Court ruling № 139729608, 14.09.2026, Prydniprovskyi District Court of Cherkasy City

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7182/26

Номер провадження 1-кп/711/468/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 22017250000000044 від 07.09.2017 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шопма Картенського району Свердловської області, громадянина України, без місця реєстрації на території України, фактично проживаючого АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України.

В ході судового розгляду справи прокурор ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання вмотивовано тим, що ухвалою суду від 26.06.2026 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави. На цей час вбачається за необхідне продовжити застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який ухвалою суду продовжено до 13.09.2026 включно, з визначенням застави в розмірі 665 600 грн.

Так, метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному проваджені, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд, у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, що зокрема визначені у п. п. 1-11 даної частини вказаної статті.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

На даний час існують ризики передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на що вказує те, що ОСОБА_5 розуміючи, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, може переховуватися від суду, а невідворотність вказаного покарання можуть спонукати останнього до зміни місця постійного проживання, пов`язаного з виїздом за межі Черкаської області та України.

При цьому, варто зауважити, що ОСОБА_5 достовірно знаючи про проведення стосовно нього досудового розслідування у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК Украйни, 18 жовтня 2018 року перетнув державний кордон України з Республікою Польща в пункті пропуску «Краківець» та більше семи років переховувався від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, що підсилює ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом зловживання процесуальними правами, що може виражатись у неявці за викликами до суду з метою затягування судового розгляду.

Про ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення свідчить категорія та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а саме умисний характер злочину, вчинення у сфері незаконного обігу наркотичних, що вказує на асоціальну поведінку обвинуваченого.

Також слід врахувати наявні обставини, передбачені ст. 178 КГІК України, а саме: вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, та тягне за собою покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, який з метою уникнення кримінальної відповідальності більше семи років переховувався від суду, до моменту затримання компетентними органами Республіки Польща.

Вищевказані обставини в сукупності підтверджують те, що на сьогоднішній час ризики, що визначені у п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України наявні.

Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, але беручи до уваги те, що ОСОБА_5 тривалий час переховувався від суду, з 26 листопада 2018 року перебував у розшуку, ухилявся від виконання процесуальних обов`язків обвинуваченого, він може повторно переховуватися від суду, тому жоден інший із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.

Враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що зазначено у п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі наведених доводів прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 не заперечив проти задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив зменшити розмір застави обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_5 погодився з позицією захисника щодо заявленого прокурором клопотання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд під час розгляду клопотання враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинувачених, їх соціальні зв`язки, наявність чи відсутність судимостей, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання їх винуватими в інкримінованих їх кримінальних правопорушеннях, стадію судового розгляду.

Суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості обвинуваченого переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Отже, на даний час ризики, визначені п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не перестали існувати.

Слід зауважити, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченої особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Тому запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлювання здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинуваченого на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Саме така позиція міститься в рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», в якій суд вказав, що сума застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.

Визначаючи розмір застави, судом надано оцінку характеризуючим даним обвинуваченого, зокрема, його віку, стану його здоров`я, їх майновий стан, враховано продовження існування ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, а також те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, які становлять серйозну загрозу для здоров`я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства, а тому вважає, що застава у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 499200 гривень, гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також буде пропорційним, співмірним заходом.

З огляду на значимі для даного провадження обставини, на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідивши належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження вважає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду, тому суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 діб, тобто до 10.11.2026 рокувключно з визначенням розміру застави та покладенням обов`язків, у разі її внесення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178, 331, ч. 2 ст. 334, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 10 листопада 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті гривень) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.

У разі внесення застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

У випадку внесення застави обвинуваченим або заставодавцем, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- вчасно прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- не відлучатися з м. Черкаси без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 14.09.2026 року о 10 год.00 хв. в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Головуючий: ОСОБА_1