Court ruling № 139745064, 15.09.2026, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" вересня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/95/25

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали заяви боржника ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі про її неплатоспроможність

Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.

Представники:

від АТ КБ "ПриватБанк" Провоторов Ю.В. (у режимі ВКЗ)

від боржника ОСОБА_2

арбітражний керуючий Янчук В.В.

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.03.2025 року (суддя Бережнюк В.В.) серед іншого постановлено: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ; ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначити керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Янчука Володимира Володимировича та визначено дату проведення попереднього судового засідання.

До господарського суду від Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" надійшла заява відповідно до якої просить суд визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника ОСОБА_1 у розмірі 9010014,59 грн (7975689,59 грн - до другої черги реєстру вимог кредиторів, 1034325,00 грн - до третьої черги реєстру вимог кредиторів) та судовий збір у розмірі 4844,80 грн - до позачергового задоволення.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 року, залишеною без змін постановою Північно - західного апеляційного господарського судуд від 16.09.2025 року, заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задоволено частково та серед іншого постановлено: визнати вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника ОСОБА_1 , в розмірі: 694 622,61 грн (46521,29 доларів США заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 6759,90 грн судовий збір, стягнуті за рішенням суду) - друга черга задоволення; 162 519 грн 35 коп - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором (стягнута за рішенням суду) - третя черга задоволення; у визнанні решти грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити; включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 4 844,80 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.12.2025 року касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково. Постановлено: постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 р. та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.05.2025 р. у справі № 918/95/25 скасувати. Справу № 918/95/25 в скасованій частині (щодо розгляду грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк") направити на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2026 року справу № 918/95/25 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" передано на розгляд судді Романюку Р.В.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.04.2026 року (суддя Романюк Р.В.) визнано вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до боржника - ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі:

- 4 401 708,64 грн заборгованості за кредитним договором згідно рішення суду (заборгованість у розмірі 106 390,85 доларів США, що еквівалентно 4401708,64 грн: 46 521,29 доларів США, що еквівалентно 1 924 725,33 грн - заборгованість за кредитом; 39 536,85 доларів США, що еквівалентно 1 635 758,10 грн - заборгованість по процентам; 20 332,71 доларів США, що еквівалентно 841 225,21 грн - пеня) та 6 759,90 грн судового збору - друга черга реєстру вимог кредиторів;

- 1 308 813,34 грн 34 % річних - друга черга реєстру вимог кредиторів;

- 4 844,80 грн судового збору - витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 у розмірі 3 299 492,61 грн (процентів та пені) - відхилено.

У зв`язку з завершенням розгляду справи № 918/95/25 в частині розгляду грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", суддя Романюк Р.В. 05 травня 2026 року направив матеріали справи № 918/95/25 судді Бережнюк В.В. для продовження розгляду справи.

Ухвалою від 12.05.2026 призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, та звіт арбітражного керуючого Янчука Володимира Володимировича про нарахування і виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією, на "17" червня 2026 р. на 10:00 год.

16 червня 2026 року від арбітражного керуючого Янчука Володимира Володимировича надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи: Повідомлення кредитора про проведення зборів кредиторів боржника вих. № 01.06/01-26 від 01 червня 2026 року з доказами надіслання; Проєкт плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; Проєкт протоколу № 2 зборів кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 918/95/25.

Ухвалою від 17.06.2026 розгляд справи (судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі) відкладено на "05" серпня 2026 р. на 10:15 год.

Ухвалою від 24.07.2026 внесено виправлення до п.1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Рівненської області у справі № 918/95/25 від 17.06.2026, зазначивши дату та час наступного судового засідання "19" серпня 2026 р. на 13:00 год.

18 серпня 2026 року від Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" надійшли:

- клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ;

- заперечення кредитора щодо погодження плану реструктуризації боргів боржника.

Ухвалою від 19.08.2026 розгляд справи відкладено на 02 вересня 2026 р. на 10:15 год.

01.09.2026 від представника боржника адвоката Нікольченка Б.Б. надійшли письмові заперечення проти клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 02.09.2026 розгляд справи відкладено на 15 вересня 2026 р. на 09:45 год.

11 вересня 2026 року від Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" надійшли додаткові пояснення.

15 вересня 2026 року від представника боржника адвоката Нікольченка Б.Б. надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 15.09.2026 представник АТ КБ "ПриватБанк" підтримав клопотання про закриття провадження у справі. У свою чергу арбітражний керуючий та представник боржника висловили заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Клопотання про закриття провадження у справі АТ КБ "ПриватБанк" мотивує тим, що боржник зазначає у деклараціях недостовірні/не повні відомості про майновий стан боржника та членів його сім`ї; переслідує намір спонукати кредиторів відхилити запропонований план реструктуризації та створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів; намагається імітувати виконання ним завдань і цілей процедури реструктуризації боргів, при цьому маючи єдину ціль списати борги. Конкретизуючи свою позицію Банк звертає увагу, що боржником, зокрема, не зазначено обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника, не обгрунтовано природу і причини неплатоспроможності та не надано інформацію щодо витрачання (спрямування) коштів, отриманих від кредиторів. Боржником лише зазначено абстрактний перелік зовнішніх обставин - настання глобальної світової фінансової кризи, введення воєнного стану в Україні, що є узагальненими форс-мажорними обставинами без прив`язки до власного майнового стану. АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що від арбітражного керуючого отримано Запит на опитування щодо дистанційного проведення зборів кредиторів ОСОБА_1 № 01.06/01-26 від 01 червня 2026 року, до якого було додано проект плану реструктуризації. Однак, такий план реструктуризації не містить підпису боржника. Відсутність підпису боржника на плані реструктуризації унеможливлює його розгляд, оскільки породжує неясність з приводу того, що боржник погоджується з таким планом та має намір й можливість його виконувати.

Крім того, Банк вказує, що відповідно до п. 6, п. 13.2 та п. 13.3 розділу II запропонованого Плану реструктуризації: Боржник пропонує виділяти на погашення вимог кредитора всього 1 000,00 грн на місяць протягом 36 місяців. Загальна сума виплат Банку за 3 роки становить 36 000,00 грн, що складає менше ніж 0,63% від суми визнаних судом вимог Кредитора. Решту заборгованості перед Банком у розмірі понад 5,67 мільйонів гривень (99,37%) Боржник пропонує повністю простити (списати). При цьому у п. 5.1 Плану реструктуризації вказано, що на момент складання плану доходи у Боржника відсутні (0,00 грн), а у п. 5.2 лише зазначається, що боржник протягом наступних 4 6 місяців планує влаштуватися на роботу продавця з доходом 8 000,00 грн/міс. Жодних підтверджуючих документів (попередніх договорів, гарантійних листів від роботодавців тощо) щодо реальності такого працевлаштування кредиторам не надано. Декларування Боржником нічим не підтверджених намірів майбутнього працевлаштування та виплата лише 0,63% боргу свідчить про надання фіктивного, економічно необґрунтованого та невиконуваного плану реструктуризації, складеного суто формально задля створення штучних підстав для подальшого переходу в процедуру погашення боргів (списання решти заборгованості). Також у розділі II (п. 13.2) та графіку виплат Плану реструктуризації не визначено чіткого порядку, джерела та строків позачергового відшкодування цієї суми Банку. Боржник змішує позачергові витрати із сумою щомісячного платежу в 1 000,00 грн, чим прямо порушує порядок черговості задоволення вимог кредиторів, встановлений ст. 133 КУзПБ. Боржник не виконує зобов`язання перед АТ КБ "ПриватБанк" з 2011 року, а також задекларований рівень доходів, постійний перетин кордону боржником, свідчить про умисне ухилення останнім від своїх зобов`язань.

Представник боржника адвокат Нікольченко Б.Б. у запереченнях, серед іншого зазначає, що обставини повномасштабного воєнного стану в Україні є загальновідомими і такими, що не потребують доказування в розумінні частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України; посилання на ці обставини як на першопричину погіршення матеріального становища громадянина є звичайним для справ цієї категорії і саме по собі не свідчить про недобросовісність. За відсутності з боку Банку будь-яких доказів того, що дійсні причини неплатоспроможності ОСОБА_1 є іншими, ніж заявлені, цей довід клопотання є голослівним припущенням, що не може бути підставою для закриття провадження. Боржник не заперечує проти змісту поданого керуючим реструктуризацією проєкту плану. Обов`язок повідомити суд про волю Боржника щодо реструктуризації її боргів, з огляду на частину четверту статті 116 КУзПБ, виконано ще на стадії подання Боржником заяви про відкриття провадження у справі, разом із якою подаються пропозиції щодо реструктуризації боргів (проєкт плану), що саме по собі підтверджує ініціативу та волю Боржника на реструктуризацію власних зобов`язань. Відсутність власноручного підпису на конкретному примірнику проєкту плану, надісланому керуючим реструктуризацією Банку у відповідь на його запит від 01.06.2026, є формальним недоліком технічного характеру, який не позбавляє документ юридичного значення проєкту плану реструктуризації і підлягає усуненню в загальному порядку, а не є самостійною, тим більше безумовною підставою для закриття всього провадження у справі. Часткове або навіть переважне прощення боргу є законодавчо визначеним, штатним елементом інституту реструктуризації, а не самостійною ознакою його фіктивності. Сама лише питома вага суми прощення у структурі загальної заборгованості не може розглядатися як достатній доказ недобросовісності, оскільки інакше право на списання боргів, гарантоване боржникам КУзПБ (на преамбулу й мету якого посилається й сам Банк, п.53, 72 клопотання), було б позбавлене практичного сенсу для будь-якого боржника зі значним співвідношенням боргу до доходу. Щодо доводу про недоведеність майбутнього працевлаштування слід зазначити, що інститут неплатоспроможності фізичних осіб розрахований саме на випадки, коли боржник на момент звернення не має доходів, достатніх для погашення боргу, що прямо випливає з мети процедури, визначеної Верховним Судом у постанові КГС ВС від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 (на яку посилається сам Банк, п.72 клопотання). Відсутність у Боржника поточного доходу на момент складання плану є типовою, а не виключною обставиною для цієї категорії справ і сама по собі, без інших доказів приховування реальних доходів чи активів, не свідчить про фіктивність плану.

Лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №17.03/01-25 від 17.03.2025 підтверджує лише сам факт перетину кордону, проте не містить і не може містити відомостей про мету поїздок, суму витрачених коштів та їх джерело. За відсутності таких доказів довід Банку ґрунтується виключно на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на розподіл обов`язку доказування: саме Банк, як особа, що звертається з клопотанням про застосування такого виключного заходу, як закриття провадження, повинен довести обставини недобросовісності Боржника, а не покладати цей обов`язок на Боржника (частина перша статті 74 Господарського процесуального кодексу України). Так само не доведено Банком і те, що авансування винагороди керуючого реструктуризацією та витрат на професійну правничу допомогу здійснено Боржником за рахунок прихованих доходів, а не за рахунок джерел, що не підлягають декларуванню в межах цієї процедури. Боржник надає суду пояснення: кошти на оплату поїздок, авансування винагороди керуючого реструктуризацією та професійної правничої допомоги надані Боржнику її донькою ОСОБА_3 та матір`ю ОСОБА_4 - тобто найближчими членами родини, допомога яких є звичайною, розумно очікуваною і такою, що не потребує окремого декларування Боржником як власного доходу.

Суд розглянув клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі, та установив наступне.

Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, КУзПБ, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

Неплатоспроможність це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).

З пояснювальної записки до проєкту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги заслужити їх списання.

Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої КУзПБ (в редакції, чинній на час постановлення ухвали господарського суду першої інстанції) "Відновлення платоспроможності фізичної особи" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

З огляду на виключне право лише боржника фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд неодноразово зауважував, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Подібні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20 (на яку посилається Боржник у касаційній скарзі).

Тобто процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 2 статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника фізичної особи застосовуються такі судові процедури як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина 5 статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 2 статті 122 КУзПБ).

Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено статтею 124 КУзПБ. Дотримання цих вимог під час розроблення проекту плану реструктуризації дає можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника, прийняти рішення про схвалення плану та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

У частині 2 статті 124 КУзПБ наведено перелік відомостей, що мають бути зазначені у плані реструктуризації боргів боржника, у тому числі: обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації).

Частиною 3 статті 124 КУзПБ також передбачено, що план реструктуризації боргів боржника може містити положення, зокрема, про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини тощо.

Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).

Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, положеннями якої передбачено подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з дня її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником, але має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб (не менше розміру, встановленого статтею 124 цього Кодексу) (частина 7).

Однак господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо: порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів, тощо (частина 8).

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 (на яку посилається Боржник у касаційній скарзі), вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).

До боржника фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);

погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статті 128 КУзПБ).

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Щодо застосування частини 11 статті 126 КУзПБ Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях або бездіяльності кредиторів, за інших обставин у діях або бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або в інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Провадження у цій справі про неплатоспроможність Боржника відкрито 03.03.2025, однак станом на вересень 2026 року суду не подано погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів Боржника.

Наведене свідчить про наявність у господарського суду передумов для застосування дискреції, передбаченої частиною 11 статті 126 КУзПБ, тобто відкриття процедури погашення боргів або закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, зважаючи на причини недосягнення мети процедури реструктуризації боргів, зокрема, враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

Дослідивши відповідні обставини щодо непогодження кредитором АТ КБ "ПриватБанк" запропонованого плану реструктуризації боргів Боржника, суд вважає, що наявні обставини, які свідчать про невідповідність зазначеного плану вимогам КУзПБ, меті та завданням процедури реструктуризації боргів.

Під час звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 вказала, що у неї наявна заборгованість перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором № 0804/83 в сумі 106390,85 доларів США (стягнута згідно судового рішення), та що боржниця не в змозі погасити зазначену заборгованість у зв`язку з відсутністю фінансових можливостей.

Боржниця у запропонованому плані реструктуризації не зазначила обставин, які спричинили неплатоспроможність, не обґрунтувала природу і причини неплатоспроможності та не надав інформації щодо витрачання (спрямування) коштів, отриманих від Банку в кредит. Натомість Боржниця у відповідній частині плану навела формальні відомості про те, що причиною неплатоспроможності є глобальна світова фінансова криза, введення воєнного стану в Україні.

Тобто зміст проєкту плану реструктуризації боргів Боржника не надає достатніх підстав для висновку, що боржник потрапив у стан неплатоспроможності внаслідок несприятливого збігу певних обставин, що не дозволив йому своєчасно виконати свої зобов`язання перед кредитором, попри всі заходи, вжиті ним у межах об`єктивних можливостей.

Водночас запропонований Боржником план реструктуризації боргів передбачає погашення протягом 36 місяців 36 000,00 грн заборгованості перед Банком та прощення (списання) заборгованості в розмірі, що становить понад 99%, із виділенням Боржником щомісячно для погашення боргів коштів у сумі 1000,00 грн.

У постанові від 13.05.2025 у справі № 904/3275/23 Верховний Суд зауважив на тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.

Проте, План реструктуризації у цій справі вказує на ознаки ухилення боржника від виконання зобов`язань, який фактично має на меті не реструктуризацію боргів перед єдиним кредитором боржника АТ КБ "ПриватБанк", як передбачає закон (стаття 124 КУзПБ), а фактичне списання заборгованості перед кредитором, та свідчить про зловживання боржником правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність, ігнорування ним мети і завдань процедури реструктуризації боргів.

Суд дійшов висновку, що даному випадку запропонований проект плану реструктуризації боргів боржника порушує мету та завдання процедури реструктуризації боргів: зокрема, забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому, такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли відбувається фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації. Дана правова позиція висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 25.08.2021 у справі №925/473/20, та від 16.12.2021 у справі № 910/8306/20.

Крім того, у вищезазначених постановах Верховний Суд спрямовує акцент на наступне:

правомірними/законними очікуваннями кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є отримання від боржника плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам закону;

план реструктуризації має бути реальним (виконуваним). Натомість, відсутність розробленого боржником реального та обґрунтованого проекту плану реструктуризації свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена Кодексом, не виконується.

Відсутність розробленого боржником та схваленого кредитором реального та обґрунтованого плану реструктуризації свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів, передбачена КУзПБ, не виконується.

Така поведінка може пояснюватись прагненням боржника спонукати кредиторів до відхилення такого плану (не прийняття рішення щодо його схвалення зборами кредиторів), що зі спливом 120 днів з дня відкриття провадження у справі (частина перша статті 130 КУзПБ) створює формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав з якими КУзПБ пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Конкретні умови погашення та прощення боргів, запропоновані в плані реструктуризації боргів, мають ґрунтуватися на певних поступках не лише кредиторів, а і боржника такою мірою, щоб не нівелювати саму суть реструктуризації, підміняючи її фактичним списанням основної суми боргів без обґрунтованих підстав для цього. При цьому боржник має вживати дієві заходи задля досягнення компромісу з кредиторами.

Однак, Боржник не наводить конкретних аргументів, які б свідчили про те, що визначені у плані умови свідчать про реальні та беззаперечні наміри Боржника щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, врахування інтересів не лише боржника, а і Банку. Боржник не спростував, що запропонований ним план реструктуризації боргів по суті передбачає не реструктуризацію боргу, реальне погашення заборгованості перед Банком у межах об`єктивно наявних у Боржника можливостей. Зокрема, Боржник не посилається на вжиття ним певних заходів, спрямованих на узгодження з Банком прийнятного розміру заборгованості, погашення якої задовольнило би обидві сторони з урахуванням розумного компромісу, наявність яких навіть у разі несхвалення Банком плану реструктуризації через недосягнення згоди між зазначеними особами надавало б підстави для висновку про добросовісність Боржника та необхідність переходу до процедури погашення боргів.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд ухвалив задовольнити клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про закриття провадження у справі задовольнити.

2. Закрити провадження у справі № 918/95/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Дію мораторію припинити.

4. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Янчука Володимира Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 28 серпня 2013 року № 1384).

5. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили 15 вересня 2026 року та може бути оскаржена у десятиденний строк до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами ст.ст.254-259 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Бережнюк В.В.