Decision № 139698939, 14.09.2026, Liubar District Court of Zhytomyr Oblast

Справа № 282/871/26

Провадження № 2/282/589/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Носач В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», інтереси якого представляє Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2009528.

На підставі платіжного документу відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000,00 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

28.11.2025 згідно умов договору факторингу №28112025, ТОВ «Слон Кредит» відступлено право вимоги за кредитним договором №2009528 від 24.12.2024 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги до відповідача.

Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 37559,88 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 7999,95 грн; заборгованість за відсотками 13559,93 грн; заборгованість за пенею 16000,00 грн.

На підставі викладеного вище, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №2009528 від 24.12.2024 у розмірі 37559,88 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо випуску ОСОБА_1 банківської картки та виписку по рахунку.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання. Згідно відмітки АТ «Укрпошти» «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

24 грудня 2024 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву на отримання кредиту.

Окрім того, 24 грудня 2024 року ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір №2009528 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний».

На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000,00 гривень. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Строк кредиту 360 днів.

Підвищена процентна ставка становить 15 % в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит); стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом до 22.01.2024 року включно; знижена процентна ставка 1,5% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до умов договору.

Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 23.01.2024 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 0,971% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; 0,85% в день, якщо застосовано знижену процентну ставку протягом періоду її дії.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

У додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту № 2009528 від 24.12.2024 графік платежів, обчислена загальна вартість кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

В паспорті споживчого кредиту міститься інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) по продукту "Зручний".

Довідка про ідентифікацію клієнта вказує, що ОСОБА_1 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Слон Кредит». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) здійснено для укладення договору № 2009528. Дата та час надсилання паролю 24.12.2024. Номер картки: НОМЕР_1 .

ТОВ «Пейтек» надало інформацію від 09.12.2025 №20251209-173 про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта від ТОВ «Слон Кредит» на суму 8000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за договором кредиту від 24.12.2024 №2009528, заборгованість ОСОБА_1 станом на 28.11.2025 становить 37559,88 грн, з яких заборгованість: за кредитом 7999,95 грн; по відсотках 13559,93 грн; по штрафам/пені 16000,00 грн.

Із інформації АТ КБ «Приватбанк» слідує, що на ім`я ОСОБА_1 емітована картка карта НОМЕР_2 та відкритий рахунок. Згідно виписки за договором №б/н АТ КБ "ПриватБанк", 24.12.2024 ОСОБА_1 було перерахування коштів в сумі 8000,00 грн.

28 листопада 2025 року між ТОВ «Діджи Фінанс» (фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (клієнт) укладено договір факторингу № 28112025.

Факт переходу права вимоги до відповідача ОСОБА_1 від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Діджи Фінанс» підтверджується: актом приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу №28112024 від 28.11.2024; платіжною інструкцією від 03.12.2025 про оплату ціни придбання (фінансування) зг. договору факторингу №28112025 від 28 листопада 2025 року; витягом з додатку до договору факторингу №28112025 від 28.11.2025, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 за договором №2009528 від 24.12.2024 становить 37559,88 грн, з яких: сума заборгованості за тілом 7999,95 грн; заборгованість по процентам 13559,93 грн; заборгованості неустойкою (штраф, пеня) та або процентами за грошового порушення зобов`язання 16000,00 грн.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦКУ встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1 та 2 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст.1080,1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

У відповідності до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу якщо відповідач заперечує проти позову, то саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Проте, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань та спростування суми заборгованості перед позивачем та позовних вимог взагалі.

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідачка повернула кредитні кошти, отримані нею на підставі договору № 2009528 про надання споживчого кредиту продукту «Зручний» на користь позивача з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в сумі 21559,88 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 7999,95 грн; заборгованості за відсотками 13559,93 грн

Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за пенею в сумі 16000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 дійшов висновку, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.

З аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на вказаний кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафу (пені), відтак позивачу слід відмовити у стягненні пені в сумі 16000,00 грн згідно договору №2009528 від 24.12.2024р.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2026 року між ТОВ «Діджи Фінанс», в особі директора Романенка Михайла Едуардовича та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 42649746 про надання правової допомоги.

03 липня 2026 року між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка Михайла Едуардовича та ФОП ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №2009528 до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 червня 2026 року щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 .

Відповідно до акта про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги, сума наданих послуг складає 6000,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи, що позов задоволено частково, представник позивача підтвердив надані адвокатські послуги належними засобами доказування, а також не подання відповідачкою клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а тому суд стягує з відповідачки на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3444,00 грн.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, тому судові витрати по оплаті судового збору, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідачку пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1528,22 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 512- 516, 536, 549, 610, 611, 625, 629, 639, 1054, 1077, 1082 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2009528 від 24.12.2024 р. у розмірі 21559 (двадцять одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 88 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 1528 (одна тисяча п`ятсот двадцять вісім) гривень 22 копійок витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 3444 (три тисячі чотириста сорок чотири) гривні витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО:334851.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя В.М. Носач