Decision № 13971150, 24.02.2011, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11                                                                                 Справа № 26/30пд/2011.

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Комунальної установи „Луганський академічний обласний російський драматичний театр”, м.Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго”, м.Луганськ

про зобов’язання виконати певні дії

в присутності представників сторін:

від позивача – представник за довіреністю Вагін А.В., довіреність №33 від 19.01.2011;

від відповідача –заступник начальника юридичного відділу Нікітін В.В., довіреність №81-д від 21.12.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про зобов’язання відповідача провести перерахунок послуг теплопостачання по договору на поставку теплової енергії №471 від 13.06.2008 зі змінами згідно тарифів, передбачених для третьої групи споживачів - „Інші споживачі” з 01.08.2008 по 01.01.2011; про зобов’язання відповідача, починаючи з 01.01.2011 та в подальшому, проводити нарахування за поставку теплової енергії для позивача згідно тарифів, передбачених для третьої групи споживачів - „Інші споживачі”; про зобов’язання відповідача кошти, зайво сплачені позивачем, у сумі 27584 грн. 54 коп. зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

Відповідач відзивом б/н від 24.02.2011 вимоги позову відхилив з підстав, викладених у ньому.

Клопотання відповідача б/н від 24.02.2011 про надання йому часу для звернення з запитом до Виконавчого комітету Луганської міської ради суд залишає без задоволення, оскільки враховуючи матеріали справи та суть заявлених позовних вимог, дане клопотання є недоцільним та необгрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Між позивачем і відповідачем 13.06.2008 було укладено договір на поставку теплової енергії №471 з додатковими угодами до нього, згідно якого постачальник (відповідач) взяв на себе зобов’язання подавати споживачу (позивачу) теплову енергію вимагаємої якості і в необхідних розрахункових договірних об’ємах до межі балансової приналежності, а споживач зобов’язався оплачувати отриману теплову енергію в повному обсязі по встановленим тарифам в строки, визначені даним договором.

У пункті 7.6 договору сторони передбачили, що на момент підписання договору тариф за 1 Гкал відпущеної теплової енергії (при наявності приладів обліку) становить 228 грн. 17 коп. з ПДВ. Даний показник відповідає тарифу за 1 Гкал для інших споживачів, наведеному у Додатку 1 до рішення Луганської міської ради від 31.10.2006 №276/1 „Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та гарячої води та пари та про визначення виконавців вищезазначених послуг на території м.Луганська”. Вказаним рішенням затверджено тарифи для трьох груп споживачів: перша –населення; друга –підприємства та організації, що є виконавцями послуг з опалення; третя –інші споживачі.

За період з липня 2008 по вересень 2010 вказаний тариф неодноразово змінювався рішеннями Луганської міської ради і згідно з рішенням №188 від 24.06.2008 „Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари”, яким введені нові тарифи для трьох груп споживачів: перша –населення; друга –бюджетні установи; третя –інші споживачі.

Згідно з п.12 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетною є установа, яка повністю утримується за рахунок державного чи місцевих бюджетів.

Кошти на утримання позивач частково отримує з обласного бюджету у вигляді субсидії як одержувач, а частково як самостійний господарюючий суб’єкт згідно п.1.7 Статуту.

Крім того, відповідно до довідки головного фінансового управління Луганської обласної державної адміністрації №02/03-14/5 від 14.01.2011 позивач є госпрозрахунковою установою і частково фінансується з обласного бюджету, тому відповідач, на думку позивача, безпідставно застосовував до нього у період з 01.08.2008 по 01.01.2011 тарифи, які затверджені для другої групи споживачів.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом про зобов’язання відповідача провести перерахунок послуг теплопостачання по договору на поставку теплової енергії №471 від 13.06.2008 зі змінами згідно тарифів, передбачених для третьої групи споживачів - „Інші споживачі” з 01.08.2008 по 01.01.2011; про зобов’язання відповідача, починаючи з 01.01.2011 та в подальшому, проводити нарахування за поставку теплової енергії для позивача згідно тарифів, передбачених для третьої групи споживачів - „Інші споживачі”; про зобов’язання відповідача кошти, зайво сплачені позивачем, у сумі 27584 грн. 54 коп. зарахувати в рахунок майбутніх платежів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого порушеного права або інтересу.

Захист порушених прав має відповідати способам, передбаченим чинним законодавством (зокрема ст.152 Земельного кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України).

Спосіб захисту порушеного права, визначений позивачем у межах даної справи, вказаними нормами законодавства не передбачений.

Проаналізувавши зміст вказаних статей суд дійшов висновку, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, тому у задоволенні позову про зобов’язання відповідача провести перерахунок послуг теплопостачання по договору на поставку теплової енергії №471 від 13.06.2008 зі змінами згідно тарифів, передбачених для третьої групи споживачів - „Інші споживачі” з 01.08.2008 по 01.01.2011; про зобов’язання відповідача, починаючи з 01.01.2011 та в подальшому, проводити нарахування за поставку теплової енергії для позивача згідно тарифів, передбачених для третьої групи споживачів - „Інші споживачі”; про зобов’язання відповідача кошти, зайво сплачені позивачем, у сумі 27584 грн. 54 коп. зарахувати в рахунок майбутніх платежів, слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито у сумі 190 грн. 85 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 24.02.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунальної установи „Луганський академічний обласний російський драматичний театр”, вул.Коцюбинського, 9а, м.Луганськ, код 02225275 зайве сплачене державне мито в сумі 190 грн. 85 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.02.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова

Помічник судді                                                                                С.І. Заєць