Decision № 139796201, 16.09.2026, Mahdalynivka District Court of Dnipropetrovsk Oblast

справа № 179/1224/26

провадження № 2/179/1177/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Чорної А.О.,

секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21.03.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2176131, за умовами якого відповідач отримав 5 050 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.

Унаслідок не належного виконання зобов`язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість у сумі 15 028,80 грн.

30.10.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за Договором № 2176131 про надання споживчого кредиту від 21.03.2020.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 15 028,80 грн., а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26.06.2026 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 27.07.2026 витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що становить банківську таємницю.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог процесуального закону. Заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність суду не надав. Відзив на позовну заяву не надав.

Оскільки відповідачем не було надано відзиву на позов, тому суд приймає до уваги лише докази, надані позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 21.03.2020 між ТОВ «Авентус Україна» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2176131, згідно якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит в сумі 5 050 грн. на строк 14 днів.

Дата повернення кредиту (04.04.2020) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору.

Згідно п.1.1. кредитного договору, укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору (п. 1.4. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується:

-у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки;

-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору;

-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1 4.6 Договору;

- у межах періоду прострочення, але не більше 90 -та календарних днів поспіль до моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України. .

Пунктом 1.5.1. Кредитного договору зазначено, що знижена процентна ставка 1,62% в день та застосовується в межах строку надання кредиту, визначеного в п.1.4 Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідує за датою закінчення такого строку.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору визначено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.

Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п. 2.5. Кредитного договору).

Відповідно до 4 розділу Кредитного договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено.

За п. 4.1 Договору Строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п.4.2. 4.5 Договору.

Згідно п. 4.2 договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 договору.

Згідно п. 4.3 договору Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем.

Згідно п. 4.4 договору товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті.

Згідно п.4.5 договору у випадку акцептування товариством пропозиції споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених у п. 4.3 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Згідно п. 4.6 договору вказаний в цьому розділі порядок внесення змін до Договору щодо продовження строку кредиту, Сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля Сторін виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину.

Розділом 5 Кредитного договору передбачено, що Товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором, а споживач в свою чергу зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Згідно з п. 9.2. кредитного договору договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

ТОВ Авентус Україна свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, що визначені умовами кредитного договору.

ТОВ Авентус Україна надало відповідачу кредит в сумі 5 050 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ Вей Фор Пей про перерахування коштів та довідкою ПриватБанку, з якої вбачається, що на рахунок відповідача № НОМЕР_3 були зараховані 21.03.2020 кошти у розмірі 5050 грн.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту не виконав у повному обсязі.

З картки обліку Договору вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 було здійснено 04.04.2020 платіж щодо сплати погашення заборгованості по процентам у розмірі 1 141,81 грн., проценти нараховувалися позивачем до 21.07.2020.

30.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» було укладено Договір факторингу № ККАУ - 30102020, відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» право вимоги заборгованості за договорами кредиту.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № ККАУ 30102020 Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги, зокрема, за Договором про надання споживчого кредиту № 2176131 від 21.03.2020, що укладений між ТОВ Авентус Україна та ОСОБА_1 у розмірі 15 028,80 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Частиною 1ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору,

умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Із вказаних норм права та із аналізу матеріалів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.

Кредитний договір між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Доказів погашення заборгованости за кредитом відповідачем не надано.

Разом із тим судом встановлено, що відповідач узяв кредит у розмірі 5 050 грн за користування якого після закінчення договору повинен був сплатити проценти у розмірі 1 141,81 грн (знижена процентна ставка), що слідує із графіку платежів (а.с.22), загальна сума до сплати 6 191,81 грн., з яких сума позики 5 050 грн, сума нарахованих процентів 1 141,81 грн.

У разі несплати процентів за користування кредитом після закінчення дії договору застосовується стандартна ставка у розмірі 1,90% в день від суми кредиту.

Згідно з п. 1.4 договору строк кредиту встановлено у 14 днів.

Судом встановлено, що відсотки за користування кредитом відповідачем ОСОБА_1 були внесені вчасно, а саме: 04.04.2020 1 141,81 грн. (сплата процентів).

Втім, проценти за користування кредитом в сумі 9 978,80 грн., були нараховані позивачем на 21.07.2020. При цьому строк дії договору становив 14 днів, тобто до 04.04.2020.

Доказів, які свідчать про подальше узгодження сторонами істотних умов кредитування, матеріали справи не містять.

Так, п. 4.2 Кредитного договору передбачено, що споживач у випадку, якщо заборгованість за кредитним складає не менше 400 грн, може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.4.3 Договору.

Пунктом 4.3 цього Договору передбачено, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Відповідно до п.4.4 Кредитного договору товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти.

Позивачем не надано доказів того, що дія кредитного договору була пролонгована у спосіб визначений умовами договору.

Пролонгація строку кредиту не відбувається автоматично лише на підставі дій позичальника щодо сплати процентів. Обов`язковою умовою пролонгації є вчинення товариством конкретних акцептуючих дій, передбачених п. 4.4 кредитного договору.

Кредитний договір укладений 21.03.2020 строком на 14 днів, тобто до 04.04.2020. Отже нарахування кредитором відсотків після закінчення строку кредитування суперечить умовам кредитування і нормам ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у Постанові Великої Палати від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

У зв`язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивач не довів достатніми та допустимими доказами направлення відповідачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту із зазначенням нової дати повернення на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті, тому суд приходить до висновку, що борг за кредитом слід визначати виходячи з 14-денного строку кредитування, з урахуванням сплачених позичальником платежів.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти, які у повному обсязі ним не повернуто.

Після закінчення дії договору неповернотою залишалася суму у розмірі 5 050 грн, що становить тіло кредиту.

Проте, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 08.04.2020 здійснив погашення у розмірі 383,80 грн., що суд розцінює як оплату тіла кредиту, адже нарахування процентів після 04.04.2020 є неправомірним, оскільки у матеріалах справи відсутній будь-який доказ того, що строк дії договору було продовжено.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти, які у повному обсязі ним не повернуто.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість по кредитному договору, в сумі 4 666,20 грн. (оскільки нараховані проценти станом на 14 день після укладення кредитного договору були сплачені у повному обсязі, а кредитодавцем не було підтверджено пролонгацію кредитного договору), то залишалась лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 5 050 грн., проте, 08.04.2020 відповідачем було внесено 383,80 грн., тому 5 050 грн. 383,80 грн. = 4 666,20 грн.

Враховуючи наведене вище суд приходить до висновку, що після закінчення дії договору неповернотою залишалася сума у розмірі 4 666,20 грн, що становить тіло кредиту.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 01.07.2025 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правничої допомоги № 0107, до якого додано акт № 2609 від 08.06.2026 наданих послуг правової допомоги на суму 8000 гривень та детальний опис виконаних робіт.

У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу незалежно від того, чи вони вже сплачені чи тільки мають бути сплачені.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене та враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 483,87 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 826,63 гривень.

Керуючись ст. ст. 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2176131 від 21.03.2020 у розмірі 4 666,20 гривень (чотири тисячі шістсот шістдесят шість гривень 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмір 826,63 гривень (вісімсот двадцять шість гривні 63 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 483,87 (дві тисячі чотириста вісімдесят три гривень 87 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корп. 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Чорна