцією (арк. спр. 27-28, 30,31-32, 33).

08 червня 2026 року ТОВ «ФК «ЕЙС» направило ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості (а.с.34, 51).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України (в редакції чинній на час укладення договору) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора до ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором кредитної лінії №00-10693015, укладеним між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10693015 від 28 жовтня 2025 року.

Вказаний договір укладений в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «56874», який є вбудованим в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Кредитні кошти у розмірі 6 600 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на рахунок платіжної карти № НОМЕР_2 , що підтверджуються повідомленнями ТОВ «ПрофітГід», АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», випискою по картковому рахунку.

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ТОВ «Макс Кредит» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості (арк. спр.23), остання складається із заборгованості за основним зобов`язанням 6 600 грн, заборгованості за процентами 3 536,28 грн.

Відповідач, у порушення умов укладеного договору, своєчасно не повертав кредитні кошти, а також проценти за користування ними, у зв`язку з чим у позивача на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України виникло право на дострокове стягнення частини позики, що залишилася, а також стягнення простроченої заборгованості.

Розмір заборгованості за кредитним договором у частині нарахування відсотків відповідає умовам вказаного договору та не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено кредитором у межах строку договору, за період з 28 жовтня 2025 року до 23 грудня 2025 року (всього 57 днів, межі позовних вимог) та їх загальний розмір становить 3 536,28 грн. Проценти нараховані за погодженою відсотковою ставкою 0,94 % денних, оскільки відповідач не вчинив дій необхідних для застосування зниженої процентної ставки (57 днів х 62,04 грн=3 536,28 грн).

Отже судом встановлено, що заборгованість за тілом кредиту становить 6 600 грн, заборгованість за процентами 3 536,28 грн.

Водночас позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7 920 грн, що не відповідає умовам договору та наявним у справі доказам, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що перерахована відповідачу сума кредиту становить 6 600 грн.

Вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту позивач не пред`являв.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

З огляду на викладене суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 10 136,28 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 6 600 грн, заборгованість за процентами 3 536,28 грн.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас суд відхиляє надані позивачем докази: Правила надання коштів у кредит (арк. спр. 25-26), оскільки вони не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці правила розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи кредитний договір.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2662,40 грн, а всього - 9 662,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФК» ЕЙС» в особі директора Полякова О.В. 20 серпня 2025 року укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-01 з адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери». Згідно умов договору конкретне доручення Товариства визначається в окремій Додатковій угоді. Після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг (арк. спр. 40-41). Додатковою угодою №255771575841 до договору про надання правової допомоги №20/01/26-01 - ТОВ «ФК» ЕЙС» доручило адвокатському об`єднанню надати юридичну допомогу, зокрема, по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-10693015 від 28 жовтня 2025 року, боржником за яким є ОСОБА_1 (арк. спр.42). Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно Договору №20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» надало клієнтові ТОВ «ФК» ЕЙС» послуги, пов`язані із складанням позовної заяви, вивченням матеріалів справи про стягнення заборгованості, підготовкою адвокатського запиту, підготовкою та подачі клопотання про витребування доказів, на що витрачено 6 годин. Вартість послуг 7 000 грн (арк.спр.43).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, правова допомога полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу 4 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги.

Враховуючи часткове задоволення позову, те що позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до частини першої, пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 355,42 грн (10 136,28 х 100 : 11 456,28 = 88,47 х 2 662,40 : 100 = 2 355,42) та 3 538,80 грн витрат на професійну правничу допомогу (4 000 : 100 х 88,47 = 3 538,80).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», заборгованість за договором кредитної лінії №00-10693015 від 28 жовтня 2025 року врозмірі 10 136 (десять тисяч сто тридцять шість) гривень 28 коп, з яких: 6 600 гривень тіло кредиту, 3 536,28 гривень сума процентів за користування кредитом.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» 2 355(дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 42 коп. сплаченого судового збору та 3 538 (три тисячі п`ятсот тридцять вісім) гривень 80 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 5 894 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 22 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, м. Київ, код ЄДРПОУ - 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_4 .

Суддя А. О. Олійник