Court ruling № 139745153, 11.09.2026, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.09.2026м. СумиСправа № 920/867/26Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/867/26

за позовом Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми,

Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 23823253)

до відповідача: Приватного підприємства «Школа інклюзивної реалізації інвалідів

та професійної адаптації» (вул. Магістратська, 35, кв. 4, м. Суми, 40000,

код ЄДРПОУ 45877523)

про стягнення 147 798 грн 35 коп.,

УСТАНОВИВ:

07.07.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 147 798 грн 35 коп. за використання без оформлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:05:003:0002 площею 0,6300 га, за адресою м. Суми, вул. Новорічна, 5 за період з 20.02.2025 по 12.03.2026, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/867/26; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

17.08.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду відзив (вх.№4230) на позовну заяву, згідно з яким Приватне підприємство «Школа інклюзивної реалізації інвалідів та професійної адаптації» заперечує проти позовних вимог Сумської міської ради та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Окрім цього, відповідно до змісту відзиву на позов Приватне підприємство «Школа інклюзивної реалізації інвалідів та професійної адаптації» заявляє клопотання (вх.№4174) про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, а також клопотання (вх.№4173) про поновлення процесуального строку на подання відзиву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

08.09.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь (вх.№4644, 4143) на відзив на позовну заяву, відповідно до якої Сумська міська рада вказує на необґрунтованість доводів відповідача, наведених у відзиві на позов, та просить суд визнати причини пропуску процесуального строку для подачі відповіді на відзив на позовну заяву по цій справі поважними, поновити пропущений строк, прийняти відповідь на відзив на позовну заяву та врахувати правову позицію позивача, викладену в ньому, під час прийняття рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Щодо клопотання (вх.№4173) відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та клопотання позивача

Частина 1 статті 252 ГПК України передбачає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні закріплені нормою статті 251 ГПК України, відповідно до 1 частини якої - відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 7 статті 252 ГПК України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Отже, згідно частини 1 статті 251 ГПК України та частини 7 статті 252 ГПК України процесуальний строк для надання відповідачем відзиву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у спрощеному позовному провадженні встановлений законом.

Тоді як, відповідно до частини 2 статті 251 ГПК України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Так, судом встановлено, що ухвалою від 13.07.2026 позивачу судом було встановлено семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України.

Приписами ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2025 у справі №920/464/24 колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений судом за умови звернення учасника справи із заявою про його поновлення, в якій він має навести причини пропуску, а суд - оцінити наведені причини та визначити їх поважність.

На суд покладається обов`язок визначити, наскільки сумлінно та швидко діяв заявник.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом підстав. У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про поновлення строку, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин його пропуску, встановити, чи є такий строк значним та чи не буде його поновлення втручанням у принцип юридичної визначеності. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження (подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №921/379/23, від 17.01.2025 у справі №9/41, від 19.11.2024 у справі №758/1436/21 та від 16.06.2021 у справі №910/15988/16).

Норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки інакше нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (постанови Верховного Суду від 13.05.2024 у справі №922/2825/23, від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).

Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.

Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

З наведених вище висновків виходив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2025 у справі №910/7746/20 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2018 зі справи № 904/5995/16.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 910/186/21).

Відтак, враховуючи наведені представником відповідача у відзиві на позовну заяву обґрунтування поважності пропуску строку на подання відзиву на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також беручи до уваги наведені представником позивача у відповіді на відзив на позовну заяву обґрунтування поважності пропуску строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку задовольнити клопотання відповідача (вх.№4176), поновити відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позов, долучити до матеріалів справи №920/867/26 відзив (вх.№4230) на позовну заяву, поновити відповідачу пропущений процесуальний строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; задовольнити клопотання позивача (вх.№4143), поновити позивачу пропущений процесуальний строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, долучити до матеріалів справи №920/867/26 відповідь (вх.№4644) на відзив на позовну заяву.

Щодо клопотання відповідача (вх.№4174) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін:

Згідно з ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

З огляду на обставини, визначені ч. ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України, характер спірних правовідносин та ціну позову, справа №920/867/26 є малозначною (п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України).

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи клопотання відповідача, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне призначити розгляд справи №920/867/26 у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Керуючись ст. 12, 113, 118, 119, 165, 166, 234, 235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Приватного підприємства «Школа інклюзивної реалізації інвалідів та професійної адаптації» (вх.№4173 від 17.08.2026) про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі задовольнити.

2. Поновити відповідачу пропущений процесуальний строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін

3. Поновити відповідачу пропущений процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №920/867/26.

4. Долучити до матеріалів справи відзив (вх.№4230 від 17.08.2026) на позовну заяву.

5. Клопотання Сумської міської ради (вх.№4143 від 08.09.2026) про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відповіді на відзив на позовну заяву задовольнити.

6. Долучити до матеріалів справи відповідь (вх.№4644 від 08.09.2026) на відзив на позовну заяву.

7. Клопотання Приватного підприємства «Школа інклюзивної реалізації інвалідів та професійної адаптації» (вх.№4174 від 17.08.2026) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задовольнити.

8. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 08.10.2026, 10:30. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, зал судового засідання № 5.

9. У разі, якщо на час початку судового засідання 08.10.2026 у Сумському районі буде тривати повітряна тривога, якщо немає клопотання про розгляд справи за відсутності представника сторони, з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, суд розпочне судове засідання в цей день у межах відведеного періоду часу, через 10 хв. після закінчення повітряної тривоги.

10. Рекомендувати сторонам скористатися своїми правами, зокрема, звернутися до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у порядку передбаченому ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, клопотанням про розгляд справи без участі учасника справи, з урахуванням того, що явка не є обов`язковою, або за наявності наміру скористатися правом приймати участь в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області - повідомити про це суд письмово.

11. Копію ухвали направити сторонам у справі.

12.Ухвала набирає законної з моменту її підписання 15.09.2026. Дана ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

СуддяС.В. Заєць