Court ruling № 139742079, 14.09.2026, Rivne City Court of Rivne Oblast

Справа № 569/9288/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

учасники справи в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Рівне цивільну справу за позовом Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Від представника позивача Романенко Ю.О. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій зазначено, що 31.05.2024 між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів», в особі директора Журавльова Ю.М., та ОСОБА_1 укладено договір про надання безвідсоткової позики №31/05/2024, за умовами якого відповідачу надано позику в розмірі 100 000,00 грн. 16.06.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до зазначеного договору, якою, зокрема, строк повернення позики визначено до 31.10.2025 включно. Разом з тим, відповідно до пункту 2.3 договору у разі припинення трудових відносин між позичальником та позикодавцем до моменту повернення всієї суми позики така сума підлягає поверненню протягом трьох календарних днів з дня звільнення позичальника. Оскільки ОСОБА_1 звільнено 17.10.2025, позика підлягала поверненню до 20.10.2025 включно, однак відповідач свого обов`язку не виконав, у зв`язку з чим з 21.10.2025 настало прострочення виконання грошового зобов`язання. Посилаючись на положення статей 526, 530, 549, 610, 612, 625 ЦК України та умови договору, позивач зазначає про необхідність збільшення розміру пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за період прострочення. Крім того, позивач зазначає, що внаслідок неповернення відповідачем грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн був позбавлений можливості використовувати їх у господарській діяльності, зокрема розміщувати на депозитних рахунках та отримувати відповідний дохід, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача 13 254,79 грн упущеної вигоди. З урахуванням збільшення розміру зазначених майнових вимог позивач просить стягнути з відповідача 100 000,00 грн основного боргу, 13 721,92 грн пені, 2 704,11 грн трьох процентів річних, 7 700,00 грн інфляційних втрат та 13 254,79 грн упущеної вигоди, що загалом становить 137 380,82 грн, а також понесені судові витрати.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Водночас під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Разом із тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені у ст.16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.

Судом встановлено, що подана представником позивача заява про збільшення позовних вимог фактично стосується збільшення розміру пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат у зв`язку з продовженням періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, а також містить додаткову вимогу про стягнення 13 254,79 грн упущеної вигоди, яка не заявлялася у первісній позовній заяві.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог та продовження розгляду справи з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 260, 261, 353 ЦПК України, суд ,

постановив:

Заяву представника позивача Романенко Ю.О. про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задовольнити.

Позовні вимоги Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» до ОСОБА_1 викласти у наступній редакції:

«1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» заборгованість за Договором про надання безвідсоткової позики N?31/05/2024 від 31:05.2024 у розмірі 100 000,00 грн - основний борг, 13 721,92 грн - пеня, 2 704,11 грн - 3% річних, 7 700,00 грн - інфляційне збільшення/втрати, упущена вигода - 13 254,79 грн, що загалом становить 137 380,82 грн.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн, а також інші документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем у зв?язку з розглядом справи.»

Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням уточнених позовних вимог.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА