Court ruling № 139733166, 14.09.2026, Yampil District Court of Vinnytsia Oblast

У Х В А Л А

"14" вересня 2026 р. Справа153/1826/26

Провадження1-кс/153/407/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

клопотання сторони кримінального провадження слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020170000051 від 13 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України ОСОБА_4 ,

за участю: слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України ОСОБА_4 . Клопотання мотивовано наступним: ОСОБА_4 за попередньою змовою із невстановленою під час досудового розслідування особою, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, та який діє по даний час, та згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», постанови «Правил перетинання державного кордону громадянами України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, забороняється, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане із незаконним переправленням декількох осіб через державний кордон України за наступних обставин. Так, невстановлена, під час досудового розслідування особа чоловічої статі, використовуючи Телеграм-канал, шляхом розміщення повідомлень щодо надання допомоги у незаконному перетині державного кордону України поза пунктами пропуску із посиланням на обліковий запис у месенджері Telegram ОСОБА_7 , здійснювала пошук чоловіків призивного віку, які з метою ухилення від мобілізації на військову службу виявили бажання незаконно перетнути державний кордон України. У серпні-вересні 2026 року, точної дати під час досудового розслідування не встановлено, зазначена невстановлена особа, за допомогою телеграм акаунту з назвою профілю « ОСОБА_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), підшукала ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час спілкування з якими було підтверджено їх намір щодо незаконного перетину державного кордону України, та повідомив загальну інформацію щодо способу його організації та оплати послуг за незаконне переправлення через державний кордон України. При цьому, зазначена невстановлена особа повідомила ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що їх перевезення до державного кордону України з метою подальшого його незаконного перетину буде здійснюватися із м.Вінниці, куди їм потрібно було приїхати до 12.09.2026, повідомити про прибуття та чекати подальших вказівок. Вартість зазначеної послуги для ОСОБА_10 невстановленою особою визначено в розмірі 1000 доларів США, з яких частину коштів в розмірі 200 доларів США потрібно було до виїзду перерахувати на відповідний рахунок, частину коштів в розмірі 300 доларів США передати перевізнику після виїзду, а іншу частину у розмірі 500 доларів США передати після незаконного перетину державного кордону України невстановленій особі « ОСОБА_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Вартість послуги з незаконного переправлення через державний кордон України для ОСОБА_9 визначено невстановленою особою « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_11 ) в розмірі 4400 доларів США, з яких частину коштів в розмірі 200 доларів США потрібно було до виїзду перерахувати на відповідний рахунок, частину коштів в розмірі 700 доларів США передати перевізнику під час перевезення, а іншу частину у розмірі 3500 доларів США передати після незаконного перетину державного кордону України невстановленій особі « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_11 ). На виконання вказівок невстановленої особи ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у період з 11.09.2026 до 12.09.2026 прибули до міста Вінниці, де зустрілися у визначеному місці та почали чекати подальших вказівок від зазначеної невстановленої особи. З метою перевезення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до місця незаконного перетину державного кордону України, а також з метою усунення перешкод шляхом спостереження та виявлення на маршруті слідування наявних блокпостів та прикордонних нарядів, їх об`їзду, невстановлена особа до вчинення вказаного злочину залучила ОСОБА_4 , яка мала перевезти власним автомобілем ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до місця незаконного перетину державного кордону України та була повністю обізнана щодо їх намірів незаконного перетину державного кордону України. Реалізовуючи злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , на власному автомобілі марки «BMW» моделі «Х1» реєстраційний номер НОМЕР_1 білого кольору, 12.09.2026 близько 17 години 30 хвилин за вказівками вищевказаної невстановленої особи приїхала в місто Вінниця, де за адресою: місто Вінниця вулиця Замостянська,34А, зустріла ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , після чого посадила їх до автомобіля та повезла в напрямку Одеської області для подальшого незаконного перетину вказаними особами державного кордону України до Республіки Молдови. Перебуваючи в салоні зазначеного автомобіля під час руху ОСОБА_9 за вказівкою невстановленої особи « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_11 ) за послуги з незаконного переправлення через державний кордон України передав ОСОБА_4 грошові кошти в загальній сумі 700 доларів США, а ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 300 доларів США. У ході перевезення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , ОСОБА_4 їм пояснила, що перед в`їздом у місто Одеса вона їх залишить на незначний час на дорозі у певному місці, далі по визначеному маршруту руху вона самостійно перевірить наявність блокпостів чи інших перешкод, після чого повернеться, їх забере довезе до місця незаконного перетину державного кордону України, після чого їм з цією метою необхідно буде слідувати вказівкам невстановленої особи « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_11 ). Під час руху у напрямку державного кордону України 12.09.2026 близько 21 години 00 хвилин автомобіль марки «BMW» моделі «Х1» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 із пасажирами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було зупинено працівниками прикордонної служби України спільно із працівниками управління міграційної поліції у Вінницькій області на автомобільній дорозі Е50 сполученням Вінниця-Умань неподалік села Краснопілка Гайсинського району Вінницької області, та протиправні дії ОСОБА_4 та невстановленої особи щодо перетину Державного кордону України, припинено. 12.09.2026 о 21 годині 21 хвилині ОСОБА_4 була затримана в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. 13.09.2026 о 16 годині 41 хвилині ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Вина підозрюваної ОСОБА_4 у вчиненні злочину доводиться наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом затримання особи від 12.09.2026; протокол огляду місця події від 12.09.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; повідомлення про підозру у вчиненні злочину ОСОБА_4 ; протокол допиту підозрюваної ОСОБА_4 . З матеріалів кримінального провадження слідує наступне, що ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері недоторканості державних кордонів, а саме, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією. Також було встановлено, що ОСОБА_4 не працює, має можливість покинути територію України, що є підставою вважати, що підозрювана ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та покинути територію України. Також встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, що негативно відіб`ється на ході досудового розслідування. Таким чином, такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, застава чи домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти спробам підозрюваної ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення кримінального переслідування. У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, необхідно обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просив застосувати щодо ОСОБА_4 підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без права внесення застави.

У судовому засіданні слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд застосувати до підозрюваного міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_4 просила застосувати до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вказала, що вона немає наміру покинути країну, так як у неї маленька донька та чоловік. Зазначила, що вона не мала наміру і не вчиняла незаконні дії. Вказала, що вона приїхала у місто Вінницю по особистим справа біля сімнадцятої години на базар, а також по магазинам. Коли вона купила дитині взуття, то повідомила « ОСОБА_8 », з яким попередньо спілкувалась у телеграмканалі, що вона їде на Одесу. ОСОБА_8 вказав, що їй за пальне передадуть 1000 доларів США, і вона погодилась. Вказала, що вона часто їздить по Україні і по Одеській області і користується «Блаблакаром». Чи мала із цих коштів перерахувати кошти ОСОБА_8 вона не знає, так як коли рухалась, то не читала від нього повідомлення. Вказала, що ще раніше бачила повідомлення від ОСОБА_8 про те, що потрібен водій за 400 доларів США. Скільки точно часу переписувалась із ОСОБА_8 не пам`ятає. Вказала, що отримані кошти від хлопців вона не ховала. Просила суд звернути увагу на її здоров`я, а також характеризуючі матеріали, що вона позитивно характеризується за місцем проживання.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання. Вказала, що ризики, які зазначені слідчим не підтвердженні, так як свідки уже допитані, і навіть судом. Що стосується ризику перетину кордону, то даний ризик є формальним. Вказала, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, чоловіка і доньку, позитивно характеризується. Просила звернути суд уваги на покази свідків, які були допитані судом, про те, що вони путались у своїх показаннях. Стороною обвинувачення взагалі не з`ясовано і не встановлено особу ОСОБА_8 . Вважає, що у даному випадку має місце провокаціє злочину. Зазначила, що дане клопотання є абсурдним та безпідставним. Просила у задоволенні клопотання відмовити.

Суд, перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12026020170000051, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, а саме: копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, без ухвали слідчого судді, суду від 12.09.2026; копію інформації про особу; копію протоколу огляду від 12.09.2026; копії протоколів допитів свідків від 13.09.2026; копію протоколу допиту підозрюваного від 13.09.2026; копію повідомлення про підозру від 13.09.2026, копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , довідку №329 від 26.11.2019, копію актового запису про шлюб №54 від 30.04.2015, виписку із мадичної картки хворого №7743-2026, консультаційний висновок фахівця від 25.08.2026, характеристику, а також заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваної та її захисника, приходить до наступних висновків:

Згідно із змістом ст.ст.131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчинення іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим надані докази того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, відповідальність за вчинення якого, передбачена ч.3 ст.332 КК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які обумовлюють застосування такого запобіжного заходу по відношенню до ОСОБА_4 .

Так, ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто тяжкого злочину, не працює, має можливість покинути територію України. У той же час судом береться до уваги, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, а також її стан здоровя, а також те, що остання позитивно характеризується за місцем проживання. У той же час, судом ставиться під сумнів пояснення ОСОБА_4 про те, що на пальне із міста Вінниці до міста Одеси їй заплатили 1000 доларів США, що еквівалентно поверх 44000 гривень, і це не викликає ніякого сумніву, у тому числі у стороннього спостерігача, а також той факт, що вона приїхала у місто Вінницю із міста Одеси походити протягом години по магазинам (придбати доньці взуття) і повернутися назад до міста Одеси, не маючи на меті будь-яких протизаконних дій. Суд вважає, що існує обґрунтований ризик того, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, покинути територію України, а також може незаконно впливати на свідків, не зважаючи на те, що останні вже допитані слідчим суддею.

Тому, суд вважає, що обрання відносно підозрюваної ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року, визнано конституційною норму про те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому вони можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п.34 передбачає: Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Аналогічна позиція викладена у рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Суд відхиляє доводи підозрюваної про можливість застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обставини, на які вони посилається щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, не спростовують та не зменшують ризиків, вказаних у клопотанні слідчим.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою попередження можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, можливість покинути територію України, а також продовжувати злочинну діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, забезпечення виконання процесуальних дій, є законодавчо обґрунтована необхідність задоволення клопотання та обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави.

Розглядаючи питання щодо можливості визначення підозрюваній альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваної, дані про її особу, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, суд вважає, що застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 гривень буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та може забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193-196, 309, 310, 335, 395 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання сторони кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020170000051 слідчого СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 - задовольнити.

У задоволенні клопотання підозрюваної ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з правом внесення застави.

Визначити датою закінчення строку дії даної ухвали 10 листопада 2026 року.

Визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120(сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: UA688201720355219002000000401, призначення платежу: застава, Ямпільський районний суд Вінницької області.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати на першу вимогу до слідчого прокурора, суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, де вона зареєстрована - АДРЕСА_1 ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (за їх наявності).

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання підозрюваною покладених на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваній, адвокату, прокурору, слідчому.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий слідчий суддя ОСОБА_1