Decision № 139745083, 14.09.2026, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/979/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання С. Оліфер, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відділу освіти Колківської селищної ради Волинської області

до ОСОБА_1

про стягнення в сумі 21 492,89 грн,

за участю представників:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року Відділ освіти Колківської селищної ради Волинської області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 21 492,89 грн збитків.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, остання обґрунтована тим, що 05.03.2021 та 22.03.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договори про публічні закупівлі, а 25.08.2021 - додаткові угоди, якими збільшено вартість товару, що поставлявся за вказаними договорами. Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Колківської селищної ради Волинської області, за результатами якої складено Акт ревізії, де встановлено, що внаслідок внесення до договорів змін в частині неправомірного підвищення ціни за одиницю товару у ревізійному періоді відділу освіти завдано матеріальної шкоди на загальну суму 21 492,89 грн. На підставі Акту ревізії надіслано позивачу вимогу про усунення виявлених порушень шляхом зобов`язання останнього забезпечити відшкодування на користь місцевого бюджету матеріальної шкоди (збитків) в сумі 21 492,89 грн (в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з відповідачем), заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості товару. Як наслідок, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 21 492,89 грн збитків.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на статтю 632 ЦК України, статтю 180 ГК України, пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» тощо.

27.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у зв`язку з коливанням ціни товару на ринку позивачу було запропоновано збільшити її. Позивач на вказану пропозицію погодився, в результаті чого були укладені додаткові угоди. Відповідач також зазначає, що позов до нього пред`явлено через п`ять років, тоді як загальна позовна давність становить три роки. Крім того, позов поданий до господарського суду, однак відповідач згідно з випискою з ЄДРЮОФОПГФ припинив підприємницьку діяльність 02.05.2022, відтак спір повинен розглядати суд загальної юрисдикції.

04.09.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, за якою відповідач при ініціюванні зміни ціни за одиницю товару за укладеними договорами використав інформацію, яка не обґрунтовувала збільшення ціни, що призвело до завдання матеріальної шкоди на загальну суму 21492,89 грн, що відображено в Акті ревізії. Щодо позовної давності, то у період з 02.04.2020 по 03.09.2025 загальна позовна давність в три роки, передбачена статтею 257 ЦК України, була зупинена. Оскільки правовідносини між сторонами виникли у 2021 році, відтак перебіг позовної давності ще не почався, її слід рахувати з 04.09.2025, отже, позовна давності спливає 04.09.2028. Стосовно підсудності вказаного спору, то якщо стороною у правовідносинах виступала фізична особа - підприємець, то припинення надалі підприємницької діяльності відповідачем не змінює правовий статус особи у цих правовідносинах, а отже спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 12.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 14.09.2026.

14.08.2026 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

05.03.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір про закупівлю № 1154, за пунктами 1.1., 1.2. якого постачальник зобов`язався у 2021 році поставити покупцеві товари, зазначені в пункті 1.2. цього договору, а покупець прийняти та оплатити такі товари. Найменування товару: ДК 021:2015-15530000-2 Вершкове масло (вершкове масло з вмістом жиру від 72,5% до 85%).

Згідно з пунктами 2.1.-2.4. договору ціна цього договору становить 285 087,00 грн без ПДВ. Замовник оплачує поставлений постачальником товар за цінами, зазначеними у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціни, вказані в специфікації, включають вартість перевезення, відвантаження (заклад освіти або ДНЗ), пакування, маркування. Оплата проводиться після пред`явлення постачальником рахунку та накладної протягом 20 банківських днів з моменту підписання замовником накладної.

Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до договору, погоджено кількість товару вершкове масло «Масло селянське солодко вершкове 72,5%», виробник ТОВ «Укрмолпродукт» 1 630 кг, ціну за одиницю -174,90 грн/кг, загальна вартість - 285 087,00 грн без ПДВ.

Товар за цим договором постачається декількома партіями протягом року на підставі письмових заявок відповідно до накладених (пункт 5.1. договору).

У пункті 11.1. договору передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися протягом 90 днів після підписання договору до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами ціни, а також в інших випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом б/н та дати відповідач повідомив позивача про необхідність підписання додаткової угоди в частині зміни ціни у зв`язку з її коливанням на ринку.

25.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1, пунктом 1 якої змінено додаток № 1 до договору в частині вартості за одиницю товару, а саме: ціну за одиницю (кг) товару «Масло вершкове» становить 191,00 грн за кг без ПДВ.

За пунктом 7.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного його виконання.

Окрім того, 22.03.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір про закупівлю № 180, за пунктами 1.1., 1.2. якого постачальник зобов`язався у 2021 році поставити покупцеві товари, зазначені в пункті 1.2. цього договору, а покупець прийняти та оплатити такі товари. Найменування товару: 15220000-6-риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожене (риба свіжоморожена хек для загальноосвітніх шкіл та ДНЗ відділу освіти Колківської селищної ради).

Згідно з пунктами 2.1.-2.4. договору ціна цього договору становить 235 935,00 грн без ПДВ. Замовник оплачує поставлений постачальником товар за цінами, зазначеними у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору. Ціни, вказані в специфікації, включають вартість перевезення, відвантаження (заклад освіти або ДНЗ), пакування, маркування. Оплата проводиться після пред`явлення постачальником рахунку та накладної протягом 20 банківських днів з моменту підписання замовником накладної.

Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до договору, погоджено кількість товару - риба свіжоморожена (хек, тушка без голови) 3 150 кг, ціну за одиницю - 74,90 грн/кг, загальна вартість - 235 935,00 грн без ПДВ.

Товар за цим договором постачається декількома партіями протягом року на підставі письмових заявок відповідно до накладених (пункт 5.1. договору).

У пункті 11.1. договору передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися протягом 90 днів після підписання договору до повного виконання зобов`язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та узгодженого зменшення сторонами ціни, а також в інших випадках, передбачених частиною п`ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Листом б/н та дати відповідач повідомив позивача про необхідність підписання додаткової угоди в частині зміни ціни у зв`язку з її коливанням на ринку.

25.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1, пунктом 1 якої змінено додаток № 1 до договору в частині вартості за одиницю товару, а саме: ціну за одиницю (кг) товару «Риба свіжоморожена (хек, тушка без голови)» становить 81,00 грн за кг без ПДВ.

За пунктом 7.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків до повного його виконання.

З 25.03.-16.06.2025 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Колківської селищної ради Волинської області. У результаті ревізії складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відділу освіти Колківської селищної ради Волинської області за період з 01.01.2021 по 28.02.2025 від 23.06.2025 №130303- 22/017 (Акт ревізії).

Відповідно до розділу 4 «Організація та здійснення державних закупівель» Акту ревізії встановлено випадки неправомірного внесення змін до істотних умов окремих договорів, укладених у 2021 році. Зокрема, відповідно до затвердженого плану закупівель на 2021 рік 18.02.2021 в електронній системі закупівель розміщене оголошення про відкриті торги на закупівлю риби мороженої (ДК 021:2015:15220000-6) з очікуваною вартістю 240 000,00 грн (ідентифікатор закупівлі UA-2021-02-18-012643- b). Для участі у торгах подали свої пропозиції два учасника, серед яких найбільш економічно вигідною електронною системою закупівель визначено пропозицію відповідача, з яким відділом освіти укладено договір про закупівлю від 22.03.2021 №180. Як вбачається із укладеного договору, сторони досягли згоди за всіма його істотними умовами. Зокрема, предметом цього договору визначено постачання 3150 кг Риби свіжомороженої (тушка без голови) за ціною 74,9 грн за кг. Середньоринкова ціна на цей товар на території України у місяці укладання договору становила 83,07 грн. Ревізією встановлено, що за ціною, обумовленою початковими умовами договору, упродовж березня-червня 2021 року поставлено продукції на 66 661,0 грн, за яку замовником сплачено її повну вартість. У ході виконання умов цього договору у серпні 2021 року до його істотних умов внесено зміни в частині підвищення ціни одиниці товару шляхом укладання додаткової угоди №1 від 25.08.2021. Зокрема, за умовами вказаної угоди вартість одного кг товару встановлена в сумі 81,0 грн, внаслідок чого її підвищено на 6,1 грн або на 8,1 % до діючої ціни. Перевіркою документів, що стали підставою для внесення змін до договору, встановлено, що ці зміни ініційовано постачальником товару шляхом направлення на адресу відділу освіти письмового звернення без номера та без дати, обґрунтованого коливанням цін на ринку. На підтвердження зазначеного постачальником долучено до свого звернення інформацію Головного Управління статистики у Рівненській області, у якій зазначено, що у липні 2021 року середня споживча ціна на рибу морожену становила 81,04 грн за кг (лист управління статистики № 14- 12/2616-21). Дослідженням зазначеної інформації встановлено, що згідно із застереженням, розміщеним під зазначеною інформацією Головного управління статистики в Рівненській області, наведені в інформації середні ціни є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей. Водночас у листі відсутня будь-яка інша інформація про чинну ринкову ціну на товар, її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку у бік збільшення або зменшення, і свідчила про тенденцію до зростання чи падіння цін на ринку товарів або могла б бути для підтвердження коливання ціни на відповідні види товарів за період від дати укладення договору до дати внесення змін до нього. Отже, постачальником при ініціюванні зміни ціни за одиницю товару використано інформацію, яка жодним чином не обґрунтовувала наявність таких змін, а саме коливання ціни за одиницю такого товару у сторону збільшення, що свідчить про необґрунтоване внесення змін до договору, а отже є порушенням вимог пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону №922. Дослідженням інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Держкомстату України (https://www.ukrstat.gov.ua), встановлено, що у березні 2021 року (місяці проведення аукціону та укладення договору) на території України середня ціна на рибу морожену становила 83,07 грн, а у серпні 2021 року (місяці внесення змін згідно з додатковою угодою №1) 84,87 грн/кг, що свідчить про коливання ціни на відповідний товар на рівні 2,2%. Відтак підвищення ціни на рибу морожену у серпні 2021 року на 8,1 % є не пропорційним величині коливання ціни товару на ринку, що призвело до порушення вимоги пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону №922, внаслідок чого постачання вказаної продукції з 07.09.2021 здійснювалося за завищеною ціною. Так, у період з вересня по грудень 2021 року відповідачем здійснено постачання риби мороженої за ціною 81,0 грн в кількості 1687,6 кг. З урахуванням зазначеного в ході ревізії проведено перерахунок цін поставки товару, виходячи з ціни товару без урахування умов неправомірно укладеної додаткової угоди №1. За його результатами встановлено, що внаслідок оплати поставленого товару за завищеною вартістю, визначеною відповідно до додаткової угоди №1 від 25.08.2021, відділом освіти понесено додаткових непродуктивних втрат на загальну суму 10 311,44 грн (1687,6 кг*3,11 грн/кг), чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Аналогічні порушення щодо підвищення ціни з недотриманням пропорційності до рівня коливання середніх цін на аналогічну продукцію на ринку встановлено при внесенні змін до істотних умов договору № 154 від 05.03.2021, укладеного з тим же відповідачем за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2021-01-27-011601-b). Предметом цього договору є постачання у 2021 році 1630,0 кг вершкового масла за ціною 174,9 грн/кг на загальну суму 285 087,00 грн. Однак за умовами додаткової угоди №1 від 25.08.2021 до вказаного договору ціну товару підвищено до 191,0 грн/кг, або на 16,1 грн, що складає 9,2 %. За ціною, обумовленою початковими умовами договору, упродовж березня-червня 2021 року поставлено продукції на 159 033,99 грн, за яку замовником сплачено повну її вартість. Перевіркою документів, що стали підставою для внесення змін до договору, встановлено, що ці зміни ініційовано постачальником товару шляхом направлення на адресу відділу освіти письмового звернення без номера і дати з проханням підписати додаткову угоду про підвищення ціни на масло вершкове, обґрунтовану коливанням цін на ринку. На підтвердження своїх дій постачальником долучено до звернення інформацію про середні споживчі ціни, що склалися на ринку Рівненської області у липні 2021 року на окремі продукти харчування. Зокрема, ціна на масло вершкове (фасоване по 200 гм) у цьому періоді становила 44,54 грн. Дослідженням інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Держкомстату України (https://www.ukrstat.gov.ua), встановлено, що у лютому 2021 року (місяці подання пропозицій та проведення аукціону) на території України середня ціна на масло вершкове (фасоване по 200 грам) становила 45,04 грн, а у серпні 2021 року (місяці внесення змін згідно з додатковою угодою №1) 47,41 грн/кг, що свідчить про коливання ціни на відповідний товар на рівні 5,3 %. Отже, підвищення ціни на масло вершкове у серпні 2021 року на 9,2 % є непропорційним величині коливання ціни товару на ринку, що призвело до порушення вимоги пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону №922, внаслідок чого постачання вказаної продукції з 07.09.2021 здійснювалося за завищеною ціною. Так, у період з вересня по грудень 2021 року відповідачем здійснено постачання 694,5 кг масла вершкового за ціною 191,0 грн за кг. З урахуванням зазначеного в ході ревізії проведено перерахунок цін поставки товару, виходячи з ціни товару без урахування умов неправомірно укладеної додаткової угоди №1. За його результатами встановлено, що внаслідок оплати поставленого товару за завищеною вартістю, визначеною відповідно до додаткової угоди №1 від 25.08.2021, відділом освіти понесено додаткових непродуктивних втрат на загальну суму 11 181,45 грн (694,5 кг*16,1 грн/кг), чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму. Загалом внаслідок внесення до договорів змін в частині неправомірного підвищення ціни за одиницю товару у ревізійному періоді відділу освіти завдано матеріальної шкоди на загальну суму 21 492,89 грн.

На підставі Акту ревізії Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області надіслано вимогу «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» від 03.07.2025 №130303-13/1480-2025, у пункті 8 якої зобов`язано відділ освіти забезпечити відшкодування на користь місцевого бюджету матеріальної шкоди (збитків) в сумі 21 492,89 грн (в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи з відповідачем), заподіяної внаслідок оплати завищеної вартості товару.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов`язані з публічною закупівлею товарів та відшкодуванням збитків, завданих внаслідок завищення їх вартості, регулювання яких здійснюється ЦК України, Законом України "Про публічні закупівлі".

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

У спірних правовідносинах договори про закупівлю та додаткові угоди до них були укладені у період дії положень норм частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII у двох редакціях: 1) Закону № 114-ІХ від 19.09.2019 (договори про закупівлю) та 2) Закону № 1530-ІХ від 03.06.2021 (додаткові угоди до договорів).

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ, чинній на момент укладення договору про закупівлю та додаткової угоди до нього № 2) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

24.01.2024 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов: збільшення ціни за одиницю товару до 10 %; збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку; така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.

Законом № 1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) та викладено пункт 2 частини п`ятої статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Внесені Законом № 1530-IX зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.

Так, на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону № 1530-IX (див. https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/634356), згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Проте пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Водночас положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.

Філологічне тлумачення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10% значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Отже, з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

Як установлено судом із фактичних обставин справи, під час ревізії фінансово-господарської діяльності позивача виявлено, що при внесенні змін до істотних умов договору від 05.03.2021, укладеного з відповідачем за результатами проведення відкритих торгів, ціну товару підвищено з 174,90 грн/кг до 191,0 грн/кг, або на 16,1 грн, що складає 9,2 %. Вказані зміни ініційовано постачальником товару шляхом направлення на адресу відділу освіти письмового звернення, до якого долучено інформацію про середні споживчі ціни, що склалися на ринку Рівненської області у липні 2021 року на окремі продукти харчування. Однак дослідженням інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Держкомстату України (https://www.ukrstat.gov.ua), установлено, що у лютому 2021 року (місяці подання пропозицій та проведення аукціону) на території України середня ціна на масло вершкове (фасоване по 200 грам) становила 45,04 грн, а у серпні 2021 року (місяці внесення змін згідно з додатковою угодою №1) 47,41 грн, що свідчить про коливання ціни на відповідний товар на рівні 5,3 %. Отже, підвищення ціни на масло вершкове у серпні 2021 року на 9,2 % є непропорційним величині коливання ціни товару на ринку, що призвело до порушення вимоги пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону №922, внаслідок чого постачання вказаної продукції з 07.09.2021 здійснювалося за завищеною ціною, як наслідок, відділом освіти понесено додаткових на загальну суму 11 181,45 грн (694,5 кг*16,1 грн/кг), чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Аналогічні порушення виявлено під час виконання умов договору про закупівлю від 22.03.2021 у серпні 2021 року, оскільки до його істотних умов внесено зміни в частині підвищення ціни одиниці товару шляхом укладання додаткової угоди №1 від 25.08.2021, внаслідок чого її підвищено на 6,1 грн (з 74,90 грн/кг до 81,00 грн/кг) або на 8,1 % до діючої ціни. Ці зміни ініційовано постачальником товару шляхом направлення на адресу відділу освіти письмового звернення, однак надана ним інформація жодним чином не обґрунтовувала наявність таких змін, а саме коливання ціни за одиницю товару у сторону збільшення, що свідчить про необґрунтоване внесення змін до договору. Дослідженням інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Держкомстату України (https://www.ukrstat.gov.ua) встановлено, що у березні 2021 року (місяці проведення аукціону та укладення договору) на території України середня ціна на рибу морожену становила 83,07 грн, а у серпні 2021 року (місяці внесення змін згідно з додатковою угодою №1) 84,87 грн/кг, що свідчить про коливання ціни на відповідний товар на рівні 2,2 %. Відтак підвищення ціни на рибу морожену у серпні 2021 року на 8,1 % є непропорційним величині коливання ціни товару на ринку, що призвело до порушення вимоги пункту другого частини п`ятої статті 41 Закону №922, внаслідок чого постачання вказаної продукції з 07.09.2021 здійснювалося за завищеною ціною, як наслідок, відділом освіти понесено додаткових втрат на загальну суму 10 311,44 грн (1687,6кг*3,11 грн/кг), чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

Аналізуючи спірні правовідносини, суд установив таке.

Щодо змін до істотних умов договору про закупівлю від 05.03.2021, то за умовами договору вартість масла вершкового становила 174,90 грн/кг, за умовами додаткової угоди - 191,0 грн/кг. У свою чергу, за даними Держкомстату України (https://www.ukrstat.gov.ua), про які йдеться в акті ревізії, установлено, що у лютому 2021 року (місяці подання пропозицій та проведення аукціону) на території України середня ціна на масло вершкове (фасоване по 200 грам) становила 45,04 грн тобто 225,20 грн/кг, а у серпні 2021 року (місяці внесення змін згідно з додатковою угодою №1) 47,41 грн, тобто 237,05 грн/кг, отже, за умовами договору та додаткової угоди вартість масла вершкового була нижчою на 28,76% та 24,11% відповідно, ніж у відповідний період на ринку України.

Те ж саме стосується договору про закупівлю від 22.03.2021, за яким вартість риби мороженої становила 74,90 грн/кг, а за додатковою угодою - 81,00 грн/кг, тоді як за даними Держкомстату України (https://www.ukrstat.gov.ua) у березні 2021 року (місяці проведення аукціону та укладення договору) на території України середня ціна на рибу морожену становила 83,07 грн, а у серпні 2021 року (місяці внесення змін згідно з додатковою угодою №1) 84,87 грн/кг, тобто за умовами договору та додаткової угоди вартість риби мороженої була нижчою на 10,91% та 4,78% відповідно, ніж у відповідний період на ринку України.

Зважаючи на викладене, Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, проводячи планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, порівнювало не безпосередньо ціни на товар та їх коливання, а проценті відношення між цінами, визначеними в договорах та додаткових угодах і ринковими цінами, що, вочевидь, не узгоджується розумінням законодавчого регулювання вказаного питання.

Окрім того, за умовами договорів ціни, вказані в специфікації, включають вартість перевезення, відвантаження (заклад освіти або ДНЗ), пакування, маркування. Отже, у специфікаціях до договорів йдеться не лише про ціну товару, в й про вартість його перевезення, відвантаження, пакування тощо. Однак ні Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області, ні позивач, звертаючись до суду, вказане питання не досліджували, безпосередню вартість товару не встановлювали.

Також, як установлено судом, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення матеріальної шкоди (збитків), завданих внаслідок постачання товарів за завищеною ціною у зв`язку з укладенням додаткових угод до договорів про завупівлю.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Приписами частини першої статті 1212 ЦК України унормовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Зважаючи на наведені норми чинного законодавства, а також усталену судову практику у спірних правовідносинах, належним та ефективним способом захисту у спірних правовідносинах є визнання недійними додаткових угод, якими вносилися зміни про збільшення ціни товару (за наявності для того підстав), а також стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, а не стягнення збитків. У свою чергу, обрання неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що останнім, усупереч вимогам частини другої статті 80 ГПК України, не надано первинних документів, яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги накладні на поставку товару, платіжні інструкції/банківські виписки, які свідчать про оплату його вартості.

Слід зазначити, що первинний документ створюється під час проведення господарської операції або безпосередньо після її завершення та підтверджує її факт. Стосовно акту ревізії, на який посилається позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог, то він складається контролюючим органом на вже наявних первинних документах та регістрах обліку. Акт ревізії є документом, складеним з приводу наявності або відсутності певних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь встановленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних на виконання умов договорів. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення прав та обов`язків для осіб, діяльність яких перевіряється. Акт ревізії є джерелом доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підстав якого приймається відповідне рішення контролюючим органом. Акт ревізії, якщо він складений і оформлений з отриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні статті 76 ГПК України. Такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, встановлених статтею 86 ГПК України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов`язку доведення обставин, на які вона посилається (частина перша статі 74 ГПК України).

У силу вимог частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо позовної давності, то якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №911/3680/17, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Однак суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц тощо).

Зважаючи на установлені судом обставини, зокрема на відсутність підстав для задоволення позову, відтак відсутні підстави для вирішення питання про застосування позовної давності.

Стосовно підсудності вказаного спору, то за усталеною судовою практикою припинення підприємницької діяльності відповідача до звернення позивача з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання договорів про закупівлю, укладених між суб`єктами господарської діяльності. Тобто стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов`язанні.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні судом, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частиною першою статті 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що у задоволенні позову відмовлено, відтак судовий збір в розмірі 2 662,40 грн покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 120, 123, 129, 233, 236 - 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Відділу освіти Колківської селищної ради Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення 21 492,89 грн збитків відмовити.

Позивач: Відділ освіти Колківської селищної ради Волинської області (вул. Шкільна, 3, селище Колки, Луцький район, Волинська область, 44661, ідентифікаційний код 42302409).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша, друга статті 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 15.09.2026.

Суддя О.Андрійчук