Decision № 139700436, 14.09.2026, Rokytne District Court of Rivne Oblast

Справа № 571/1514/26

Провадження № 2/571/717/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Комзюк А.Ф., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», позивач) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором №4919302 від 26.08.2024 в розмірі 25 550,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір №4919302 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір).

Сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2 договору тип кредиту кредит, сума кредиту складає 5000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 26.08.2024 по 21.08.2025. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «67755».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача відбулось через систему, на підставі укладеного договору про організацію переказу грошових коштів №РК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 31 липня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 31/07/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», набуло право грошової вимоги до відповідача.

Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4919302 від 26.08.2024, загальна сума заборгованості склала 24 500 грн., з якої заборгованість за тіла кредиту 5000 грн., заборгованості за процентами 17 000 грн., штрафні санкції 2500 грн..

В межах строку дії договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 01.04.2025 по 21.08.2025 року (21 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 1050 грн. (5000 грн * 1% = 50 грн*21 календарних дні = 1050 грн.). Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. договору №4919302 від 26.08.2024, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з відповідача у сумі 18 050 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 17 000 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у сумі 1050 грн.).

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4919302 від 26.08.2024 року загальною сумою 25550 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 5000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 17000 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 21 календарних днів 1050 грн., штрафні санкції 2500 грн..

Посилаючись на норми ЦК України, Закони України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», правові позиції Верховного Суду позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 25 550 гривень, з яких сума кредиту 5000 гривень, сума процентів за користування кредитом 17 000 гривень, нараховані позивачем проценти за 21 календарних днів 1050 гривень, штрафні санкції 2500 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 27.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

17.08.2026 представником відповідача адвокатом Ціпаном О.П. до суду подано відзив на позовну заяву.

Згідно відзиву представник відповідача зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення процентів і штрафних санкцій є необрунтованими з огляду на таке.

Згідно матеріалів справи кредитний договір був укладений 26.08.2024.

На вказану дату відповідач вже був військовослужбовцем, що підтверджується військовим квитком та посвідченням учасника бойових дій.

Згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач, як військовослужбовець, звільнений від нарахування і сплати процентів та штрафних санкцій за користування кредитом.

Таким чином, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції не підлягають стягненню з відповідача.

Також відповідач вважає, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. не відповідає критеріям реальності, розумності та співмірності зважаючи на таке: справи такої категорії відносяться до справ незначної складності; такі справи розглядаються без виклику (повідомлення) сторін; зазвичай фінансові компанії передають адвокату велику кількість наявних у них справ, а отже адвокат працює над значною кількістю однотипних справ, що значно зменшує витрати часу на одну таку справу.

Отже, у випадку, якщо суд не погодиться з позицією відповідача і прийде до висновку про достатність доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, на переконання відповідача обгрунтованим може вважатися розмір таких витрат в сумі не більше 10% від стягнутої з відповідача судовим рішення суми.

Просить суд врахувати даний відзив при прийнятті рішення у справі.

24.08.2026 представником позивача - адвокатом Столітнім М.М. подано відповідь на відзив. З доводами Відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, Позивач не погоджується вважає їх такими, що не відповідають дійсності .

Кредитний договір укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та Відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві.

26.08.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та Відповідач за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено електронний Договір № 4919302 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір).

За взаємною згодою, сторони погодили умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 5000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 26.08.2024 року по 21.08.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Так, на підтвердження укладання Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Кредитний договір) з ТОВ «Лінеура Україна», Позивачем було надано оригінал електронного доказу (додаток до позовної заяви № 27), який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «67755», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений Відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що Відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі Кредитний договір.

Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему, на підставі укладеного Договору № РК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

За інформацією в листі ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відповідно до зазначеного договору № 4919302 від 26.08.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5000 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 .

Проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4919302 від 26.08.2024, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 18050 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 17000 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал`у сумі 1050 грн.).

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку, нараховані відсотки не носять штрафного характеру, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

У листі-роз`ясненні НБУ № 14-0004/12907 від 19.02.2024 р., щодо виконання окремих вимог Закону № 3498-IX зазначено: "Враховуючи вищезазначене, додатково до Листа повідомляємо, що положення пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладатимуться після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX.

Тобто, до договорів споживчого кредиту, укладених після 24.01.2024 р. не застосовуються положення щодо звільнення споживача від неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит.

А тому, нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за договорами, укладеними з 24.01.2024 р., є обґрунтованим та правомірним.

В даному випадку Договір № 4919302 про надання коштів на умовах споживчого кредиту між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено 26.08.2024, після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX (тобто після 24.01.2024).

Розділом 6 Кредитного договору № 4919302 від 26.08.2024 передбачено відповідальність Клієнта за порушення грошових зобов`язань у вигляді штрафних санкцій (неустойки, штрафу) у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на кожен 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Фактом невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання є несплата або сплата не в повному обсязі чергового платежу та/або неповернення кредиту у строки, встановлені Договором та Графіком платежів, що підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку з наведеним, вимога Позивача про стягнення штрафних санкцій в сумі 2500 грн. є законною та обґрунтованою.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4919302 від 26.08.2024 року загальною сумою 25 550,00 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 5 000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 17 000,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал`за 21 календарних днів 1 050,00 грн., штрафні санкції 2 500,00 грн.

Щодо застосування до Відповідача ч. 15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Для припинення або звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники або члени їх сімей повинні звернутись до кредитора (банку або МФО) із заяву разом з документами, перелік документів встановлений листом Міністерства оборони від 21 серпня 2014 року 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

В матеріалах справи відсутні докази про те, що Відповідач звертався до первісного кредитора ТОВ «Лінеура Україна» та/або Позивача у встановленому порядку з відповідним пакетом документів щодо списання відсотків за кредитним договором до моменту звернення з Позовною заявою до суду.

Згідно тверджень зазначених у Відзиві на позовну заяву, Відповідач га момент укладення Кредитного договору вже був військовослужбовцем, що підтверджується: військовим квитком та посвідченням учасника бойових дій.

Звертаємо увагу суду, що Договір № 4919302 про надання коштів на умовах споживчого кредиту було укладено 26.08.2024, тобто вже після початку проходження військової служби, Відповідач добровільно прийняв на себе кредитні зобов`язання, усвідомлюючи свій статус військовослужбовця та пов`язані з ним обставини.

Станом на сьогоднішній день, ані Кредитний договір, ані будь-яке його положення чи пункт, включаючи ціну договору, не визнано відповідно до чинного законодавства недійсними, не справедливими чи не добросовісним.

Отже, Відповідачу у даному випадку нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору.

Прокликаючись на вищевикладене, просив позов задовольнити у повному обсязі.

31.08.2026 представником відповідача адвокатом Ціпаном О.П. подано заперечення (на відповідь на відзив) у якому вказує, що за наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не залежно від попереднього надання/ненадання позичальником кредитодавцю документів, які підтверджують наявність таких пільг.

Просив суд врахувати вищевикладене при прийнятті рішення у справі.

Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 26.08.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір №4919302 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надає відповідачу кредит в сумі 5000,00 грн на строк 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, визначених в таблиці обчислення загальної вартості кредиту та графіку платежів (п.1.3. договору) (а.с.72-82).

Відповідно до п.1.4.1. договору, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку, вказаного в п.1.3 цього договору.

Відповідно до п.1.4.2. договору, знижена процентна ставка 0,01% в день.

Відповідно до пункту 2.1 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Згідно додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №4919302 від 26.08.2024 р., а саме таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, загальна вартість кредиту становить 21515,15 гривень, з яких: 5000,00 гривень сума кредиту за договором; 16515 гривень проценти за користування кредитом (а.с.83).

Договір про споживчий кредит №4919302 від 26.08.2024, додаток до договору про надання споживчого кредиту, паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 67755 та 67254 (а.с.72-83, 85).

Згідно паспорту споживчого кредиту, тип кредиту - кредит, сума кредиту 5000,00 гривень, строк кредитування 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 365,00% річних (1,0% в день) (а.с.85-87).

Листом №97-0108 від 01.08.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» повідомило ТОВ «Лінеура Україна» про успішність перерахування коштів на платіжну картку клієнта 26.08.2024 на суму 5000,00 гривень на платіжну картку НОМЕР_3 (а.с.67).

Відповідно до ухвали суду від 27 липня 2026 року за клопотанням позивача вирішено клопотання про витребування доказів у АТ «Універсал Банк» (а.с.96).

Згідно повідомлення АТ «Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано банківську картку № НОМЕР_3 . 26.08.2024 року на банківську картку № НОМЕР_3 було проведено зарахування коштів у сумі 5000 грн. (а.с.110-111).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким,що заправовими наслідками прирівнюється додоговору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

31 липня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) та ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» (фактор) уклали договір факторингу №31/07/2025, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.29-33) .

Згідно з п.1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошта в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до боржників згідно реєстру боржників.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до платіжної інструкції №3704 від 04.08.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (нині Фінтраст Капітал") здійснило оплату ТОВ «Лінеура Україна» за відступлена право вимоги згідно договору факторингу №31/07/2025 від 31.07.2025 в сумі 2 851 827,59 гривень (а.с.48).

Відповідно до рішення №251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с.63).

Згідно реєстру боржників до договору факторингу №31/07/2025 від 31.07.2025, на вказану дату ОСОБА_1 мав заборгованість за кредитним договором №4919302 в розмірі 24500,00 грн, з яких: 5000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 17000,00 грн заборгованість за відсотками та 2500,00 грн по штрафам/пені (а.с.65-66).

За вказаних обставин, позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4919302 від 26.08.2024 року в розмірі 24500,00 грн, з яких: 5000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 17000,00 грн заборгованість за відсотками та 2500,00 грн по штрафам/пені.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №4919302 від 26.08.2024, проведеного первинним кредитором за період з 26.08.2024 по 31.07.2025, заборгованість відповідача перед позивачем становила 24500 грн, з яких: 5000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 17000 грн заборгованість за відсотками та 2500 грн по штрафам/пені (а.а.14-19).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №4919302 від 26.08.2024, проведеного позивачем за 21 календарних днів в період з 01.08.2025 по 21.08.2025, заборгованість відповідача перед позивачем за відсотками за користування грошовими коштами в сумі 5000,00 гривень становить 1050,00 гривень (а.а.20).

Загальний розмір заборгованості складає з: 5000 грн - тіло кредиту, 17000 грн - нараховані проценти первинним кредитором, нараховані проценти позивачем за 21 календарних днів 1050 грн, 2500 грн нараховані по штрафам/пені первинним кредитором, всього 25 550 грн.

Встановлено, що відповідач не заперечує факту укладення договору на умовах споживчого кредиту №4919302 від 26.08.2024 та отримання грошових коштів у розмірі 5000,00 гривень.

Разом з тим, заперечую розмір нарахованих позивачем відсотків та штрафу відповідно до ст.625 ЦК України. Вважає, що підлягає звільненню від їх сплати на підставі пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

На підтвердження статусу військовослужбовця відповідачем надано копію військового квитка, який підтверджує те, що відповідач є військовослужбовцем, з 24.05.2018 по теперішній час дійсно проходить військову службу, а 20.06.2023 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_4 (а.с.106-108).

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне застосувати у спірних правовідносинах пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині стягнення з відповідача нарахованих процентів в сумі 18050,00 гривень та штрафу згідно ст.625 ЦК України в сумі 2500,00 гривень за отриманим кредитом.

Разом з тим, норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» не звільняють військовослужбовців від виконання зобов`язання за кредитним договором щодо тіла кредиту.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 5000,00 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2,ч.8 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду подано: копію договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між адвокатом Столітній М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» №10/12-2024 від 10.12.2024, акт прийому передачі наданих послуг №13933 від 06.07.2026, заявку на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, згідно якої вартість наданих послуг за правничу допомогу протягом 12 годин склала 10 000,00 гривень, ордер на надання правничої допомоги виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім`я Столітній Михайло Миколайович.

На переконання відповідача вартість правничої допомоги в розмірі 10 000 гривень надто завищений та не відповідає критерія реальності, розумності та співмірності.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для їхнього відшкодування, адже їхній розмір є необґрунтованим, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційним до складності справи для адвоката і виконаною ним роботою.

Слід зазначити, що даний спір є малозначним і відноситься до правовідносин, що виникають з прав і обов`язків споживчого мікрокредитування та є одним із поширених судових спорів.

У спорах зазначеної категорії за відсутності інших позовних вимог та суперечностей між наявними у справі документами судова практика є усталеною. Спірні правовідносини не зумовлюють необхідності дослідження значної кількості законів чи підзаконних нормативно-правових актів, а матеріали справи не містять обсягу документів, що потребували б від адвоката істотних затрат часу на їх аналіз.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності та розумності судових витрат, а також з урахуванням конкретних обставин справи, заперечення відповідача, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має становити 1 000 гривень.

Оскільки позов задовольняється судом на 19,61 відсотків, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 475,03 гривень.

Керуючись статтями 264,265,279, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансов компанія «Фінтраст капітал» заборгованості за договором №4919302 від 26.08.2024 у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок), витрати по сплаті судового збору в сумі 475,03 (чотириста сімдесят п`ять гривень 3 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», юридична адреса: 03045, м. Київ, вул.Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя А.Ф.Комзюк