№ 13973882, 04.03.2011, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 2а/2570/542/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріГригорєвійО.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/542/2011

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МейнПак»

доДержавної податкової інспекції у м.Чернігові

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від30.09.2010 №0005672320/0 та №0005682320/0, від22.10.2010 №0005672320/1 та №0005682320/1, від16.11.2010 №0005672320/2 та №0005682320/2, -

В С Т А Н О В И В :

01.02.2011 позивач (ТОВ«МейнПак») звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові (далі-ДПІ у м.Чернігові) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від30.09.2010 №0005672320/0, від22.10.2010 №0005672320/1, від16.11.2010 №0005672320/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 138600грн., (ут.ч. за основним платежем 126000грн., за штрафними санкціями - 12600грн.); та від30.09.2010 №0005682320/0, від22.10.2010 №0005682320/1, від16.11.2010 №0005682320/2, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 151200грн., (ут.ч. за основним платежем 100800грн., за штрафними санкціями - 50400грн.).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що 07.09.2010 на його адресу в рамках проведення планової виїзної перевірки ДПІ у м.Чернігові було направлено запит стосовно надання копій документів які підтверджували дійсність господарської операції, укладеного правочину з ПП«Інтерметлуга» на суму 504000грн. на виконання якого 09.09.2010 головним бухгалтером ТОВ«МейнПак» з метою підтвердження реальності проведеної господарської операції було надано пояснення та копії первинних документів, а саме: копії видаткових накладних, копії податкових накладних, копію договору купівлі-продажу, копію прибуткової накладної, копію податкової накладної, копію акту звірки розрахунків, бухгалтерський реєстр обліку руху розрахунків та копії реєстру отриманих (виданих) податкових накладних. Але оскільки 21.09.2010 ДПІ у м.Чернігові було вручено повторний лист головному бухгалтеру позивача, на який і було надано відповідь про те, що всі документи вже надавались раніше, тому позивач вважає, що у ДПІ у м.Чернігові не було підстав для висновків про порушення вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, позивач вважає, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). Тому зазначає, що в усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Відповідач, вказуючи на порушення, викладені в акті перевірки від22.09.2010 №681/23/30977482, не могли керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, їх позиція про те, що цей договір очевидно суперечить інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими. Отже, зазначає позивач, ТОВ«МейнПак» та ПП«Інтерметлуга» належним чином та у повній відповідності до чинного законодавства України оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними та упередженими та були прийняті з порушенням принципу обґрунтованості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у задоволенні позову відмовити. На підтвердження своїх законних дій, зазначили, що в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ«МейнПак» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за квітень 2010року в сумі 100800грн., яка не є сумою податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, відповідно до нікчемного правочину з ПП«Інтерметлуга», а оформлена податкова накладна не засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та не є підставою для включення ю складу податкового кредиту з ПДВ.

Пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства, при цьому наголосили, що на їх адресу надійшов лист від Ленінської МДПІ у м.Луганську від29.07.2010 №33273/16 «Про надання інформації та матеріалів щодо встановлених нікчемних правочинів по ПП«Інтерметлуга» разом з довідкою від29.07.2010 №1496/16/33571842. Згідно висновку вищезазначеної довідки «Про неможливість проведення перевірки ПП«Інтерметлуга» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, яким сформовані податкові зобов'язання за період квітень, травень 2010 року, враховуючи те, що у ПП«Інтерметлуга» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди з вищезазначеними підприємствами, якими було сформовано податкові зобов'язання перевіряємого підприємства у квітні, травні 2010року, мають ознаки нікчемності».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу п.5.1 ст.5 Закону України від28.12.1994 №334/94-ВР в новій редакції від22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», станом на момент виникнення спірних правовідносин - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Також визначено пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього ж Закону те, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього ж Закону.

В силу п.7.5.1 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168/97-ВР), станом на момент виникнення спірних правовідносин датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому пп.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР визначає поняття податкового кредиту, а пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що на підставі Акту Державної податкової інспекції у м.Чернігові від22.09.2010 №681/23/30977482 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ«МейнПак», код ЄДРПОУ 30977482, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010» (далі-Акт перевірки) було винесено податкові повідомлення-рішення від30.09.2010 №0005672320/0, від22.10.2010 №0005672320/1, від16.11.2010 №0005672320/2, якими визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 138600грн., (ут.ч. за основним платежем 126000грн., за штрафними санкціями - 12600грн.); та від30.09.2010 №0005682320/0, від22.10.2010 №0005682320/1, від16.11.2010 №0005682320/2, якими визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 151200грн., (ут.ч. за основним платежем 100800грн., за штрафними санкціями - 50400грн.), за порушення ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІквартал2010року у сумі126000грн. та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень2010року на суму100800грн. (а.с.49-77,10,11).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені в апеляційному порядку до ДПІум.Чернігові, Державної податкової адміністрації в Чернігівської області, Державної податкової адміністрації України, рішеннями яких (від21.10.2010 №13941/10/25-008, від11.11.2010 №1872/10/25-020, від19.01.2011 №687/6/25-0115), де за наслідками розгляду скарги ТОВ«МейнПак» були залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.17-20,21-25,26-31,32-37,38-42,43-48).

Так в Акті перевірки відповідач вказав, що перевіркою відображених у рядку04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 показників за період з 01.07.2009 по 30.06.2010 у загальній сумі 20245513грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції з отримання сировини, допоміжних та комплектуючих матеріалів для виробництва парфумерної продукції та миючих засобів, тари, паливо-мастильних матеріалів та електроенергії. Проведеною перевіркою відображеного показники за ІІІ-IVквартали 2009року та Іпівріччя 2010року на підставі таких документів: головних книг за 2009 та 2010роки, накладних на придбання, рахунківфактур, товарно-транспортних накладних, виписок банку, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками», встановлено їх завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємств «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11». (а.с.54).

В ході перевірки фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах ТОВ«МейнПак» з ПП«Інтерметлуга» при формуванні податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 перевіряючими визнано, що між ТОВ«МейнПак» (покупцем) та ПП«Інтерметлуга» (продавцем), кодЄДРПОУ 33571842, не складався договір купівлі-продажу по даній операції, із чого зроблено висновок про завищення суми валових витрат за півріччя 2010року на загальну суму 504000грн. та заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 100800грн.

При цьому ТОВ«МейнПак» надано для проведення перевірки завірену копію накладної від26.04.2010 №26044 на загальну суму 604800грн. (вт.ч.. ІІДВ 100800грн.) на придання пульверизаторів у кількості 525000шт. Придбання пульверизаторів відображено на рахунках бухгалтерського обліку Д-т 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 504000грн. По даній операції у ТОВ«МейнПак» наявна кредиторська заборгованість по контрагенту ПП«Інтерметлуга» у картці рахунку №631 на суму 604800грн. за ІІквартал2010року. (а.с.55). Довіреності та товарно-транспортні накладні на вказаний товар на підприємстві відсутні, за відсутності законом визначених підстав їх складання, про що було зазначено в судовому засіданні представником ТОВ«МейнПак».

Також в Акті перевірки встановлено, що в податковому обліку по податку на прибуток ТОВ«МейнПак» операції по взаєморозрахунках з ПП«Інтерметлуга» відображено у складі валових витрат в Декларації з податку на прибуток за Іпівріччя 2010року в р.04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» і відповідно в рядку 06 «Скориговані валові витрати» у сумі 504000грн. Зазначене сторонами в судовому засіданні повністю підтверджено.

При цьому в Акті перевірки враховано довідку від29.07.2010 №1496/16/33571842 Ленінської МДПІ у м.Луганську, в якій зазначено: в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності ПП«Інтерметлуга», реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товару (робіт, послуг).

В Акті перевірки також зазначено, що ТОВ«МейнПак» надано для проведення перевірки завірену копію податкової накладної, отриманої від ПП«Інтерметлуга», по операціях з отримання товару без складання договорів купівлі-продажу та без складання довіреності, яка описана в пп.3.2.1 Акту перевірки, без товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт перевезення даного товару.

Таким чином, ДПІ у м.Чернігові дійшла висновку, що ТОВ«МейнПак» порушено вимоги чинного на момент перевірки законодавства.

На спростування позиції ДПІ у м.Чернігові, суд зазначає встановлене: між ТОВ«МейнПак» та ПП«Інтерметлуга» був укладений договір постачання від31.03.2010 №3103-10, з укладенням додаткової угоди до нього від22.06.2010 №1.

Факт підтвердження виконання умов договору підтверджується податковою накладною від26.04.2010 №26044, накладною від26.04.2010 №26044, витягом з карткового рахунку 631 за ІІквартал 2010року, рахунком бухгалтерського обліку Д-т 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 504000грн. та платіжним дорученням від15.09.2010 №1392 на суму 230000грн. (копії знаходяться в матеріалах справи).

При цьому суд також приймає до уваги, як доказ дійсності господарських операцій із контрагентом ПП«Інтерметлуга», роздруківку виписки Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» з особового рахунку ТОВ«МейнПак» №260031188, в якій неодноразово вказано ПП«Інтерметлуга» із визначенням договорів та сум, які перераховувались позивачу. Також опосередковано договір купівлі-продажу косметичної продукції від11.01.2010 №3 та видаткова накладна від09.03.2010 №МП-00203 доводять дійсність господарських відносин між позивачем та ПП«Інтерметлуга».

Податкова накладна є первинним звітним документом, а згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А безпосередньо дата отримання податкової накладної, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Вирішуючи спір, суд погоджується із обґрунтуванням позивача про те, що висновки ДПІ у м.Чернігові, викладені в Акті перевірки- є безпідставними, оскільки згідно первинних документів ТОВ«МейнПак» та даних бухгалтерського обліку підприємства поставка товару відбулась.

З огляду на встановлене, суд визнає дії позивача щодо формування валових витрат та податкового кредиту на підставі договору постачання від31.03.2010 №3103-10 на загальну суму 604800грн. (вт.ч.. ІІДВ 100800грн.), з укладенням додаткової угоди до нього від22.06.2010 №1, податкової накладної від26.04.2010 №26044, накладної від26.04.2010 №26044, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками», витягу з карткового рахунку 631 за ІІквартал 2010року та платіжного доручення від15.09.2010 №1392 на суму 230000грн., такими, що відповідають чинному законодавству. Також суд враховує, що на момент розгляду справи в суді за позивачем рахується кредиторська заборгованість по договору постачання від31.03.2010 №3103-10 у розмірі 374800грн. (604800грн. 230000грн.).

Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних та довіреності на отримання товару, які б, на думку ДПІ у м.Чернігові засвідчували факт перевезення даного товару, судом встановлено, що поставка товару відбувалась за рахунок контрагента його транспортом, а тому товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товару у позивача правомірно відсутні. Наявність товарно-транспортних накладних була б необхідна для формування валових витрат, чого позивач в жодній Декларації по податку на прибуток підприємств не відображав. Тобто вказана позиція відповідача спростовується рахунком бухгалтерського обліку Д-т 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» К-т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», де відображено придбання пульверизаторів на суму 504000грн. без транспортних витрат.

Так, надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суд встановив, що платник податку позивач надав належні підтверджуючі первинні документи, які свідчать про здійснення господарської операції і визнав право отримання позивачем податкового кредиту згідно податкової декларації за квітень 2010року та правомірне формування валових витрат за І півріччя 2010року згідно податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010року. Порушення позивачем ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За врахування встановленого суд визнає позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Чернігові від30.09.2010 №0005672320/0 та №0005682320/0, від22.10.2010 №0005672320/1 та №0005682320/1, від16.11.2010 №0005672320/2 та №0005682320/2 підтверджені належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові від30.09.2010 №0005672320/0 та №0005682320/0, від22.10.2010 №0005672320/1 та №0005682320/1, від16.11.2010 №0005672320/2 та №0005682320/2.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О.Житняк