Decision № 139800339, 14.09.2026, Volodymyr City Court of Volyn Oblast (until 25.04.2025 - Volodymyr-Volynskyi City Court of Volyn Oblast)

154/1511/26

2/154/1147/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кусік І.В.

за участю:

секретаря судового засідання Редько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Устилузької міської ради про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що 27 вересня 2016 року батьків неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області у справі № 154/2116/16 позбавлено батьківських прав. У цьому ж рішенні ухвалено з батьків дитини стягнути аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі по 300 грн. щомісячно з кожного до досягнення дитиною повноліття.

Розпорядженням Володимир-Волинської РДА Волинської області № 403 від 19 жовтня 2016 року ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Розпорядженням Володимир-Волинської РДА Волинської області № 408 від 24 жовтня 2016 року «Про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_4 » ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 .

Зараз неповнолітня ОСОБА_3 навчається у 7 класі.

З часу призначення аліментів суттєво збільшився рівень інфляції, потреби дитини і, відповідно, витрати на дитину зросли. Раніше визначений судом розмір аліментів є незначним, цих коштів не вистачає для забезпечення нормального існування дитини.

Зазначає, що матір дитини ОСОБА_2 на даний час відбуває покарання у місцях позбавлення волі на території Тернопільської області.

Батько дитини ОСОБА_3 на даний час є мобілізованим до лав ЗСУ, отримує грошове забезпечення, що є ознакою зміни його матеріального стану і свідчить про наявність у нього стабільного доходу та можливість виконувати обов`язок щодо утримання дитини у більшому розмірі.

Таким чином, оскільки стягнутих раніше аліментів не вистачає на забезпечення дитини всім необхідним, позивач змушена звертатися до суду із вказаним позовом.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються згідно з рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.09.2016 року з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до сплати на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми 300 грн на частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Окрім того, просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються згідно з рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.09.2016 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до сплати на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми 300 грн на частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Також просила допустити негайне виконання рішення суду.

Процесуальні дії суду під час судового розгляду:

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 21 квітня 2026 рокуу вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

13.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_5 надійшло клопотання про роз`єднання позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_3 , інтереси якого вона представляє, перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ЗСУ. Вважає, що суд на цій підставі зобов`язаний зупинити провадження у справі. Якщо позовні вимоги не будуть роз`єднані, суд буде змушений зупинити провадження в цілому по всій справі. Це повністю заблокує можливість розгляду позову стосовно відповідача ОСОБА_2 , що прямо суперечить ч. 1 ст. 11 ЦПК України, яка вимагає від суду та учасників справи розумного використання процесуальних прав.

13.07.2026 року від представника відповідача ОСОБА_5 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі відповідно до положень ст. 251 ч.1 п.2 ЦПК України, покликаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у лавах Збройних Сил України. Просила зупинити провадження до звільнення ОСОБА_3 зі складу ЗСУ або ж до припинення воєнного стану в Україні.

Суд відмовляє у задоволенні клопотань представника відповідача про зупинення провадження у справі та роз`єднання позовних вимог, оскільки, на думку суду, автоматичне зупинення провадження справах щодо утримання дітей через проходження відповідачем військової служби суперечить ст. 8, 51, 55 Конституції України. До аналогічної думки дійшов ВС у постанові від 30.06.2026 року у справі № 699/1569/25, коли визнав недопустимим автоматичне зупинення проваджень у справах щодо утримання дітей через проходження відповідачем військової служби, тому 30 червня 2026 року КЦС ВС звернувся до Конституційного Суду України щодо конституційності норми про обов`язкове зупинення аліментних справ через мобілізацію відповідача.

Під час слухання справи:

Позивач ОСОБА_1 надала суду заяву, якою заявлені вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити та слухати справу у її відсутності.

Представник неповнолітньої ОСОБА_3 адвокат Галащук С.Ю. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, клопотань та заяв до суду не подавала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Білецька І.М. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, подала клопотання про роз`єднання позовних вимог щодо відповідачів та зупинення провадження у справі відносно ОСОБА_3 , оскільки той мобілізований до лав ЗСУ.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Устилузької міської ради Поліщук В.Р. подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності за наявними матеріалами справи.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її батьками є відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області по справі № 154/2116/16 від 27 вересня 2016 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позбавлені батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У цьому ж рішенні ухвалено з батьків дитини стягнути аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі у розмірі по 300 грн. щомісячно з кожного до досягнення дитиною повноліття.

Розпорядженням Володимир-Волинської РДА Волинської області № 403 від 19 жовтня 2016 року ОСОБА_4 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Розпорядженням Володимир-Волинської РДА Волинської області № 408 від 24 жовтня 2016 року «Про встановлення опіки над малолітньою ОСОБА_4 » ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З довідки в/ч НОМЕР_2 від 08.07.2026 року вбачається, що солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 24.02.2023 року.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У силу ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина заробітку (доходу) матері, батька, як передбачено статтею 183 СК України, визначається судом. При цьому розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на розмір визначеного законодавством України прожиткового мінімуму на дітей віком від 6 до 18 років, суд приходить до висновку, що зміна способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 з 300 грн на дитину на 1/4 частки заробітку (доходу) платників аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця буде необхідним і достатнім для матеріального забезпечення неповнолітньої дитини та є розумним і таким, що не суперечить нормам матеріального права, відповідає інтересам дитини, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Позивач від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з кожного відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 7-13, 263, 265, 273, 280, 430 ч.1 ЦПК України, ст. 150, 181-183 СК України, враховуючи Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року, ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. 51 Конституції України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_4 , місце проживання АДРЕСА_5 ), третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Устилузької міської ради (код ЄДРПОУ 40270407, вул. Володимирська,40, м. Устилуг Володимирського району Волинської області) про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів, призначених рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.09.2016 року, з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до сплати на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми 300 грн. на частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Змінити спосіб стягнення аліментів, призначених рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.09.2016 року, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до сплати на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми 300 грн. на частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина КУСІК