Court ruling № 139796591, 16.09.2026, Bobrynets District Court of Kirovohrad Oblast

Справа № 383/1650/26

Номер провадження 1-кс/383/254/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кулу, Тенківського району, Магаданської області, українця, громадянина України, з середня освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, депутатом будь-яких рад не являється, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді водія відділення зв`язку взводу управління 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , в званні «солдат», у відповідності до ст.89 КК України вважається таким, що судимостей не має,

у кримінальному провадженні №62025100130001877 від 01.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025100130001877 від 01.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 діб, якому повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_5 , 13.02.2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації та перебуваючи на посаді водія відділення зв`язку взводу управління 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , в званні «солдат», діючи умисно в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив тимчасове розташування підрозділу, а саме військової частини НОМЕР_1 (поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 ), без поважних причин в умовах воєнного стану, перебуваючи в різних місцях, та ухилявся від проходження військової служби, використовуючи виниклий у зв`язку із цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби, поки ОСОБА_5 не було затримано поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюслідчий посилався на обґрунтованість пред`явленої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити нове кримінальне правопорушення, та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник заперечила проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що слідчим не доведено наявність ризиків. Враховуючи особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, сталі родинні зв`язки, являється військовослужбовцем, внаслідок участі у бойових діях отримав травму, внаслідок чого погіршився стан його здоров`я, має часті напади епілепсії, на підтвердження чого надала медичну документацію, вважає, що відносно підозрюваного можливо обрати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання слідчого, підтримав заперечення захисника.

Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обгрунтовується, заслухавши думку учасників справи, приходжу до наступного висновку.

Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділенням відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування об`єднаного кримінального провадження №62025100130001877 від 01.04.2025 року відносно ОСОБА_5 , якому 14.09.2026 року повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

14.09.2026 року о 10 год. 00 хв. ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами, що долучені до клопотання.

З об`єктивних причин на початку цього досудового розслідування, неможливо і передчасно дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Ці обставини остаточно з`ясовує суд на стадії судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред`явленої підозри, що виконав слідчий.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

Слідчий суддя взяв до уваги обставини пред`явленої підозри, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, та якому інкримінується самовільне залишення військової частини понад три доби в умовах дії воєнного стану.

Крім того, підозрюваний вважається таким, що судимостей не має, не одружений, утриманців не має, тобто не має стійких соціальних зв`язків, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та проходження служби характеризується посередньо, є військовослужбовцем, але не має сталих соціальних зв`язків.

Злочини, по якому ОСОБА_5 пред`явлено повідомлення про підозру, є тяжким, умисним, закінченим. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні злочину за ч.5 ст.407 КК України, - позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Оцінюючи доводи слідчого про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

Ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку. Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому усвідомлюючи тяжкість злочину та розуміючи міру покарання, яка може бути застосована у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Крім того, на території України триває військова агресія з боку Російської Федерації, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, і пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил. Зазначена обставина не виключає можливості здійснення підозрюваним спроб перетину межі військового зіткнення та залишитися на окупованій території України, що фактично виключить можливість розшуку та притягнення до кримінальної відповідальності або взагалі надасть можливість виїхати до Російської Федерації.

Також, ОСОБА_5 може продовжити злочин, у якому підозрюється, а саме продовжити ухилення від служби без поважних причин в умовах воєнного стану.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження, даних про особу підозрюваного та тяжкість інкримінованого підозрюваному правопорушення, на даний час існують ризики того, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому доводи захисника з приводу того, що слідчим не доведено наявність ризиків, слідчий суддя визнає необґрунтованими та безпідставними.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, являється військовослужбовцем, внаслідок участі у бойових діях отримав травму, внаслідок чого погіршився стан його здоров`я не спростовують висновок слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Окрім того, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що ч.8 ст.176 КПК України, яка є імперативною нормою закону передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Таким чином, необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повністю збігається із правовою позицією Європейського суду з прав людини, зокрема викладених у наступних рішеннях, зокрема «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, у якому суд приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес превелює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою; «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 у якому, Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою; «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10год. 00 хв. 14.09.2026 року.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року «2102-ІХ» в Україні введено воєнний стан, який діє на час розгляду клопотання.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема статтею 407 КК України, проте це є правом, а не обов`язком слідчого судді.

Беручи до уваги характеризуючи дані підозрюваного, його майновий та сімейний стан слідчий суддя дійшов висновку, що при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно визначити заставу двадцять п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 183, 193-197, 309, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 обчислювати з 10год. 00 хв. 14.09.2026 року.

Застосований запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_5 припиняє свою дію о 10 год. 00 хв. 12.11.2026 року.

Визначити ОСОБА_5 двадцять п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 83200 (вісімдесят три тисячі двісті) гривень 00 копійок, яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA768201720355219001015002505, призначення платежу: «застава за ОСОБА_5 по клопотанню № 383/1650/26, провадження №1-кс/383/254/26, Бобринецький районний суд Кіровоградської області, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя ОСОБА_1