Court ruling № 139767503, 15.09.2026, Chernyakhiv District Court of Zhytomyr Oblast

Справа №293/1545/25

Провадження № 4-с/293/12/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

з участю секретаря судових засідань Ничипорук Н.А.,

представника скаржника Сидорчука М.В.,

представника стягувача Шостак С.В.,

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БСБС+» на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СКАРГИ

ТОВ «БСБС+» через свого представника Прищепу А.Д. звернулось до суду з скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за змістом якої просить: визнати протиправними і скасувати постанови державного виконавця від 30.07.2026 у виконавчому провадженні №81619797, а саме:

-про відкриття виконавчого провадження;

-про стягнення з боржника виконавчого збору;

-про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

-про арешт коштів боржника.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 30.07.2026 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. відкрито виконавче провадження №81619797 за виконавчим листом, виданим Черняхівським районним судом Житомирської області по справі №293/1545/25. В цей же день державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору; витрат на проведення виконавчий дій та накладено арешт на рахунки.

Скаржник вважає, що виконавче провадження відкрите з порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки на момент винесення рішення у справі №293/1545/25, видачі виконавчого листа та на момент винесення оскаржуваних постанов місцезнаходженням ТОВ «БСБС+» є Житомирська область, м.Радомишль, вул. Мала Житомирська,10, офіс 2. На підставі п. 10.ч. 4 зазначеного Закону державний виконавець повинен був повернути виконавчий документ без прийняття до виконання. За вказаних обставин державним виконавцем протиправно винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, стягнення витрат на проведення виконавчий дій, арешт коштів боржника та стягнення виконавчого збору.

Посилаючись на вимоги ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» представник ТОВ «БСБС+» просить визнати протиправними та скасувати вказані постанови.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою від 11.08.2025 суд прийняв скаргу до розгляду та призначив судове засідання на 12 год 00 хв. 13.08.2026 (а.с.12).

13.08.2026 розгляд справи відкладено за клопотанням стягувача на 14:00 год. 26.08.2026 (а.с.20).

26.08.2026 до суду надійшло заперечення на скаргу подане представником стягувача ОСОБА_1 адвокатом Шостак С.В., в якому вказує, що з доводами скарги не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Зазначає, що згідно ч.1 ст.24 Закону «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Вказує, що в заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач зазначив місце знаходження боржника: 04050, місто Київ, вул.Юрія Іллєнка, 12, яке територіально відноситься та підпорядковується Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Звертає увагу, що скаржник у скарзі, поданій суду, також зазначає своє місцезнаходження за адресою: 04050, м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, 12.

З вказаних підстав просить відмовити в задоволенні скарги (а.с.29-34).

27.08.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на скаргу від Шевченківського відділу ДВС у м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. У відзиві державний виконавець Лисенко О.В. вказала, що вимоги викладені у скарзі не визнає в повному обсязі з тих підстав, що у виконавчому документі, місце знаходження боржника вказано: м.Київ, вул. Ю.Іллєнка, 12, а згідно ст.28 Закону «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження, тому підстав для винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання відсутні. Просить відмовити в задоволенні скарги (а.с.39-41).

26.08.2026 та 10.09.2026 представник скаржника - адвокат Сидорчук М.В. в судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити. Вказав, що постанови державного виконавця від 30.07.2026 про відкриття виконавчого провадження №81619797; про стягнення з боржника виконавчого збору; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій; про арешт коштів боржника є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки виконавче провадження відкрите не за місцем реєстрації та знаходження скаржника ТОВ «БСБС+» за адресою: 12201, Житомирська область, м.Радомишль, вул.Мала Житомирська, 10 оф.2.

Також представник скаржника вказав, що товариство зверталось з заявою до Шевченківського відділу ДВС у м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування вказаних постанов, однак, будь якої відповіді на час розгляду скарги в суді не отримали.

Втім, адвокат Сидорчук М.В. в судовому засіданні не заперечував, що і на даний час ТОВ «БСБС +» отримує кореспонденцію за адресою в м.Києві, хоча фактичним та юридичним місцем знаходження товариства є м. Радомишль, вул. Мала Житомирська, буд 10, оф.2.

Представник стягувача ОСОБА_1 Шостак С.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги та вказала, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону «Про виконавче провадження». Постанова про відкриття виконавчого провадження та решта постанов від 30.07.2026, винесених державним виконавцем в межах виконавчого провадження №81619797 є законними. Просить врахувати позицію Верховного суду, викладену у постанові від 19.03.2025 у справі № 372/3539/23 та відмовити в задоволенні скарги (а.с.35-38).

10.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши проголошення повного тексту ухвали на 14:00 год. 15.09.2026.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, що 30.07.2026 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81619797 з виконання виконавчого листа №293/1545/25, виданого 02.06.2026 Черняхівським районним судом Житомирської області про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «БСБС+» (код ЄДРПОУ 45090560) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,33 га за кадастровим номером 1825683600:10:000:0076 на території Жадьківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Адреса боржника вказана: м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, 12 (а.с.6).

Крім того, 30.07.2026 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. винесено постанови про арешт коштів боржника ТОВ «БСБС+»; про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.7-9).

Із долученого до матеріалів справи представником скаржника витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого з підсистеми "Електрорнний суд": Товариство з обмеженою відповідальністю «БСБС+», ідентифікаційний корд юридичної особи 45090560, місцезнаходженням юридичної особи значиться: Україна, 04050, місто Київ, вул. Іллєнка Юрія, будинок 12 (а.с. 4).

Втім, з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стаеом на 03.02.2026 місцезнаходженням ТОВ «БСБС+» є адреса: 12201, Житомирська область, Житомирський район, м.Радомишль, вул. Мала Житомирська, 10 (а.с.5).

Також з договору оренди №10 від 03.02.2026 та акту приймання передачі від 03.02.2026 вбачається, що юридичною адресою та фактичним місцем знаходження ТОВ «БСБС+» значиться адреса: 12201, Житомирська область, Житомирський район, м.Радомишль, вул. Мала Житомирська, 10 (а.с.42-50).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Порядок вчинення виконавчих дій регламентований Законом України «Про виконавче провадження».

У частині першій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішень на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 3 ч.1 ст.4 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав виконавчий документ, заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону або заяву про поновлення виконавчого провадження відповідно до статті 37-1 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди;

13) виконавчий документ, щодо якого подано заяву про примусове виконання, перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби, у приватного виконавця.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Також вимогами п. 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 передбачено, що виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Так, судом встановлено, що рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 13.04.2026 у справі №293/1545/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано відсутнім право оренди ТОВ «БСБС +» (код ЄДРПОУ 45090560) на земельну ділянку площею 0,33 га з кадастровим номером 1825683600:10:000:0076 на території Жадьківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області. Зобов`язано ТОВ «БСБС +» повернути ОСОБА_1 вище вказану земельну ділянку та стягнути з ТОВ «БСБС +» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. Адресою ТОВ «БСБС+» вказано: вул.Юрія Іллєнка, 12, м.Київ. Рішення набрало законної сили 26.05.2026.

02.06.2026 у справі видано виконавчий лист, де адресою місця знаходження юридичної особи ТОВ «БСБС+» також вказано: вул.Юрія Іллєнка, 12, м. Київ.

За заявою стягувача ОСОБА_1 на виконання виконавчого листа у справі № 293/1545/25, 30.07.2026 головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №81619797; про арешт коштів боржника ТОВ «БСБС+»; про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з частиною першою статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Тлумачення цих норм дозволяє дійти висновку про те, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

У пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця...».

При цьому норма ст. 447 1 ЦПК України, яка регулює право на звернення із скаргою до суду, є аналогічною нормі ст.339 ГПК України.

Мотивуючи подану скаргу, представник ТОВ «БСБС+» вважає, що виконавче провадження №81619797 відкрите з порушенням положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, оскільки боржник не має жодного майна на території вчинення виконавчих дії державним виконавцем ВП№81619797, яке підлягає стягненню, а також адресою фактичного та юридичного місця знаходження боржника є: Житомирський район, м.Радомишль, вул. Мала Житомирська, 10, тобто територія на яку не поширюються функції Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Посилаючись на вимоги п.10 ч.4 ст.4 Закону «Про виконавче провадження» вважає безпідставним не повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби, так як виконавчий документ було пред`явлено не за підвідомчістю.

Однак, на переконання суду, стягувачем вірно звернено виконавчий лист у справі № 293/1545/25 до виконання Шевченківському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, так відповідач під час розгляду справи № 293/1545/2 не повідомляв суд про зміну місця реєстрації юридичної особи, що й стало підставою для видачі судом виконавчого листа із зазначеннням адреси боржника: АДРЕСА_1 .

Окрім того, представником скаржника не доведено під час розгляду скарги в суді, що після внесених змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про місцезнаходження юридичної особи фактичною адресою, тобто реальним місцем перебування ТОВ «БСБС+» не є м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, 12.

Встановлено, що ТОВ «БСБС +», як на час розгляду справи в суді №293/1545/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «БСБС+» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку, так і на час відкриття виконавчого провадження та розгляду скарги в суді продовжує отримувати поштову кореспонденцію за адресою: м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, 12, що не заперечувалось представником скаржника в судовому засіданні.

Крім того, звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконався скаржник -ТОВ «БСБС+» також зазначає адресу місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, 12, що також підтверджується долученим представником товариства до матеріалів справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманим з підсистеми "Електрорнний суд", де місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «БСБС+» також значиться вказана вище адреса.

Окрім того, звертаючись до суду з даною скаргою, представник ТОВ "БСБС+" не зазначив, які саме права товариства порушені діями приватного виконавця при відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 293/1545/25.

Судом також не встановлено за захистом яких саме порушених прав та інтересів звернувся скаржник у своїй скарзі і яким чином вони будуть поновлені, скасуванням постанов, прийнятих державним виконавцем на виконання рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 13.04.2026.

Суд зауважує, що рішення суду по справі №293/1545/25, на підставі якого видано виконавчий лист, набрало законної сили, на час пред`явлення виконавчого документа до виконання не скасоване та виконавчий лист, виданий на його виконання, не визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.

Втім, посилання представника скаржника на постанову Верховного суду від 09.12.2021 у справі № 160/1334/21, у якій вказується на те, що ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника, місцезнаходженням боржника юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, не спростовує висновків суду у цій справі.

І хоча у своєму рішенні Верховний Суд наголосив, що відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що в цьому провадженні не доведено порушень прав боржника, що могло бути виражено у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо)».

Враховуючи вище зазначене та те, що інші обставини, перелік яких визначений ч.4 ст.4 Закону «Про виконавче провадження» для повернення виконавчого документа стягувачу відсутні, відтак головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В., не маючи, зокрема, прямого обов`язку перевіряти реальну адресу боржника перед відкриттям провадження, відповідно не мав і правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.При цьому, судом не встановлено порушень з боку державного виконавця для вчинення боржником дій, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

За даних обставин справи суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої скарги, у зв`язку з чим відмовляє в її задоволенні.

Керуючись ст. 43, 44, 77-83, 137, 141, 450, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БСБС+», на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відмовити за безпідставністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Людмила ПРОЦЕНКО